Рішення

від 27.10.2021 по справі 360/4284/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4284/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Борзаниці С.В.

за участю секретаря судового засідання: Печегіної Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднане господарство залізничного транспорту до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису в частині, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в частині,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднане господарство залізничного транспорту (далі також - позивач, ТОВ ОГЗТ ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі також - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати частково припис відповідача від 30.06.2021 № СМУ1331/1109/АВ/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю в частині цивільно- правового договору № 1 від 30.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Об`єднане господарство залізничного транспорту та ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати частково постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.07.2021 № СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 60 000 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що за результатами інспекційного відвідування відповідачем був складений Акт від 15.06.2021 № СМУ 1331/1109/AB. Згідно висновків, викладених в Акті, були виявлені порушення вимог законодавства, а саме: частина перша статті 21 КЗпП України, частина третя статті 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за які частиною третьою статті 41 КУпАП України та абз. 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлена відповідальність.

30.06.2021 Відповідачем винесений припис №СМУ 1331/1109/АВ/П, яким приписано Позивачу усунути порушення вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України у строк до 30.07.2021.

14.07.2021 Відповідачем винесена постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за №СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС, якою застосовано до Позивача штраф в розмірі 180 000 гривень. Позивач виконав постанову, сплатив 50 % розміру штрафу у встановлений строк - 90 000 грн, про що повідомив Відповідача.

Позивач вважає, що припис Відповідача від 30.06.2021 № СМУ 1331/1109/АВ/П та постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 14.07.2021 № СМУ 1019/1109/АВ/П/ТД-ФС в частині укладеного цивільно- правового договору від 30.12.2020 №1 між Позивачем та громадянином ОСОБА_1 є протиправними та підлягають скасуванню, виходячи з наступного:

30.12.2020 між Позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір № 1 про надання послуг по обслуговуванню акваріуму: проводити його чистку та забезпечувати кормовим матеріалом. Договір був укладений строком до 31.12.2021. Згідно умов вищевказаного договору, ОСОБА_1 була встановлена плата за його послуги у розмірі 600 грн. щомісячно. При цьому, в договорі вказано, що відносини сторін не регулюються КЗпП України. Це визначає, що на ОСОБА_1 не поширюються Правила внутрішнього трудового розпорядку, графік роботи Позивача, не ведеться табель обліку робочого часу тощо. Підставою для оплати його послуг були виключно акти виконаних робіт. При цьому, слід зазначити, що Відповідачем не було встановлено факту прийняття ОСОБА_1 на роботу за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; не встановлено факту роз`яснення Позивачем його прав і обов`язків та інформування під розписку про умови праці, умови колективного договору, тощо. Із кожної виплаченої ОСОБА_1 суми Позивач сплачував податки. Отже, метою укладення цього цивільно-правового договору було не ухилення від сплати податків або єдиного соціального внеску, а саме отримання послуги на визначених договором умовах.

На думку позивача, висновки Відповідача в частині порушення Позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а саме: допуск до роботи найманого працівника без укладення трудових договорів, є необґрунтованими, оскільки між фізичною особою ОСОБА_1 та Позивачем була укладена цивільно-правова угода про надання послуг, що не суперечить діючому цивільному законодавству.

Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, яка підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом.

Відповідач заявлених вимог не визнав, про що надав відзив на позовну заяву.

31.05.2021 Міжрегіональним управлінням винесений Наказ № 867 Про проведення позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ Об`єднане господарство залізничного транспорту (далі також - Наказ) у строк з 02.06.2021 по 15.06.2021.

02.06.2021 інспектором праці складено Вимогу про надання документів № СМУ1331/1110/НД, якою зобов`язано Позивача надати інспектору праці відповідні документи у строк до 10.00 год. 09.06.2021.

09.06.2021 інспектор праці отримав документи, які витребувались вимогою.

15.06.2021 інспектором праці складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду (далі також - Акт) № СМУ1331/1109/AB від 15.06.2021, який був надісланий поштовим відправленням з описом вкладеного 16.06.2021 №9310007650401

24.06.2021 на адресу Міжрегіонального управління надійшли заперечення на Акт від 15.06.2021.

29.06.2021 Міжрегіональним управлінням надано відповідь на заперечення до Акту.

30.06.2021 у відповідності до Порядку № 823 інспектором праці складено припис про усунення виявлених порушень № СМУ 1331/1109/АВ/П., який направлено поштовим відправленням з описом вкладення № 9312002426174 від 07.07.2021.

13.07.2021 інспектором праці складено акт про відмову від підпису №СМУ/1331/1109/ВП припису від 30.06.2021.

Відповідно до п. 3 Порядку № 509 14.07.2021 Відповідачем надіслано керівнику ТОВ Об`єднане господарство залізничного транспорту повідомлення про дату одержання документів від 13.07.2021 № Л/846.

Згідно із вимогами п.п. 2 і 4 Порядку № 509 керівником Міжрегіонального управління була розглянута справа та винесено Постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС від 14.07.2021. Постанова про накладення штрафу № СМУ 1019/1109/АВ/П/ТД-ФС містить рішення про накладення штрафу на ТОВ Об`єднане господарство залізничного транспорту у розмірі 180000 грн. 00 коп.

Припис, повідомлення про дату одержання документів та постанова про накладення штрафу були направлені на адресу позивача поштовим відправленням Укрпошти з описом вкладення № 9312002423450 від 14.07.2021.

Під час дослідження наданих керівником документів встановлено, що станом на момент проведення інспекційного відвідування на ТОВ ОГЗТ фактично працюють 260 осіб на умовах трудового договору та 3 особи на умовах цивільно-правової угоди (далі - Договір).

Перевіркою трудових договорів встановлено, що їх оформлення відбувається на підставі особистої заяви працівника, наказу про прийняття на посаду та повідомлення про прийняття працівника на роботу сформовано та відправлено до Головного управління державної податкової служби у Луганській області. Записи до трудової книжки внесені.

Виходячи з вищевикладеного, в наданих ТОВ ОГЗТ Договорах з 3 особами вбачаються ознаки трудових відносин.

Предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт чи послуг, тобто результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Таким чином, всі угоди, укладені Позивачем з фізичною особою, не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом, що є характерним для трудових функцій.

Щодо не можливості винесення постанови про накладення штрафу, так як не сплинув строк на усунення порушень зазначених у приписі.

Керуючись частиною 7 статті 265 КЗпП, заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень.

Згідно п. 25 Порядку № 823, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових 1 осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 КЗпП України сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю, і у зв`язку з цим неможливо скасувати припис та постанову частково.

Просить у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю Об`єднане господарство залізничного транспорту про визнання протиправними та скасування частково припису № СМУ 1331/1109/АВ/П від 30.06.2021 та постанови про накладення штрафу № СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС від 14.07.2021 відмовити у повному обсязі.

28.09.2021 до суду надійшла відповідь на відзив (арк. спр. 96-99).

У судове засідання представник позивача не з`явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позовні вимоги (арк. спр. 129-131).

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 31.08.2021 після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.09.2021 (арк. спр. 65-66).

29.09.2021 за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено, підготовче засідання призначено на 12.10.2021 (арк спр. 106).

Ухвалою суду від 11.03.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (арк. спр. 133).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлені такі обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Об`єднане господарство залізничного транспорту , код за ЄДРПОУ 01236555, місцезнаходження: вул. Механізаторів, буд. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400 є юридичною особою з 15.02.1994 (арк. спр. 37, 38-56).

Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці винесено наказ від 31.05.2021 № 867 Про проведення позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ ОГЗТ у строк з 02.06.2021 по 15.06.2021(арк. спр. 77).

Відповідачем винесено направлення на проведення інспекційного відвідування від 31.05.2021 № 243/4.6, яке було отримано позивачем 02.06.2021 (арк. спр. 28, 78).

02.06.2021 посадовою особою відповідача складено Вимогу про надання документів № СМУ1331/1110/НД, якою зобов`язано Позивача надати інспектору праці відповідні документи у строк до 10.00 год. 09.06.2021, яка отримана позивачем 02.06.2021 (арк. спр. 25-27, 79-80).

15.06.2021 інспектором праці складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ТОВ ОГЗТ № СМУ1331/1109/AB, який був надісланий поштовим відправленням з описом вкладеного 16.06.2021 №9310007650401 (арк. спр. 21-24, 81-84, 85).

Відповідно до висновків, викладених в Акті, були виявлені вимоги законодавства, які було порушено, а саме: частина перша статті 21 КЗпП України, частина третя статті 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за які частиною третьою статті 41 КУпАП України та абз. 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлена відповідальність.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_3 винесено наказ № 997 про внесення змін до наказу Міжрегіонального управління від 31.05.2021 № 997 та зазначено позаплановий захід контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ Об`єднане господарство залізничного транспорту провести ОСОБА_2 (арк. спр. 81).

Позивач, не погодившись з Актом та висновками Відповідача, направив заперечення від 23.06.2021 № 325(арк. спр. 18-20)

Відповідач надав відповідь від 29.06.2021 № К/2137 про розгляд заперечень, в якій зазначено, що надані зауваження не спростовують виявлені порушення під час проведення інспекційного відвідування (арк. спр. 15-17).

30.06.2021 Відповідачем винесено припис №СМУ 1331/1109/АВ/П, яким приписано Позивачу усунути порушення вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України в строк до 30.07.2021 (арк. спр. 13-14).

14.07.2021 Відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за №СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС, якою застосовано до Позивача штраф в розмірі 180 000 гривень (арк. спр. 11-12).

Позивач виконав постанову, сплатив 50 % розміру штрафу у встановлений строк - 90 000 грн, про що свідчить платіжне доручення від 21.07.2021 № 7514 (арк. спр. 10).

30.12.2020 між позивачем ( Замовник ) та фізичною особою ОСОБА_1 ( Виконавець ) був укладений Договір № 1 на строк з 01.01.2021 по 31.12.2021. Предметом цього Договору є виконання робіт по обслуговуванню акваріуму, а саме: технічне обслуговування акваріуму, його чистка та забезпечення кормовим матеріалом. Згідно пункту 2.1 Договору: За виконану роботу Робітнику встановлюється плата в розмірі 600 грн щомісяця з утриманням обов`язкових податкових зборів у сумі 117,00 грн. Щомісяця приймання виконаних робіт оформлюється актом, після підписання якого проводиться розрахунок за фактично виконану роботу. Також з вказаними особами були укладені додаткові угоди щодо оплати виконаних робіт згідно актів здачі-приймання послуг (арк. спр. 36, 30-35).

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року № 390, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 390).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 390, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці. Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб`єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059.

Приписами пунктів 6, 7 Порядку № 390 обумовлено, що перевірка складається з таких етапів: 6.1. Робота з документами, наданими суб`єктами господарювання на вимогу Інспектора; 6.2. Оформлення документів за результатами перевірки; 6.3. Ознайомлення суб`єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки; 6.4. Проведення за результатами перевірки роз`яснювальної роботи з питань застосування норм законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування (за згодою посадових осіб).

За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Приписами пункту 8 Порядку № 590 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

З аналізу наведених норм вбачається, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання не індивідуально-визначеної роботи, а трудових функцій в діяльності підприємства за конкретною кваліфікацією, професією, посадою.

Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом цивільно-правового договору є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, які визначаються після закінчення роботи і оформляються актами передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.

Цивільно-правовим договором може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовим договором не робиться.

Основною ознакою, що відрізняє трудовий договір від цивільно-правового, є те, що трудовим договором регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, оскільки метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Наведене узгоджуєтеся з позицією, висловленою Верховним Судом в постанові від 26.09.2018 у справі № 822/723/17.

Відповідно до матеріалів справи, укладений договір містить положення щодо виконання певних робіт, які відносяться до основних функцій позивача.

При цьому, Виконавець зобов`язаний виконувати роботи у відповідності до вимог Замовника .

Однак позивачем не зазначено та не надано жодного доказу про надання фізичній особі вимог про необхідні роботи із зазначенням конкретних об`єктів за конкретними адресами з визначеними площами, які обумовлюють необхідність залучення робітника за цивільно-правовим договором при наявних штатних працівниках.

Також згідно укладеного договору не визначена одиниця оплати за реально виконані об`єми робіт, а лише зазначена оплата за певний період, що свідчить про постійний характер виконання робіт. При цьому зовсім не визначений механізм забезпечення кормовим матеріалом, не визначений порядок його придбання, не визначена особа, яка сплачує за корм, тощо.

Як наслідок, оспорюваний цивільно-правовий договір не відповідають Цивільному кодексу України, оскільки предметом означених договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Фізична особа повинна була виконувати систематично певні трудові функції на підприємстві відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк. При цьому, в укладеному договорі не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов`язання виконувати роботи (надавати послуги). Крім того, означений цивільно-правовий договір не містить відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати виконавець замовникові, не визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку правовідносини між позивачем та зазначеною фізичною особою носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.

При цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджають реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, а також, не доводять невідповідність постанови про накладення штрафу.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на правомірність винесення відповідачем оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Луганській області та відсутність підстав для її скасування.

Суд погоджує позицію відповідача стосовно того, що відповідно до частини 7 статті 265 КЗпП заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, десятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень, що також узгоджується з положеннями пункту 25 Порядку № 823.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладений обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскарженого рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору за подання даного позову та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Об`єднане господарство залізничного транспорту до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування частково припису Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 30.06.2021 № СМУ1331/1109/АВ/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю в частині цивільно- правового договору № 1 від 30.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Об`єднане господарство залізничного транспорту та ОСОБА_1 ; визнання протиправною та скасування частково постанови Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.07.2021 № СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 60 000 грн - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 08 листопада 2021 року.

Суддя С.В. Борзаниця