Постанова

від 29.05.2023 по справі 360/4284/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року справа №360/4284/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 360/4284/21 (головуючий суддя І інстанції Борзаниця С.В.), складене у повному обсязі 08 листопада 2021 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області за позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправним та скасування припису в частині, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати частково припис відповідача від 30.06.2021 № СМУ1331/1109/АВ/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю в частині цивільно- правового договору № 1 від 30.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» та ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною та скасувати частково постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.07.2021 № СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 60 000 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просив суд скасувати судове рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що висновки суду в частині порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а саме: допуск до роботи найманого працівника без укладення трудових договорів, є необґрунтованим, оскільки між фізичною особою ОСОБА_1 та позивачем була укладена цивільно-правова угода про надання послуг, що не суперечить діючому цивільному законодавству.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

02 лютого 2023 року до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту», код за ЄДРПОУ 01236555, місцезнаходження: вул. Механізаторів, буд. 2, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., 93400 є юридичною особою з 15.02.1994 (арк. спр. 37, 38-56).

Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці винесено наказ від 31.05.2021 № 867 «Про проведення позапланового заходу контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «ОГЗТ» у строк з 02.06.2021 по 15.06.2021(арк. спр. 77).

Відповідачем винесено направлення на проведення інспекційного відвідування від 31.05.2021 № 243/4.6, яке було отримано позивачем 02.06.2021 (арк. спр. 28, 78).

02.06.2021 посадовою особою відповідача складено Вимогу про надання документів № СМУ1331/1110/НД, якою зобов`язано Позивача надати інспектору праці відповідні документи у строк до 10.00 год. 09.06.2021, яка отримана позивачем 02.06.2021 (арк. спр. 25-27, 79-80).

15.06.2021 інспектором праці складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду ТОВ «ОГЗТ» № СМУ1331/1109/AB, який був надісланий поштовим відправленням з описом вкладеного 16.06.2021 №9310007650401 (арк. спр. 21-24, 81-84, 85).

Відповідно до висновків, викладених в Акті, були виявлені вимоги законодавства, які було порушено, а саме: частина перша статті 21 КЗпП України, частина третя статті 24 КЗпП України - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за які частиною третьою статті 41 КУпАП України та абз. 2 частини другої статті 265 КЗпП України встановлена відповідальність.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю Мяуса Р.І. винесено наказ № 997 про внесення змін до наказу Міжрегіонального управління від 31.05.2021 № 997 та зазначено позаплановий захід контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» провести ОСОБА_2 (арк. спр. 81).

Позивач, не погодившись з Актом та висновками Відповідача, направив заперечення від 23.06.2021 № 325(арк. спр. 18-20)

Відповідач надав відповідь від 29.06.2021 № К/2137 про розгляд заперечень, в якій зазначено, що надані зауваження не спростовують виявлені порушення під час проведення інспекційного відвідування (арк. спр. 15-17).

30.06.2021 Відповідачем винесено припис №СМУ 1331/1109/АВ/П, яким приписано Позивачу усунути порушення вимог частини першої статті 21 та частини третьої статті 24 КЗпП України в строк до 30.07.2021 (арк. спр. 13-14).

14.07.2021 Відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за №СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС, якою застосовано до Позивача штраф в розмірі 180 000 гривень (арк. спр. 11-12).

Позивач виконав постанову, сплатив 50 % розміру штрафу у встановлений строк - 90 000 грн, про що свідчить платіжне доручення від 21.07.2021 № 7514 (арк. спр. 10).

Частково не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог з огляду на те, що між позивачем на працівником наявні саме трудові відносини, відтак їх оформлення цивільно-правовим договором є порушенням норм законодавства про працю.

Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 від 05.04.2007 року (далі Закон №877) підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю; Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, що затверджений вказаною Постановою, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку визначено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є, зокрема: інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків; фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно до частин 1-5 статті 7 Закону України № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до п. 16 Порядку за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Згідно з п 24 Порядку у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені відповідно у десятиденний та одноденний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці (п. 26 Порядку).

30.12.2020 між позивачем («Замовник») та фізичною особою ОСОБА_1 («Виконавець») був укладений Договір № 1 на строк з 01.01.2021 по 31.12.2021. Предметом цього Договору є виконання робіт по обслуговуванню акваріуму, а саме: технічне обслуговування акваріуму, його чистка та забезпечення кормовим матеріалом. Згідно пункту 2.1 Договору: «За виконану роботу Робітнику встановлюється плата в розмірі 600 грн щомісяця з утриманням обов`язкових податкових зборів у сумі 117,00 грн. Щомісяця приймання виконаних робіт оформлюється актом, після підписання якого проводиться розрахунок за фактично виконану роботу. Також з вказаними особами були укладені додаткові угоди щодо оплати виконаних робіт згідно актів здачі-приймання послуг (арк. спр. 36, 30-35).

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З аналізу укладеного між позивачем та фізичною особою договору та вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що він є цивільно-правовим, оскільки його предметом є обслуговування акваріуму (надання певної послуги), що не відноситься до основних функцій товариства (основний вид діяльності вантажний залізничний транспорт), договором встановлений обсяг робот, оплата та термін дії договору.

При цьому, цей договір не визнано незаконним в судовому порядку.

В той же час відповідач на обґрунтування правомірності своєї позиції не надав до суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що фізична особа, з якою позивачем укладений договір, фактично перебувала у трудових відносинах з позивачем, була підпорядкована останньому, а позивач фактично виплачував йому заробітну плату і забезпечував умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, що є обов`язковими ознаками трудового договору відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КЗпП України.

Слід зазначити, що за своїм змістом правовідносини фізичних осіб, що уклали договори з позивачем, відповідають змісту договору про надання послуг, визначеному статтею 901 ЦК України, за яким одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому, укладення таких цивільно-правових договорів чинним законодавством не заборонено. Результати наданих послуг за цивільно-правовою угодою оформлені сторонами шляхом складання актів прийому наданих послуг, копії яких долучені до матеріалів справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено наявності виявлених порушень, з приводу яких прийняті оскаржувані акти індивідуальної дії, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги.

Керуючись статтями 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 360/4284/21 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Визнати протиправним та скасувати частково припис відповідача від 30.06.2021 № СМУ1331/1109/АВ/П про усунення виявлених порушень законодавства про працю в частині цивільно- правового договору № 1 від 30.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» та ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати частково постанову Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 14.07.2021 № СМУ1019/1109/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 60 000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 травня 2023 року.

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв