Постанова

від 08.11.2021 по справі 610/90/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 листопада 2021 року

м.Харків

справа № 610/90/21

провадження № 22-ц/818/5518/21

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство Укргазвидобування

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Укргазвидобування про відшкодування шкоди, заподіяної майну джерелом підвищеної небезпеки за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Укргазвидобування на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року, постановлене під головуванням судді Храмцова В.Б., в залі суду в місті Балаклія Харківської області, -

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Укргазвидобування про відшкодування шкоди, заподіяної майну джерелом підвищеної небезпеки.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 51 162,90 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану знищенням майна, в розмірі 30 000 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 витрати на проведення оцінки в розмірі 2 500 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908 грн.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Укргазвидобування просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; відповідач зазначає, що позивачем не доведено, що саме працівниками та за участю техніки Акціонерного товариства Укргазвидобування пошкоджені насадження позивача. Кримінальне провадження за фактом пошкодження насаджень позивача було закрито. Таким чином підстави для відшкодування шкоди немає, оскільки не доведена вина відповідача. Крім того звіт про незалежну оцінку ринкової вартості збитків, спричинених ОСОБА_3 , виконаний з порушенням вимог закону; тому є неналежним доказом у справі. Апелянт вважає, що моральна шкода також є недоведеною.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав відзив на апеляційну скаргу, просив судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишити без задоволення.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вина відповідача у завданні шкоди позивачу доведена належними доказами, тому наявні підстави для відшкодування шкоди та стягнення з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 51 162,90 грн. Крім того, суд вважав доведеним завдання позивачу моральної шкоди на суму 30 000 грн.

Проте такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2 га, що розташована в межах населеного пункту с. Червона Гірка Балаклійського району Харківської області кадастровий номер № 6320256004:00:000:0048, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства (а.с. 15)

30 травня 2020 року до Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_1 про те, що 30 травня 2020 року о 12.21 год. на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , робітники УГВ Сервіс Полтава пошкодили його дерева (а.с.17).

01 червня 2020 року інспектор СРПП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області капітан поліції Інна Шабетя за погодженням із т.в.о. начальника СРПП Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Дмитро Меркулов надали довідку за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 30 травня 2020 року; прийнято рішення про припинення подальшого розгляду звернення та списання матеріалів ЖЄО до справи згідно із Законом України Про звернення громадян (а.с.18).

При цьому 26 червня 2020 року були внесені відомості до ЄРДР за №12020220190000599 та розпочате досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 194 КК України. В ході до судового розслідування встановлено, що працівники УГВ Сервіс міста Полтава під час виконання своїх функціональних обов`язків спеціальною технікою пошкодили майно - саджанців дерев, що росли на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 , та завдали йому матеріального збитку. В ході огляду місця події від 08 липня 2020 року встановлено, що пошкоджено 41 саджанець дерев.

Відповідно до звіту від 30 травня 2020 року про незалежну оцінку ринкової вартості збитків, спричинених зеленим насадженням (дерева фундуку сорту галлі та каталонський у кількості 41 саджанець), що належить ОСОБА_3 та розташовані на належній йому земельній ділянці за адресою: Харківська область Балаклійський район с. Червона Гірка, вартість матеріального збитку складає 51 016 грн. (а.с. 24-57)

Постановою слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020220190000599, закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Зазначено, що відсутня шкода, заподіяна у великих розмірах, яка необхідна як кваліфікаційна ознака кримінального правопорушення (а.с. 155).

Як на підставу позовних вимог, ОСОБА_1 посилався на те, що з 25.05.2020 року по 30.05.2020 року поблизу його земельної ділянки, яка знаходиться в межах населеного пункту с. Червона Гірка Балаклійського району Харківської області, працівниками філії УГВ-сервіс АТ Укргазвидобування виконувались роботи з використанням спеціальної техніки, під час яких неодноразово було допущено несанкціонований в`їзд на належну йому земельну ділянку. Внаслідок чого було пошкоджено дерева горіху (до ступеня припинення росту) в загальній кількості 41 дерева, серед яких: 20 дерев сорту Галлі та 21 дерева сорту Каталонський . В результаті чого відповідач завдав йому шкоди джерелом підвищеної небезпеки в розмірі 51 162 грн. та моральну шкоду в розмірі 30 000 грн. Позивачем направлялися вимоги відповідачу щодо відшкодування завданої шкоди. Проте в досудовому порядку спір не врегульовано. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Акціонерного товариства Укргазвидобування на його користь матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 51 162,90 грн., моральну шкоду, завдану знищенням майна, в розмірі 30 000 грн., витрати на проведення оцінки в розмірі 2 500 грн. та судовий збір в розмірі 908 грн.

За правилами статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення:

а) наявність шкоди,

б) протиправна поведінка заподіювача шкоди,

в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача,

г) вина.

Матеріали справи свідчать про те, що пошкодження майна позивача відбулося в результаті неправомірних дій працівників УГВ Сервіс (міста Полтава) під час виконання їх функціональних обов`язків за допомогою спеціальної техніки.

Відповідно до Положення про Філію УГВ-Сервіс АТ Укргазвидобування , Філія УГВ-Сервіс АТ Укргазвидобування є відокремленим підрозділом АТ Укргазвидобування (п.1.1.). Філія не є юридичною особою (п. 2.1.).

В ході огляду місця події від 08 липня 2020 року встановлено, що пошкоджено 41 саджанець дерев.

Відповідно до звіту від 30 травня 2020 року про незалежну оцінку ринкової вартості збитків, спричинених зеленим насадженням (дерева фундуку сорту галлі та каталонський у кількості 41 саджанець), що належить ОСОБА_3 та розташовані на належній йому земельній ділянці за адресою: Харківська область Балаклійський район с. Червона Гірка, вартість матеріального збитку складає 51 016 грн. (а.с. 24-57)

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із роз`ясненнями, наданими в п. 4 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України № 4 від 1 березня 2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Системний аналіз статті1187 ЦК України дає підстави для висновку, що факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов`язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоду (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки,- незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 (з наступними змінами) Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

З матеріалів справи убачається, що постановою слідчого СВ Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020220190000599, закрито у зв`язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. Зазначено, що відсутня шкода, заподіяна у великих розмірах, яка необхідна як кваліфікаційна ознака кримінального правопорушення (а.с. 155).

Разом з тим у вказаній постанові встановлена вина відповідача у пошкодженні майна ОСОБА_2 .

Сам факт закриття кримінальне провадження з підстав того, що відсутня шкода, заподіяна у великих розмірах, яка необхідна як кваліфікаційна ознака кримінального правопорушення, - не спростовує вину відповідача.

Посилання відповідача на те, що звіт про незалежну оцінку ринкової вартості збитків, спричинених ОСОБА_3 , виконаний з порушенням вимог закону; тому є неналежним доказом у справі, - не приймається колегією суддів, оскільки тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача. Проте, відповідачем не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів на спростування розміру матеріальної шкоди.

Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в розмірі 51 162,90 грн., - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Натомість колегія суддів не може погодитись із розміром стягнутої суми моральної шкоди, з огляду на таке.

Згідно із вимогами статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Моральна шкода полягає у душевних стражданням, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, а ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції сума для відшкодування позивачу моральної шкоди у розмірі 30 000 грн., - не відповідає вимогам розумності та справедливості, а також фактичним обставинам справи.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, де зазначено, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Приймаючи до уваги, що завдана позивачу матеріальна шкода протиправними діями відповідача призвели до негативних наслідків морального характеру ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода, завдана знищенням майна, в розмірі 5 000 грн., що відповідає вимогам розумності, справедливості та виваженості.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди слід змінити. Стягненню з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 підлягає моральна шкода, завдана знищенням майна, в розмірі 5 000 грн. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укргазвидобування - задовольнити частково.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 29 червня 2021 року в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди - змінити.

Стягнути з Акціонерного товариства Укргазвидобування на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану знищенням майна, в розмірі 5 000 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і, в силу п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова