Рішення

від 21.09.2021 по справі 757/5462/20-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 757/5462/20-ц

Провадження № 2-690/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2021 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Потабенко Л.В.

при секретарі Буртовій О.Є.

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом та виклавши в новій редакції обґрунтовувала тим, що 23 червня 2000 року управлінням реєстрації актів громадянського стану Чернігівської міської ради Чернігівської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зроблено запис за №576. В шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя у сторін не склалося через відсутність порозуміння, різні погляди на вирішення сімейних проблем, ігноруванням налагодження сімейних відносин, що призвело до втрати почуття поваги та любові. Шлюб носить формальний характер. З серпня 2019 року сторони перестали підтримувати сімейно-шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету, не живуть однією сім`єю. Позивач вважає, що а даний час можливості зберегти сім`ю немає, а подальше збереження шлюбу є недоцільним та суперечить особистим інтересам позивача, інтересам відповідача та інтересам їхньої дитини. З цих підстав ОСОБА_1 просить шлюб розірвати. Крім того позивач зазначила, що за час шлюбу між сторони було набуте наступне майно: земельна ділянка, площею 0,1728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира, загальною площею 101,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; машиномісце (гараж) № НОМЕР_1 , яке розташоване у будинку АДРЕСА_3 ; автомобіль, марки Jeep, модель Grand Cherokee, тип Універсал-В. 2013 року випуску; автомобіль марки Mercedes-Benz модель G1 350 CDI, тип загальний легковий - загальний універсал-В, 2015 року випуску. Оскільки вказане майно було набуте сторонами за спільні кошти подружжя, в період їх шлюбу, однак відповідач не визнає його право на частку в праві власності на вказане майно просить суд визнати спільною власністю подружжя вказане майно та у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачем право власності на: земельну ділянку, площею 0,1728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 3223186801:01:020:0121; машиномісце (гараж) № НОМЕР_1 , яке розташоване у будинку АДРЕСА_3 ; автомобіль, марки Jeep, модель Grand Cherokee, тип Універсал-В, 2013 року випуску. У порядку поділу спільною майна подружжя визнати за відповідачем право власності на: квартиру, загальною площею 101,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки Mercedes-Benz модель G1 350 CDI, тип загальний легковий - загальний універсал-В, 2015 року випуску.

Ухвалою судді від 22 січня 2021 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді 23 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху та 20.05.2021 року на виконання ухвали суду недоліки позовної заяви усунуті.

Ухвалою суду від 21 липня 2021 роки закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника. Підтримав позицію викладену у відзиві на позовну заяву в якій відповідач визнав позовні вимоги та не заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову про розірвання шлюбу та поділу спільного майна подружжя. Також відповідач не заперечив проти поділу майна подружжя за запропонованим позивачем варіантом.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду . Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні . Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 23 червня 2000 року Управлінням реєстрації актів громадянського стану Чернігівської міської ради Чернігівської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зроблено запис за №576.

В шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час шлюбу між сторони було набуте наступне майно:

-земельна ділянка, площею 0,1728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 1223186801:01:020:0121, вартістю 1 500 000,00 грн.;

-квартира, загальною площею 101,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2 400 000,00 грн.;

- машиномісце (гараж) № НОМЕР_1 , яке розташоване у будинку АДРЕСА_3 , вартістю 125 000,00 грн;

- автомобіль, марки Jeep, модель Grand Cherokee, тип Універсал-В. 2013 року випуску, вартістю 875 000,00 грн.;

-автомобіль марки Mercedes-Benz модель G1 350 CDI, тип загальний легковий - загальний універсал-В, 2015 року випуску, вартістю 1 100 000,00 грн..

Відповідачем визнається обсяг і вартість придбаного майна в період шлюбу.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом ч.3 та ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушення до припинення шлюбних відносин або примушення до їх збереження не може мати місце.

У відповідності до ч.1 ст. 110 та ч.2 ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд задовольняє його і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 СК України , дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст. 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частина 1 статті 70 СК України передбачає, що у разі поділу майна, що є об`єктом права сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як визначено в ч. 1 та 2 ст. 372 ЦК України , майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя встановлено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя від 21 грудня 2007 року №11 передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60 , 69 СК України ), ч. 3 ст. ст. 368 ЦК України ), відповідно до частини 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспорт засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Згідно зч. 1-2 ст. 68 СК України , розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України .

Відповідно до п.30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63 , ч.1 ст. 65 СК .

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Також суд підкреслює, що тільки у випадку, якщо придбання майна відповідало зазначеним критеріям, таке майно може бути визнане спільно нажитим і підлягає розподілу між подружжям на підставі ст.60 СК України .

Відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦК України , у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

За частиною 5 статті 11 ЦК України цивільні прав та обов`язків можуть виникати з рішення суду.

Відповідно ст. 15 ЦК України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У відповідності ч. 4 ст. 206 ЦПК України , У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положення ч.ч.1-2, ч.4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з положенням ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Встановлено, що сторони по справі не можуть жити однією сім`єю. Відновлювати відносини не бажають. Викладене свідчить про те, що подальше існування шлюбу порушуватиме права та інтереси сторін. Ці обставини є самостійною та достатньою підставою для розірвання шлюбу. Докази, які б спростовували обґрунтованість цього висновку, в матеріалах справи відсутні.

Також враховуючи вищевикладене, розрахунок вартості майна та те, що відповідач визнав позов в повному об`ємі та не заперечує проти поділу майна подружжя за запропонованим позивачем варіантом, суд вважає, за можливе розподілити майно подружжя наступним чином.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на: земельну ділянку, площею 0,1728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 3223186801:01:020:0121; машиномісце (гараж) № НОМЕР_1 , яке розташоване у будинку АДРЕСА_3 ; автомобіль, марки Jeep, модель Grand Cherokee, тип Універсал-В, 2013 року випуску;

У порядку поділу спільною майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на: квартиру, загальною площею 101,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки Mercedes-Benz модель G1 350 CDI, тип загальний легковий - загальний універсал-В, 2015 року випуску.

Керуючись ст.ст. 60, 61 ,63,69,70 СК України, ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23 червня 2000 року Управлінням реєстрації актів громадського стану Чернігівської міської ради Чернігівської області, запис № 576 - розірвати.

Визнати спільною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно:

-земельну ділянку, площею 0.1728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 3223186801:01:020:0121;

-машиномісце (гараж) № НОМЕР_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-автомобіль, марки Jeep, модель Grand Cherokee, тип Універсал-В, 2013 року випуску;

-квартиру, загальною площею 101,10 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель G1 350 CDI, тип загальний легковий - загальний універсал-В, 2015 року випуску.

У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- земельну ділянку, площею 0,1728 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 3223186801:01:020:0121;

- машиномісце (гараж) № НОМЕР_1 , яке розташоване у будинку АДРЕСА_3 ;

- автомобіль, марки Jeep, модель Grand Cherokee, тип Універсал-В, 2013 року випуску;

У порядку поділу спільною майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на:

- квартиру, загальною площею 101,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- автомобіль марки Mercedes-Benz модель G1 350 CDI, тип загальний легковий - загальний універсал-В, 2015 року випуску.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.В. Потабенко