Рішення

від 08.11.2021 по справі 707/1835/20

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1835/20

2/707/113/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі: секретаря судового засідання - Хандусь І.А.,

представника позивача - адвоката Грачової Т.Г.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс ; Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області; про визнання права власності на земельну ділянку та будинок в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс ; Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області; про визнання права власності на земельну ділянку та будинок в порядку спадкування за законом, у якій, з урахуванням позовної заяви зі збільшеними позовними вимогами від 06 липня 2021 року, що надійшла до канцелярії суду 08 липня 2021 року /т. 1 а.с. 227-230/, просить визнати за нею право власності на:

- 1/6 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,17 га, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер: № 1 - 7124985000:02:003:0325; № 2 - 7124985000:01:003:0487;

- 1/12 частину будинку АДРЕСА_1 та на 1/12 частину надвірних споруд.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,17 га, розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка складається з двох частин: ріллі та сінокосу, кадастровий номер № 1 - 7124985000:02:003:0325 та кадастровий номер № 2 - 7124985000:01:003:0487; а також 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 . За життя, 06 листопада 2008 року, ОСОБА_3 склав заповіт на ім`я своєї дружини ОСОБА_4 , яким заповів останній усе належне йому по закону майно, що він матиме на день смерті. У шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3 позивачем у справі ОСОБА_2 , як особою, яка має право на обов`язкову частку в спадщині незалежно від змісту заповіту, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи, була подана заява до Черкаської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини. Крім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася дружина останнього ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не змогла у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, виданих на ім`я спадкодавця.

Відтак, позивач була змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 04 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс , державного реєстратора виконавчого комітету Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації, звільнення безпідставно набутої земельної ділянки; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 01 жовтня 2020 року /т. 1 а.с. 35-37/.

01 жовтня 2020 року за заявою представника позивача - адвоката Грачової Т.Г. проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 12 листопада 2020 року.

26 жовтня 2020 року від позивача ОСОБА_2 на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява до Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс ; про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, зі зменшеним розміром позовних вимог, разом з доказами направлення її копії іншим учасникам справи /т. 1 а.с. 56-59/.

12 листопада 2020 року за заявою представника позивача - адвоката Грачової Т.Г. підготовче судове засідання відкладено до 14 грудня 2020 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 14 грудня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 зі зменшеним розміром позовних вимог; витребувано в Черкаській районній державній нотаріальній конторі копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 04 лютого 2021 року /т. 1 а.с. 77-80/.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2021 року за клопотанням представника позивача - адвоката Грачової Т.Г. витребувано у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О.С. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ; проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 11 березня 2021 року /т. 1 а.с. 116-118/.

11 березня 2021 року за заявою представника позивача - адвоката Грачової Т.Г. підготовче судове засідання відкладено до 15 квітня 2021 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 15 квітня 2021 року задоволено клопотання представника позивача - адвоката Грачової Т.Г., замінено первісного відповідача у справі - Мошнівську сільську раду Черкаського району Черкаської області належним відповідачем ОСОБА_1 ; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позов з урахуванням позовної заяви зі зменшеним розміром позовних вимог; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Мошнівську сільську раду Черкаського району Черкаської області; проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 26 травня 2021 року /т. 1 а.с. 208-211/.

26 травня 2021 року за заявою відповідача ОСОБА_1 підготовче судове засідання відкладено до 08 липня 2021 року.

08 липня 2021 року, до початку підготовчого судового засідання, представником позивача - адвокатом Грачовою Т.Г. подано до канцелярії суду позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс ; Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області; про визнання права власності на земельну ділянку та будинок в порядку спадкування за законом, зі збільшеними позовними вимогами, разом з доказами направлення/вручення її копії іншим учасникам справи /т. 1 а.с. 227-230/.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 08 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_2 зі збільшеними позовними вимогами прийнято до розгляду; запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали подати відзив на позов з урахуванням позовної заяви зі збільшеним розміром позовних вимог; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подачі до суду відповіді на відзив, а відповідачу - п`ятиденний строк для подачі заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів; встановлено третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень третьої особи; підготовче судове засідання відкладено до 03 вересня 2021 року /т. 1 а.с. 241-244/.

03 вересня 2021 року за заявою представника позивача - адвоката Грачової Т.Г. проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 28 вересня 2021 року.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 08 листопада 2021 року /т. 2 а.с. 18-21/.

У судовому засіданні, яке відбулося 08 листопада 2021 року, представник позивача - адвокат Грачова Т.Г. позовні вимоги, викладені у позовній заяві зі збільшеними позовними вимогами, підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити з підстав, наведених у вказаній позовній заяві. Доповнень не мала.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що його матір ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із 2004 року проживали у цивільному шлюбі, а 23 січня 2006 року зареєстрували шлюб офіційно. У подальшому, 06 листопада 2008 року, ОСОБА_3 склав заповіт на ім`я своєї дружини ОСОБА_4 , яким заповів останній усе належне йому по закону майно, що він матиме на день смерті. Своє бажання вчинити заповіт пояснив тим, що має дітей, які його не доглянуть, а у дружини заберуть усе. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 спаралізувало. Спочатку він перебував на лікуванні у Мошнівській районній лікарні, потім - у Черкаській ЦРЛ в с. Червона Слобода. Весь час у закладах охорони здоров`я зі ОСОБА_3 знаходилась ОСОБА_4 . Після лікування, ОСОБА_3 проходив реабілітацію у Центрі медико-соціальної реабілітації Здоров`я , курс якої коштував 1200 грн та був оплачений відповідачем і його матір`ю. У ОСОБА_3 не працювала права рука, права нога та він не міг розмовляти. Оскільки коштів на повторний курс реабілітації не було, ОСОБА_4 зателефонувала до Державної податкової інспекції у Черкаському районі, де, за її інформацією, працювала податковим інспектором позивач у справі ОСОБА_2 , аби остання надала допомогу у лікуванні батька, однак у податковій інспекції відповіли, що не надають інформації про своїх співробітників. Після цього вони з матір`ю залишили спроби знайти доньок ОСОБА_3 , хоча, зі слів знайомих, знали про те, що останнім відомо про стан батька. Так як ОСОБА_4 є дипломованим спеціалістом - медичною сестрою, саме вона здійснювала догляд за хворим чоловіком і виконувала рекомендації лікарів, але її зусилля були марними, у ОСОБА_3 не відновилися ні мова, ні рух кінцівок. Доньки ОСОБА_3 участі у догляді за батьком не приймали, коштів на його лікування не давали. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Витрати на його поховання взяли на себе ОСОБА_4 та відповідач. За вказаних обставин, ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні позову.

Правом на подачу відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк відповідач не скористався.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс та Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

При цьому, сільський голова Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області Шкарбута Б.В. 10 вересня 2021 року скерував на електронну адресу суду лист, у якому зазначив, що позов ОСОБА_2 . Мошнівська сільська рада визнає, проти слухання справи без участі їхнього представника не заперечує /т. 2 а.с. 12/.

Представник ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс про причини неявки суд не повідомив, із заявами, клопотаннями, у тому числі про відкладення судового засідання, не звертався.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

За вказаних обставин, з урахуванням думки учасників справи, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності представників третіх осіб.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 27 січня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції у Черкаській області /т. 1 а.с. 10/.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшли:

- земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,17 га, розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка складається з двох частин: ріллі та сінокосу, кадастровий номер: № 1 -7124985000:02:003:0325 та № 2 - 7124985000:01:003:0487; що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 079682, виданого 26 грудня 2003 року /т. 1 а.с. 12/;

- 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2006 року , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 252689418 від 14 квітня 2021 року, а також копією довідки Мошнівської сільської ради № 197 від 18 травня 2015 року /т. 1 а.с. 101, 231-233/.

За життя, 06 листопада 2008 року, ОСОБА_3 склав заповіт, яким усе належне йому по закону майно, що матиме на день смерті, заповів ОСОБА_4 /т. 1 а.с. 99/.

З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 та наданої на запит суду, вбачається, що у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_3 позивачем у справі ОСОБА_2 , як особою, яка має право на обов`язкову частку в спадщині незалежно від змісту заповіту, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи, була подана заява до Черкаської районної державної нотаріальної контори, згідно якої вона приймає спадщину /т. 1 а.с. 93/.

Крім позивача, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у встановлений законом строк звернулася дружина померлого - спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 /т. 1 а.с. 98/.

Також, 28 травня 2015 року, по закінченні встановленого законом строку, до Черкаської районної державної нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_5 , у якій остання повідомила, що є дочкою ОСОБА_3 , про смерть батька дізналася випадково наприкінці травня 2015 року від сторонніх людей, адже сестра ОСОБА_2 (позивач у справі) з невідомих причин не повідомила її про те, що батька уже немає. З огляду на вищевикладене, просила призупинити видачу свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що має намір звернутися до суду для визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини /т. 1 а.с. 102/.

З копії довідки Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 197 від 18 травня 2015 року встановлено, що за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7, рахується 1/2 частина жилого будинку в АДРЕСА_1 , у якому він постійно був зареєстрований та проживав на день смерті. Як на день смерті, так і на даний час, крім нього в будинку ніхто не зареєстрований та не проживає /т. 1 а.с. 101/.

З копії договору оренди землі від 14 липня 2017 року вбачається, що спірна земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,17 га, розташована на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка складається з двох частин: ріллі та сінокосу, кадастровий номер: № 1 -7124985000:02:003:0325 та № 2 - 7124985000:01:003:0487; була передана Мошнівською сільською радою в оренду ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс строком на 20 років /т. 1 а.с. 28-29, 30/.

Згідно з відомостями, які надійшли на запит суду від Черкаської районної державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 76/2015. Із заявами про прийняття спадщини звернулися: 07 лютого 2015 року ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 . Свідоцтва про право на спадщину не видавались. У матеріалах спадкової справи наявний заповіт від імені ОСОБА_3 , посвідчений Мошнівською сільською радою Черкаського району Черкаської області 06 листопада 2008 року, № 1027. Спадкоємицею, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, є ОСОБА_2 (інвалідність ІІ групи) /т. 1 а.с. 92/.

Водночас, отримати свідоцтво про право на спадщину позивач не змогла у зв`язку з тим, що не конкретизувала вид та назву спадкового майна , а також не надала на нього правовстановлюючі документи, видані на ім`я спадкодавця . Крім того, як причину для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус зазначив те, що спадкоємиця за заповітом ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому встановити все спадкове майно померлого, у тому числі речі домашньої обстановки і вжитку, неможливо /т. 1 а.с. 108-109/ .

За вказаних обставин позивач не може реалізувати свої спадкові права.

Як зазначено вище, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 - спадкоємець ОСОБА_3 за заповітом, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 07 серпня 2018 року виконавчим комітетом Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області /т. 1 а.с. 130/.

За життя, 22 жовтня 2001 року, 09 березня 2010 року та 16 березня 2010 року ОСОБА_4 склала заповіти на ім`я ОСОБА_1 /т. 1 а.с. 139, 142, 145/.

З копії спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 та наданої на запит суду, встановлено, що у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4 відповідачем у справі ОСОБА_1 була подана заява до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О.С., згідно якої він приймає спадщину після смерті матері /т. 1 а.с. 129/.

Згідно з відомостями, які надійшли на запит суду від приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Старовойтова О.С., 24 січня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_1 ним заведено спадкову справу щодо майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За інформацією Спадкового реєстру, за життя ОСОБА_4 склала три заповіти: 22 жовтня 2001 року, посвідчений Тубільцівською сільською радою Черкаського району Черкаської області за № 266; 09 березня 2010 року, посвідчений Мошнівською сільською радою Черкаського району Черкаської області за № 135; 16 березня 2010 року, посвідчений Дубіївською сільською радою Черкаського району Черкаської області за № 80. До складу спадкового майна входять: житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,5997 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124985000:03:003:0003; земельна ділянка площею 0,4519 га, розташована в адміністративних межах Тубільцівської сільської ради, за межами населеного пункту, кадастровий номер: 7124987500:03:002:2125. Крім того, відповідно до інформації, наданої Черкаською районною державною нотаріальною конторою, за життя ОСОБА_4 прийняла спадщину за заповітом, але не оформила свої спадкові права після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші спадкоємці ОСОБА_4 , у тому числі й ті, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталися. Свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавались /т. 1 а.с. 128/.

Відтак, суд констатує, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній справі, оскільки він прийняв спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 , яка, у свою чергу, за життя прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 за заповітом.

Відповідно до частини першої статті 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

За змістом статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В силу вимог статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частинами другої та третьої статті 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

За приписами статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

До обов`язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов`язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.

Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов`язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов`язкову частку.

При визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу.

За згодою особи, яка має право на обов`язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Отже, за правилами ЦК України до таких спадкоємців слід також відносити спадкоємців, які відмовилися від прийняття спадщини, не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування або померли до відкриття спадщини, але в яких є спадкоємці за правом представлення (стаття 1266 ЦК України).

Тобто, при обчисленні розміру обов`язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які могли б спадкувати, якщо порядок спадкування не був би змінений заповітом.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постанові від 25 листопада 2020 року в справі № 292/389/17 (провадження № 61-19499св19).

За приписами статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_3 першої черги за законом є його дружина ОСОБА_4 , а також його доньки: ОСОБА_5 та позивач у справі ОСОБА_2 .

Відповідно до частини 3 статті 75 Сімейного кодексу України непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Офіційне тлумачення положення частини першої статті 1241 щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині здійснено у рішенні Конституційного Суду України від 11 лютого 2014 року № 1-рп/2014.

Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов`язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності. Розкриття змісту поняття „повнолітні непрацездатні діти", що використовується в абзаці першому частини першої статті 1241 Кодексу щодо права на обов`язкову частку у спадщині, ґрунтується на положеннях частини третьої статті 75 Сімейного кодексу, який відносить до категорії „непрацездатні" інвалідів I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний". Так, згідно з частиною четвертою статті 1 Закону України „Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-ХIV (далі - Закон № 966), абзацом сімнадцятим частини першої статті 1 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV з наступними змінами (далі - Закон № 1058) до непрацездатних належать, зокрема, особи, які визнані інвалідами в установленому законом порядку.

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

В силу вимог частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, судом установлено, що єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 за заповітом, яка прийняла спадщину, є його дружина ОСОБА_4 .

Позивач у справі ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом, яка прийняла спадщину.

Крім того, спадкоємцем ОСОБА_3 першої черги за законом, яка не прийняла спадщину у встановлений законом строк, є його донька ОСОБА_5 .

При цьому, суд констатує, що право на обов`язкову частку, розмір якої становить половину частки, яка належала б їм у разі спадкування за законом, у спадщині після смерті ОСОБА_3 , незалежно від змісту заповіту, мала його дружина ОСОБА_4 , 1952 року народження, як непрацездатна вдова, також його доньки - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , як повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, які є особами з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копіями їхніх пенсійних посвідчень серії НОМЕР_3 від 05 березня 2013 року /т. 1 а.с. 95/ та серії АЗ № 386958 від 29 квітня 2010 року /т. 1 а.с. 103, зворот/, відповідно, виданих довічно.

Відтак, з часу відкриття спадщини, позивачу належить нерухоме майно, яке вона успадкувала після смерті свого батька, а саме:

- 1/6 частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,17 га, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка складається з двох частин: ріллі та сінокосу, кадастровий номер: № 1 - 7124985000:02:003:0325 та № 2 - 7124985000:01:003:0487; що належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 079682, виданого 26 грудня 2003 року / т. 1 а.с. 12/;

- 1/12 частина будинку АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2006 року /т. 1 а.с. 101, 231-233/.

Разом з тим, оформити свої спадкові права на земельну ділянку позивач не має змоги через відсутність правовстановлюючого документу на вищевказане спадкове майно , виданого на ім`я спадкодавця.

При цьому, суд виходить з того, що відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку не є перешкодою для реалізації позивачем права на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 .

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), зокрема ст. 1 Протоколу № 1 (1952 р.) передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту цієї статті вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, тобто, передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Відтак, визнання права в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв`язку з чим виникає цивільно-правовій спір.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оцінюючи надані суду докази на підставі повного, всебічного, об`єктивного їх дослідження в судовому засіданні, беручи до уваги те, що у позивача наявні перешкоди в отриманні свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на 1/6 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,17 га, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка складається з двох частин: ріллі та сінокосу, кадастровий номер: № 1 - 7124985000:02:003:0325 та № 2 - 7124985000:01:003:0487; іншого способу захисту своїх спадкових прав, окрім судового, у неї немає, суд вважає, що позов у цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Разом з тим, суд зауважує, що позивач ОСОБА_2 не зверталася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою, у якій просила б видати їй свідоцтво про право на спадщину на 1/12 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , та не надавала до нотаріальної контори рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 грудня 2006 року на підтвердження належності спадкодавцю вказаного нерухомого майна, відповідно, відмова нотаріуса у вчиненні зазначеної нотаріальної дії відсутня .

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у позивача наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на вказане спадкове майно, а тому дану позовну вимогу суд вважає передчасною та такою, що не підлягає до задоволення.

З цього приводу суд зауважує, що він не може перебирати на себе функції нотаріуса, а порушення прав позивача настане лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, яка може бути оскаржена до суду у встановленому законом порядку за правилами позовного провадження.

Надаючи оцінку доводам відповідача ОСОБА_1 про необхідність відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 з тих підстав, що остання не приймала участі у догляді за батьком та не надавала коштів на його лікування і поховання, суд зауважує, що ОСОБА_2 рішенням суду не була усунена від права на спадкування за законом на підставі положень ч. 5 ст. 1224 ЦК України, а тому вони не мають для суду правового значення.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відтак, зважаючи на те, що позивач, як особа з інвалідністю ІІ групи, звільнена від сплати судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 840 грн 80 коп.

Решту судових витрат слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 141, 211, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс ; Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області; про визнання права власності на земельну ділянку та будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування обов`язкової частки у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/6 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,17 га, розташованої на території Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, яка складається з двох частин: ріллі та сінокосу, кадастровий номер № 1 - 7124985000:02:003:0325 та кадастровий номер № 2 - 7124985000:01:003:0487; що належала померлому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧР № 079682, виданого 26 грудня 2003 року.

У решті заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Решту судових витрат компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони :

Позивач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ; особа з інвалідністю ІІ групи.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору :

- ПрАТ Черкаське обласне підприємство Агротехсервіс , місцезнаходження: вул. Смілянська, 169, м. Черкаси, Черкаська область; код ЄДРПОУ: 03563548;

- Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області, місцезнаходження: вул. М. Преснякова, 13, с. Мошни, Черкаський район, Черкаська область; код ЄДРПОУ: 26357343.

Повне судове рішення складено та підписано 08 листопада 2021 року.

Суддя: Т. А. Миколаєнко