Ухвала

від 08.11.2021 по справі п/320/1337/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2021 року

м. Київ

справа № П/320/1337/20

адміністративне провадження № К/9901/37773/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу Білоцерківської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №2 Берегиня Білоцерківської міської ради Київської області, за участю третьої особи - Білоцерківської міської ради Київської області, про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - ГУ ДСНС України у Київській області) звернулося до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №2 Берегиня Білоцерківської міської ради Київської області (далі - ДНЗ (ясла-садочок) КТ №2 Берегиня ), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі ДНЗ (ясла-садок) КТ № 2 Берегиня , що знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Івана Мазепи, будинок 75 А, шляхом повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 19 грудня 2019 року № 1057.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року, позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) ДНЗ (ясла-садок) КТ № 2 Берегиня що знаходиться за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Івана Мазепи, будинок 75А, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 19 грудня 2019 року № 1057.

18 жовтня 2021 року Білоцерківська міська рада надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року. Заявник, посилаючись на положення пункту 1 частини четвертої, підпунктів а , в пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.

Предметом спору у цій справі є застосування заходів реагування у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.

За приписами частини четвертої статті 328 КАС України відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 зазначеної норми КАС України можливе за умови зазначення у касаційній скарзі норми права щодо якої Верховним Судом сформований висновок у подібних правовідносинах та обґрунтування у чому саме полягає невідповідність застосованої судами норми наведеному висновку, у тому числі з урахуванням обставин, установлених у цій справі.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що підставою касаційного оскарження заявником зазначено застосуваня судами норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №№ 826/19328/16 та 826/14758/17.

Так, Білоцерківська міська рада вказала на незастосування судами висновку Верховного Суду у справі №826/19328/16 щодо необхідності наявності переконливих доказів того, що неусунуті відповідачем порушення створюють загорзу життю та здоров`ю людей, а також висновку Верховного Суду у справі 826/14758/17 щодо наявності у позивача адміністративної процесуальної дієздатності з огляду на положення пункту 12 частини першої статті 67, частин першої, другої статті 68, частини першої статті 70 Кодексу Цивільного захисту України.

Проте, касаційна скарга Білоцерківської міської ради містить лише цитати із постанов Верховного Суду без наведення норми права з висновком Верховного Суду щодо її застосування у подібних правовідносинах та невідповідності її застосування судами сформованому висновку Верховного Суду.

Суд також не бере до уваги доводи заявника щодо винятковості цієї справи, її фундаментального значення справи для формування єдиної правозастосовчої практики, з посиланням на суспільний інтерес та положення частини п`ятої статті 328 КАС України з огляду на їхню безпідставність. Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, оскільки суд, з посиланням на приписи частини третьої статті 12 КАС України дійшов висновку про недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Водночас Суд зазначає, що такі мотиви не є самостійною підставою для касаційного оскарження зазначених судових рішень у цій справі, так як за нормами частини п`ятої статті 328 КАС України такі аргументи необхідно додатково зазначати виключно у разі оскарження судових рішень, перегляд яких у Верховному Суді не передбачено нормами КАС України.

Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій і незгоди з висновками судів про наявність підстав для задоволення позову. Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а відповідач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі.

Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції. та неповного з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції, проте решта аргументів скарги зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції та переоцінки доказів.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку у постанові Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах не є достатньою підставою для обґрунтування касаційної скарги, оскільки вимагає визначення норми права, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.

Тому, лише загальні посилання на невідповідність судових рішень висновкам Верховного Суду, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Білоцерківської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садочок) комбінованого типу №2 Берегиня Білоцерківської міської ради Київської області, за участю третьої особи - Білоцерківської міської ради Київської області, про застосування заходів реагування повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко