Постанова

від 26.10.2021 по справі 910/9086/20(910/1382/20)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2021 р. Справа№ 910/9086/20(910/1382/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Дюкарєвої І.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"

на ухвали Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та 05.04.2021

у справі № 910/9086/20 (910/1382/20) (суддя Мандичев Д.В.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс";

2) ОСОБА_1 ;

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРФЕ"

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна"

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маранта,LTD"

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц"

про визнання недійсними договорів

в межах справи №910/1382/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс"

до Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс"

про банкрутство

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 26.10.2021

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/1382/20 за заявою Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс".

24.06.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Романівська Райагропромтехніка" про визнання недійсними договорів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 прийнято клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс" про уточнення позовних вимог.

Ключовим мотивом ухвали є:

- ТОВ "Фінансова компанія "Скай Фінанс" змінено предмет позову шляхом його доповнення із збереженням первісних підстав, оскільки доповнення предмету здійснено виходячи з правових наслідків первісно пред`явлених позовних вимог, що більш повно має сприяти захисту цивільного права або інтересу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс" задоволено частково, визнано недійними договори про відступлення права вимоги.

Ключовим мотивом ухвали є:

- оспорюваний договір про відступлення права вимоги від 06.04.2017 є своєю правовою природою договором факторингу, який суперечить вимогам частині 3 статті 512, статті 1054, частині 3 статті 1079, частині 2 статті 1083 ЦК України, статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , не відповідає критеріям розумності та добросовісності, є фраудаторним та протирічить ч. 5 ст. 203 ЦК України, що в сукупності є підставою для визнання його недійсними у відповідності до ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України та статті 42 КзПБ;

- підлягають задоволенню і похідні позовні вимоги про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги (зміну сторони) за договорами іпотеки.

Не погоджуючись з зазначеними ухвалами місцевого суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.04.2021 у справі № 910/9086/20 (910/1382/20), враховуючи заперечення на ухвалу 15.02.2021 , в якій просить зазначені ухвали скасувати.

Ключовими мотивами скарги є:

- суд неправомірно прийняв уточнення до позову, оскільки позивач змінив і предмет і підстави позову;

- висновок суду, що договір про відступлення права вимоги від 06.04.2017 є договором факторингу є безпідставним та необґрунтованим.

Від ліквідатора ПрАТ "Фінансова компанія "Апекс" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ключовим мотивом відзиву є:

- судом правильно встановлено, що оспорюваний договір є договір факторингу, який укладено з порушенням вимог чинного законодавства.

Від ліквідатора ТОВ "Альфа Оіл Україна" надійшли пояснення.

Ключовим мотивом пояснень є:

- судом правильно встановлено не відповідність оспорюваних договорів чинному законодавству.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/9086/20 (910/1382/20) передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.04.2021 та заперечення на ухвалу 15.02.2021 у справі № 910/9086/20 (910/1382/20) залишено без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк", протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 2270 грн, клопотання (заяву), в якій зазначити по кожній з оскаржуваних ухвал окремо, в чому саме полягає її незаконність і необґрунтованість та клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2021 витребувано у Господарського суду м. Києві матеріали справи № 910/9086/20 (910/1382/20) відокремленого провадження в межах справи №910/1382/20 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс" за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс" до 1) Приватного акціонерного товариства "Фінансова компанія "Апекс";2) ОСОБА_1 ;3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРФЕ" третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Оіл Україна" третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маранта,LTD" третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" про визнання недійсними договорів.

У липні 2021 року з Господарського суду м. Києві надійшли матеріали справи № 910/9086/20 (910/1382/20).

Розпорядженням керівника апарату від 04.08.2021 у зв`язку з перебуванням суддів Доманської М.Л. та Пантелієнка В.О., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2021 для розгляду справи №910/9086/20 (910/1382/20) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Верховець А.А., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.04.2021 у справі № 910/9086/20 (910/1382/20), справу призначено до розгляду на 08.09.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2021 розгляд справи №910/9086/20 (910/1382/20) відкласти на 20.10.2021.

У судовому засіданні 20.10.2021 колегія суддів оголосила перерву в судовому засіданні до 26.10.2021.

Розпорядженням керівника апарату від 26.10.2021 у зв`язку з прийняттям рішення Вищої ради правосуддя від 26.10.2021 про звільнення Верховця А.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 для розгляду справи №910/17188/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Поляков Б.М., судді - Пантелієнко В.О., Остапенко О.М. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України від 20 липня 2006 року вказав, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Zand v. Austria , висловлено думку, що термін судом, встановленим законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

В силу положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Щодо заяви про уточнення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

При цьому не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права .

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Із змісту позовної заяви та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Скай Фінанс" вбачається, що позовні вимоги про визнання недійсними договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017, договору іпотеки №30/2016-1/5 від 31.08.2017, скасування рішень державного реєстратора та поновлення записів у державному реєстрі є пов`язаними з первісними вимогами про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги та відступлення прав вимоги (заміну сторони) за договорами іпотеки від 06.04.2017, оскільки внаслідок відступлення прав вимоги за договорами від 06.04.2017 відбулося подальше відчуження таких прав на користь третіх осіб та прийнято оспорювані рішення державних реєстраторів.

Тобто, в даному випадку позивачем змінено позовні вимоги шляхом їх доповнення пов`язаними похідними вимогами, які пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами. Вирішуючи питання співвідношення поняття "зміна" та "доповнення", місцевий суд правильно виходив з того, що вони співвідносяться як ціле та частина, адже кожне доповнення призводить до зміни, проте не кожна зміна є наслідком доповнення.

Відтак, ТОВ "Фінансова компанія "Скай Фінанс" змінено предмет позову шляхом його доповнення із збереженням первісних підстав, оскільки доповнення предмету здійснено виходячи з правових наслідків первісно пред`явлених позовних вимог, що більш повно має сприяти захисту цивільного права або інтересу .

Протилежні твердження скаржника про те, що заява про уточнення позовних вимог є фактично поданням окремого позову з іншим предметом та з іншими підставами позову спростовується матеріалами справи. Викладені у позовній заяві фактичні обставини (підстави позову - визнання недійсним договору) та посилання на норми права (правові підстави позову), на які позивач посилався протягом розгляду справи залишилися незмінними.

Таким чином, дослідивши зазначену заяву ТОВ Фінансова компанія Скай Фінанс , яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог, суд першої інстанції правильно її прийняв, адже вона подана із дотриманням вимог п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України та до закінчення підготовчого засідання.

Щодо визнання договорів недійсними, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.04.2017 між ПАТ Апекс-Банк (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги, предметом якого є відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за кредитним договором від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1 у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника ТОВ Деміс Канц , включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу. У момент настання дати відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги разом з усіма пов`язаними правами. Одночасно з відступленим правом вимоги, права вимоги по заставам, іпотеці, поруці, створеним на користь первісного кредитора, передбачені договорами застави, договором іпотеки та договорами поруки, переходять до нового кредитора шляхом укладання відповідних договорів.

У пункті 1 договору міститься визначення, що дата відступлення - це день зарахування в повному обсязі ціни договору на рахунок первісного кредитора.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору загальний обсяг грошових, коштів належних до сплати новим кредитором первісному кредитору за набуття права вимоги ( ціна договору ) складає 29 412 633,32 грн. Новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну договору у повному обсязі вільним від нарахувань або утримань або комісій на рахунок первісного кредитора не пізніше 06.04.2017.

До вказаного договору сторонами складено акт приймання-передавання від 06.04.2017 оригіналів документів.

Із виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 слідує, що останнім за платіжним документом від 06.04.2017 № ВН-54 перераховані ПАТ Апекс-Банк грошові кошти в розмірі 29 412 633,32 грн.

Також, 06.04.2017 між ПАТ Апекс-Банк (первісний іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги (заміну сторони) за договорами іпотеки, за положеннями пункту 1 якого первісний іпотекодержатель уступає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за наступними іпотечними договорами з усіма змінами та доповненнями до них, якими забезпечені зобов`язання ТОВ Деміс Канц (надалі Боржник) перед первісним іпотекодержателем за кредитним договором 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1, що укладений між первісним іпотекодержателем та ТОВ Деміс Канц , з усіма змінами та доповненнями до нього (надалі - кредитний договір).

Пунктом 2 договору визначено, що відступлення прав за договорами іпотеки 1-3 відбувається одночасно з укладенням між сторонами договору про відступлення права вимоги від 06.04.2017, предметом якого є відступлення первісним іпотекодержателем на користь нового іпотекодержателя права вимоги до ТОВ Деміс Канц , ідентифікаційний код 34287465, за кредитним договором у розмірі 29 412 633,32 грн.

Відповідно до пункту 3 договору право вимоги за договором іпотеки переходить до нового іпотекодержателя з моменту набрання чинності цим договором.

Згідно з пунктом 6 договору отримана згода дружини нового іпотекодержателя ОСОБА_2 про згоду на укладення ОСОБА_1 цього договору, справжність підпису на якій посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. 06.04.2017 за р. № 711.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печаткою первісного іпотекодержателя, нотаріального посвідчення, державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 12 договору).

Зазначений договір відступлення права вимоги (заміну сторони) за договорами іпотеки від 06.04.2017 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрований у реєстрі за № 712.

До вказаного договору сторонами складено акт приймання-передавання від 06.04.2017 оригіналів документів.

Надалі, 30.06.2017 між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № В/260617/1, за умовами якого первісний кредитор є кредитором по відношенню до Боржника (як цей термін визначено далі - ТОВ Деміс Канц ) за Кредитним договором (як цей термін визначено далі - кредитний договором від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1) на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного 06.04.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ Апекс-Банк .

Предметом договору є відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за кредитним договором від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1 у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника ТОВ Деміс Канц , включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредитору щодо виплати суми боргу. У момент настання дати відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги разом з усіма пов`язаними правами. Одночасно з відступленим правом вимоги, права вимоги по заставам, іпотеці, поруці, створеним на користь первісного кредитора, передбачені договорами застави, договором іпотеки та договорами поруки, переходять до нового кредитора шляхом укладання відповідних договорів (пункт 2 договору).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору загальний обсяг грошових, коштів належних до сплати новим кредитором первісному кредитору за набуття права вимоги ( ціна договору ) складає 29 412 633,32 грн. Новий кредитор сплачує первісному кредитору ціну договору у повному обсязі вільним від нарахувань або утримань або комісій на рахунок первісного кредитора не пізніше 07.07.2017.

Із матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" перерахувало на користь ОСОБА_1 за договором відступлення права вимоги від 30.06.2017 № В/260617/1 грошові кошти в розмірі 2 500 000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 19.07.2017 № 1453565184 та в розмірі 26 912 633,32 грн. за платіжним дорученням від 24.07.2017 № 129.

30.06.2017 між ОСОБА_1 (первісний іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" (новий іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги (заміну сторони) за договорами іпотеки, відповідно до якого первісний іпотекодержатель уступає, а новий іпотекодержатель приймає всі права вимоги за наступними іпотечними договорами з усіма змінами та доповненнями до них, якими забезпечені зобов`язання ТОВ Деміс Канц (надалі Боржник) перед первісним іпотекодержателем за кредитним договором від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1, що укладений між ПАТ Апекс-Банк та ТОВ Деміс Канц , з усіма змінами та доповненнями до нього (надалі - кредитний договір).

Пунктом 2 договору визначено, що відступлення прав за договорами іпотеки 1-3 відбувається на підставі укладеного між сторонами договору відступлення права вимоги від 30.06.2017 № В/260617/1, предметом якого є відступлення первісним іпотекодержателем на користь нового іпотекодержателя права вимоги до ТОВ Деміс Канц , ідентифікаційний код 34287465, за кредитним договором у розмірі 29 412 633,32 грн.

Відповідно до пункту 3 договору право вимоги за договором іпотеки переходить до нового іпотекодержателя з моменту набрання чинності цим договором.

Згідно з пунктом 6 договору отримана заява дружини первісного іпотекодержателя ОСОБА_2 про згоду на укладення ОСОБА_1 цього договору, справжність підпису на якій посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик Я.А. 30.06.2017 за р. № 2021.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печаткою нового іпотекодержателя, нотаріального посвідчення, державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 12 договору).

Зазначений договір відступлення права вимоги (заміну сторони) за договорами іпотеки від 30.06.2017 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудик Я.А. та зареєстрований у реєстрі за № 2022.

У подальшому, 06.07.2017 між ТОВ "ФК "Артфінброк" (іпотекодержатель), ТОВ "Альфа Оіл Україна" (іпотекодавець) та ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" (покупець) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дідович І. В. за реєстраційним № 720.

Згідно з умовами пункту 1.1 договору, визначивши спосіб звернення стягнення на предмет(и) іпотеки на підставі ст. 36 Закону України Про іпотеку , сторони домовилися, що іпотекодержатель має право від свого імені або від імені іпотекодавця продати належний(і) іпотекодавцю предмет(и) іпотеки покупцю, а покупець - купити зазначені в цьому договорі предмет(и) іпотеки за ціною, в порядку та на умовах, встановлених цим договором та статтею 38 Закону України Про іпотеку . Задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється за рахунок продажу майна іпотекодавця по іпотечних договорах за невиконання зобов`язань боржником: ТОВ "Деміс Канц" (ідентифікаційний код 36295682) по кредитному договору від 16.07.2014 № В9-ЮКЛ/160714/1.

Відповідно до пункту 1.2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 на момент укладення договору розмір вимог іпотекодержателя до боржника складає 29 412 633, 32 грн.

Згідно з пунктом 2 договору за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем ціна продажу зазначених в договорі предметів іпотеки становить не нижче ніж 48 304 500,00 грн. Сторони погодили, що встановлена ціна продажу предметів іпотеки повністю задовольняє вимоги іпотекодержателя за зобов`язаннями боржника.

18.07.2017 між ТОВ "ФК "Артфінброк", ТОВ "Альфа Оіл Україна" та ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" укладено договір про внесення змін та доповнень до договору, за умовами якого внесено зміни в пункт 2 та пункти 2.1.1-2.1.20 договору та встановлено, що за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем ціна продажу предметів іпотеки становитиме не нижче ніж 48 324 500,00 грн.

20.07.2017 на підставі та на умовах договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 за реєстраційним № 720, з урахуванням договору про внесення змін та доповнень до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за реєстраційним від 18.07.2017 № 790, між ТОВ "ФК "Артфінброк" та ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" укладено договори купівлі-продажу за реєстровими номерами від 20.07.2017 № 791 - № 810 нерухомого майна ТОВ "Деміс Канц", вказаного в договорі вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 за реєстраційним № 720.

Згодом ТОВ "УПК-ЄВРОПЛЮС" надало в іпотеку ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі договору іпотеки від 31.08.2017 № 5694 частину нерухомого майна, яке було предметом договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 та договорів купівлі-продажу від 20.07.2017.

Звертаючись до суду з позовом про визнання правочину недійсним, заявник послався на те, що фактично між ПАТ Апекс-Банк та ОСОБА_1 укладено договір факторингу, який суперечить вимогам чинного законодавства.

Місцевий суд ухвалюючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що оспорюваний договір про відступлення права вимоги від 06.04.2017 є своєю правовою природою договором факторингу, який суперечить вимогам частині 3 статті 512, статті 1054, частині 3 статті 1079, частині 2 статті 1083 ЦК України, статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , не відповідає критеріям розумності та добросовісності, є фраудаторним та протирічить ч. 5 ст. 203 ЦК України, що в сукупності є підставою для визнання його недійсними у відповідності до ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України та статті 42 КзПБ.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо невідповідності правочину від 06.04.2017 про відступлення права вимоги та укладених на його основі наступних договорів нормам цивільного права.

Так, відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтями 512, 1077 ЦК України, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

Відповідно до ст. 512 - 518 ЦК України учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Частина першої статті 1077 ЦК України передбачає, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права, тоді як метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

Характерними ознаками договору факторингу є специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; відступлення права вимоги за таким договором може відбуватися виключно за плату, а його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір встановлений у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю; вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Правочин, який не відповідає зазначеним ознакам, не є договором факторингу, а є правочином з відступлення права вимоги (цесії).

З умов Договору відступлення права вимоги від 06.04.2017 року випливає, що між ПАТ АПЕКС-БАНК та ОСОБА_1 укладено саме Договір факторингу:

- 2.1. Предметом цього договору є відступлення первісним кредитором новому кредиторові в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, включаючи право вимоги основної суми заборгованості, суми нарахованих процентів, а також усі інші права вимоги первісного кредитора до боржника, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні первісному кредиторові щодо виплати суми боргу;

- 3.1. Загальна вартість прав вимоги за договором становить 29 412 633,32 грн.

Отже, з пунктів 2.1, 3.1 Договору вбачається, що вартість договору встановлена в сумі номінальної заборгованості Боржника за кредитним договором в сумі 29 412 633,32 грн, в свою чергу сума вимоги Первісного кредитора до Боржника становить 47 227 253,00 грн. (згідно Договору задоволення вимог іпотекодержателя від 06.07.2017 року, ціна продажу іпотечного майна погоджена ТОВ ФК АРТФІНБРОК , ТОВ АЛЬФА ОІЛ Україна та ТОВ УПК- ЄВРОПЛЮС становить 47 227 253,00 грн. (ринкова вартість заставного майна).

Виходячи з цього, можна прийти до висновку, що плата за договором факторингу є різниця між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається, що і має місце у оскаржуваному Договорі, а тому, виходячи з зазначеного вище, між ПАТ АПЕКС-БАНК та ОСОБА_1 укладено саме договір факторингу.

У постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11 (провадження № 14-222цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ. Відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень цієї глави, яка регулює відносини з факторингу (частина другої статті 1083 ЦК України). Іншими словами наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб`єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою.

Частиною першою статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, погоджується з висновками місцевого суду, що оспорюваний договір відступлення прав від 06.04.2017 р. між ПАТ АПЕКС-БАНК та ОСОБА_1 , а також, договір між ОСОБА_1 та ТОВ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ АРТФІНБРОК , укладений з порушенням частини третьої статті 512, статті 1054, частини третьої статті 1079, частини другої статті 1083 ЦК України, статті 6 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг .

Що стосується застосування ст. 42 КзПБ.

Колегія зауважує, що на момент укладення та виконання оспорюваного договору діяв Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до позицій щодо застосування принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів , в тому числі і Кодексу України з процедур банкрутства, під час розгляду спорів у справі про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі № 911/956/17 та від 02.12.2020 у справі № 910/6179/17 та рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999, у даному випадку необхідно застосовувати ч. 1 ст. 58 Конституції України та ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо визначення умов та підстав, за якими оспорюваний правочин може визнаватися недійсним, оскільки саме ця норма права існувала на час укладення та виконання цього правочину (договору).

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду висловлену у постанові від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16:

Приписи ст. 42 КзПБ у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КзПБ , тобто 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний правочин було укладено до набрання чинності КзПБ, а отже місцевий суд застосував норми ст. 42 КзПБ всупереч наведеної позиції ВС та принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів .

Таким чином, враховуючи, що помилковий висновок місцевого суду стосовно застосування ст. 42 КзПБ не призвів до ухвалення неправильного рішення у справі, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції про визнання правочинів недійсними підлягає залишенню без змін, з підстав невідповідності правочинів встановленим цивільним законодавством вимогам.

Інші наведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а судове рішення першої інстанції - без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм процесуального права.

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, на скаржника покладаються витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 253-255, 269, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Артфінброк" на ухвали Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та 05.04.2021 у справі № 910/9086/20 (910/1382/20) залишити без задоволення.

2. Ухвали Господарського суду м. Києва від 15.02.2021 та 05.04.2021 у справі № 910/9086/20 (910/1382/20) залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржникa.

4. Справу №910/9086/20 (910/1382/20) повернути до Господарського суду м. Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко

У зв"язку з відпусткою судді Остапенко О.М. повний текст складено 08.11.2021