Ухвала

від 04.11.2021 по справі 313/535/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

04 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 313/535/20

провадження № 61-17740ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

розглянув касаційні скарги ОСОБА_1 та Фермерського господарства Чернігівське на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗ ІНВЕСТ до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Чернігівське , державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Скурідіна Юрія Геннадійовича , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Веселівського районного суду Запорізької області від 30 липня 2021 року клопотання ОСОБА_1 задоволено.

Зупинено провадження у цивільній справі № 313/535/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЗ ІНВЕСТ (далі - ТОВ ГАЗ ІНВЕСТ ) до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Чернігівське (далі - ФГ Чернігівське ), Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Скурідіна Ю. Г., про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 313/468/20 за позовом ОСОБА_1 то ТОВ ГАЗ ІНВЕСТ про розірвання договорів оренди землі від 01 жовтня 2009 року №№ 107, 108.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ ГАЗ ІНВЕСТ задоволено.

Ухвалу Веселівського районного суду Запорізької області від 30 липня 2021 рокускасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційних скаргах, які надійшли до Верховного Суду у листопаді 2021 року, ОСОБА_1 та ФГ Чернігівське просять скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

У відкритті провадження за касаційними скаргами слід відмовити з огляду на таке.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; а також ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, а також постанова суду апеляційної інстанції, винесена за результатами перегляду цієї ухвали, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки ухвала суду першої інстанції відсутня в переліку ухвал суду, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку після її перегляду згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Гарсія Манібардо проти Іспанії від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.

ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини ).

Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на оскарження таких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Інше тлумачення вказаних правових норм не узгоджується із завданнями та основними засадами цивільного судочинства, наведеними у статті 2 ЦПК України, щодо розумності строку розгляду справи судом та сутнісним змістом касаційного провадження.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки касаційні скарги подані на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року , яка не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за такими касаційними скаргами слід відмовити.

Керуючись 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Фермерського господарства Чернігівське на постанову Запорізького апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ГАЗ ІНВЕСТ до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Чернігівське , державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Скурідіна Юрія Геннадійовича , про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення про його державну реєстрацію .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська