Ухвала

від 08.11.2021 по справі 240/10560/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/10560/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про встановленння судового контролю,

встановив:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо непроведення перевірки (на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України - за зверненням платника податків та на підставі абз. 23 п. 201.10. Податкового кодексу України) для встановлення факту відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо невстановлення відсутності податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо невчинення жодних дій щодо відновлення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376333,28 грн.

Визнано недійсними та скасувати податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр": № 102 від 30 грудня 2016 року; № 103 від 30 грудня 2016 року; № 104 від 30 грудня 2016 року; № 105 від 30 грудня 2016 року; № 106 від 30 грудня 2016 року; № 107 від 30 грудня 2016 року; № 108 від 30 грудня 2016 року; № 109 від 30 грудня 2016 року; № 110 від 30 грудня 2016 року; №111 від 30 грудня 2016 року; № 112 від 30 грудня 2016 року; № 113 від 30 грудня 2016 року; № 114 від 30 грудня 2016 року; № 115 від 30 грудня 2016 року; № 116 від 30 грудня 2016 року; № 117 від 30 грудня 2016 року; № 118 від 30 грудня 2016 року.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" №102 від 30.12.2016, № 103 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №105 від 30.12.2016, №106 від 30.12.2016, №107 від 30.12.2016, №108 від 30.12.2016, №109 від 30.12.2016, №110 від 30.12.2016, №111 від 30.12.2016, №112 від 30.12.2016, №113 від 30.12.2016, №114 від 30.12.2016, №115 від 30.12.2016, №116 від 30.12.2016, №117 від 30.12.2016, №118 від 30.12.2016.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376 333,28 грн.

Незважаючи на звернення судового рішення до примусового виконання та не дивлячись на вжиті органами державної виконавчої служби заходи, рішення Житомирського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили 19 травня 2020 року, в частині відновлення/збільшення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕАПДВ) ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" реєстраційного ліміту в сумі 1376333,28 грн Державною податковою службою України не виконано.

Ухвалою від 18 травня 2021 року було частково заяву товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" про встановлення судового контролю.

Зобов`язано Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №240/10560/19.

У задоволенні заяви в частині вирішення питання про накладення штрафу на керівника ДПС України у відповідності до вимог п.2 ст.382 КАС України відмовлено.

Державною податковою службою України було подано до суду заяву про продовження процесуального строку для подання звіту.

Товариством з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" до суду було подано повторно заяву про встановлення судового контролю.

Разом з тим, ДПС України до суду було подано звіт про виконання судового рішення.

У звіті вказано, що ДПС України забезпечено вжиття всіх необхідних заходів щодо виконання рішення суду у справі № 240/20560/19 за позовом ТДВ "Ігнатпільський кар 'єр", оскільки зазначені у судовому рішенні податкові накладні в ЄРПН мають статус "скасування завершеної реєстрації ПН/РК за рішенням суду, з очікуванням дотримання вимог пунктів 200 прим. 3, 200 прим.9 ст. 200 Податкового кодексу України" .

Також відповідач вказує, що виконання рішення суду ДПС в частині відновлення/збільшення в СЕА ПДВ суми податку, на яку ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН залежить у даному випадку від контрагента платника, зокрема від того, наскільки він чітко і в повній мірі виконає вимоги Порядку № 1246 для автоматичного проходження перевірки (за вимогами Порядку № 1246) системою електронного адміністрування ПДВ, яка після цієї перевірки здійснить вказану у судовому рішенні дію.

Вирішуючи подані сторонами заяви та звіт, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов`язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.

Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Таким чином, ДПС України не реалізовано завершення судового процесу у даній справі, оскільки не досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення. Включення в порядок денний та неприйняття рішення, не свідчить про виконання судового рішення, фактично рішення суду по даній справі на даний час не виконано.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Аналогічна норма закріплена в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Крім того, слід наголосити, що у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 відображено факт того, що листом Управління захисту економіки в Житомирській області Національної поліції України № 1180/39/03-2017 від 17 лютого 2017 року підтверджено, що невстановлена особа несанкціоновано втрутилася в роботу електронно- обчислювальних машин (комп`ютерів), що призвело до безпідставного списання в системі електронного адміністрування ПДВ з ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь та ТОВ "Житлобудсервус" (код ЄДРПОУ 40470306) ПДВ в сумі 1 376 333 гривень.

Також це підтверджується і копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 120170602500000172.

Водночас, слід наголосити, що судовим рішенням, яке в установленому законом порядку набрало законної сили зобов`язано Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376 333,28 грн. без обумовлення виконання порядку Порядку № 1246.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для затвердження поданого відповідачем звіту.

Також, зважаючи на вказані обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача та зобов`язання ДПС України подавати звіт про виконання рішення, оскільки такий обов`язок на відповідача вже покладено ухвалою від 18.05.2021, а звіт відповідача судом не затверджено.

Оскільки відповідачем рішення суду не виконано, звіт про виконання судового рішення не поданий, суд вважає за необхідне також встановити новий строк для подання звіту.

Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У прийнятті звіту ДПС України про виконання рішення від 20.01.2020 у справі №240/10560/19 відмовити.

У задоволенні повторної заяви товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" про встановлення судового контролю відмовити.

Встановити ДПС України новий строк подання звіту про виконання рішення від 20.01.2020 у справі №240/10560/19 протягом 30 діб з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.С. Токарева