П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/10560/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
25 січня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Смілянця Е. С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо непроведення перевірки (на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України - за зверненням платника податків та на підставі абз. 23 п. 201.10. Податкового кодексу України) для встановлення факту відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року.
2. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо невстановлення відсутності податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306.
3. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо невчинення жодних дій щодо відновлення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376333,28 грн.
4. Визнано недійсними та скасовано податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр": № 102 від 30 грудня 2016 року; № 103 від 30 грудня 2016 року; № 104 від 30 грудня 2016 року; № 105 від 30 грудня 2016 року; № 106 від 30 грудня 2016 року; № 107 від 30 грудня 2016 року; № 108 від 30 грудня 2016 року; № 109 від 30 грудня 2016 року; № 110 від 30 грудня 2016 року; №111 від 30 грудня 2016 року; № 112 від 30 грудня 2016 року; № 113 від 30 грудня 2016 року; № 114 від 30 грудня 2016 року; № 115 від 30 грудня 2016 року; № 116 від 30 грудня 2016 року; № 117 від 30 грудня 2016 року; № 118 від 30 грудня 2016 року.
5. Зобов`язано Державну фіскальну службу України виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" №102 від 30.12.2016, № 103 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №105 від 30.12.2016, №106 від 30.12.2016, №107 від 30.12.2016, №108 від 30.12.2016, №109 від 30.12.2016, №110 від 30.12.2016, №111 від 30.12.2016, №112 від 30.12.2016, №113 від 30.12.2016, №114 від 30.12.2016, №115 від 30.12.2016, №116 від 30.12.2016, №117 від 30.12.2016, №118 від 30.12.2016.
6. Зобов`язано Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376 333,28 грн.
7. Ухвалою від 18 травня 2021 року було частково задоволено заяву товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" про встановлення судового контролю.
8. Зобов`язано Державну податкову службу України подати звіт про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 у справі №240/10560/19.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. 08 листопада 2021 року окремою ухвалою Житомирського окружного адміністративного у прийнятті звіту ДПС України про виконання рішення від 20.01.2020 у справі №240/10560/19 відмовлено.
10. У задоволенні повторної заяви товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" про встановлення судового контролю відмовлено.
11. Встановлено ДПС України новий строк подання звіту про виконання рішення від 20.01.2020 у справі №240/10560/19 протягом 30 діб з моменту отримання даної ухвали.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Апелянт Державна податкова служба України, не погодившись з окремою ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким прийняти звіт про виконання рішення.
13. Апелянт зазначив, що ДПС України не має фактичної (технічної) можливості на виконання судового рішення скасувати реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не застосовуючи при цьому вимоги п. 12 Порядку № 1246, зокрема, в частині перевірки наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України, оскільки пунктом 20 Порядку 1246 передбачено виконання вимог п. 12 Порядку 1246 (у тому числі й перевірки наявності суми ПДВ відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України). Виконання рішення суду ДПС в частині відновлення/збільшення в СЕА ПДВ суми податку, на яку ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН залежить у даному випадку від платника податку та його контрагента, зокрема від того, наскільки він чітко і в повній мірі виконає вимоги Порядку № 1246 для автоматичного проходження перевірки (за вимогами Порядку № 1246) системою електронного адміністрування ПДВ, яка після цієї перевірки здійснить вказану у судовому рішенні дію. Апелянт вказує, що за вказаних обставин ДПС забезпечено виконання рішення суду у повній відповідності до норм чинного законодавства, шляхом внесення відомостей до ЄРПН щодо скасування реєстрації вищезазначених податкових накладних на підставі рішення суду.
ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
15. Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
16. Згідно з ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
17. Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
18. Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
19. З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.
20. Так, статтею 383 КАС України, зокрема, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
21. Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
23. Колегія суддів зазначає, що з огляду на наявність судового рішення, яке в установленому законом порядку набрало законної сили, воно повинно бути виконано апелянтом без необхідності вчинення позивачем будь яких додаткових дій.
24. Слід відмітити, що відповідно до чіткої та усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (див. рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (див.рішення у справі "Immobiliare Saffi"проти Італії", заява N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
25. Проблема невиконання остаточних рішень проти держави розглядалась в пілотному рішенні ЄСПЛ проти України по справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява N 40450/04), а також у ряді інших справ проти України, які також розглядались на основі усталеної практики Суду з цього питання.
26. Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
27. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що апелянтом не реалізовано завершення судового процесу у даній справі, оскільки не досягнуто мети задля якої постановлено судове рішення. Включення в порядок денний та неприйняття рішення, не свідчить про виконання судового рішення, фактично рішення суду по даній справі на даний час не виконано.
28. Колегія суддів звертає увагу апелянта, що відповідно до Закону України Про судоустрій і статус суддів та статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
29. Аналогічна норма закріплена в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
30. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
31. Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
32. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
33. Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
34. Крім того, слід наголосити, що у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 відображено факт того, що листом Управління захисту економіки в Житомирській області Національної поліції України № 1180/39/03-2017 від 17 лютого 2017 року підтверджено, що невстановлена особа несанкціоновано втрутилася в роботу електронно- обчислювальних машин (комп`ютерів), що призвело до безпідставного списання в системі електронного адміністрування ПДВ з ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь та ТОВ "Житлобудсервус" (код ЄДРПОУ 40470306) ПДВ в сумі 1 376 333 гривень.
35. Також це підтверджується і копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 120170602500000172.
36. Судовим рішенням, яке в установленому законом порядку набрало законної сили зобов`язано Державну фіскальну службу України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376 333,28 грн. без обумовлення виконання порядку Порядку № 1246.
37. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з виснвоком суду щодо відсутності підстав для затвердження поданого відповідачем звіту.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
38. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
39. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
40. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
41. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
42. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
43. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ДПС України слід залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Смілянець Е. С.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2022 |
Оприлюднено | 02.02.2022 |
Номер документу | 102861259 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Мацький Є.М.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Токарева Марія Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні