Рішення

від 08.11.2021 по справі 640/658/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

08 листопада 2021 року справа №640/658/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС) доТовариства з обмеженою відповідальністю Акта МК (далі по тексту - відповідач, ТОВ Акта МК ) пронадання дозволу на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, з метою погашення усієї суми податкового боргу В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із тим, що у ТОВ Акта МК є податковий борг з орендної плати за земельні ділянки, що знаходяться в комунальній власності, в розмірі 15 009 760,51 грн., а вжитті контролюючим органом заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з банківських рахунків платника податків не призвели до позитивного результату через відсутність грошових коштів на рахунках та повернення у зв`язку з цим банками інкасових доручень.

На думку позивача, Головне управління ДФС у м. Києві вжило всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ Акта МК , проте, суму узгоджених зобов`язань не сплачено.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.

Ухвалою від 18 листопада 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв справу до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Ухвалою від 08 листопада 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва замінив первісного позивача - Головне управління ДФС у м. Києві, його правонаступником - ГУ ДПС.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи із того, що Головне управління ДФС у м. Києві здійснило опис нерухомого майна у податкову заставу - нежилі будинки по вул. Кільцева дорога, 12-б, 12-в (літера А), 12-г (літера А) у Святошинському районі міста Києва, на яке накладено іпотеку, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як зазначає відповідач, право податкової застави виникло 09 листопада 2018 року, тоді як іпотека на спірне нерухоме майно зареєстрована 26 травня 2010 року, крім того, відповідач не отримував податкової вимоги.

У відповіді на відзив позивач вказав, що майно платника податків, що підлягає продажу, не обмежується виключно майном, що зазначеним в акті опису майна, та просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у запереченні звертає увагу, що позивач не довів свого права на продаж майна ТОВ Акта МК , що перебуває у податковій заставі, адже просить надати дозвіл на реалізацію індивідуально визначеного майна відповідача у порушення встановленого порядку погашення податкового боргу. На думу відповідача, позивач не довів пріоритет податкової застави щодо пріоритету права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.

Верховний Суд, направляючи справу на новий розгляд, серед іншого вказав про таке:

Опис в податкову заставу майна, щодо якого існував пріоритет за іпотечним договором, не може бути підставою для відмови повністю в позові ГУ ДФС про надання дозволу на реалізацію майна ТОВ Акта МК , яке перебуває в податковій заставі, для погашення усієї суми податкового боргу…

…Дозвіл суду на реалізацію такого повноваження може стосуватися як майна, яке вже описано в податкову заставу, так і майна, яке буде описано додатково у зв`язку з його виявленням контролюючим органом або у зв`язку із збільшенням суми податкового боргу, а також на майно, право на яке у платника податків, що має податковий борг, виникне в подальшому.

Такий зміст правового регулювання, встановлений вище наведеними нормами, судами першої та апеляційної інстанцій, однак, взятий до уваги не був, що призвело до неправильного висновку цих судів щодо результату розгляду справи.

Висновок суду щодо підстав задоволення позову, крім того, зроблений без повного встановлення обставин у справі. Так, суд першої інстанції вмотивував висновок про відмову в задоволенні позову також тим, що ГУ ДФС не вжило заходів щодо погашення податкового боргу ТОВ Акта МК за рахунок грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому Товариству в ПАТ Креді Агріколь Банк , не встановивши призначення цього рахунку. Довід ГУ ДФС, що цей рахунок був відкритий для зарахування страхових платежів, стосовно яких статтею 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування встановлений правовий режим, який виключає їх використання як джерела погашення податкового боргу, залишається не перевіреним.

Зробивши правильний висновок, що вимога пункту 95.1 статті 95 ПК щодо першочергового використання контролюючим органом як джерела погашення податкового боргу грошових коштів, які належать платнику податків, стосується як коштів на банківських рахунках, так і готівки, суди першої та апеляційної інстанцій, разом з тим, не звернули увагу, що відповідач не навів доводів, що позивач не використав готівкові кошти, які у нього є, з метою погашення податкового боргу .

Дослідивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги висновки Верховного Суду, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, передбачено підпунктом 20.1.34 1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з інформацією Головного управління ДФС у м. Києві про податковий борг від 12 грудня 2018 року №38082/9/26-15-17-06-29 за ТОВ Акта МК обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у сумі 15 009 760,51 грн.

Як зазначає позивач, Головне управління ДФС у м. Києві вжило всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ Акта МК .

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Таким чином, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пункт 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

За правилами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пункт 95.4 статті 95 Податкового кодексу України встановлює, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, Податковий кодекс України визначає черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме: спочатку здійснюються заходи стягнення коштів з рахунків платника податків, потім стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, і лише у разі недостатності коштів проводиться стягнення за рахунок майна платника податку, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків або стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2021 року у справі справа №1340/4871/18.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що Головне управління ДФС у м. Києві сформувало податкову вимогу від 15 вересня 2017 року №80153-17, згідно з якою сума податкового боргу ТОВ Акта МК складає 10 642 293,53 грн. Вказана податкова вимога вручена представнику відповідача Гуні О.Н. 15 вересня 2017 року, про що свідчить відповідна відмітка та підпис на вимозі.

Відповідно до рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 15 вересня 2017 року №80153-17 про опис майна у податкову заставу вирішено здійснити опис майна відповідача у податкову заставу.

Згідно з рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 28 листопада 2017 року №2/26-15-17-02-29 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках та інших фінансових установах ТОВ Акта МК . Як свідчить відмітка на цьому рішенні, його отримав представник позивача Гуня О.Н. 18 грудня 2017 року.

На підставі цих рішень податковий керуючий ОСОБА_1 провів опис майна у податкову заставу платника податків ТОВ Акта МК , а саме:

1) майновий комплекс мийка автомобільна , об`єкт нежитлової нерухомості, (адреса: м. Київ, вулиця Кільцева дорога, 12-Б, літера А, вартість - 84677,61 грн.); 2) нежитловий будинок (адреса: м. Київ, вулиця Кільцева дорога, 12-В, літера А, вартість - 19902,30 грн.); 3) нежитловий будинок (адреса: м. Київ, вулиця Кільцева дорога, 12-Г, літера А, вартість - 29888,11 грн.).

На виконання рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28 листопада 2017 року №2/26-15-17-02-29 контролюючий орган направив до установ банків (ПАТ АКБ Траст-Капітал , ПАТ Креді Агріколь Банк , ПАТ КБ ПриватБанк , Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі ГУ ДКСУ у м. Києві) інкасові доручення (розпорядження) №1429/26-15-17-02-31 від 19 лютого 2018 року, №2952/26-15-17-02-31 від 25 квітня 2018 року, №3815/26-15-17-02-31 від 22 травня 2018 року, №3816/26-15-17-02-31 від 22 травня 2018 року, №3817/26-15-17-02-31 від 22 травня 2018 року, №4158/26-15-17-02-31 від 06 червня 2018 року,.

Вказані інкасові доручення (розпорядження), крім інкасових доручень №4161/26-15-17-02-31 та від 06 червня 2018 року №2955/26-15-17-02-31 від 25 квітня 2018 року, повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

Інкасові доручення №4161/26-15-17-02-31 та від 06 червня 2018 року №2955/26-15-17-02-31 від 25 квітня 2018 року виконані частково на суми 69,29 грн. та 298,89 грн. відповідно.

Як зазначає позивач, вжиті ним заходи стягнення не призвели до погашення податкового боргу, а тому, звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим, суд звертає увагу, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували інформацію про усі відкриті рахунки ТОВ Акта МК у банках чи інших фінансових установах.

Позивач також не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчать про відсутність коштів на таких рахунках відповідача, необхідних для погашення суми податкового боргу, на момент звернення до суду - 11 січня 2019 року.

Суд відхиляє в якості доказів надані позивачем копії інкасових доручень (розпоряджень), оскільки вони складені та повернені банками у період лютий-червень 2018 року, а тому не можуть підтверджувати відсутність коштів на усіх рахунках платника податків у обслуговуючих його банках на час звернення із позовом до суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач не довів вчинення усіх необхідних дій щодо стягнення коштів з рахунків ТОВ Акта МК , так само як і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки.

Таким чином, позивач не вжив всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ Акта МК , та не довів наявність правових підстав для погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Суд також звертає увагу, що позивач не надав суду письмових пояснень та відповідних доказів на виконання постанови Верховного Суду від 06 листопада 2020 року.

Наведене у своїй сукупності вказує, що позовні вимоги про надання дозволу на реалізацію майна відповідача, яке перебуває у податковій заставі, з метою погашення усієї суми податкового боргу нормативно і документально не підтверджуються.

При цьому, суд вважає недоцільним та передчасним дослідження обставин пріоритету податкової застави або іпотеки на нерухоме майно відповідача, оскільки такі обставини не мають правового значення, у зв`язку із відсутністю у межах спору підстав для погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ГУ ДПС у м. Києві задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Головному управлінню ДПС у м. Києві повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; ідентифікаційний код 43141267);

Товариство з обмеженою відповідальністю Акта МК (03151, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77; ідентифікаційний код 33785801).

Суддя В.А. Кузьменко