Ухвала

від 05.11.2021 по справі 608/2417/21

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Чортківський районний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

про забезпечення позову

05 листопада 2021 року Справа № 608/2417/21

Номер провадження2-з/608/30/2021

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Парфенюка В. І. ,

з участю секретаря Южди Л. С.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Калина Фармінг про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, -

ВСТАНОВИВ:

4 листопада 2021 року представник заявника ТОВ Калина Фармінг Шаповал В. В. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, в якій зазначив, що 30 березня 2011 року ТОВ Нива Біла (теперішня назва ТОВ Калина Фармінг ) уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі. За умовами Первісного Договору ОСОБА_1 , як орендодавець, передала ТОВ Нива Біла , як орендарю, в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Білівської сільської ради загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664 (далі за текстом - спірна земельна ділянка). Відповідно до п. 8 Первісного Договору його було укладено на 10 років, а його пунктом 30 було передбачено, що орендар має право на першочергове продовження цього Договору на новий термін. 26 лютого 2021 року ТОВ Калина Фармінг з метою реалізації свого переважного права, керуючись положеннями ст. 33 Закону України Про оренду землі , направив ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на новий строк на змінених (кращих) умовах і додав до цього листа проект відповідного договору оренди землі, а також письмову пропозицію виплати додаткової разової винагороди за укладення нового договору оренди землі. В подальшому 17 березня 2021 року ТОВ Калина Фармінг як добросовісний орендар повторно надіслав орендодавцю лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на змінених (кращих) умовах та проектом нового договору оренди землі.

Разом з тим, як стало відомо заявнику 15.07.2021 року ОСОБА_1 як власник спірної земельної ділянки уклала інший договір оренди землі з Приватним агропромисловим підприємством Дзвін . За умовами вказаного договору № 358 від 15.07.2021 року ПАП Дзвін отримав від ОСОБА_1 строком до 30.12.2036 року в оренду ту ж саму спірну земельну ділянку із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664. Державну реєстрацію права оренди цієї ж земельної ділянки за іншим орендарем - ПАП Дзвін здійснено державним реєстратором Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан В. В. рішенням індексний номер 59607786 від 02.08.2021 року, номер запису про інше речове право 43280714 від 29.07.2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2069936261255. При цьому, як на дату укладення оскаржуваного договору, так і на дату здійснення державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за ПАП Дзвін , переважне право на укладення договору оренди на новий строк щодо цієї ділянки належало ТОВ Калина Фармінг .

Заявник має намір невідкладно звернутися із позовною заявою, що міститиме відповідні вимоги до Чортківського районного суду Тернопільської області. За наявності оскаржуваного договору та зареєстрованого права оренди за ПАП Дзвін у ОСОБА_1 ПАП Дзвін наразі існують правові підстави та реальна можливість розпоряджатися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, зокрема, витребувати її з володіння ТОВ Калина Фармінг з метою її передачі ПАП Дзвін на підставі оскаржуваного договору, а також використовувати самостійно спірну земельну ділянку або передати її в оренду/суборенду будь-яким іншим третім особам, здійснити поділ спірної земельної ділянки або її об`єднання, тощо. Вчинення вказаних дій відповідачами до відкриття провадження за позовом або до вирішення судової справи по суті призведе до того, що навіть після (і за умови) задоволення позовних вимог судом ефективний захист і поновлення порушеного права ТОВ Калина Фармінг , за захистом якого він звертатиметься до суду, буде істотно ускладнений. Так, якщо протягом розгляду справи до набрання судовим рішенням законної сили ОСОБА_1 або ПАП Дзвін реалізують свою можливість розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду/суборенду будь-яким іншим особам, з якими будуть укладені відповідні нові договори, це спричинить конкуренцію таких договорів із договором оренди землі на новий строк в редакції заявника (який він проситиме суд визнати укладеним і який буде чинним у випадку задоволення судом позову в цій справі), що призведе до фактичної неможливості виконання рішення суду. Якщо протягом розгляду справи в суді спірна земельна ділянка буде витребувана відповідачами у ТОВ Калина Фармінг , а ПАП Дзвін розпочне господарювати на спірній земельній ділянці на підставі оскаржуваного договору та посилаючись на своє зареєстроване право її оренди, навіть після визнання цього Договору судом недійсним, наявність продукції, вирощеної ПАП Дзвін на спірній ділянці під час її неправомірного використання, унеможливить реалізацію заявником своїх прав законного орендаря, визнаних судом, надасть ПАП Дзвін підстави вимагати повернення чи відшкодування вартості такої продукції, що призведе до його безпідставного збагачення і відповідних збитків ТОВ Калина Фармінг . Крім того, ПАП Дзвін є агропромисловим підприємством, яке здійснює таку ж саму господарську діяльність, як і заявник (товарне сільськогосподарське виробництво), на території одного району по сусідству з заявником, що свідчить про економічний інтерес відповідача отримати в користування ті земельні ділянки, які наразі перебувають в користуванні заявника. Також зазначив про те, що в минулому ПАП Дзвін вже неодноразово порушував права заявника, як законного орендаря землі, та намагався незаконно витребувати у ТОВ Калина Фармінг земельні ділянки, причому факт таких порушень був встановлений судовими рішеннями. Зважаючи на вказане та з метою забезпечення ефективного захисту своїх порушених прав та законних інтересів, ТОВ Калина Фармінг вважає необхідним застосування у цій справі заходів забезпечення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та письмові докази додані до неї, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ньому доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , (1950 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейським судом у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 року у справі "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини , буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Відповідно до ст.13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, суд вважає, що саме вжиття судом заходів забезпечення позову у даній справі та винесення суддею ухвали про забезпечення позову, буде сприяти гарантуванню відновлення порушених прав заявника ТОВ Калина Фармінг в разі задоволення позову та виконання постановленого в майбутньому судового рішення, що повністю відповідає вимогам ЄСПЛ та ст. 6, 13 Конвенції.

Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України , в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

В заяві про забезпечення позову представник заявника ОСОБА_2 з цього приводу зазначив, що ТОВ Калина Фармінг має зареєстроване місцезнаходження в Україні, що співпадає із розташуванням спірної земельної ділянки, є великим агропромисловим підприємством із іноземними інвестиціями, а також відповідальним землекористувачем в Чортківському районі Тернопільської області, який має в наявності майно у розмірі, достатньому для відшкодування будь-яких ймовірних збитків, завданих в результаті забезпечення позову. Також слід врахувати, що застосування запропонованих заходів забезпечення позову в будь-якому випадку не завдасть збитків відповідачу - землевласнику спірної земельної ділянки. Майновий інтерес орендодавця за договором оренди землі полягає в отриманні орендної плати за користування землею. Така плата підлягатиме сплаті відповідачу незалежно від наслідків застосування заходів забезпечення позову і остаточного рішення суду у цій справі, оскільки результатом її розгляду буде визнання чинним того чи іншого договору оренди землі і підтвердження обов`язку належного орендаря сплатити орендну плату землевласнику. Також застосування запропонованих заходів забезпечення позову не завдасть збитків і відповідачу ПАП Дзвін , оскільки за умови задоволення позовних вимог останній не зазнає будь-яких фінансових втрат, які б базувалися на законних підставах, а також буде звільнений від зобов`язання сплати орендної плати на підставі оскаржуваного договору у випадку визнання його недійсним, оскільки в такому випадку оскаржуваний договір не буде належною правовою підставою для будь-яких платежів чи вимог.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 149-154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ Калина Фармінг (код ЄДРПОУ 37512508) про визнання недійсним договору оренди землі № 358, укладеного 15.07.2021 року між ОСОБА_1 та ПАП Дзвін щодо земельної ділянки загальною площею 1,9935 га із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664; скасування рішення державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан Віти Вадимівни індексний номер 59607786 від 02.08.2021 про державну реєстрацію права оренди ПАП Дзвін земельної ділянки із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664 та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Калина Фармінг щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664 у редакції, запропонованій ТОВ Калина Фармінг :

-заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає: 48514, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Біла) або будь-яким особам від його імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Калина Фармінг (код ЄДРПОУ 37512508), і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об`єднання, користування чи передачу в користування (в тому числі передачу в оренду та/або в суборенду) земельної ділянки загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664;

-заборонити Приватному агропромисловому підприємству Дзвін (код ЄДРПОУ 30787900) або будь-яким особам від його імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Калина Фармінг (код ЄДРПОУ 37512508), і подальше користування та розпорядження, зокрема, передачу в суборенду земельної ділянки загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664;

-заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664.

Копію ухвали направити для негайного виконання заявнику, відповідачам, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В І Парфенюк