Постанова

від 28.12.2021 по справі 608/2417/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/2417/21Головуючий у 1-й інстанції Парфенюк В.І. Провадження № 22-ц/817/1325/21 Доповідач - Парандюк Т.С. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Міщій О. Я., Храпак Н. М.,

за участі секретаря -Стецюк М.А.

та без сторін, які належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 608/24/21 за апеляційною скаргою Приватного агропромислового підприємства «Дзвін» на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року, постановлену суддею Парфенюк В.І., у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

04 листопада 2021 року ТзОВ «Калина Фармінг» звернулося до суду з заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі.

В обґрунтування заяви зазначили, що 30 березня 2011 року ТОВ Нива Біла (теперішня назва ТОВ Калина Фармінг ) уклало з ОСОБА_1 договір оренди землі. За умовами первісного договору ОСОБА_1 , як орендодавець, передала ТОВ Нива Біла , як орендарю, в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Білівської сільської ради загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664.

Відповідно до п. 8 договору його було укладено на 10 років, а пунктом 30 передбачено, що орендар має право на першочергове продовження цього договору на новий термін.

26 лютого 2021 року ТОВ Калина Фармінг з метою реалізації свого переважного права, керуючись положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , направило ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на новий строк на змінених (кращих) умовах і додали до цього листа проект відповідного договору оренди землі, а також письмову пропозицію виплати додаткової разової винагороди за укладення нового договору оренди землі.

17 березня 2021 року ТОВ Калина Фармінг , як добросовісний орендар, повторно надіслало орендодавцю лист-повідомлення з пропозицією укласти договір оренди щодо спірної земельної ділянки на змінених (кращих) умовах та проектом нового договору оренди землі.

15.07.2021 року ОСОБА_1 , як власник спірної земельної ділянки уклала інший договір оренди землі № 358 від 15.07.2021 року з ПрАП Дзвін , за умовами якого останній отримав від ОСОБА_1 земельну ділянку із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664 строком до 30.12.2046 року. Державну реєстрацію права оренди цієї ж земельної ділянки за орендарем ПрАП Дзвін здійснено державним реєстратором Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан В.В. рішенням індексний номер 59607786 від 02.08.2021 року, номер запису про інше речове право 43280714 від 29.07.2021 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2069936261255. При цьому, як на дату укладення оскаржуваного договору, так і на дату здійснення державної реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за ПрАП Дзвін , переважне право на укладення договору оренди на новий строк щодо цієї ділянки належало ТОВ Калина Фармінг .

Заявник має намір невідкладно звернутися із позовною заявою, що міститиме відповідні вимоги до Чортківського районного суду Тернопільської області щодо оскаржуваного договору та зареєстрованого права оренди за ПрАП Дзвін у ОСОБА_1 та ПрАП Дзвін наразі існують правові підстави та реальна можливість розпоряджатися спірною земельною ділянкою на власний розсуд, зокрема, витребувати її з володіння ТОВ Калина Фармінг з метою її передачі ПрАП Дзвін на підставі оскаржуваного договору, а також використовувати самостійно спірну земельну ділянку або передати її в оренду/суборенду будь-яким іншим третім особам, здійснити поділ спірної земельної ділянки або її об`єднання, тощо. Вчинення вказаних дій відповідачами до відкриття провадження за позовом або до вирішення судової справи по суті призведе до того, що навіть після (і за умови) задоволення позовних вимог судом ефективний захист і поновлення порушеного права ТОВ Калина Фармінг , за захистом якого він звертатиметься до суду, буде істотно ускладнений. Так, якщо протягом розгляду справи до набрання судовим рішенням законної сили ОСОБА_1 або ПрАП Дзвін реалізують свою можливість розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду/суборенду будь-яким іншим особам, з якими будуть укладені відповідні нові договори, це спричинить конкуренцію таких договорів із договором оренди землі на новий строк в редакції заявника (який він проситиме суд визнати укладеним і який буде чинним у випадку задоволення судом позову в цій справі), що призведе до фактичної неможливості виконання рішення суду. Якщо протягом розгляду справи в суді спірна земельна ділянка буде витребувана відповідачами у ТОВ Калина Фармінг , а ПрАП Дзвін розпочне господарювати на спірній земельній ділянці на підставі оскаржуваного договору та посилаючись на своє зареєстроване право її оренди, навіть після визнання цього Договору судом недійсним, наявність продукції, вирощеної ПрАП Дзвін на спірній ділянці під час її неправомірного використання, унеможливить реалізацію заявником своїх прав законного орендаря, визнаних судом, надасть ПрАП Дзвін підстави вимагати повернення чи відшкодування вартості такої продукції, що призведе до його безпідставного збагачення і відповідних збитків ТОВ Калина Фармінг .

Крім того, ПрАП Дзвін є агропромисловим підприємством, яке здійснює таку ж саму господарську діяльність, як і заявник (товарне сільськогосподарське виробництво), на території одного району по сусідству з заявником, що свідчить про економічний інтерес відповідача отримати в користування ті земельні ділянки, які наразі перебувають в користуванні заявника. Також зазначив про те, що в минулому ПрАП Дзвін вже неодноразово порушував права заявника, як законного орендаря землі, та намагався незаконно витребувати у ТОВ Калина Фармінг земельні ділянки, причому факт таких порушень був встановлений судовими рішеннями. Зважаючи на вказане та з метою забезпечення ефективного захисту своїх порушених прав та законних інтересів, ТОВ Калина Фармінг вважає необхідним застосування у цій справі заходів забезпечення позову.

Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 08 листопада 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено.

До набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ Калина Фармінг (код ЄДРПОУ 37512508) про визнання недійсним договору оренди землі № 358, укладеного 15.07.2021 року між ОСОБА_1 та ПрАП Дзвін щодо земельної ділянки загальною площею 1,9935 га із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664; скасування рішення державного реєстратора Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Урбан Віти Вадимівни індексний номер 59607786 від 02.08.2021 про державну реєстрацію права оренди ПрАП Дзвін земельної ділянки із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664 та визнання укладеним договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ Калина Фармінг щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6125581000:01:005:0664 у редакції, запропонованій ТОВ Калина Фармінг :

- заборонено ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає: 48514, Тернопільська обл., Чортківський район, с. Біла) або будь-яким особам від її імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТзОВ Калина Фармінг (код ЄДРПОУ 37512508), і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об`єднання, користування чи передачу в користування (в тому числі передачу в оренду та/або в суборенду) земельної ділянки загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664;

- заборонено ПрАТ Дзвін (код ЄДРПОУ 30787900) або будь-яким особам від його імені вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння ТзОВ Калина Фармінг (код ЄДРПОУ 37512508), і подальше користування та розпорядження, зокрема, передачу в суборенду земельної ділянки загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664;

- заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно земельної ділянки загальною площею 1,9935 га, кадастровий номер 6125581000:01:005:0664.

Копію ухвали направлено для негайного виконання заявнику, відповідачам, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

В апеляційній скарзі представник ПрАП «Дзвін» адвокат Процько І.Я. просить скасувати ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта зазначив, що оскільки орендодавець, висловив своє не бажання на продовження договору оренди з позивачем, відповідно нею було укладено новий договір оренди землі з ПрАП «Дзвін» . В той час, оскаржувана ухвала позбавляє ПрАП «Дзвін» законного права використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та перешкоджає здійснювати ним господарської діяльності як юридичної особи та виконання своїх зобов`язань перед орендодавцем.

ТзОВ «Калина Фармінг» не надано будь-яких належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Вважають помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки даний вид забезпечення позову є фактично способом втручання у господарську діяльність агропромислового підприємства.

Також, суд першої інстанції не вмотивував, як відсутність заборони вчиняти певні дії на земельній ділянці, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації, що свідчить про те, що забезпечення позову у вищевказаний спосіб, не узгоджується із сутністю заявлених вимог. Крім того, заборонивши відповідачам користуватися земельною ділянкою, суд першої інстанції надав перевагу позиції позивача, ще до моменту вирішення справи.

Представник ТзОВ «Калина Фармінг» адвокат Шаповал В.В. подав відзив на апеляційну скаргу представника ПрАТ «Дзвін» адвоката Процько І.Я. у якому зазначив, що за умови задоволення судом позовних вимог, попереднє вжиття заходів забезпечення позову не завдасть жодних збитків ПрАП «Дзвін» , оскільки він не зазнає жодних фінансових втрат, оскільки через визнання Оскаржуваного договору оренди його недійсним підприємство буде звільнене від зобов`язання сплачувати орендну плату за цим договором, адже в такому випадку цей договір не буде належною правовою підставою для будь-яких платежів чи вимог.

Заборона відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об`єднання, користування чи передачу в користування (в тому числі передачу в оренду та/або в суборенду) спірної земельної ділянки, дозволяє зафіксувати status quo - спірні правовідносини (предмет спору) у їх стані на момент розгляду справи.

За таких умов спірна земельна ділянка протягом всього строку розгляду справи в суді не зазнає змін як об`єкт цивільних прав, крім того, права на цю ділянку не будуть відчужені/надані іншим особам, так само як будуть унеможливлені будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на відповідне нерухоме майно.

Вжиття заходів забезпечення позову у цій справі жодним чином не призводить до втручання в господарську діяльність ПрАП «Дзвін» , як агропромислового підприємства чи до перешкоджання такій діяльності.

Протягом всього строку розгляду цієї справи відповідач не матиме жодних перешкод у здійсненні агропромислового виробництва та користуванні орендованими земельними ділянками. Окремо слід звернути увагу на той факт, що станом на дату прийняття ухвали суду, ПрАП «Дзвін» не приступив до використання спірної земельної ділянки в своїй діяльності.

У судове засідання представник ПрАТ «Дзвін» адвокат Процько І.Я. та представник заявника адвокат Шаповал В.В. не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать підписи на розписці ОСОБА_2 та на рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення за штрих кодом 46001 1698752 1 ТОЗВ «Калина Фармінг» .

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 написали заяви про слухання справи у їх відсутність.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України - неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників процесу.

28 грудня 2021 року на адресу Тернопільського апеляційного суду від представника ТОВ Калина Фармінг - адвоката Шаповала В.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Інших заяв про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по даній справі від ТОВ Калина Фармінг - адвоката Шаповала В.В. не поступало.

З даного приводу колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на положення ст. 212 ЦПК України, необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції визначається судом, що розглядає цивільну справу.

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Аналіз норм ст. 212 ЦПК України свідчить, що в разі наявності клопотання сторони прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом, а не обов»язком суду.

При цьому, виключний перелік випадків, у яких суд може постановити ухвалу про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, законом не визначений, в зв`язку з чим необхідність проведення судового засідання в режимі відеоконференції визначається у кожному окремому випадку, з урахуванням обставин справи, її складності та потреби у наданні пояснень учасників справи, які за станом здоров`я чи з інших незалежних від цих осіб причин не можуть бути присутніми у засіданні суду, а їх участь є обов`язковою.

За таких обставин, колегія суддів, враховуючи те, що ТОВ Калина Фармінг скористалося своїм правом на подання відзиву та виклала свою позицію щодо апеляційної скарги та з метою забезпечення дотримання встановлених ч.1 ст. 371 ЦПК України строків розгляду справи та частини 2 статті 372 ЦПК України, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників процесу.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Перелік видів такого забезпечення передбачено ч. 1 ст. 150 ЦПК, який не є вичерпним, а тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується зокрема забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідальності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Крім того, відповідно правової позиції, викладеної у рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України: "З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору.

Предметом спору у цій справі і в заяві про забезпечення позову є вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору оренди землі та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди та визнання укладеним договору оренди землі. Жодних майнових вимог щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки, право оренди якої в даний час належить ПАП «Дзвін» та стосовно якої судом першої інстанції заборонено вчиняти дії щодо володіння, користування та розпорядження, ТОВ Калина Фармінг не заявляє.

Крім того, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірними із заявленими вимогами в цій справі.

Забороняючи відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на витребування з володіння і подальше розпорядження, зокрема, поділ, об`єднання, користування чи передачу в користування (в тому числі передачу в оренду та/або в суборенду) спірної земельної ділянки суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність у заяві про забезпечення позову обґрунтування відповідності виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник їх вимогам, утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що обґрунтованими є твердження апелянта про те, що суд першої інстанції фактично втрутився в основоположне право особи вільно володіти майном, до ухвалення остаточного рішення у справі, виходячи з наступного.

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, суд повинен враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що застосований судом вид заходів забезпечення позову є фактично способом втручання у господарську діяльність агропромислового підприємства, оскільки заборона не тільки позбавляє ПАП «Дзвін» на весь час вирішення спору використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору, але й перешкоджає здійсненню ним підприємницької діяльності, як юридичної особи, з яким орендар уклав договір оренди земельної ділянки, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована (стаття 204 ЦК України).

Такий висновок викладений у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 06 травня 2020 року в справі №700/720/17.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми (ст. ст. 77-80 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Тому, суд помилково та передчасно вважав, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду. Матеріали справи не містять переконливих доказів на те, що незабезпечення позову в обраний спосіб ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду в майбутньому.

За вказаних обставин, приймаючи до уваги відсутність належного обґрунтування заявником обраного ним заходу забезпечення позову з точки зору гарантування ефективного захисту його прав, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 149 ЦПК України підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим в забезпеченні позову до відкриття провадження у справі слід відмовити.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи те, що приватним агропромисловим підприємством «Дзвін» при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду було сплачено судовий збір у сумі 2 270 гривень, тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг» (місце знаходження - вул. Камінна, 1-Б, с. Біла, Чортківський район, Тернопільської області, поштовий індекс: 48514, код ЄДРПОУ: 37512508) в користь приватного агропромислового підприємства «Дзвін (місце знаходження - с. Звиняч, Чортківський район, Тернопільської області, поштовий індекс: 48514, код ЄДРПОУ: 30787900) сплачений ними судовий збір у розмірі 2 270 гривень.

Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 379, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства «Дзвін» - задовольнити.

Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 05 листопада 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ТЗОВ «Калина Фармінг» про вжиття заходів забезпечення позову до відкриття провадження у справі відмовити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Калина Фармінг» (місце знаходження - вул. Камінна, 1-Б, с. Біла, Чортківський район, Тернопільської області, поштовий індекс: 48514, код ЄДРПОУ: 37512508) в користь приватного агропромислового підприємства «Дзвін (місце знаходження - с. Звиняч, Чортківський район, Тернопільської області, поштовий індекс: 48514, код ЄДРПОУ: 30787900) сплачений ними судовий збір у розмірі 2 270 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Повний текст постанови складено 30 грудня 2021 року.

Головуюча Т.С. Парандюк

Судді: О.Я. Міщій Н.М. Храпак