Постанова

від 08.11.2021 по справі 120/4080/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4080/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Свентух В.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

08 листопада 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2020 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на доставку пенсій, призначених за Списком №2.

В свою чергу, 03.09.2020 року ТОВ "Жмеринське АТП-10512" подало зустрічну позовну заяву, в якій просило визнати незаконними дії ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 27.04.2021 року прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ТОВ "Жмеринське АТП-10512" та роз`єднано в самостійне провадження вимоги за зустрічним позовом ТОВ "Жмеринське АТП-10512" до ГУ ПФУ у Вінницькій області про визнання дій протиправними. Таким чином, предметом розгляду у даній справі є правомірність дій ГУ ПФУ у Вінницькій області щодо призначення пільгової пенсії ОСОБА_1 .

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року в задоволенні позову ТОВ "Жмеринське АТП-10512" відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

29.09.2021 від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 06.09.2019 ОСОБА_1 , 1964 року народження, звернувся до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За наслідком розгляду даної заяви прийнято рішення №025450002514 від 10.09.2019 у якому зазначено, що згідно поданих документів та за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу з бази даних реєстру застрахованих осіб, страховий стаж заявника становить 37 років 11 місяців 25 днів. При цьому, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи водієм автобуса на ВАТ Жмеринському АТП 10512 з 07.01.1985 по 01.11.2005 у зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії.

Відтак, громадянину ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно пунктом "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пунктом 2 розділу ХV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в зв`язку з відсутністю довідки про підтвердження особливого характеру роботи та умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії.

Вказана відмова оскаржена ОСОБА_1 до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду №120/3259/19-а від 11 грудня 2019 року визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №025450002514 від 10.09.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язано ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти відповідне рішення з урахуванням правових висновків, викладених у судовому рішенні.

На виконання вказаного рішення Управлінням повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 та призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 , що і стало підставою для звернення до суду.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-IV (далі - Закон 1058-IV).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Аналогічна норма міститься у статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, згідно з пунктом 8 частини 2 статті 114 Закону України № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається водіям міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятим у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт як водія міського пасажирського транспорту за умови дотримання вимог п. «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Так, судом першої інстанції досліджено матеріали адміністративної справи №120/3259/19-а, які містять копію трудової книжки ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , із якої вбачається наступне:

- 07.01.1985 - переведений водієм 3 класу для роботи на автобусі;

-01.07.1986-присвоєна кваліфікація водія 1 класу. Жмеринське АТП 30118 перейменований в АТП-10512;

- 01.08.1987 - Жмеринське АТП 10512 перейменоване в ВАТ "Жмеринське АТП 10512";

- 01.08.1987 - понижена класність водія 3 класа;

- 01.11.2005 - звільнений з роботи за згодою сторін.

Як зазначалось вище, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду № 120/3259/19-а від 11 грудня 2019 року ГУ ПФУ у Вінницькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, судом першої інстанції не встановлено протиправності дій відповідача при призначенні пенсії ОСОБА_2 .

В свою чергу, апелянтом - позивачем у даній справі не надано доказів та не наведено обгрунтувань, які свідчили б про протилежне.

З огляду на зазначене, враховуючи висновки суду у справі №120/3259/19-а, рішення по якій набрало законної сили, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ у Вінницькій області при призначенні ОСОБА_1 пенсії діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринське АТП-10512" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.