Ухвала

від 08.11.2021 по справі 140/9308/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 140/9308/20

адміністративне провадження № К/9901/37397/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №140/9308/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УА Брук до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

18.10.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 140/9308/20 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 13.10.2021).

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційна скарга подана вдруге, раніше подану касаційну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 22.07.2021 через неусунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне скарження, в обґрунтування якого зазначено, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку на касаційне оскарження, повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до Верховного Суду, контролюючим органом вживалися всі необхідні дії для реалізації свого права на касаційне оскарження.

Скаржником вказано підставами касаційного оскарження пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України.

Головним управлінням ДПС у Волинській області зазначено про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неврахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 02.10.2018 у справі №816/506/17, від 23.01.2018 у справі №826/7047/13-а, від 11.09.2018 у справі №806/31934/14, від 25.09.2018, відсутність висновку Верховного суду у подібних правовідносинах щодо невключення до складу інших доходів безнадійної кредиторської заборгованості, використання сировини не в господарській діяльності.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України скаржник повинен вказати: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України, наведення окремих цитат з судових рішень без доведення подібності правовідносин у справах, формального висловлення незгоди з наданою судами правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним правовим обґрунтуванням заявлених підстав касаційного оскарження судових рішень. Контролюючим органом не взято до уваги, що судами попередніх інстанцій враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 30.09.2020 у справі №826/10625/18, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 14.11.2019 у справі №817/999/16, від 02.02.2021 у справі №815/7106/14.

Разом з тим, скаржником не обґрунтовано, щодо яких норм матеріального права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у чому полягає помилковість застосування таких норм судом апеляційної інстанції та як такі норми мають застосовуватись.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №140/9308/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва