Ухвала

від 08.11.2021 по справі 711/7044/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7044/21

Провадження № 1-кс/711/2162/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року м. Черкаси

Слідчий - суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

адвоката - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , внесене у кримінальному провадженні №12018250140000447 від 17.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пединівка, Звенигородського р-ну, Черкаської обл., українця, громадянина України, одруженого, маючого на утирманні двох неповнолітніх дітей, Голови об`єднання «Всеукраїнський військово-патріотичний центр-музей Шампань», СФГ «Бойко О.Л.», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

в с т а н о в и в:

Старший слідчий в ОВС СУГУНП вЧеркаській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу управління Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_7 , внесеним у в кримінальному провадженні №12018250140000447 від 17.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що ОСОБА_5 ,переслідуючи корисливийумисел незаконногозбагачення тагрошового утримання,в періодчасу з26.06.1997року полютий 2021року,здійснив заволодіннячужим майном,бюджетними коштами,шляхом обману(шахрайство)службових осібГоловного управлінняПенсійного фонду України в Черкаській області (Звенигородський відділ обслуговування громадян), вчиненого у великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 19.04.1986 на військову службу та якому цього ж дня було видано військовий квиток серії НОМЕР_1 .

Наказом №86 від 26.04.1986 року командира військової частини польова пошта № НОМЕР_2 по стройовій частині, ОСОБА_5 зараховано на всі види забезпечення, в списки особового складу частини та присвоєно військове звання рядового і призначено на посаду водія за штатом частини.

25.05.1986 року ОСОБА_5 прийняв присягу та проходив військову службу у військовій частині № НОМЕР_2 , що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Під час проходження військової служби у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, проходив лікування з 08.11.1986 року по 15.01.1987 року у військовій частині польова пошта № НОМЕР_3 , що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Після виписки із госпіталю під час наданої відпустки у зв`язку з повторним погіршенням здоров`я з 02.03.1987 року по 07.05.1987 року проходив лікування по місцю проведення відпустки, в Черкаській обласній лікарні та 408 окружному військовому госпіталі в АДРЕСА_3 .

У подальшому, відповідно до свідоцтва про хворобу №755 від 27.04.1987 року військово-лікарської комісії НОМЕР_4 окружного військового госпіталю, було постановлено, що з жовтня 1986 року, у ОСОБА_5 в період проходження військової служби у військовій частині № НОМЕР_2 , що знаходиться в АДРЕСА_2 , після переохолодження і перенесеної ангіни, з`явилися болі та набряклість в колінних, гомілковостопних та ліктьових суглобах, болі в області серця.

У подальшому,в періодчасу з18.05.1987року по12.02.1996року,більш точноїдати органомдосудового розслідуванняне встановлено, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що участі у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у 1986 році, не приймав та жодних поранень не отримував, про що також свідчать свідоцтво про хворобу №163 від 08.01.1987 року яке видане військово-лікарською комісією польова пошта № НОМЕР_3 , свідоцтва про хворобу №755 від 27.04.1987 року, військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , в нього виник корисливий умисел на отримання військової пенсії по інвалідності та грошового утримання за рахунокУправління пенсійногофонду Українив Звенигородськомурайоні Черкаськоїобласті.

Так, з метою реалізації свого діяння, у період часу 02.02.1996 року по 12.02.1996 року, ОСОБА_5 попросив колишнього Лисянськогорайвоєнкома Черкаськоїобласті ОСОБА_8 у наданні допомоги в пошуку двох воїнів-афганців, які б могли підтвердити факт проходження ним служби в складі обмеженого контингенту.

ОСОБА_8 достовірно знаючи,що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з березня1986по травень 1988 років проходив військову службу на території республіки Афганістан, в м. Кандагар, в невстановленому місці та час, попрохав останнього надати письмові пояснення, під приводом бажання ОСОБА_5 отримати військову пенсію, у зв`язку із тим, що останній не може надати підтверджуючі документи, щодо проходження ним військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан до Звенигородського військомату, при цьому повідомив, що потрібно вказати неправдиві відомості про те, що він зустрічав ОСОБА_5 в липні-жовтні 1986 року в Республіці Афганістан, при супроводженні колон в м. Кандагар.

Таким чином, 02.02.1996 року ОСОБА_9 перебуваючи в м. Лисянка Черкаської області, в невстановленому місці та час, не будучи обізнаним про злочинний умисел ОСОБА_5 , з яким жодного разу не зустрічався, на прохання ОСОБА_8 написав пояснення, яким підтвердив проходження ОСОБА_5 військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан у вказаний період.

Окрім того, в період часу 05.02.1996 року по 12.02.1996 року ОСОБА_8 достовірно знаючи, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проходив військову службу з січня 1985 по лютий 1987 років на території Республіки Афганістан, перша польова пошта № НОМЕР_5 та друга польова пошта № НОМЕР_6 та мав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 , в невстановленому місці та час, попрохав останнього надати письмові пояснення, під приводом бажання ОСОБА_5 отримати військову пенсію, у зв`язку із тим, що останній не може надати підтверджуючі документи, щодо проходження ним військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан до Звенигородського військомату, при цьому повідомив, що потрібно вказати неправдиві відомості про те, що він зустрічав ОСОБА_5 в липні-вересні 1986 року в Республіці Афганістан в районі міста Герат.

Таким чином, 05.02.1996 року ОСОБА_10 перебуваючи в м. Лисянка Черкаської області, в невстановленому місці та час, не будучи обізнаним про злочинний умисел ОСОБА_5 , з яким жодного разу не зустрічався, на прохання ОСОБА_8 написав вказане пояснення, яким підтвердив проходження ОСОБА_5 військової служби на території Демократичної Республіки Афганістан у вказаний період.

В подальшому, 28.02.1996 року членами засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , які не будучи обізнаними про злочинний умисел рядового ОСОБА_5 , який був спрямований на заволодіння бюджетними коштами, шляхом встановлення йому «статусу учасника бойових дій», та подальшого призначення, та нарахування пенсії по інвалідності Головним управлінням пенсійного фонду України в Черкаській області, на підставі завідомо недостовірних свідчень воїнів-афганців ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , було прийнято рішення, відповідно до протоколу засідання комісії №4, про встановлення рядовому ОСОБА_5 «статусу учасника бойових дій» у зв`язку з участю в надані інтернаціональної допомоги в складі обмеженого контингенту Радянських військ в Афганістані військова частина № НОМЕР_8 , в період часу з липня 1986 по жовтень 1986 року.

Крім того, недостовірність показів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також підтверджується листом №8/20582 від 15.10.2018 із Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, в якому вказується, що ОСОБА_5 в наказах командира військової частини польова пошта № НОМЕР_8 (яка базувалася на території Республіки Афганістан), за травень 1986 - травень 1987 роки - не значиться.

Так, ОСОБА_5 в період часу з 25.04.1997 року по 14.05.1997 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, який був спрямований на призначення йому пенсії у зв`язку з інвалідністю, достовірно знаючи, що він участі у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у 1986 році не приймав та жодних поранень не отримував, перебуваючи 14.05.1997 року за адресою розташування Звенигородського відділу судово-медичних експертиз Черкаського обласного бюро судовомедичних експертиз, що розташоване за адресою: м. Звенигородка Черкаської області, за невстановлених обставин, судово-медичним експертом ОСОБА_11 було оглянуто ОСОБА_5 на предмет наявних поранень та ушкоджень. За результатами огляду складено завідомо недостовірний акт судово-медичного дослідження №171 від 25.04.1997року, згідно висновків якого у ОСОБА_5 наявні рубці на шкірі лоба, носа і спини, які свідчать про спричинені в минулому поранення указаних областей. Давність спричинення таких поранень може відповідати 1986 року.

У подальшому, відповідно до свідоцтва про хворобу №18 від 29.05.1997 року військово-лікарської комісії при Звенигородському райвіськоматі Черкаської області, на підставі розпорядження військового комісара, на підставі п. 4 розділу 4 наказу №2 від 04.01.1994 року «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» Міністерства оборони України було обстежено учасника бойових дій в Афганістані рядового запасу ОСОБА_5 , який проходив службу в Афганістані з 07.1986 року по 10.1986 року, згідно з військового квитка серії НОМЕР_1 , в складі військової частини польова пошта № НОМЕР_9 . За результатами огляду, було встановлено, що документів про лікування та поранення відсутні, єдиний доказ запис у військовому квитку про звільнення по хворобі. Зокрема постановлений діагноз: залишків явища тяжкої черепно-мозкової травми вогнестрільного поранення голови, контузія головного мозку у вигляді органічної симптоматики, вегетосудинного та цефалгічного синдромів. Наявність осколків в голові та в міжребер`ї.

В порядку міжнародного співробітництва, отримано лист за №8/20582 від 15.10.2018 року із Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації, яким встановлено, що в колекції історій хвороб воїнів - інтернаціоналістів Афганістану, зберігаючихся в філіалі Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації (військово-медичних документів, м. Санкт-Петербург), історії хвороби ОСОБА_5 відсутні.

29.05.1997року Звенигородськийрайвоєнком ОСОБА_12 ,який небудучи обізнанимпро злочиннийумисел ОСОБА_5 ,який бувспрямований нанезаконне призначеннята нарахування пенсії по інвалідності та заволодіння бюджетними коштами, листом №4/409 скерував на адресу Центральної військово-лікарської комісії в м. Києві, свідоцтво про хворобу №755 від 27.04.1987,та завідомонедостовірні документи,а саме:акт №171від 25.04.1997року Звенигородськоговідділення СМЕЧОБ СМЕ,свідоцтво прохворобу №18 від 29.05.1997 року ВВК Звенигородського РВК, виписку із військового квитка рядового запасу ОСОБА_5 , для встановлення причинного зв`язку захворювання з пораненням при виконанні інтернаціонального обов`язку в Афганістані.

В подальшому, 05.06.1997 року на засіданні Центральної військово-лікарської комісії, що розташована в м. Києві, вул. Госпітальна 16, було розглянуто лист Звенигородського райвоєнкома ОСОБА_12 по встановленню причинного зв`язку захворювання і поранення ОСОБА_5 , в ході якого відповідно до протоколу №336 засідання комісії, яка не була обізнана про злочинний умисел ОСОБА_13 , який був спрямований на призначення пенсії по інвалідності, були розглянуті документи: свідоцтво про хворобу №755 від 27.04.1987 року, історія хвороби №4585 за 1987 рік на рядового ОСОБА_5 . 408 Окружного військового госпіталю м. Київ, та завідомо недостовірні документи, а саме: посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_10 від 16.12.1995 року, акт №171 Звенигородського відділення СМЕ ЧОБ СМЕ, військовий квиток серії НОМЕР_1 , свідоцтво про хворобу №18 від 29.05.1997 року ВВК Звенигородського РВК, виписку із військового квитка рядового запасу ОСОБА_5 ..

Цього ж дня, розглядом наданих завідомо недостовірних документів, засіданням комісії ЦВЛК було постановлено: пов`язати захворювання рядового запасу ОСОБА_5 по свідоцтву по хворобі №755 від 27.04.1987 року і множинні осколочні поранення с наявністю осколків в голові та грудній клітині, яке пов`язане із виконанням військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку.

За результатами засідання комісії, начальником ЦВЛК Міністерства оборони України ОСОБА_14 , Витяг із протоколу №336 від 05.06.1997 року, було скеровано листом №1170 ІНФОРМАЦІЯ_7 , для медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, ОСОБА_5 в період часу з 02.02.1996 року по 05.06.1997 року, діючи умисно та з корисливих спонукань, достовірно знаючи, що він участі у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан у 1986 році не приймав та жодних поранень не отримував, використовуючи завідомо недостовірні документи, у незаконний спосіб був віднесений до учасника бойових дій та пов`язано захворювання по свідоцтву по хворобі №755 від 27.04.1987 року і множинні осколочні поранення з наявністю осколків в голові та грудній клітині, яке пов`язане із виконанням військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку в Афганістані.

ОСОБА_5 , не зупиняючись на досягнутому, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи їх настання та доведення до кінця, за невстановлених обставин,06.06.1997року отримав направлення Звенигородського військомату Черкаської області на обстеження медико-соціальної експертної комісії Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 .

У подальшому, у період часу з 10.06.1997 року по 26.06.1997 року членами медико-соціальної експертної комісії Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи, які не будучи обізнаними про злочинний умисел ОСОБА_5 , який був спрямований на незаконне призначення йому пенсії по інвалідності та довічного грошового утримання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, було складено Акт №346 огляду у МСЕК, в ході якого було досліджено надані ОСОБА_5 та Звенигородським військоматом Черкаської області, завідомо недостовірні документи: довідка №9 від 29.05.1997 року, військовий квиток серії НОМЕР_1 , акт №171 Звенигородського відділення СМЕ ЧОБ СМЕ, свідоцтво про хворобу №18 від 29.05.1997 року ВВК Звенигородського РВК, виписку із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_5 , який проходив курс лікування з 16.05.1997 року по 27.05.1997 року, витяг із протоколу №336 від 05.06.1997 ЦВЛК, виписку із військового квитка серії НОМЕР_1 , рядового запасу ОСОБА_5 , за результатами якого прийшли до висновку, що причиною інвалідності є: поранення пов`язане із виконанням обов`язку військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан, із встановленням II групи інвалідності строком до 01.07.2000 року, із встановленням дати чергового перегляду 26.06.2000 року.

При цьому, 26.06.1997 року членами медико-соціальної експертної комісії Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи,за результатамиогляду уМСЕК,склали Витягіз Актуогляду уМСЕК №174432,який булозатверджено підписамиголови тачленів комісії,та скріпленопечаткою установи,який уподальшому надіслано до відділу соціального захисту населення Звенигородського району Черкаської області, з метоюпризначення пенсіїпо інвалідності.

ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що членами медико-соціальної експертної комісії Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Витяг із Акту огляду у МСЕК №174432 від 26.06.1997 року, було скеровано до відділу соціального захисту населення, з метою призначення пенсії, бажаючи довести свої злочинні дії до кінця, та фактично отримувати пенсійні виплати, перебуваючи за адресою: вул. Михайла Грушевського 135, м. Звенигородка Черкаської області,24.09.1997року звернувся із заявою на адресу відділу соціального захисту населення Звенигородського району Черкаської області, з метою призначення пенсії у зв`язку з інвалідністю.

На підставі поданої ОСОБА_5 заяви про призначення пенсії у зв`язку із інвалідністю та скерованого МСЕК Витягу із Акту огляду у МСЕК №174432 від 26.06.1997, Звенигородським відділом соціального захисту населення відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було складено протокол №600 від 08.10.1997 року, відповідно до якого ОСОБА_5 було призначено пенсію учаснику бойових дій по інвалідності II групи, яка настала 26.06.1997 року. У подальшому 05.11.1997 року відкрито лицьовий рахунок № НОМЕР_11 , на який ОСОБА_5 відділом соціального захисту населення Звенигородського району Черкаської області, здійснювалося фактичне нарахування та виплата пенсії по 01.07.2000 року.

ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи їх настання та доведення до кінця, усвідомлюючи що призначена пенсія по інвалідності II групи, яка настала з 26.06.1997 року та її виплата буде здійснюватися лише до 01.07.2000 року, тому умисно, з метою продовження пенсійних виплат, за невстановлених обставин, перебуваючи за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні 79, м. Звенигородка Черкаської області, 30.05.2000року отримав направлення із Звенигородської центральної районної лікарні Черкаської області на черговий огляд медико-соціальної експертної комісії Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола 9.

У подальшому, у період часу з 21.08.2000 року по 04.09.2000 року членами медико-соціальної експертної комісії Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи, було складено Акт №152 огляду у МСЕК, за результатами якого прийшли до висновку, що причиною інвалідності є: поранення пов`язане із виконанням обов`язку військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан, із продовженням II групи інвалідності з 26.06.2000 року, строком до 01.10.2003 року, із встановленням дати чергового перегляду 04.04.2003 року.

При цьому,04.09.2000року членамимедико-соціальноїекспертної комісіїЧеркаського обласногоцентру медико-соціальної експертизи,за результатамиогляду уМСЕК,склали Витягіз Актуогляду уМСЕК серії2ЧК №037456,який булозатверджено підписамиголови тачленів комісії,та скріпленопечаткою установи,який уподальшому надіслано до відділу соціального захисту населення Звенигородського району Черкаської області, з метоюпродовження виплатипенсії поінвалідності.

Управлінням праці та соціального захисту населення Звенигородської райдержадміністрації, на підставі Витягу із Акту огляду у МСЕК серії 2 ЧК №037456 від 04.09.2000 року, ОСОБА_5 15.11.2000 року видано безтермінове посвідчення інваліда війни II групи серії НОМЕР_12 , який має право на пільги встановлені законодавством України, для ветеранів війни інвалідів війни.

У подальшому, на підставі отриманого з МСЕК Витягу із Акту огляду у МСЕК серії 2 ЧК №037456 від 04.09.2000 року, розпорядженням №204603 від 20.11.2000 року, відділ соціального захисту населення Звенигородського району Черкаської області здійснив перерахунок з 01.07.2000 року призначеної пенсії учаснику бойових дій по інвалідності II групи ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_8 . Таким чином, на відкритий лицьовий рахунок № НОМЕР_11 , відділом соціального захисту населення Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_5 було безпідставно продовжено нарахування та виплату пенсії по 30.09.2003 року.

ОСОБА_5 продовжуючи свої злочинні дії, з метою власного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи їх настання та доведення до кінця, усвідомлюючи що призначена пенсія по інвалідності II групи, яка настала 26.06.1997 року та її виплата буде здійснюватися до 30.09.2000 року, тому переслідуючи умиселна їїбезтермінове отримання,за невстановленихобставин,перебуваючи заадресою:вул.Героїв НебесноїСотні 79,м.Звенигородка Черкаськоїобласті,29.10.2003року отримав направлення із Звенигородської центральної районної лікарні Черкаської області на черговий огляд медико-соціальної експертної комісії Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. В`ячеслава Чорновола 9.

У подальшому,у періодчасу з29.12.2003 року по20.01.2004 року членамимедико-соціальноїекспертної комісіїЧеркаського обласногоцентру медико-соціальноїекспертизи,було складеноАкт №100огляду уМСЕК,за результатамиякого прийшлидо висновку,що причиноюінвалідності є:поранення пов`язанеіз виконаннямобов`язку військовоїслужби привиконанні інтернаціональногообов`язку вДемократичній РеспубліціАфганістан,із продовженнямIIгрупи інвалідностіз 26.06.2000 року, з безтерміновим строком.

При цьому,20.01.2004членами медико-соціальноїекспертної комісіїЧеркаського обласногоцентру медико-соціальної експертизи, за результатами огляду у МСЕК, склали Витяг із Акту огляду у МСЕК серії 4 ЧК №005866, який було затверджено підписами голови та членів комісії,та скріпленопечаткою установи,який уподальшому надісланодо Управлінняпенсійного фондуУкраїни уЗвенигородському районіЧеркаської області,з метоюдовічної виплатипенсії поінвалідності.

У подальшому, на підставі отриманого з МСЕК Витягу із Акту огляду у МСЕК серії 4 ЧК №005866, Управління пенсійного фонду України у Звенигородському районі Черкаської області, не будучи обізнаними про злочинний умисел ОСОБА_5 , який був спрямований на незаконне, довічне отримання пенсійного грошового утримання Управлінням пенсійного фонду, видало повідомленням №204603 від 21.01.2004 року, про продовження виплати пенсії з 01.10.2003 року, учаснику бойових дій по інвалідності II групи ОСОБА_5 , яка настала 26.06.1997 довічно. Таким чином, на відкритий лицьовий рахунок № НОМЕР_11 , Управління пенсійного фонду України у Звенигородському районі Черкаської області, ОСОБА_5 було безпідставно продовжено нарахування та виплата пенсії довічно.

ОСОБА_5 , не зупиняючись на досягнутому, діючи умисно та з корисливих мотивів, шляхом обману службових осіб Управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі, з метою власного збагачення та фактичного грошового утримання,достовірно знаючи,що вінучасті убойових діяхне приймавта жоднихпоранень неотримував,02.02.2004перебуваючи заадресою:вул.С.Терещенко 28,м.Звенигородка Черкаськоїобласті,звернувся іззаявою пропорушення клопотаннящодо встановленняпенсії заособливі заслугиперед Україною:по інвалідності,при цьомунадав:завідомо недостовірнепосвідчення учасникабойових дійсерії НОМЕР_10 від 16.12.1995 року,посвідчення «інвалідаIIгрупи,який маєправо напільги,встановлені законодавствомУкраїни дляветеранів війни інвалідіввійни» серії НОМЕР_12 від 15.11.2000 року.

У подальшому,комісія Черкаськоїобласної адміністраціїз встановленняпенсій заособливі заслугиперед Україною,перебуваючи заадресою:м.Черкаси,бульвар Шевченка185,не будучиобізнаною прозлочинний умисел ОСОБА_5 ,на підставіподаних нимзавідомо недостовірнихдокументів,09.06.2004 року відповідно до протоколу №127, встановила ОСОБА_5 з 02.02.2004 року пенсію за особливі заслуги перед Україною по інвалідності. До призначеної йому пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців» встановлено надбавку згідно із Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» в розмірі 23% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

У періодчасу з26.06.1997 року по лютий 2021 року, ОСОБА_5 на підставі завідомо недостовірних документів, який шляхом обману службових осіб відділу соціального захисту населення Звенигородського району Черкаської області та Управління Пенсійного фонду України Звенигородського району Черкаської області, була безпідставно призначена, нарахована та ним отримана пенсія для військовослужбовців за особливі заслуги перед Україною по інвалідності, із нарахуванням на особовий рахунок № НОМЕР_13 належний ОСОБА_5 , який знаходиться на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно довисновку експертаза результатамипроведення судово-економічноїекспертизи №299/21-23від 25.05.2021 року сумаматеріальної шкоди(збитків)спричиненої гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за періодчасу з26.06.1997 року полютий 2021року Пенсійномуфонду України,внаслідок фактичногонарахування таотриманої пенсії,згідно висновківдовідки прорезультати участіу якостіспеціаліста уперевірці УправлінняПенсійного фондуУкраїни (Звенигородськогорайону Черкаськоїобласті)від 25.03.2021 року підтверджується в сумі 571 074,64 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 діючи умисно,та зкорисливих мотивів,заволодів чужиммайном (шахрайство),бюджетними коштами,шляхом обмануслужбових осібГоловного управлінняПенсійного фондуУкраїни вЧеркаській області (Звенигородський відділ обслуговування громадян), внаслідок чого, йому була безпідставно призначена, нарахована та ним шахрайським шляхом отримана пенсія, для військовослужбовців за особливі заслуги перед Україною по інвалідності, за періодчасу з26.06.1997 року по лютий 2021 року, чим спричинив матеріальних збитків Головному управлінню Пенсійного фондуУкраїни вЧеркаській області(Звенигородськийвідділ обслуговуваннягромадян) у великих розмірах, на загальну суму 571074,64 грн., що більш ніж в двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином встановлено достатньо доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Зазначає, що в матеріалах даного кримінального провадження достатньо доказів підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, а саме: відповіддю отриманоюв порядкуміжнародного співробітництвавід компетентнихорганів РосійськоїФедерації;відповіддю здепартаменту соціальногозахисту населенняЧеркаської ОДА;отриманою відповіддювід галузевогоархівного фондуМіністерства оборониУкраїни; допитами в якості свідка ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 ; проведеними тимчасовими доступами до документів в Управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, міжгалузевому архівному фонді Міністерства оборони України, Комунальному некомерційному підприємстві «Черкаський клінічний госпіталь ветеранів війни» Черкаської обласної ради, Департаменті соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, КНП „Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради, Комунальному некомерційному підприємстві «Звенигородська центральна районна лікарня» Звенигородської районної ради, ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, довідкою управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області; висновком судово-економічної експертизи; КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради».

На сьогоднішнійдень такожвстановлено,що ОСОБА_5 має паспортгромадянина Українидля виїздуза кордонсерії НОМЕР_14 від 28.08.2017 року, та враховуючи тяжкість вчиненого злочину та передбаченого за нього покарання, може безперешкодно залишити територію України, переїхавши до іншої країни, де буде переховуватися.

На сьогоднішній день, ОСОБА_5 формально являється директором ГО «Всеукраїнський військово-патріотичний центр-музей «Шампань» (код ЄДРПОУ 38265618), головою СФГ « ОСОБА_5 » (код ЄДРПОУ 25208902), які являються неприбутковими організаціями, що свідчить про розмір Статутного фонду 0.

Тобто, ОСОБА_5 на сьогодніофіційно непрацевлаштований,а формальнорахується наГО «Всеукраїнськийвійськово-патріотичнийцентр-музей«Шампань» таСФГ «БойкоО.Л.»,фактично останнійотримує лишепенсію з26.06.1997 року потеперішній час,зокрема починаючиіз грудня2020року,йому нараховуєтьсяпенсія урозмірі 9694гривень замісяць.

Крім того, на цей час існують ризики, що підозрюваний маючи широке коло зв`язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , з метою примусу останніх до дачі неправдивих показань, або від відмови від дачі показань, а також вчинити інші аналогічні кримінальні правопорушення або злочини з метою приховання вже виявленого, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Зазначає,що нацей часорганом досудовогорозслідування невстановлено місцезнаходження оригіналівдокументів,які маютьзначення длявстановлення істиниу кримінальномупровадженні,а саме:супровідного листа№365від 18.11.1986 року,що підтверджуєдоставлення ОСОБА_5 з територіїДРА вокружний госпітальв/ч НОМЕР_15 АДРЕСА_6 з множиннимиосколковими пораненнями,рентген-знімківголови таміжребер`я ізЗвенигородської ЦРЛ,які ніби-топідтверджують наявністьінородного тіла,матеріалів актуСМЕ №171від 25.04.1997 року, щодо проведеного огляду ОСОБА_5 та інших.

Крім того,31.01.2019 року після вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні особливо тяжких злочинів, та під час виконання процесуальних рішень, а саме здійснення передачі майна від СФГ «Шкляр П.В.» потерпілому, яке зберігалося, за адресою: АДРЕСА_3 , куди ОСОБА_5 прибув, та з мисливського карабіну марки «Форт - 201» здійснив стрілянину по працівникам поліції, тим самим здійснив замах на вбивство працівника поліції під час виконання ним своїх службових обов`язків. Цього ж дня по даному факту відомості внесено до ЄРДР, за №12019250000000031 від 31.01.2019 року, за ст. 348 КК України.

24.09.2021 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016250200000091 від 03.03.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_16 за ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, Черкаським апеляційним судом в порядку підсудності скеровано до Ватутінського районного суду Черкаської області, для розгляду справи по суті.

07.10.2021 року обвинувальнийакт укримінальному провадженні№12019250000000031від 31.01.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 348 КК України, Черкаським апеляційним судом в порядку підсудності скеровано до Городищенського районного суду Черкаської області, для розгляду справи по суті.

Зокрема встановлено, що ОСОБА_5 був документований нарізною мисливською зброєю карабін марки «Форт - 201» калібру 7,62*39 мм, № НОМЕР_16 . На сьогоднішній день, органом досудового розслідування встановлено з оперативних джерел, що ОСОБА_5 має не зареєстрований пістолет та автомат, які зберігає для особистої безпеки.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити нове кримінальне правопорушення.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження уявляється доцільним покладення на підозрюваного ОСОБА_5 передбачених у ч.5 ст.194 КПК України, обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, сховати чи спотворити речі та документи, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім цього, враховуючи те, що на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, маючи можливість вільного пересування, підозрюваний матиме можливість спілкуватися з особами, можливо причетними до вчиненого ним злочину, які на даний час слідством не встановлені, чим також буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Беручи доуваги вищевикладенета те,що ОСОБА_5 підозрюється увчиненні тяжкогозлочину зкорисливих мотивівза якийвідповідно доч.3ст.190КК Українипередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід трьохдо восьмироків,що останньогоможуть позбавитидовічного пенсійногозабезпечення,та стягнутиу судовомупорядку безпідставноотримані грошовікошти,починаючи із26.06.1997 року по теперішній час, а тому є достатні підстави спрогнозувати можливу негативну поведінку підозрюваного, яка може спровокувати його на умисні дії, які можуть загрожувати життю чи здоров`ю працівникам СУ ГУНП в Черкаській області, які здійснювали розслідування даного кримінального провадження, враховуючи те що ОСОБА_5 володіє великою кількістю експонатної зброї серед якої може бути і вогнепальна зброя, яку представляв для огляду туристам та надавав послуги з відстрілу патронів, та яку на сьогоднішній день приховує і обумовлюють необхідність його ізоляції від суспільства.

Крім того, на даний час проводяться всі можливі слідчі, розшукові заходи з метою встановлення всіх можливих свідків даного злочину, а тому підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити нове кримінальне правопорушення.

А тому, просить застосувати щодо ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Черкаської області Звенигородського району с. Пединівка, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, строком до 25.12.2021 року, з покладенням на нього процесуальних обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримали та просили його задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання, пославшись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків.

В судовому засіданні представник Громадської спілки «Всеукраїнське Військове Цивільне Об`єднання «Бойове Братерство України» ОСОБА_17 , представник Черкаської міської спілки ветеранів Афганістатну «Воїнів-Інтернаціоналістів» ОСОБА_18 , представник Громадської організації «Захист прав ветеранів АТО» ОСОБА_19 , представник Громадської організації «Черкаська обласна громадська організація осіб з інвалідністю, пенсіонерів та ветеранів прикордонних військ імені Героя України генерал-майора Ігоря Момота» ОСОБА_20 особисто поручилися за виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків та просили передати ОСОБА_5 їм на поруки.

Заслухавши пояснення слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_3 , пояснення підозрюваного ОСОБА_5 його захисника адвоката ОСОБА_6 , та осіб, які клопотали про передачу ОСОБА_5 на поруки, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Слідчий суддя вважає необґрунтованим твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_21 не набув статусу підозрюваного на момент подання клопотання про обрання запобіжного заходу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що 28.10.2021 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Письмове повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права підозрюваного були залишені ОСОБА_5 , що було зафіксовано на відеозапис.

Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру від 28.10.2021 за ч. 3 ст. 190 КК України, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені уст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин («Cebotari v. Moldova», п. 48).

Таким чином, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Надані органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджені в судовому засіданні докази (військовий квиток серії НОМЕР_1 , супровідний лист від 18.11.1986 року №365, постанова Звенигородського райвоєнкома 04.1987 року, акт судово-медичного дослідження №171 від 25.04.1997 року, повідомлення Звенигородського райвоєнкома ОСОБА_22 від 30.03.1987 року, свідоцтво про хворобу №755 від 27.04.1987 року, заява ОСОБА_9 від 02.02.1996 року, заява ОСОБА_23 від 05.02.1996 року, протокол №1 від 12.02.1996 року, витяг з протоколу №336 від 05.06.1997 року, протокол №336 від 05.07.1997 року; акт №346 огляду у МСУК від 10.06.1997 року, заява ОСОБА_5 від 09.1997 року, протокол №600 від 08.10.1997 року, витяг із акту огляду у МСЕК до довідки Сер. МСЕ №005866 від 20.01.2004 року, витяг з протоколу №127 засідання комісії з встановлення пенсії за особливі заслуги перед Україною від 09.06.2004 року; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 25.06.2020 року, відповідь МВД Російської Федерації на запит від 15.10.2018 року №8/20582, висновок експерта №299/21-23 від 25.05.2021 року, протокол допиту свідка ОСОБА_12 , протокол допиту свідка ОСОБА_9 , протокол допиту ОСОБА_8 від 07.07.2020 року) в їх сукупності та з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок дають підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються

Так, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Обгрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу, орган досудового розслідування посилається на те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати криміналному провадженню, вчинити нове кримінальне правопорушення.

Наявність таких ризиків обґрунтовує тим, що останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та передбаченого за нього покарання, може безперешкодно залишити територію України, переїхавши до іншої держави, де буде переховуватися, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.

Однак вказані обставини не можуть свідчити про те, що ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та/або суду. Сам факт наявності у ОСОБА_5 паспорта громадянина України для виїзду за кордон не вказує на існування таких ризиків. При цьому слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 був підозрюваним, а на даний час є обвинуваченим, в інших кримінальних провадженнях, а саме №12016250200000091 від 03.03.2016 року за за ч.ч. 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч.ч. 1, 2 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України та №12019250000000031 від 31.01.2019 року за ст. 348 КК України, обвинувальні акти в яких скеровані до суду. Паспортом громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_5 документований ще 28.08.2017 року і відповідно з цього часу останній міг виїхати за кордон, однак таких дій не вчиняв ні в даному криміналньому провадженні, ні в тих, які вже скеровані до суду. Відповідних доказів, які б вказували на вчинення таких дій, органом досудового розслідування слідчому судді не надано.

Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу (аналогічні справи «Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»).

Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою чи домашнім арештом. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв`язків, будь яких зв`язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотоне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, орган досудового розслідування зазначає те, що ОСОБА_5 маючи можливість вільного пересування матиме можливість спілкуватися із особами, можливо причетними до вчиненого ним злочину, які на даний час слідством не встановлені, а також матиме можливість знищити оригінали документів, які мають значення для досудового розслідування, чим також буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Крім того, матиме можливість незаконно впливати на свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 з метою примусу останніх до дачі неправдивих показань або відмови від дачі показань. Однак доказів того, що ОСОБА_5 вчиняв такі дії чи намагався вчинити органом досудового розслідування суду не надано.

В той же час ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для застосування запобіжного заходу. Прокурор, у свою чергу, не навів доказів реальної можливості незаконного впливу підозрюваного на процес доказування у даному кримінальному провадженні, в тому числі і на свідків.

В даному ж клопотанні, органом досудового розслідування не зазначено дій, які були б вчинені підозрюваним та які б свідчили про його переховування від органів досудового розслідування та/або суду, або про його наміри незаконно вплинути на свідків в даному кримінальному провадженні, знищити, сховати, спотворити речові докази в кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Доводи слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_5 володіє великою кількістю експонатної зброї, серед якої може бути і вогнепальна зброя, яку останній представляв для огляду туристам та надавав послуги з відстрілу патронів, тому є достатні підстави спрогнозувати можливу негативну поведінку останнього, яка може спровокувати його на умисні дії, які можуть загрожувати життю чи здоров`ю працівників СУ ГУНП в Черкаській області, які здійснюють досудове розслідування даного кримінального провадження, оскільки він вже вчинив аналогічний злочин, тому є підстави для ізоляції ОСОБА_5 від суспільства, не можуть бути підставою для обрання останньому запобіжного заходу в даному кримінальному провадженні. При цьому, слідчий суддя враховує і те, що навіть у кримінальному провадженні №12019250000000031 від 31.01.2019 року за ст. 348 КК України, на яке посилається слідчий, ОСОБА_5 на даний час не обраний будь-який із запобіжних заходів, що не вказує на суспільну небезпеку останнього та необхідність його ізоляції від суспільства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення на даний час не доведено належеним та переконливими доказами наявності ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, вчиняти нове кримінальне правопорушення, як про це зазначає слідчий. Тому підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту чи іншого більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і особистої поруки осіб, які про це клопотали, на даний час немає.

Отже, враховуючи доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, а також враховуючи відсутність доказів існування, наведених в клопотанні ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 179, 184, 194 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

В задовленні клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошений 08.11.2021 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1