Рішення

від 26.10.2021 по справі 908/1279/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/98/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2021 Справа № 908/1279/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни , при секретарі судового засіданні Колєснікової Н.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Скурідіної Оксани Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70432 Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Першотравнева, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 05383342)

про визнання незаконним та скасування рішення, листа-повідомлення та визнання укладеним договір оренди землі

представники сторін

від позивача: Тульчевська Н.В., ордер АР № 1051266 від 22.06.2021

від відповідача: Гайдук С.П., ордер СЕ № 1022928 від 05.05.2021

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Скурідіна Оксана Петрівна звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним та скасування рішення дев`ятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 2 від 22.04.2021 та листа-повідомлення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 02-01-16/600 від 22.04.2021., визнання укладеним договір оренди землі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2021 позовні матеріали № 908/1279/21 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 13.05.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

20.05.2021 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця Скурідіної Оксани Петрівни надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1279/21, присвоєно справі номер провадження 27/98/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.06.2021.

31.05.2021 на адресу суду надійшло клопотання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області про об`єднання позовів, а саме об`єднати справи № 908/1278/21, № 908/1279/21, № 908/1280/21 в одне провадження.

Під час розгляду справи № 908/1279/21 відповідач не наполягав на задоволенні даного клопотання, в зв`язку з чим, дане клопотання судом залишено без розгляду.

Відповідач надав суду письмовий відзив (вх. № 12492/08-08/21 від 16.06.2021), відповідно до якого зазначив, що вважає доводи позивача необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки істотні умови в запропонованому позивачем проекті договору суттєво відрізняються від істотних умов договору від 15.06.2009, а саме: попри зміну нормативної грошової оцінки з 80443,62 грн. до 132577,34 грн. орендну плату пропонується залишити на рівні мінімальних 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки; не зазначено календарну дату закінчення строку договору оренди; включено пункт 8 до проекту Договору, яким передбачено автоматичне, без відома та участі органу місцевого самоврядування, поновлення договору на 12 років; відсутня заборона, передбачена п. 14 Договору від 15.06.2009, щодо відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки іншим особам, внесення до статутного фонду, передання у заставу; виключено пункт 35 Договору від 15.06.2009, згідно якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Також відповідачем зазначено, що позивач не довела належними та допустимими доказами, що рішення Степненської сільської ради від 22.04.2021 № 2 суперечить актам цивільного законодавства. Тому, вимога про скасування оскаржуваного рішення не підлягає задоволенню. Зауважив, що після звернення з листом-повідомленням від 22.03.2021 ФОП Скурідіна О.П. здійснила візит до сільської ради з питань продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090, проте сторони не дійшли згоди щодо орендної плати та інших істотних умов договору. З урахуванням викладеного просив в позові відмовити, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу адвоката покласти на позивача.

Ухвалою суду від 22.06.2021 підготовче засідання на підставі ст. 183 ПК України відкладено на 12.07.2021.

Представник позивача 02.07.2021 надіслав на адресу суду уточнену позовну заяву від 30.05.2021.

В підготовчому засіданні 12.07.2021 звернувся до суду з письмовим клопотанням (вх. № 14225/08-08/21 від 12.07.2021) про відмову у прийнятті уточненої заяви від 30.05.2021, також надав заяву (вх. № 14275/08-08/21 від 12.07.2021) про залишення без розгляду заяви про збільшення позовних вимог.

В підготовчому засіданні 12.07.2021 звернувся до суду з заявою (вх. № 14222/08-08/21 від 12.07.2021) про зміну предмету та збільшення позовних вимог. Посилаючись на ст. 46 ГПК України, просив суд:

- визнати незаконними та скасувати рішення дев`ятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської Ради Запорізького району Запорізької області № 2 від 22.04.2021 року та листі-повідомлення Степненської сільської Ради Запорізького району Запорізької області за №02-01-16/600 від 22.04.2021 року.

- визнати незаконним та скасувати рішення десятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської Ради Запорізького району Запорізької області № 38 від 11 червня 2021 року "Про розгляд листів-повідомлень фізичної особи-підприємця Скурідіной Оксани Петрівни від 05.05.2021 та від 26.05.2021".

- визнати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди земельної ділянки, укладений 15.06.2009 між фізичною особою-підприємцем Скурідіною Оксаною Петрівною та Запорізькою районною державною адміністрацією (кадастровий номер земельної ділянки: 2322186800:01.002:0090), зареєстрований в Запорізький регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис: 08.09.2009 року за №040926000146, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, про що надасться відповідний витяг за індексним номером: 250681494, дата формування: 31.03.2021 року. Дата закінчення дії договору: 08.09.2021 року.

- визнати укладеною між Степненською сільською Радою Запорізького району Запорізької області додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки в наступній редакції:

Додаткова угода

до договору оренди землі (кадастровий номер: 2322186800:01:002:0090) від 15.06.2009

року.

Зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДЦ "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за№ 040926000146

від 08.09.2009 року)

Запорізька область, Запорізький район, с. Степне 05.05.2021 року

Степненська сільська Рада Запорізького району Запорізької області, від імені якого діє

---

, іменоване в подальшому "Орендодавець", з одного боку, та Фізична особа - підприємець Скурідіна Оксана Петрівна, номер запису про проведення державної реєстрації: 21030000000011840 від 28.07.2005 , в подальшому "Орендар", з другого боку, відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду (далі за текстом -угода) про поновлення договору оренди землі від 15 червня 2009 р. (зареєстрований у Запорізький регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за № 040926000146 від 08.09.2009 року) (далі - за текстом договір) наступним чином:

1. Поновити договір оренди землі від 15 червня 2009 (зареєстрований у Запорізький регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за № 040926000146 від 08.09.2009 року) терміном на 12 (дванадцять) років.

2. Замінити у всіх частинах і пунктах договору означення органу державної влади, який виступає ОРЕНДОДАВЦЕМ, з Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області на Степненська сільська Рада Запорізького району Запорізької області у зв`язку з переходом повноважень щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

3. Пункт 6 розділу "Строк дії договору" в Договорі викласти у наступній редакції: " 5. Договір укладено на 12 (десять) років ",

4. Всі інші умови вищезгаданого договору не обумовлені даною угодою, залишаються незмінними.

5. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 15 червня 2009 (зареєстрований у Запорізький регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам за № 040926000146 від 08.09.2009 року).

6. Додаткова угода укладена у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, одна з яких знаходиться у "Орендодавця" Степненській сільській Раді Запорізького району Запорізької області, другий - у "Орендаря" Фізичній особі - підприємця Скурідіна Оксана Петрівна третій у компетентному органі, що проводить державну реєстрацію речових прав.

Реквізити сторін:

"Орендодавець": Степненська сільська Рада Запорізького району Запорізької області, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с.Степне, вул. Першотравнева, 50,

"Орендар": Фізична особа - підприємець Скурідіна Оксана Петрівна, номер запису про проведення державної реєстрації: 21030000000011840 від 28.07.2005, адреса:

69061, м. Запоріжжя, вул. Максима Кривоноса, б. 24, телефон: НОМЕР_2 ,

Підписи сторін:

Орендодавець Орендар

Представник відповідача заперечив проти клопотання позивача про (вх. № 14225/08-08/21 від 12.07.2021 р.) про відмову у прийнятті уточненої заяви від 30.05.2021 р., наполягає на тому, щоб суд на теперішній час враховував обставини викладені в зазначеній заяві.

Ухвалою від 12.07.2021 на підставі ст. 177 ч. 3 ГПК України строк підготовчого провадження продовжено до 25.08.2021 з, підготовче провадження відкладено на 09.08.2021.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення (вх. № 16005/08-08/21) на зазначену позивачем заяву.

09.08.2021 представники сторін звернулись до суду зі спільною письмовою заявою (вх. № 16372/08-08/21 від 09.08.2021) про продовження строку підготовчого провадження та відкладення засідання суду, у зв`язку з можливим врегулюванням спору мирним шляхом.

Ухвалою суду від 09.08.2021 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, строк підготовчого провадження у справі № 908/1279/21 продовжено, відповідно до ст. 183 ГПК України, підготовче засідання відкладено на 09.09.2021 р. сторони намагались дійти добровільного врегулювання спору, в порядку статті 192 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.09.2021 суд відмовив в задоволенні заяви (вх. № 14222/08-08/21 від 12.07.2021) позивача про зміну предмету та збільшення позовних вимог.

Представник відповідача підтримав клопотання (вх. № 17752/08-08/21 від 30.08.2021) про залучення доказів, а саме: у зв`язку з тим, що 07.07.2021 відповідачем надано клопотання про включення до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, до якого додано договір від 14.04.2021 р., при цьому помилково з технічних причин не було додано копію додаткового договору від 30.04.2021 про внесення змін до договору від 14.04.2021 на підставі викладеного представник відповідача просить залучити до матеріалів справи вказаний додатковий договір від 30.04.2021 по внесення змін до договору від 14.04.2021. Клопотання відповідача судом було прийнято.

Ухвалою суду від 09.09.2021 закрито підготовче провадження на підставі ст. 185 ГПК України, розгляд справи по суті призначено на 29.09.2021.

Ухвалою суду від 29.09.2021 в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України судом оголошено перерву до 26.10.2021.

У судовому засіданні 26.10.2021 року справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні 26.10.2021, відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Акорд".

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено учасникам справи їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

В засіданні суду 26.10.2021 здійснено безпосереднє дослідження доказів, поданих учасниками спору (ст. 210 ГПК України).

У судовому засіданні 26.10.2021, на підставі ст. 217 ГПК України суд закінчив з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перейшов до судових дебатів - ст. 218 ГПК України.

Судові дебати - частина судового розгляду, що складаються з промов осіб, які беруть участь у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2021 заявлені вимоги підтримав на підставах викладених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити та надав суду 13.10.2021 заяву про долучення до справи судової практики.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.10.2021 заперечив проти задоволення позову, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

15.06.2009 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Скурідіной Оксаною Петрівною (орендатор) був укладений договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 площею 7,2022 га, розташованої на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, строком на 12 (дванадцять) років до 15.06.2021.

Зазначений договір оренди землі зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, про що суду наданий відповідний витяг за номером інформаційної довідки: 250986350, дата формування: 02.04.2021 року. Дата закінчення дії договору: 08.09.2021 року.

Згідно з актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 15 червня 2009 року орендодавець передав земельну ділянку площею 7,2022 га (рілля) кадастровий номер 2322186800:01:002:0090, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Наталіївської сільською ради Запорізького району Запорізької області, а орендар приймав вищевказану земельну ділянку в оренду.

Пунктом 6 договору оренди землі (зареєстрований 08.09.2009 за № 040926000146) передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 320 грн. за 1 га на рік. За земельну ділянку загальною площею 7,2022 га оренда плата становить 2304,70 грн.

Згідно з пунктом 5 договору оренди землі, договір укладено на 12 років і діє до 15.06.2021 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 32 договору оренди землі, однією з підстав припинення дії договору є закінчення строку, на який його було укладено.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Запорізької області, згідно якої територіальні громади Наталівської та Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області увійшли до складу Степненської сільської територіальної громади з адміністративним центром в с. Степне.

25.10.2020 на чергових місцевих виборах обрано орган місцевого самоврядування в Степненській сільській територіальній громаді - Степненську сільську раду.

25.11.2020 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області прийняло Наказ № 2-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", яким передало у комунальну власність Степненської сільської ради низку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту. 26.11.2020 підписані акти приймання-передавання.

Серед земельних ділянок, переданих у комунальну власність Степненської сільської ради, знаходиться земельна ділянка за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 площею 7,2022 га.

04.12.2020 Степненська сільська рада ухвалила рішення № 3, яким прийняла передані земельні ділянки у комунальну власність Степненської сільської ради.

15.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було вчинено запис про право власності за № 40636018 - право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 за Степненською сільською радою.

Підставою вчинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 15.02.2021 за № 40636018 стало рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 56708385 від 19.02.2021, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопка Ю.В.

Степненська сільська рада є власником земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 з 15.02.2021.

26.03.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було вчинено запис про інше речове право за № 41267136 - право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090.

Підставою вчинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 26.03.2021 за № 41267136 стало рішення про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер: 57393425 від 31.03.2021, прийняте державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З.М.

Позивач зареєструвала право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.03.2021.

Наведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 250986350 від 02.04.2021.

23.03.2021 до Степненської сільської ради надійшов лист-повідомлення Скурідіной О.П. від 22.03.2021, в якому позивач повідомила, про свій намір скористатися переважним правом та відповідно укласти (поновити) договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 року, зареєстрований за № 858/02-01-16. До листа-повідомлення від 22.03.2021 були додані: проект договору оренди землі.

Розглянувши отримані документи позивача, постійна комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології Степненської сільської ради, на своєму засіданні 22.04.2021, висловила заперечення щодо укладення (поновлення) Договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 року та рекомендувала сільській раді відмовити фізичній особі-підприємцю Скурідіной Оксані Петрівні в укладенні (поновленні) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090від 15.06.2009 на новий строк.

22.04.2021 Степненська сільська рада прийняла рішення № 2, яким відмовила позивачу в укладенні (поновленні) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк з підстав, зазначених у висновках та рекомендаціях постійної комісії.

22.04.2021 керівник органу місцевого самоврядування направив позивачу лист-повідомлення № 02-01-16/600 про заперечення (відмову в поновленні) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк на підставі прийнятого Степненською сільською радою рішення.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням щодо відмови у поновленні договору оренди, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши приписи норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (п. "г" ч. 3 ст.152, ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України).

Статтею 21 ЦК України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З аналізу вказаних положень Цивільного кодексу України вбачається, що майном є, в тому числі, і майнові права (наприклад, право користування майном), а відтак, від неправомірних посягань національним законодавством охороняється право власності не лише на саму річ, як об`єкт матеріального світу, а й на майнові права, які полягають, зокрема, у володінні та користуванні даною річчю.

Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Законодавством передбачено право ради вирішувати питання, які виникають з земельних відносин, зокрема, щодо передачі в оренду земельних ділянок, припинення права оренди тощо. Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності на землю комунальної власності в межах населеного пункту від імені відповідної територіальної громади, щодо вирішення питань, які виникають з земельних відносин, зокрема, розпорядження землею територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності тощо є прийняття відповідного рішення.

Рада при здійсненні повноважень власника землі відповідної територіальної громади є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб`єкта щодо передачі йому в оренду земельних ділянок в порядку, встановленому законом.

Як свідчать матеріали справи (Додаток №2 до протоколу № 10 засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології від 22.04.2021) постійна комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології Степненської сільської ради, на своєму засіданні 22.04.2021, висловила заперечення щодо укладення (поновлення) Договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 року та рекомендувала сільській раді відмовити фізичній особі-підприємцю Скурідіной Оксані Петрівні в укладенні (поновленні) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк.

Заперечення вмотивовані тим, що істотні умови в запропонованому проекті договору суттєво відрізняються від істотних умов договору від 15.06.2009: попри зміну нормативної грошової оцінки з 80443 грн. 62 коп. до 132577 грн. 34 коп. орендну плату запропоновано встановити на рівні мінімальних 3 % нормативної грошової оцінки; не зазначено календарну дату закінчення строку договору оренди; включено пункт 8 договору, яким передбачено автоматичне, без відома та участі органу місцевого самоврядування, поновлення договору на 12 років; відсутня заборона, передбачена п. 14 Договору від 15.06.2009, щодо відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки іншим особам, внесення до статутного фонду, передання у заставу; виключено пункт 35 Договору від 15.06.2009, згідно якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідач, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології, керуючись статтями 12, 122 Земельного кодексу України, статтею 33 Закону України "Про оренду землі", статтями 26, 42 Закону України "Про місцеве самоврядування", у встановлений чинним законодавством строк 22.04.2021 прийняв рішення про відмову позивачу в укладанні (поновленні) договору оренди земельної ділянки від 15.06.2009 на новий строк.

Степненська сільська рада також визнала наданий позивачем проект договору оренди землі таким, що не відповідає приписам статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки питання щодо зміни умов існуючого договору оренди спірної земельної ділянки сторонами в установленому законом порядку не вирішувалися, внаслідок чого позивач втратив переважне право орендаря на укладання договору оренди землі.

З огляду на викладене вбачається, що Степненська сільська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла в межами власних повноважень, у спосіб, визначений законом, та оскаржуване рішення не суперечать приписам законодавства України. Доказів, які спростовували вказані обставини позивачем не надано, у зв`язку з чим, заявлена позовна вимога про визнання незаконним та скасування рішення Степненської сільської ради № 2 від 22.04.2021 задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування листа-повідомлення Степненської сільської Ради Запорізького району Запорізької області за № 02- 01-16/600 від 22.04.2021, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Аналіз наведеної норми права свідчить, що орендодавець повинен у місячний строк повідомити орендаря про результат розгляду його звернення стосовно укладання (продовження) договору оренди землі, тобто відповідь орендодавця носить виключно інформаційний характер та не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яке може бути оскаржено в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Позов в частині оскарження листа повідомлення не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а відтак в цій частині провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо вимоги про визнання укладеним договір оренди землі у запропонованій позивачем редакції, суд зазначає наступне.

За приписами ст. ст. 2, 3 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 116 вказаного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України до виключних повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом частини 2 статті 792 ЦК відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини сторін, є Закон України від 06.10.1998 № 161-XIV "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Законом України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України "Про оренду землі"). Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").

Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані нормою ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

При цьому, конструкція цієї норми містить два випадки поновлення (пролонгації) договору. Зокрема, у частинах 1-5 передбачено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк і процедура реалізації цього права.

Так, відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на дату звернення позивача з листом-повідомленням від 22.03.2021) Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" необхідне волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах. Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права.

За змістом статі 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується представниками сторін, позивач (орендар) 23.03.2021 звернувся до орендодавця з листом-повідомленням до якого було додано проект договору оренди землі.

При розгляді даної справи Господарським судом Запорізької області було встановлено, що позивач своєчасно, до закінчення строку дії договору звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди, додавши проект договору.

В той же час, положення договору в запропонованій позивачем редакції суттєво відрізнялись від істотних умов договору від 15.06.2009, а саме: не зазначено дату закінчення строку дії договору, включено пункт 8 договору, яким передбачено автоматичне, без відома та участі органу місцевого самоврядування, поновлення договору на 12 років; відсутня заборона, передбачена п. 14 договору від 15.06.2009, щодо відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки іншим особам, внесення до статутного фонду, передання у заставу; виключено пункт 35 договору від 15.06.2009, згідно з яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Також сторони не дійшли згоди щодо розміру орендної плати. Після звернення з листом - повідомленням від 22.03.2021 ФОП Скурідіна О.П. відвідувала сільську раду з питань продовження (поновлення) договору оренди земельної ділянки, однак сторони не дійшли згоди щодо орендної плати та деяких інших умов договору. Додатково з цього приводу необхідно зазначити, що під час підготовчого провадження суд надавав сторонам час та можливість вирішити спірні питання, які виникли під час продовження договору оренди мирним шляхом та погодити істотні умовами договору, які б враховували інтереси обох сторін. Сторони спірну ситуацію щодо погодження умов договору, у т.ч. щодо розміру орендної плати вирішити не змогли.

Орендодавець в установлений законом строк (30 днів) прийняв рішення про відмову в укладанні (поновленні) договору оренди землі за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк, про що було повідомлено орендаря листом-повідомлення № 02-01-16/600 від 22.04.2021. До листа - повідомлення було додано рішення № 2 від 22.04.2021.

Згідно із пунктом 35 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

15.02.2021 відбувся перехід права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322186800:01:002:0090 від держави в особі Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до територіальної громади в особі Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Таким чином, наявні підстави для зміни умов договору, однак в даному випадку сторони згоди щодо їх зміни не дійшли.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Позовні матеріали не містять доказів порушення прав та законних інтересів позивача діями орендодавця. Викладені позивачем доводи спростовані наведеними вище обставинами. Здійснюючи аналіз викладених обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Також відповідач просив суд стягнути з позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідач надав на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу договір про участь адвоката у цивільному, кримінальному, адміністративному провадженні, провадженні по справах про адміністративне правопорушення, наданні юридичної допомоги від 14.04.2021, додатковий договір про внесення змін до договору від 14.04.2021, акт приймання-здавання наданих послуг №9-S від 01.07.2021 до договору від 14.04.2021, рахунок-фактуру № 9-S від 01.07.2021 на суму 10 000,00 грн., банківська виписка про сплату витрат на професійну правничу допомогу (№ трансакції 207065757 від 01.07.2021.

Відповідно до п. 1 договору від 14.04.2021 в редакції додаткового договору від 30.04.2021, Адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу Клієнту при провадженні по цивільній, кримінальній, господарській, адміністративній справі, у справі про адміністративне правопорушення, під час надання юридичної допомоги загального характеру, використовувати передбачені у Конституції України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кримінальному процесуальному кодексі України, Господарському процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України, Кодексі України про адміністративні правопорушення та в інших актах законодавства засоби, способи і методи захисту з метою з`ясування обставин, які доводять правомірність вимог Клієнта, підтверджують його правову позицію по справі, захищають права та охоронювані законом інтереси Клієнта, спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність, відповідальність у справах про адміністративні правопорушення, представляти інтереси Клієнта в усіх установах, підприємствах, організаціях будь якої форми власності та підпорядкування, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар за надання юридичних послуг представника (захисника).

Актом приймання-здавання наданих послуг №9-S від 01.07.2021 до договору від 14.04.2021 сторони засвідчили факт надання послуг за договором про надання професійної правничої допомоги №б/н від 14.04.2021 на суму 10 000 грн., а саме: ознайомлення з позовною заявою (1000 грн), вивчення правових позицій, викладених в судових рішеннях Верховного Суду та Верховного Суду України в аналогічних справах (2000 грн.), розробка плану захисту інтересів клієнта (1000 грн.), складання та подання заяви по суті справи (відзиву на позовну заяву) (2000 грн.), участі в судових засіданнях (одне судове засідання 2000 грн.) - 4000,00 грн.

Матеріали справи підтверджують факт оплати наданих юридичних послуг у розмірі 10 000 грн. в рамках договору №б/н від 14.04.2021.

Проаналізувавши надані докази в підтвердження факту понесення витрат на оплату послуг адвоката, суд визнав їх частково обґрунтованими у розмірі 9000,00 грн. Суд вважає, що адвокатом безпідставно віднесено та відокремлено в окрему послугу - розробку плану захисту інтересів клієнта, оскільки захист клієнта відбувається із підготовки заяв по суті справи та наданні доказів в їх обґрунтування з викладенням відповідної правової позиції, що охоплюється такими послугами як: ознайомлення з позовною заявою; вивчення правових позицій та складання з поданням відзиву на позову заяву. Щодо позиції представника позивача, то в даному випадку є вирішальним надання професійної правничої допомоги саме адвокатом, який представляє інтереси відповідача з урахуванням підтверджуючих документів, які додано до справи.

За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 46, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволені позову в частині визнання незаконним та скасування рішення дев`ятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 2 від 22.04.2021 та визнанні укладеним договору оренди землі відмовити.

Закрити провадження у справі в частині оскарження листа - повідомлення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 02-01-16/600 від 22.04.2021.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Скурідіної Оксани Петрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Степненської сільської Ради Запорізького району Запорізької області, 70432, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Першотравнева, 50, ідентифікаційний код 05383342) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп.). Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 08.11.2021.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.