Постанова

від 24.01.2022 по справі 908/1279/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2022 року м. Дніпро Справа № 908/1279/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Кузнецова В.О., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скурідіної Оксани Петрівни

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Дроздова С.С.) від 26.10.2021р. у справі № 908/1279/21

за позовом Фізичної особи-підприємця Скурідіної Оксани Петрівни, м. Запоріжжя

до Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області Запорізька область, Запорізький район, с. Степне

про визнання незаконним та скасування рішення, листа-повідомлення та визнання укладеним договір оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021р. у справі № 908/1279/21:

- у задоволені позову в частині визнання незаконним та скасування рішення дев`ятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 2 від 22.04.2021 та визнанні укладеним договору оренди землі відмовлено;

- в частині оскарження листа - повідомлення Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 02-01-16/600 від 22.04.2021 провадження у справі закрито;

- стягнуто з Фізичної особи - підприємця Скурідіної Оксани Петрівни на користь Степненської сільської Ради Запорізького району Запорізької області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. 00 коп..

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що Степненська сільська рада приймаючи рішення № 2 від 22.04.2021 діяла в межах власних повноважень у спосіб, визначений законом і це рішення не суперечить приписам законодавства України, а також тим, що позивачем докази у спростування цих обставин не надані.

Одночасно суд вказав про те, що положення договору у запропонованій позивачем редакції суттєво відрізнялися від істотних умов договору від 15.06.2009, крім того сторони не дійшли згоди щодо розміру орендної плати.

Стосовно листа-повідомлення суд зазначив, що цей лист носить виключно інформаційний характер та не є рішенням органу місцевого самоврядування в розумінні Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", яке може бути оскаржено в установленому порядку.

Не погодившись із вказаним рішенням, Фізична особа-підприємець Скурідіна Оксана Петрівна звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021р. у справі № 908/1279/21 скасувати в частині відмови у задоволені позову щодо визнання незаконним та скасування рішення дев`ятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 2 від 22.04.2021 та ухвалити нове рішення, яким відповідні позовні вимоги позивача задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- вказане рішення Степненської сільської Ради, яким відмовлено скаржнику в поновлені договору оренди землі за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк є незаконним та підлягає скасуванню;

- право оренди земельної ділянки виникло на підставі відповідного договору оренди землі, який зареєстрований в Запорізькій регіональній філії ДП"Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам", порядок поновлення договору оренди землі регулюється приписами самого договору, а також Законом України "Про оренду землі" в редакції від 09.07.2009, чинній на момент його укладення; при цьому у п.38 договору, який є предметом позову, зазначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Також в апеляційній скарзі йдеться про те, що згідно з п. 5 спірного договору він після закінчення його строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк, для чого останній не пізніше ніж за місяць до закінчення строку його дії повинен звернутися до орендодавця з відповідним письмовим повідомленням, що і було виконано скаржником у заяві-повідомленні від 22.03.2021.

Скаржник зазначає, що у даному спорі повинна бути застосована ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції чинній на час укладення спірного договору, переважне право позивача на поновлення договору оренди землі не було припинено на підставах, передбачених цією статтею, вимоги Закону були виконані підприємцем, натомість спірним рішенням Степненської сільської ради скаржнику відмовлено у наданні згоди на поновлення вказаного договору, що є незаконним.

При цьому, за твердженням апелянта, в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначені причини його прийняття, а лише міститься посилання на висновки та рекомендації Постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології, яка надала заперечення щодо укладення (поновлення) договору оренди земельної ділянки на новий строк, крім того, є незаконним оскаржуване рішення в частині зазначення необхідності звільнення та повернення земельної ділянки по завершенню дії договору оренди - 15.06.2021, оскільки цей договір зареєстрований в Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» 08.09.2009, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040926000146, зазначено, що він укладений на 12 років, а тому закінчує свою чинність 08.09.2021.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на законність і обґрунтованість останнього та прийняття його з дотриманням висновків Верховного Суду в аналогічних справах.

Одночасно відповідач послався на те, що у позовній заяві та апеляційній скарзі позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що рішення сільради від 22.04.2021 № 2 суперечить актам цивільного законодавства, тому вимога щодо визнання його незаконним та скасування не підлягає задоволенню.

Крім того, у відзиві зазначено, що направлення керівником органу місцевого самоврядування позивачу листа-повідомлення про заперечення (відмову в поновленні) договору оренди земельної ділянки на новий строк свідчить про те, що орендодавець виконав свій обов"язок щодо прийняття рішення про поновлення чи відмову в поновленні договору оренди в місячний строк після надходження від орендаря відповідного повідомлення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відкрито провадження за апеляційною скаргою та призначено її розгляд в судове засідання на 24.01.2022.

Представники сторін у судове засідання не з"явилися, про час та місце засідання сторони повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021р. у справі № 908/1279/21 в частині відмови у задоволені позову щодо визнання незаконним та скасування рішення дев`ятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 2 від 22.04.2021 то відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення лише в цій частині.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2009 між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області (орендодавцем) та Фізичною особою-підприємцем Скурідіной Оксаною Петрівною (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 площею 7,2022 га, розташованої на території Наталівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, строком на 12 років до 15.06.2021.

Пунктом 6 договору оренди землі (зареєстрований 08.09.2009 за № 040926000146) передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 320 грн. за 1 га на рік. За земельну ділянку загальною площею 7,2022 га оренда плата становить 2304,70 грн.

Згідно з п. 5 договір укладено на 12 років і діє до 15.06.2021 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 (один) місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

В п. 32 договору сторонами узгоджено, що однією з підстав припинення дії договору є закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 38 договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та реєстрації його в Запорізькій філії ДП"Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України та земельним ресурсам".

Відповідно до акта прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 15.06.2009 орендодавець передав земельну ділянку площею 7,2022 га (рілля) кадастровий номер 2322186800:01:002:0090, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Наталівської сільською ради Запорізького району Запорізької області, а орендар приймав вищевказану земельну ділянку в оренду.

Також, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, витяг з якого міститься в матеріалах справи, дата державної реєстрації вказаного договору: 08.09.2009, строк: 12 р., дата закінчення дії: 08.09.2021.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Запорізької області, згідно якої територіальні громади Наталівської та Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області увійшли до складу Степненської сільської територіальної громади з адміністративним центром в с. Степне.

25.10.2020 на чергових місцевих виборах обрано орган місцевого самоврядування в Степненській сільській територіальній громаді - Степненську сільську раду.

25.11.2020 Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області прийняло Наказ № 2-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» , яким передало у комунальну власність Степненської сільської ради низку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту, серед яких, у тому числі, знаходиться земельна ділянка за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 площею 7,2022 га. 26.11.2020 підписані акти приймання-передавання.

04.12.2020 Степненська сільська рада ухвалила рішення № 3, яким прийняла передані земельні ділянки у комунальну власність Степненської сільської ради.

15.02.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 40636018 про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 за Степненською сільською радою.

Підставою вчинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вказаного вище запису стало рішення про державну реєстрацію права власності, індексний номер: 56708385 від 19.02.2021, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області Гопка Ю.В.

Отже з 15.02.2021 власником спірної земельної ділянки є Степненська сільська рада.

26.03.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було вчинено запис за № 41267136 про інше речове право, а саме, право оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 250986350 від 02.04.2021 (т.1, а.с.80). Підставою вчинення цього запису стало рішення про державну реєстрацію іншого речового права, індексний номер: 57393425 від 31.03.2021, прийняте державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демченко З.М.

При цьому 23.03.2021 до Степненської сільської ради надійшов лист-повідомлення Скурідіної О.П. від 22.03.2021, в якому остання повідомила, про свій намір скористатися переважним правом на укладення (поновлення) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009, зареєстрованого за № 858/02-01-16. До листа-повідомлення від 22.03.2021 був доданий проект договору оренди землі.

Розглянувши вказані документи, постійна комісія з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології Степненської сільської ради, на своєму засіданні 22.04.2021, висловила заперечення щодо укладення (поновлення) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 року та рекомендувала сільській раді відмовити фізичній особі-підприємцю Скурідіній Оксані Петрівні в укладенні (поновленні) договору оренди земельної ділянки за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк.

Заперечення мотивовані тим, що істотні умови в запропонованому проекті договору суттєво відрізняються від істотних умов договору від 15.06.2009: попри зміну нормативної грошової оцінки з 80443 грн. 62 коп. до 132577 грн. 34 коп. орендну плату запропоновано встановити на рівні мінімальних 3 % нормативної грошової оцінки; не зазначено календарну дату закінчення строку договору оренди; включено пункт 8 договору, яким передбачено автоматичне, без відома та участі органу місцевого самоврядування, поновлення договору на 12 років; відсутня заборона, передбачена п.14 договору від 15.06.2009, щодо відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки іншим особам, внесення до статутного фонду, передання у заставу; виключено пункт 35 договору від 15.06.2009, згідно якого перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

22.04.2021 Степненська сільська рада прийняла рішення № 2, яким відмовила позивачу в укладенні (поновленні) договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк з підстав, зазначених у висновках та рекомендаціях постійної комісії.

Цієї ж дати керівник органу місцевого самоврядування направив позивачу лист-повідомлення № 02-01-16/600 про відмову в укладенні (поновленні) договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк на підставі прийнятого Степненською сільською радою рішення.

Фізична особа-підприємець Скурідіна О.П. не погодилася з прийнятим сільською радою рішенням, що стало визначальним для звернення її з позовом у даній справі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (п. «г» ч. 3 ст. 152, ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України).

Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і, одночасно, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 цього Кодексу, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Аналогічне положення міститься у ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно з яким акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

При цьому законодавством передбачено право ради вирішувати питання, які виникають з земельних відносин, зокрема, щодо передачі в оренду земельних ділянок, припинення права оренди тощо. Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності на землю комунальної власності в межах населеного пункту від імені відповідної територіальної громади, щодо вирішення питань, які виникають з земельних відносин, зокрема, розпорядження землею територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності тощо є прийняття відповідного рішення.

Рада при здійсненні повноважень власника землі відповідної територіальної громади є вільною у реалізації права розпоряджатися землею та вільна у виборі суб`єкта щодо передачі йому в оренду земельних ділянок в порядку, встановленому законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими законами України, постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених Законом України "Про оренду землі", а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» , після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

З положень наведеної статті можливо зробити висновок, що орендодавець повинен у місячний строк повідомити орендаря про результат розгляду його звернення стосовно укладання (продовження) договору оренди землі.

У даному випадку, як зазначено вище, Степненська сільська рада враховуючи рекомендації постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та екології, визнала наданий позивачем проект договору оренди землі таким, що не відповідає приписам статті 33 Закону України «Про оренду землі» , оскільки питання щодо зміни умов існуючого договору оренди спірної земельної ділянки сторонами в установленому законом порядку не вирішувалися, внаслідок чого позивач втратив переважне право орендаря на укладання договору оренди землі, а тому, керуючись статтями 12, 122 Земельного кодексу України, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» , статтями 26, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» , у встановлений чинним законодавством строк прийняла рішення про відмову позивачу в укладанні (поновленні) договору оренди земельної ділянки від 15.06.2009 на новий строк.

Крім того, відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 12 Земельного кодексу України, до виключних повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Як зазначено вище, спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини сторін, є Закон України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» .

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного.

Підстави і порядок поновлення договору оренди землі врегульовані ст. 33 Закону України «Про оренду землі» .

При цьому, конструкція цієї норми містить два випадки поновлення (пролонгації) договору. Зокрема, у частинах 1-5 передбачено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк і процедура реалізації цього права.

Так, для продовження договірних відносин на підставі положень частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» необхідним є волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах. Тобто умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється; недосягнення сторонами домовленостей щодо істотних умов договору при їх зміні виключає поновлення договору оренди землі з підстав переважного права.

Матеріали даної справи свідчать про те, що позивач (орендар) 23.03.2021 звернувся до відповідача (орендодавця) з листом-повідомленням до якого було додано проект договору оренди землі.

Однак, положення договору в запропонованій позивачем редакції суттєво відрізнялись від істотних умов договору від 15.06.2009, а саме: не зазначено дату закінчення строку дії договору, включено пункт 8 договору, яким передбачено автоматичне, без відома та участі органу місцевого самоврядування поновлення договору на 12 років; відсутня заборона, передбачена п.14 договору від 15.06.2009, щодо відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки іншим особам, внесення до статутного фонду, передання у заставу; виключено пункт 35 договору від 15.06.2009, згідно з яким перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.

При цьому орендодавець, в установлений законом строк (30 днів) прийняв рішення про відмову в укладанні (поновленні) договору оренди землі за кадастровим номером 2322186800:01:002:0090 від 15.06.2009 на новий строк та своєчасно повідомив орендаря про таке рішення листом-повідомленням № 02-01-16/600 від 22.04.2021.

Одночасно, як було вірно встановлено судом першої інстанції, 15.02.2021 відбувся перехід права власності на земельну ділянку кадастровий номер 2322186800:002:0090 від держави в особі Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області до територіальної громади в особі Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Таким чином, з огляду на положення п. 35 спірного договору оренди землі, наявні підстави для зміни умов договору.

Між тим, позивачем не були доведені обставини щодо досягнення сторонами згоди стосовно такої зміни як передбачено Законом України "Про оренду землі" та не надані докази в обґрунтування цієї обставини.

Отже, з урахуванням положень наведених норм, враховуючи, що позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав та законних інтересів діями відповідача, недоведення ним обставин, щодо невідповідності рішення дев`ятої позачергової сесії дев`ятого скликання Степненської сільської Ради Запорізького району Запорізької області №2 від 22.04.2021 актам чинного законодавства України, місцевим господарським судом зроблено правильний висновок про те, що Степненська сільська рада приймаючи вказане рішення діяла в межах власних повноважень та у спосіб, визначений законом, та, у зв"язку цим, про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині визнання цього рішення незаконним та для скасування останнього.

Аргументи скаржника про безпідставність відмови Степненською сільською радою у поновленні на новий строк договору оренди земельної ділянки від 15.06.2009 є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Доводи скаржника про незаконність рішення сільської ради також не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення господарського суду.

Твердження скаржника про те, що у зв"язку з державною реєстрацією спірного договору 08.09.2009, датою закінчення його дії є 08.09.2021 є такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним норм чинного законодавства України.

Так, згідно з Законом України "Про оренду землі" строк (термін) договору оренди земельної ділянки визначається за погодженням сторін.

У п. 5 договору оренди землі від 15.06.2009 сторони визначили, що договір укладено на 12 років та встановили конкретну дату до якої цей договір діє, а саме - 15.06.2021.

Отже дата набрання чинності та державної реєстрації вказаного договору, у даному випадку, не є визначальною для встановлення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору.

При цьому наведена скаржником в апеляційній скарзі постанова Великої палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17 ухвалена за інших фактичних обставин справи установлених судами, тому посилання на висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у цій постанові є безпідставним.

Решту доводів апелянта колегія суддів визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, оскільки звертаючись з апеляційною скаргою скаржник не довів неправильного застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Скурідіної Оксани Петрівни.

З огляду на викладене рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Згідно з ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Скурідіної Оксани Петрівни - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2021р. у справі № 908/1279/21 - залишити без змін .

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу- підприємця Скурідіну Оксану Петрівну.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена та підписана 04.02.2022р.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя Л.А. Коваль