Ухвала

від 09.11.2021 по справі 910/17517/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.11.2021Справа № 910/17517/17

За заявою Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

Про видачу дубліката наказу

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгіндастрі"

Про зобов`язання поставити товар та стягнення 79.777,80 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.10.21. до суду надійшла заява Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.17. № 910/17517/17.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.21. розгляд заяви призначено в судовому засіданні на 02.11.21. та зобов`язано Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у строк до 01.11.21. включно надати докази, в підтвердження викладених у заяві обставин, а саме, докази відкриття на підставі заяви від 25.01.18 виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.17. № 910/17517/17, та докази винесення постанови від 02.05.19. про повернення означеного виконавчого документа стягувачу.

Учасники судового процесу явку своїх повноважних представників в судове засідання 02.11.21. не забезпечили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.21. відкладено розгляд заяви на 09.11.21. та повторно витребувано документи.

Учасники судового процесу явку своїх повноважних представників в судове засідання 09.11.21. не забезпечили, що не перешкоджає розгляду відповідної заяви.

Розглянувши заяву суд встановив наступне.

За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.17. № 910/17517/17 про стягнення грошових коштів не закінчився.

При цьому суд виходить з наступного.

Означений наказ видано судом 27.11.17., а строк його пред`явлення до виконання встановлено до 27.11.20.

Наказ було пред`явлено до виконання 25.01.18. (постанова про відкриття виконавчого провадження № 55623131) та 02.05.19. повернуто стягувачу з підстав, які не позбавили його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони (ст. 23 ЗУ Про виконавче провадження ).

Отже, не закінчився та становить з 02.05.19. по 02.05.22. строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.17. № 910/17517/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгіндастрі" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" 59.974 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 80 коп. пені, 19.803 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот три) грн 00 коп. штрафу, 3.200 (три тисячі двісті) грн 00 коп. судового збору.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.

Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Таким чином, виконання рішення є обов`язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.

З огляду на вказане судом встановлено, що оскільки наказ Господарського суду міста Києва від 27.11.17. № 910/17517/17 про стягнення грошових коштів втрачено, то заява про видачу дубліката вказаного наказу підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції задовольнити повністю.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 27.11.17. № 910/17517/17 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгіндастрі" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" в особі філії "Магістральні нафтопроводи "Дружба" 59.974 (п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 80 коп. пені, 19.803 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот три) грн 00 коп. штрафу, 3.200 (три тисячі двісті) грн 00 коп. судового збору.

3. Ухвала набирає законної сили 09.11.21. та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко