Рішення

від 08.11.2021 по справі 910/8382/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.11.2021Справа № 910/8382/21 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер", м. Дніпро

до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство економіки України, м. Київ

про стягнення 194 600,00 грн, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.05.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (відповідач) суми заборгованості в розмірі 194 600,00 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору надання послуг №09-07 від 18.07.2019 року, в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

23.06.2021 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи в за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. У відзиві відповідачем зазначено, що на розрахунковий рахунок відповідача кошти для розрахунку з позивачем за послуги не отримані. Окрім того, як вказав відповідач, акт прийняття сторін між сторонами не підписаний.

Ухвалою від 24.06.2021 року розгляд справи №910/8382/21 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство економіки України, судове засідання призначено на 21.09.2021 року.

13.07.2021 року судом отримано від позивача відповідь на відзив, в якій вказано, що факт відсутності бюджетного фінансування відповідача не може бути підставою для звільнення останнього від виконання обов`язків щодо оплати послуг наданих позивачем.

16.07.2021 року від позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 20.07.2021 року в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" Касьян О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №910/8382/21 було відмовлено.

21.07.2021 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено заперечення щодо заявлених позивач витрат на послуги адвоката. Окрім того, у запереченнях вказано, що оплата послуг здійснюється лише після підписання акту прийняття послуг, проте такий акт в справі сторонами не підписано.

10.09.2021 року третьою особою подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що під час реалізації другого етапу конкурсу у 2019 році за рахунок коштів, одержаних від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності на оплату по договорам надання послуг оператору фонду було перераховано 3 801 487,20 грн, у тому числі за результатами завершеного першого етапу надання послуг - 3 553 987,20 грн по 17 договорам та по другому етапу надання послуг - 247 500,00 грн за 1 договором. Третьою особою вказано, що Мінекономіки за результатами реалізації експериментального проекту забезпечило наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів в межах коштів передбачених у кошторисі.

В судовому засіданні 21.09.2021 року в справі було оголошено відкладення до 02.11.2021 року.

23.10.2021 року відповідачем подано до суду додаткові пояснення, в яких зазначено, що Установа неодноразово протягом 2020 року листами зверталась до Мінекономрозвитку щодо затвердження змін до кошторису, продовження реалізації експериментального проекту.

01.11.2021 року до суду надійшла заява позивача про розгляд справи за його відсутності.

02.11.2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та призначення розгляду наступного судового засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання 02.11.2021 сторони не з`явились, протокольною ухвалою в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було відмолено, у зв`язку з чим клопотання про розгляд наступного судового засіданні в режимі відеоконференції залишене судом без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 02.11.2021 року представників учасників справи, розгляд справи було завершено в порядку письмового провадження, а тому, згідно ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення його повного тексту.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2019 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) був укладений Договір надання послуг №09-07 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого в рамках проведення другого етапу конкурсу в відбору проектів, пов`язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хай та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання (надалі - конкурс) виконавець зобов`язався надати послуги пов`язані з впровадженням проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли (код за ДК 021:2015-98110000-7, Послуги підприємницьких, професійних та спеціалізованих організацій ) (далі - послуги), а замовник зобов`язався прийняти ці послуги та своєчасно здійснити їх оплату в порядку, строк та на умовах, визначених цим Договором.

Зміст та деталізація послуг, що надаються, наведено специфікації, що є невід`ємною частиною цього Договору. (п. 1.2. Договору).

Послуги надаються в рамках експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 року №500, Положення щодо конкурсного відбору проектів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.12.2018 №1879. (п. 1.3. Договору).

Послуги надаються в два етапи. Після завершення кожного етапу надання послуг, виконавець надає замовнику у двох екземплярах підписаний зі своєї сторони акт наданих послуг (далі - акт) з підтверджуючими документами (у разі потреби): копії первинних документів, завірені в установленому порядку: договорів, рахунків, актів приймання-передачі виконаних робіт, видаткових/прибуткових накладних). (п. 3.2. Договору).

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. Договору замовник протягом 10 робочих днів після отримання акту зобов`язаний повернути виконавцю підписаний зі своєї сторони екземпляр акту або мотивовану відмову від прийняття послуг. В разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт із переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Прийняття наданих послуг здійснюється замовником шляхом підписання акту.

Загальна ціна цього Договору становить 300 000,00 грн без ПДВ. Вартість послуг по першому етапу складає 219 000,00 грн без ПДВ. Вартість послуг по другому етапу складає 81 000,00 грн. Розрахунки за надані послуги проводяться протягом 5 банківських днів після надання послуг по кожному етапу на підставі підписаного сторонами акту. (пункти 4.1. - 4.4. Договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 року, але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами за цим Договором. (п. 9.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони оформили специфікацію.

Додатковим договором №1 від 28.12.2019 року до Договору сторони вирішили пункти 4.1. - 4.2. Договору викласти в наступній редакції: Загальна ціна цього Договору становить 275 600,00 грн без ПДВ. Вартість послуг по першому етапу складає 194 600,00 грн без ПДВ.

За результатами проведеної роботи за Договором позивачем було надано відповідачу наступні звіти:

- аналітичний звіт з зазначенням рівня оцінки технологічного розвитку (TRL), проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли ;

- опис дорожньої карти наступних етапів розвитку проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли ;

- аналіз патентної чистоти для проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли ;

- звіт щодо виконання першого етапу послуг з провадження проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли .

Проте результати виконаної роботи відповідачем прийняті не були, акт між сторонами не підписаний, в результаті чого позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму коштів в розмірі 194 600,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення вказаних вимог відповідач вказує, що на його розрахунковий рахунок кошти для розрахунку з позивачем за послуги не отримані. Окрім того, акт прийняття сторін між сторонами не підписаний, у зв`язку з чим у відповідача не виник обов`язок з оплати наданих позивачем послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір надання послуг №09-07 від 18.07.2019 року є договором послуг.

Статтею 901 ЦК України закріплено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії, або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Як встановлено вище, на підставі Договору позивачем надавались позивачу послуги пов`язані з впровадженням проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли .

На виконання Договору позивачем було направлено відповідачу: аналітичний звіт з зазначенням рівня оцінки технологічного розвитку (TRL), проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли ; опис дорожньої карти наступних етапів розвитку проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли ; аналіз патентної чистоти для проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли ; звіт щодо виконання першого етапу послуг з провадження проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли .

Листом №09-689/19 від 16.09.2019 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №1 необхідних доопрацювань за Договором.

Листом №09-766/19 від 15.10.2019 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №2 необхідних доопрацювань за Договором.

Листом №14-843/19 від 12.11.2019 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №3 необхідних доопрацювань за Договором.

Листом №14-916/19 від 05.12.2019 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №4 необхідних доопрацювань за Договором.

Листом №09-45/20 від 15.01.2020 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №2 необхідних доопрацювань від 15.01.2020 року за Договором.

Листом №14-209/20 від 19.02.2020 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №2 необхідних доопрацювань від 19.02.2020 року за Договором.

Листом №14-290/20 від 20.03.2020 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №3 необхідних доопрацювань від 20.03.2020 року за Договором.

Листом №14-364/20 від 17.04.2020 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали Акт №4 необхідних доопрацювань від 17.04.2020 року за Договором.

Листом №14-579/20 від 30.06.2020 року відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що відповідач склав Акт №6 необхідних доопрацювань від 30.06.2020 року за Договором.

Листом №14-682/20 від 21.07.2020 року відповідач повідомив позивача, що з метою незалежної оцінки та неупередженої оцінки звіту (-ів), отриманого в рамках виконання Договору, замовником прийнято рішення направити його на незалежну експертизу до Державної наукової установи Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації.

В матеріалах справи наявна копія Загального висновку науково-технічної експертизи від 16.10.2020 року, складеного Державною науковою установою Український інститут науково-технічної експертизи та інформації , щодо виконання Договору надання послуг №09-07 від 18.07.2019 року за першим етапом впровадження проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли .

Відповідно до вказаного загального висновку звітні матеріали за перший етап впровадження проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли повністю відповідають вимогам Договору надання послуг №09-07 від 18.07.2019 року. Окрім того, аналітичний звіт щодо впровадження проекту Сировинна суміш для виготовлення теплої керамічної цегли (виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю Брендстартер ) за оформленням не відповідає ДСТУ 3008:2015 Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення .

Позивач листом №16/12-1 від 16.12.2020 року повідомив відповідача, що на виконання Загального висновку науково-технічної експертизи від 16.10.2020 року доопрацював звіт (оформив його у відповідності до ДСТУ 3008:2015) та надсилає доопрацьований варіант, з врахуванням всіх недоліків поштою. Також, до вказаного листа позивачем прикладено Акт наданих послуг зі своїм підписом та печаткою.

Проте, відповідач не надав відповідачу вмотивованої відмови від підписання акту за надані послуги відповідно до умов укладеного між сторонами Договору.

З матеріалів вбачається, що доопрацьований звіт та акт надання послуг позивачем було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку, а саме: відправлення №4903101601263 від 30.01.2021 року, що не заперечено і не спростовано відповідачем.

Як зазначалось вище відповідно до пунктів 3.3., 3.4. Договору замовник протягом 10 робочих днів після отримання акту зобов`язаний повернути виконавцю підписаний зі своєї сторони екземпляр акту або мотивовану відмову від прийняття послуг. В разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт із переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Прийняття наданих послуг здійснюється замовником шляхом підписання акту.

Таким чином, враховуючи положення пунктів 3.3., 3.4. Договору, відповідач у строк 10 робочих днів після отримання акту повинен був здійснити його підписання чи надати мотивоване обґрунтування підстав відмови його підписання.

Однак, відповідач на виконання умов Договору вмотивованої відмови від прийняття послуг не надав, в той же час Акт наданих послуг не підписав.

Такі дії відповідача є порушенням умов укладеного між сторонами Договору, у зв`язку з чим відповідач втратив договірну можливість висунення позивачу вмотивованих і обґрунтованих зауважень.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд зазначає, що у даному випадку, як законом, так і Договором не було передбачене відповідне права позивача на складання одностороннього акту виконаних робіт, що спрямоване на захист інтересів замовника, в той же час, якщо замовник безпідставно відмовляється від належного оформлення прийняття виконаної роботи, суд має встановити обґрунтованість заперечень та обґрунтованість відмови відповідача від прийняття наданих позивачем послуг.

Так, у своєму відзиві відповідачем зазначено, що у нього відсутнє зарахування коштів на розрахунковий рахунок для проведення розрахунку з позивачем.

Однак, умовами п. 4.4. Договору сторони передбачили, що розрахунки за надані послуги проводяться протягом 5 банківських днів після надання послуг по кожному етапу на підставі підписаного сторонами акту.

При цьому, проведення відповідачем розрахунку з позивачем за надані останнім послуги, відповідно до погоджених сторонами умов Договору, не ставиться в залежність від факту зарахування на розрахунковий рахунок відповідача коштів для проведення розрахунку.

Таким чином, заперечення відповідача в цій частині є неаргументованими, а обставина неприйняття останнім наданих позивачем послуг є порушенням умов укладеного між сторонами Договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, згідно встановлених у Договорі строків, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов`язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за Договором на загальну суму в розмірі 194 600,00 грн, які необґрунтовано не прийняті позивачем.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. (ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77 ГПК України).

У свою чергу, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду від 12.03.2019 року в справі №914/843/18.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідачем оплачено вартість послуг на суму в розмірі 194 600,00 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Факт наявності основної заборгованості за Договором в розмірі 194 600,00 грн у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими на вказану суму.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача понесених ним витрат на оплату послуг адвоката в сумі 20 600,00 грн, Суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру . Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України „Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі №914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2020 року між Адвокатським бюро Касьян та партнери та позивачем (клієнт) було укладено Договір про професійної правничої допомоги, предметом якого є надання клієнту захисту, представництва інтересів та іншу правову допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, акт приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 31.08.2021 року на суму 16 000,00 грн, рахунок-фактуру №СФ-0000017 від 17.05.2021 року на суму 16 000,00 грн, платіжне доручення №307 від 25.05.2021 на суму 16 000,00 грн, акт приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 27.10.2021 року на суму 4 600,00 грн, платіжне доручення №342 від 29.09.2021 року на суму 1 600,00 грн та платіжне доручення №347 від 18.10.2021 року на суму 3 000,00 грн.

Заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на послуги адвоката відповідач зазначив, що сума в розмірі 20 600,00 грн не підлягає задоволенню, оскільки цей розмір значно завищений, тому, що справа за своєю категорією не є складною і наданий адвокатом обсяг послуг неспівмірний із зазначеною сумою.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є частково співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 600,00 грн.

Судовий збір у розмірі 2 919,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ідентифікаційний код 00041467, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 65-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" (ідентифікаційний код 37276524, місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Сергія Нігояна, буд. 68) суму коштів в розмірі 194 600,00 грн (сто дев`яносто чотири тисячі шістсот гривень 00 копійок), суму судового збору в розмірі 2 919,00 грн (дві тисячі дев`ятсот дев`ятнадцять гривень 00 копійки) та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 600,00 грн (п`ятнадцять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ