Постанова

від 25.05.2022 по справі 910/8382/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2022 р. Справа№ 910/8382/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційні скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2021 р.

у справі № 910/8382/21 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер"

до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство економіки України

про стягнення 194600,00 грн

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи про стягнення заборгованості в розмірі 194600,00 грн за невиконанням відповідачем умов договору надання послуг № 09-07 від 18.07.2019 р.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за надані послуги не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.06.2021 р. розгляд справи № 910/8382/21 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство економіки України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 910/8382/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що на його розрахунковий рахунок не надходили від Міністерства економіки України кошти для розрахунку з позивачем за послуги. Окрім того, акт наданих послуг між сторонами не підписаний, у зв`язку з чим у відповідача не виник обов`язок з оплати наданих позивачем послуг.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2021 р. апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 р. задоволено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2021 р., поновлено Державній інноваційній фінансово-кредитній установі зазначений строк, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/8382/21, вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України та зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 910/8382/21.

У січні 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 910/8382/21 залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.07.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" (далі - виконавець) та Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (далі - замовник) був укладений договір надання послуг № 09-07 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору в рамках проведення другого етапу конкурсу в відбору проектів, пов`язаних із створенням та/або використанням винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, для державного стимулювання (надалі - конкурс) виконавець зобов`язався надати послуги, пов`язані з впровадженням проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли" (код за ДК 021:2015-98110000-7, "Послуги підприємницьких, професійних та спеціалізованих організацій") (далі - послуги), а замовник зобов`язався прийняти ці послуги та своєчасно здійснити їх оплату в порядку, строк та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. п. 1.2, 1.3 договору зміст та деталізація послуг, що надаються, наведено у специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору. Послуги надаються в рамках експериментального проекту з організації діяльності фонду державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 500, Положення щодо конкурсного відбору проектів для державного стимулювання створення і використання винаходів (корисних моделей) та промислових зразків, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.12.2018 р. № 1879.

За п. 3.2 договору послуги надаються в два етапи. Після завершення кожного етапу надання послуг, виконавець надає замовнику у двох екземплярах підписаний зі своєї сторони акт наданих послуг (далі - акт) з підтверджуючими документами (у разі потреби): копії первинних документів, завірені в установленому порядку: договорів, рахунків, актів приймання-передачі виконаних робіт, видаткових/прибуткових накладних).

У відповідності до п. п. 3.3, 3.4 договору замовник протягом 10 робочих днів після отримання акту зобов`язаний повернути виконавцю підписаний зі своєї сторони екземпляр акту або мотивовану відмову від прийняття послуг. В разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт із переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Прийняття наданих послуг здійснюється замовником шляхом підписання акту.

Як передбачено п. п. 4.1 - 4.4 договору, загальна ціна цього договору становить 300000,00 грн без ПДВ. Вартість послуг по першому етапу складає 219000,00 грн без ПДВ. Вартість послуг по другому етапу складає 81000,00 грн. Розрахунки за надані послуги проводяться протягом 5 банківських днів після надання послуг по кожному етапу на підставі підписаного сторонами акту.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2019 р., але у будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором (п. 9.1 договору).

Додатковим договором № 1 від 28.12.2019 р. до договору сторони вирішили п. п. 4.1 - 4.2 договору викласти в наступній редакції: "Загальна ціна цього договору становить 275600,00 грн без ПДВ. Вартість послуг по першому етапу складає 194600,00 грн без ПДВ.

На виконання умов укладеного договору позивачем було надано відповідачу наступні звіти:

- аналітичний звіт з зазначенням рівня оцінки технологічного розвитку (TRL), проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли";

- опис дорожньої карти наступних етапів розвитку проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли";

- аналіз патентної чистоти для проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли";

- звіт щодо виконання першого етапу послуг з провадження проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли".

Листом від 16.12.2020 р. позивач направив на адресу відповідача звітні матеріали та підписаний зі свого боку акт наданих послуг про виконання першого етапу впровадження проекту «Сировинна суміш для виготовлення «теплої» керамічної цегли.

Вказане відправлення було вручено відповідачу 01.02.2021 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач вказаний акт не підписав та мотивовованої відмови від прийняття послуг не надав.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, не виконав належним чином умов укладеного договору щодо повної оплати за надані послуги, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 194600,00 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як було встановлено вище, на підставі договору позивачем надавались відповідачу послуги, пов`язані з впровадженням проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли".

На виконання умов укладеного договору позивачем було направлено відповідачу: аналітичний звіт з зазначенням рівня оцінки технологічного розвитку (TRL), проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли"; опис дорожньої карти наступних етапів розвитку проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли"; аналіз патентної чистоти для проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли"; звіт щодо виконання першого етапу послуг з провадження проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли".

Листом № 09-689/19 від 16.09.2019 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту про що сторони підписали акт № 1 необхідних доопрацювань за договором.

Листом № 09-766/19 від 15.10.2019 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що сторони підписали акт № 2 необхідних доопрацювань за договором.

Листом № 14-843/19 від 12.11.2019 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що сторони підписали акт № 3 необхідних доопрацювань за договором.

Листом № 14-916/19 від 05.12.2019 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що сторони підписали акт № 4 необхідних доопрацювань за договором.

Листом № 09-45/20 від 15.01.2020 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що сторони підписали акт № 2 необхідних доопрацювань від 15.01.2020 р. за договором.

Листом № 14-209/20 від 19.02.2020 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що сторони підписали акт № 2 необхідних доопрацювань від 19.02.2020 р. за договором.

Листом № 14-290/20 від 20.03.2020 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що сторони підписали акт № 3 необхідних доопрацювань від 20.03.2020 р. за договором.

Листом № 14-364/20 від 17.04.2020 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що сторони підписали акт № 4 необхідних доопрацювань від 17.04.2020 р. за договором.

Листом № 14-579/20 від 30.06.2020 р. відповідач повідомив позивача про необхідність доопрацювання звіту, про що відповідач склав акт № 6 необхідних доопрацювань від 30.06.2020 р. за договором.

Листом № 14-682/20 від 21.07.2020 р. відповідач повідомив позивача, що з метою незалежної оцінки та неупередженої оцінки звіту (-ів), отриманого в рамках виконання договору, замовником прийнято рішення направити його на незалежну експертизу до Державної наукової установи Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації.

16.10.2020 р. Державною науковою установою "Український інститут науково-технічної експертизи та інформації" було складено Загальний висновок науково-технічної експертизи щодо виконання договору надання послуг № 09-07 від 18.07.2019 р. за першим етапом впровадження проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли".

За змістом вказаного висновку звітні матеріали за перший етап впровадження проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли" повністю відповідають вимогам договору надання послуг № 09-07 від 18.07.2019 р. Також, аналітичний звіт щодо впровадження проекту "Сировинна суміш для виготовлення "теплої" керамічної цегли" (виконавець - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брендстартер") за оформленням не відповідає ДСТУ 3008:2015 "Звіти у сфері науки і техніки. Структура та правила оформлення".

16.12.2020 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 16/12-1, в якому повідомив про те, що на виконання Загального висновку науково-технічної експертизи від 16.10.2020 р. доопрацював звіт (оформив його у відповідності до ДСТУ 3008:2015) та надіслав доопрацьований варіант, з врахуванням всіх недоліків поштою. Також, до вказаного листа позивачем додано акт наданих послуг зі своїм підписом та печаткою.

Проте, відповідач не надав відповідачу вмотивованої відмови від підписання акту за надані послуги відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Вбачається, що доопрацьований звіт та акт надання послуг позивачем було направлено на адресу відповідача 30.01.2021 р., що підтверджується трекінг-номером поштового відправлення № 4903101601263.

Відповідно до п. п. 3.3, 3.4 договору замовник протягом 10 робочих днів після отримання акту зобов`язаний повернути виконавцю підписаний зі своєї сторони екземпляр акту або мотивовану відмову від прийняття послуг. В разі мотивованої відмови замовника сторонами складається двосторонній акт із переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Прийняття наданих послуг здійснюється замовником шляхом підписання акту.

Отже, враховуючи вказані положення укладеного договору, відповідач у строк 10 робочих днів після отримання акту повинен був здійснити його підписання чи надати мотивовану відмову його підписання.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору мотивованої відмови від прийняття послуг не надав та акт наданих послуг не підписав.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що оскільки факт наявності у відповідача основної заборгованості перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем належними доказами не спростований, тому вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 194600,00 грн за невиконанням відповідачем умов договору надання послуг № 09-07 від 18.07.2019 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що він не може здійснити розрахунки з позивачем через відсутність зарахування Міністерством економіки України коштів на його розрахунковий рахунок, колегія вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки за надані послуги проводяться протягом 5 банківських днів після надання послуг по кожному етапу на підставі підписаного сторонами акту.

При цьому, проведення відповідачем розрахунку з позивачем за надані останнім послуги, відповідно до погоджених сторонами умов договору, не ставиться в залежність від факту зарахування на розрахунковий рахунок відповідача коштів для проведення розрахунку.

Крім цього, в матеріалах справи містяться письмові пояснення Міністерства економіки України, в яких останнє вказує, що під час реалізації другого етапу конкурсу у 2019 році за рахунок коштів, одержаних від сплати зборів за дії, пов`язані з охороною прав на об`єкти інтелектуальної власності, на оплату по договорам надання послуг оператору фонду було перераховано 3801487,20 грн, у тому числі за результатами завершеного першого етапу надання послуг - 3553987,20 грн по 17 договорам та по другому етапу надання послуг - 247500,00 грн за 1 договором. Третьою особою вказано, що Міністерство економіки України за результатами реалізації експериментального проекту забезпечило наповнення фонду державного стимулювання створення і використання винаходів в межах коштів, передбачених у кошторисі.

Щодо інших аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовуючи свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

Також, позивач просив покласти на відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20600,00 грн у суді першої інстанції та 5000,00 грн у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2020 р. між Адвокатським бюро "Касьян та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брендстартер» (клієнт) було укладено договір про професійної правничої допомоги, предметом якого є надання клієнту захисту, представництва інтересів та іншу правову допомогу.

Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з позивачем було подано:

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції;

- акт приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 31.08.2021 р. на суму 16000,00 грн;

- рахунок-фактуру № СФ-0000017 від 17.05.2021 р. на суму 16000,00 грн;

- платіжне доручення № 307 від 25.05.2021 р. на суму 16000,00 грн;

- акт приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 27.10.2021 р. на суму 4600,00 грн;

- платіжне доручення № 342 від 29.09.2021 р. на суму 1600,00 грн;

- платіжне доручення № 347 від 18.10.2021 р. на суму 3000,00 грн;

- акт приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2022 р. на суму 5000,00 грн;

- детальний опис робіт (наданих послуг) від 31.01.2022 р. у суді апеляційної інстанції;

- платіжне доручення № 368 від 02.02.2022 р. на суму 5000,00 грн.

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

З матеріалів справи вбачається, що сума відшкодування, на переконання суду, відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору в розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.

Заперечуючи проти заявлених позивачем витрат на послуги адвоката у суді першої інстанції, відповідач зазначив, що сума в розмірі 20600,00 грн не підлягає задоволенню, оскільки цей розмір значно завищений, тому що справа за своєю категорією не є складною і наданий адвокатом обсяг послуг неспівмірний із зазначеною сумою.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є частково співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15600,00 грн.

При цьому, розмір витрат на професійну правничу допомогу у суду апеляційної інстанції у розмірі 5000,00 грн на переконання колегії суддів є обґрунтованим і співмірним із складністю справи та підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 910/8382/21 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 910/8382/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну інноваційну фінансово-кредитну установу.

4. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2021 р. у справі № 910/8382/21.

5. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (ідентифікаційний код 00041467, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 65-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендстартер" (ідентифікаційний код 37276524, місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Сергія Нігояна, буд. 68) 5000 (п`ять тисяч),00 гре витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В.Андрієнко