Постанова

від 03.11.2021 по справі 0427/450/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 0427/450/12

провадження № 61-9960св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство Оболонь ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Оболонь на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у складі колегії суддів: Варенко О. П., Городничої В. С., Лаченкової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство Оболонь (далі - ПАТ Оболонь ), правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Оболонь (далі - ПрАТ Оболонь ), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно.

Позовну заяву мотивовано тим, що 01 березня 2008 року між ЗАТ Оболонь та Товариством з обмеженою відповідальністю Магнат Сервіс (далі - ТОВ Магнат Сервіс ) було укладено договір купівлі-продажу продукції, відповідно до умов якого ПАТ Оболонь зобов`язалось виготовляти та продавати продукцію, а ТОВ Магнат Сервіс - її приймати та оплачувати, а також повернути тару. Договір було укладено на термін один рік, проте у подальшому його дію було пролонговано до 01 березня 2012 року.

На забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за вказаним договором між ПАТ Оболонь та ОСОБА_1 13 травня 2008 року було укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, площами 0,25 га та 0,29 га, за цією ж адресою, загальною вартістю 1 181 195,00 грн.

Свої зобов`язання за договором купівлі-продажу продукції ТОВ Магнат Сервіс не виконало, не в повному обсязі провело розрахунок із ПАТ Оболонь . Станом на 22 грудня 2011 року заборгованість ТОВ Магнат Сервіс за поставлену продукцію складала 463 570,15 грн, вартість тари, яка не була повернута, складала 2 089 980,00 грн.

Посилаючись на те, що у результаті неналежного виконання ТОВ Магнат Сервіс своїх зобов`язань за договором утворилася заборгованість, яку ТОВ Магнат Сервіс та його поручитель - ОСОБА_1 не погасили, ПрАТ Оболонь просило суд звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 13 травня 2008 року, на суму 1 229 170,15 грн.

Короткий зміст судових рішень

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року у задоволенні позову ПрАТ Оболонь відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що основне зобов`язання припинилося з ліквідацією юридичної особи і, як наслідок, припинилося й зобов`язання, яке його забезпечувало, - іпотека.

Додатковим рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2014 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року та додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2014 року (провадження № 6-35107ск14) ПрАТ Оболонь відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини четвертої статті 328 ЦПК України 2004 року.

Постановою Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року (провадження № 6-245цс14) ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року та додаткове рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року скасовані, у задоволенні позову ПрАТ Оболонь відмовлено з інших правових підстав.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено суми заборгованості, у рахунок погашення якої він просить звернути стягнення на іпотечне майно.

Постановою Верховного Суду від 16 січня 2019 року касаційну скаргу ПрАТ Оболонь задоволено частково, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанову суду касаційної інстанції мотивовано тим, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем наявності заборгованості ТОВ Магнат Сервіс перед ПрАТ Оболонь є необґрунтованим, таким, що суперечить вимогам статті 61 ЦПК України 2004 року. Апеляційний суд не врахував, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року у справі № 34/5005/8951/2012, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу - ТОВ Магнат Сервіс , встановлено та підтверджено кредиторську заборгованість останнього перед кредиторами, серед яких значиться: ПАТ Оболонь (сума заборгованості 6 662 498,63 грн, 4 черга задоволення, сума заборгованості 9 774,60 грн, 1 черга задоволення). Відповідно до вказаної ухвали вимоги залишись незадоволеними у зв`язку із відсутністю майна у боржника.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року апеляційну скаргу ПрАТ Оболонь задоволено частково, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року скасовано, у задоволенні позову ПрАТ Оболонь відмовлено.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи боржника за основним зобов`язанням і його виключення з реєстру не припиняє поруки, якщо кредитор до виключення боржника з цього реєстру реалізував своє право щодо поручителя, пред`явивши до нього позов.

Таким чином, у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову саме з підстав припинення юридичної особи боржника.

Позивач у 2012 році звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Проте, у 2013-2015 роках позивач вирішив за доцільне та можливе знищити документи первинного бухгалтерського обліку, які могли б підтвердити наявність цієї самої заборгованості та її розмір, не дочекавшись остаточного рішення по даній справі.

В основу розрахунку заборгованості позивачем покладено акт № 3729 звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року без дати, тоді як висновком почеркознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 квітня 2017 року № 0427/450/12 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не підписував вказаний акт.

З матеріалів справи неможливо встановити факт наявності або відсутності заборгованості ТОВ Магнат Сервіс перед ПрАТ Оболонь за договором купівлі-продажу продукції від 01 березня 2008 року № 08, додатковою угодою № 01 від 01 березня 2008 року, додатковою угодою від 01 березня 2008 року № 02 на момент розгляду справи, а у разі встановлення наявності такої заборгованості неможливо розрахувати її розмір.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

02 липня 2020 року ПрАТ Оболонь звернулося доВерховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржуване судове рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що під час повторного розгляду справи суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статті 417 ЦПК України проігнорував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року у цій справі. Апеляційний суд не врахував, що прецедентною практикою Верховного Суду визнано акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою боржника, належними доказами на підтвердження наявності заборгованості. Також, за твердженням заявника, до складу кредиторської заборгованості в сумі 6 662 498,63 грн, визначеної ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року у справі № 34/5005/8951/2012, входить заборгованість за договором купівлі-продажу продукції № 08 від 01 березня 2008 року в сумі 2 553 550,15 грн. На переконання заявника, апеляційним судом грубо порушено вимоги статті 79, 80, 82 ЦПК України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у листопаді 2020 року, ОСОБА_1 заперечував проти доводів ПрАТ Оболонь , а постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року вважав законною та обґрунтованою.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ Оболонь на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року, витребувано із Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 0427/450/12 .

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

01 березня 2008 року між ЗАТ Оболонь , правонаступником якого є ПрАТ Оболонь , та ТОВ Магнат Сервіс було укладено договір купівлі-продажу продукції, відповідно до умов якого ПрАТ Оболонь зобов`язалось виготовляти та продавати продукцію, а ТОВ Магнат Сервіс - її приймати та оплачувати, а також повернути тару. Договір було укладено на термін один рік, проте у подальшому його дію було пролонговано до 01 березня 2012 року.

На забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань за вказаним договором між ПрАТ Оболонь та ОСОБА_1 13 травня 2008 року було укладено договір іпотеки, предметами якого є житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1 та дві земельні ділянки, площами 0,25 га та 0,29 га, за цією ж адресою, загальною вартістю 1 181 195,00 грн.

У результаті неналежного виконання ТОВ Магнат Сервіс своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу станом на 22 грудня 2011 року за даними ПрАТ Оболонь утворилася заборгованість у розмірі 463 570,15 грн, вартість тари, яка не була повернута, - 2 089 980, 00 грн.

18 жовтня 2012 року Господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство боржника ТОВ Магнат Сервіс , а постановою від 06 листопада 2012 року ТОВ Магнат Сервіс визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року у справі № 34/5005/8951/2012 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу ТОВ Магнат Сервіс (т. 2, а. с. 117).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 03 жовтня 2013 року державним реєстратором 22 травня 2013 року проведено реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ Магнат Сервіс , засновником якого був ОСОБА_1 , у зв`язку з визнанням його банкрутом (т. 2, а. с. 132).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлене питання: чи виконаний підпис у акті № 3729 звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року від імені директора ТОВ Магнат Сервіс ОСОБА_1 - ОСОБА_1 або іншою особою?

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 січня 2017 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі бухгалтерсько-економічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: чи підтверджується документально встановлене позивачем відвантаження ним продукції та тари на адресу ТОВ Магнат Сервіс на загальну суму 126 380 586, 04 грн за період з 06 січня 2009 року до 31 серпня 2011 року на виконання умов договору купівлі-продажу від 01 березня 2008 року № 08; чи підтверджується заборгованість боржника, документально встановлена позивачем в претензії, наданій до матеріалів справи, за договором купівлі-продажу від 01 березня 2008 року № 08; чи передбачають умови договору купівлі-продажу від 01 березня 2008 року № 08, 10 травня 2011 року, укладеного з ТОВ Магнат Сервіс , можливість відвантаження на адресу ТОВ Магнат Сервіс пустої тари з метою виконання умов укладеного договору; чи не занижена в документації фактична кількість повернутої покупцем пустої тари, отриманої за договором купівлі-продажу від 01 березня 2008 року № 08, укладеного ПАТ Оболонь з ТОВ Магнат Сервіс ; чи підтверджується документально вказаний у позовній заяві ПАТ Оболонь розмір заборгованості, що утворилась під час розрахунків між ПАТ Оболонь та ТОВ Магнат Сервіс у зв`язку з невиконанням боржником умов договору від 01 березня 2008 року № 08, 10 травня 2011 року; чи була належною методика ведення бухгалтерського обліку за даними господарськими операціями; чи можливо на підставі існуючих доказів визначити реальну суму заборгованості боржника ТОВ Магнат Сервіс перед ПАТ Оболонь за договором купівлі-продажу від 01 березня 2008 року № 08; чи є в даному випадку, виходячи з математичних розрахунків та умов договору, факт завищення розміру заборгованості боржника?

Згідно з висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 квітня 2017 року № 0427/450/12 підпис від імені ОСОБА_1 у графі Директор Підпис у розділі ТОВ Магнат Сервіс акта № 3729 звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року без дати виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжньому підпису (т. 3, а. с. 122-127).

Відповідно до висновку Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 30 травня 2017 року № 584/585-17: по першому питанню судовий експерт вказав, що документально підтвердити відвантаження позивачем продукції та тари на адресу ТОВ Магнат Сервіс на загальну суму 126 380 586, 04 грн за період з 06 січня 2009 року по 31 серпня 2011 року на виконання умов договору купівлі-продажу № 08 від 01 березня 2008 року в об`ємі наданих документів не надається за можливе, з причин, наведених в дослідницькій частині. По другому питанню: документально підтвердити заборгованість боржника, документально встановлену позивачем в претензії, наданій до матеріалів справи, за договором купівлі-продажу № 08 від 01 березня 2008 року в об`ємі наданих документів не надається за можливе, з причин, наведених в дослідницькій частині. По третьому питанню: вирішення питання не відноситься до завдань судово-економічної експертизи Відповідь носить довідковий характер в дослідницькій частині. По четвертому питанню: документально встановити чи не занижена в документації фактична кількість повернутої покупцем пустої тари, отриманої за договором купівлі-продажу № 08 від 01 березня 2008 року, укладеного ПАТ Оболонь з ТОВ Магнат Сервіс 2008 року, в об`ємі наданих документів не надається за можливе, з причин, наведених в дослідницькій частині. По п`ятому питанню: документально підтвердити вказаний у позовній заяві ПАТ Оболонь розмір заборгованості, що утворилась під час розрахунків між ПАТ Оболонь та ТОВ Магнат Сервіс у зв`язку з виконанням боржником умов договору № 08 від 01 березня 2008 року, в об`ємі наданих документів не надається за можливе. По шостому питанню: питання передбачає проведення ревізійних дій, що не відноситься до завдань судово-економічної експертизи. По сьомому питанню: документально підтвердити вказаний у позовній заяві ПАТ Оболонь розмір заборгованості, що утворилась під час розрахунків між ПАТ Оболонь та ТОВ Магнат Сервіс у зв`язку з виконанням боржником умов договору № 08 від 01 березня 2008 року, в об`ємі наданих документів не надається за можливе. По восьмому питанню: документально підтвердити вказаний у позовній заяві ПАТ Оболонь розмір заборгованості, що утворилась під час розрахунків між ПАТ Оболонь та ТОВ Магнат Сервіс у зв`язку з виконанням боржником умов договору № 08 від 01 березня 2008 року, в об`ємі наданих документів не надається за можливе. У дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що в об`ємі наданих документів підтвердити документально вказаний у позовній заяві ПАТ Оболонь розмір заборгованості, що утворилась під час розрахунків між ПАТ Оболонь та ТОВ Магнат Сервіс у зв`язку з виконанням боржником умов договору від 01 березня 2008 року № 08, не надається за можливе.

Судами встановлено, що товарні накладні та товарно-транспортні накладні за період з 06 січня 2009 року до квітня 2011 року експертній установі ПрАТ Оболонь не надані у зв`язку з їх знищенням.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 905/1198/17, від 24 жовтня 2018 року у справі № 905/3062/17, від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 916/1727/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем факту наявності у ТОВ Магнат Сервіс заборгованості перед ПрАТ Оболонь за договором купівлі-продажу продукції від 01 березня 2008 року № 08, додатковою угодою № 01 від 01 березня 2008 року, додатковою угодою від 01 березня 2008 року № 02 та неможливість визначити розмір заборгованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Предметом позову у цій справі є вимога ПрАТ Оболонь про звернення стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, належне ОСОБА_1 , у рахунок погашення заборгованості ТОВ Магнат Сервіс перед ПрАТ Оболонь .

ОСОБА_1 не заперечував наявність між ТОВ Магнат Сервіс та ПрАТ Оболонь відносин за договором купівлі-продажу від 01 березня 2008 року № 08 та додатковими угодами.

Водночас ОСОБА_1 заперечував проти наявності у ТОВ Магнат Сервіс будь-якої заборгованості перед ПрАТ Оболонь та посилався на неможливість дослідження взаєморозрахунків між вказаними юридичними особами. Крім того, ОСОБА_1 також заперечував дійсність актів звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року, вказуючи, що він не підписував зазначені акти як директор ТОВ Магнат Сервіс .

Апеляційний суд помилково поклав зазначені аргументи відповідача в основу ухваленого у справі судового рішення.

За змістом частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторони, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Скасовуючи рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року та направляючи справу на новий розгляд до апеляційного суду, Верховний Суд у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 0427/450/12 (провадження № 61-7131св18) зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем наявності заборгованості ТОВ Магнат Сервіс перед ПрАТ Оболонь є необґрунтованим, таким, що суперечить вимогам статті 61 ЦПК України 2004 року, положення якої є аналогічними положенням статті 82 ЦПК України.

Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на наявність ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року у справі № 34/5005/8951/2012, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано юридичну особу ТОВ Магнат Сервіс , встановлено та підтверджено кредиторську заборгованість останнього перед кредиторами, серед яких значиться ПАТ Оболонь (сума заборгованості 6 662 498,63 грн, 4 черга задоволення, сума заборгованості 9 774,60 грн, 1 черга задоволення). Відповідно до вказаної ухвали вимоги залишись незадоволеними у зв`язку із відсутністю майна у боржника.

Скасовуючи рішення апеляційного суду та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд вказав, що при новому розгляді справи апеляційному суду необхідно об`єктивно дослідити вказані в даній постанові докази у сукупності з іншими доказами у справі, надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам на обґрунтування своїх вимог та заперечень як в цілому, так і кожному доказу окремо.

Обставини наявності у ТОВ Магнат Сервіс заборгованості перед ПАТ Оболонь фактично підтверджені наявністю судового рішення, яке набрало законної сили (ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2013 року у справі № 34/5005/8951/2012), а тому не потребували повторного встановлення та додаткової оцінки під час розгляду справи, яка переглядається у порядку касаційного провадження.

У зв`язку з викладеним апеляційний суд повинен був надати оцінку доказам щодо розміру заборгованості ТОВ Магнат Сервіс перед ПАТ Оболонь для можливості вирішення питання про задоволення вимог кредитора за рахунок іпотечного майна.

В основу розрахунку заборгованості позивачем покладено акт № 3729 звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року без дати, підписаний від імені ОСОБА_1 як директора ТОВ Магнат Сервіс .

Висновком почеркознавчої експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 квітня 2017 року № 0427/450/12 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі Директор Підпис у розділі ТОВ Магнат Сервіс акта № 3729 звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року без дати виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису.

За змістом статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Предметом дослідження під час проведення почеркознавчої експертизи було встановлення обставин лише щодо дійсності підпису ОСОБА_1 як директора ТОВ Магнат Сервіс .

Водночас наявність зазначеного висновку не спростовує зміст акта звірки.

Так, з акта № 3729 звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року без дати вбачається, що, крім директора ТОВ Магнат Сервіс ОСОБА_1, він також підписаний головним бухгалтером ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 52).

У постанові від 05 березня 2019 року у справі № 910/1389/18 Верховний Суд зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в редакції, чинній станом на момент звернення у січні 2012 року до суду з цим позовом, головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер), зокрема, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства бухгалтер, який підписав акт звірки, має такі повноваження в межах здійснення ним бухгалтерського обліку та посадових обов`язків.

За встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили, обставин наявності у ТОВ Магнат Сервіс перед ПАТ Оболонь заборгованості, а також за наявності акта № 3729 звірки взаємних розрахунків за продукцію та тару за березень 2011 року, підписаного від імені ТОВ Магнат Сервіс уповноваженою посадовою особою (головним бухгалтером ОСОБА_2), апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у позові фактично з підстав його недоведеності.

Разом з тим, указаний спір не може бути вирішено по суті.

Відповідно до частини першої та третьої статті 33 Закону України Про іпотеку (в редакції, яка діяла на час укладення іпотечного договору) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання.

Системний аналіз положень статей 33, 36-39 Закону України Про іпотеку (в редакції, яка діяла на час укладення іпотечного договору) дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив три способи захисту з метою задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових - на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Умовами договору іпотеки від 13 травня 2008 року сторони узгодили, що іпотекодержатель має право: у випадку виникнення права звернення стягнення (у тому числі достроково) на предмет іпотеки реалізувати його відповідно до чинного законодавства України та цього договору або прийняти предмет іпотеки у свою власність (підпункт 2.1.10);

застосувати способи позасудового врегулювання в порядку, передбаченому чинним законодавством України (у тому числі згідно зі статтями 37, 38 Закону України Про іпотеку ) (пункт 2.1.13).

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про іпотеку (в редакції, яка діяла на час ухвалення рішення судом першої інстанції) у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦПК України, в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з цим позовом, ПрАТ Оболонь не зазначило конкретний зміст позовних вимог, спосіб захисту, який просило визначити в рішенні.

Отже, колегія суддів вважає, що у такому разі у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Подібний за змістом висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 1505/414/2012 (провадження

№ 61-20213св18).

За таких обставин рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року, постанова Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у позові з підстав, зазначених у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Оболонь задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 квітня 2014 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2020 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Оболонь до ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк