Постанова

від 09.11.2021 по справі 530/340/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 530/340/21 Номер провадження 22-ц/814/2094/21Головуючий у 1-й інстанції Дем`янченко С. М. Доповідач ап. інст. Хіль Л. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з рогляду цивільних справ:

головуючого судді Хіль Л.М.,

суддів: Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Високе"

на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 липня 2021 року ухваленого під головуванням судді Дем`янченко С.М. (повний текст рішення складено 06 липня 2021 року)

у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Високе до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача ,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2021 року ПСП Високе звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просило визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі між ОСОБА_2 та ПСП Високе про поновлення строку дії договору оренди землі від 01 січня 2008 року, зареєстрованого у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 04.04.2015 року щодо земельної ділянки розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

В обгрунтування позовних вимог вказувало, що 01.01.2008 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 3,3101 га, кадастровий номер 5321381500:00:002:0002, який зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за № 040855500151 від 12.09.2008 року.

В подальшому 04.04.2015 року між сторонами укладено додаткову угоду за змістом якої термін дії договору оренди продовжено до 31.12.2020 року. Додаткова угода зареєстрована у Державному реєстрі речових прав реєстраційною службою Зіньківського районного управління юстиції Полтавської області 11.11.2015 року за № 12002234.

Відповідно до п. 8 Договору, він укладений на 12 років. Згідно п.5 додаткової угоди від 04.04.2015 року договір оренди укладено до 31.12.2020 року.

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку договору орендар повинен повідомити орендодавця про свій намір поновити договір оренди не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору.

Зазначало, що у зв`язку з закінченням строку дії договору та маючи намір скористатись своїм переважним правом на його поновлення він звернувся до орендодавця із листами за повідомленням № 365 від 01.10.2020 та № 448 від 30.11.2020 року про продовження права користування земельною ділянкою. До листа було додано 3 (три) примірники проекту додаткової угоди, відповідно до якої Орендар просив поновити Договір на 22 роки на тих самих умовах та внести зміни до Договору, шляхом викладення пункту 8 Договору у наступній редакції: Сторони домовилися змінити та викласти пункту 8 цього Договору в наступній редакції: Договір укладено на 22 (двадцять два) роки. Даний Договір діє до 31 грудня 2030 року.

Вказувало, що відповіді про відмову від продовження терміну дії договору на адресу орендаря не надходило, отримано поштове відправлення від відповідача який мав міст вкладення, а саме: лист формату А 4 з текстом додаткової угоди. Дана додаткова угода не була підписана відповідачем. Оскільки, вміст поштового конверту не містив заперечення в поновленні договору оренди земельної ділянки позивачем повторно направлено лист- повідомлення № 448 від 30.11.2020 року з додатковою угодою.

10 грудня 2020 р. на адресу позивача надійшов лист від відповідача, який повторно містив вкладення: лист формату А 4 з текстом додаткової угоди. Дана додаткова угода повторно не була підписана, у зв`язку з чим складено акт від 10 грудня 2020 року . Крім того, зазначало, що спірна земельна ділянка орендодавцем у порядку чинного законодавства не витребувана.

За таких обставин, вважало, що такі дії суперечать вимогам чинного законодавства України і перешкоджають реалізації переважного права позивача на продовження права користування земельною ділянкою.

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 липня 2021 року в задоволенні позовних вимог ПСП «Високе «до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі між ОСОБА_2 та ПСП Високе про поновлення строку дії договору оренди землі від 01 січня 2008 року з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 04.04.2015 року щодо земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості) та без зміни її цільового призначення, площею 3,3101 га (кадастровий номер 5321381500:00:002:0002), розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області - відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило ПСП Високе посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевий суд дійшов передчасних висновків про відмову в задоволенні позову, оскільки у встановлений законом строк заперечення відповідача стосовно продовження строку дії договору оренди на їхню адресу не надходило.

Зазначає, що заяви про припинення договірних відносин, які містяться в матеріалах справи не відповідають вимогам ст. 78 та ч.4 ст. 95 ЦПК України, а тому не можуть бути допустими доказами.

Вважають, що вони виконали належним чином свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору у відповідності до ч.2 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

27 вересня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_1 , в якому вона просила апеляційну скрагу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Вказує, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею.

Сторони будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явились.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги ПСП Високе без її участі.

Від директора ПСП Високе Удовиченка К.Г. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із наданням можливості додаткових пояснень до апеляційної скарги.

Проте, колегія суддів визнає причини викладені в клопотанні про відкладення розгляду справи неповажними, оскільки справа розглядалася судом апеляційної інстанції тривалий час та до цього часу ПСП Високе не надало жодних пояснень до апеляційної скарги.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи без участі учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що 01.01.2008 року між ПСП «Високе« та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Високівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області площею 3,3101 га, кадастровий номер 5321381500:00:002:0002, який зареєстрований у Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України за № 040855500151 від 12.09.2008 року ( а.с.7).

Також встановлено, що за умовами цього договору ОСОБА_1 передала, а позивач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до п. 8 Договору, договір було укладено на п`ятнадцять років.

Відповідно до п. 8 Договору оренди Орендар має переважне право на поновлення договору оренди. На виконання ст. 33 Закону України Про оренду землі та положень договору, ПСП «Високе «направило лист-повідомлення від 01.10.2020 р. про поновлення договору оренди землі і додав до нього два автентичних примірника додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення договору оренди на 7 (сім) років та два автентичних примірника додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення договору оренди на 10 (десять) років.

Лист-повідомлення з додатками отримано відповідачем, проте додаткова угода не була підписана. 30.11.2020 р. позивачем надіслано відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі і додано два автентичних примірники додаткової угоди на поновлення договору на 7 (сім) років та два автентичних примірника додаткової угоди до договору оренди землі про поновлення договору оренди на 10 (десять) років (а.с.22-24).

Відповідно п.8 договору від 01.01.2008 року, договір закінчує свій перебіг 31.12.2020 року. Орендар має переважне право перед іншими особами укласти Договір оренди на новий строк (поновити Договір оренди). З цією метою Орендар повинен повідомити Орендодавця про свій намір поновити Договір оренди не пізніше ніж за 1 (один) місяць до спливу строку дії Договору. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У випадку не підписання орендодавцем протягом місячного терміну додаткової угоди про поновлення договору оренди землі право оренди за поновленим договором оренди землі може бути визнано за орендарем в судовому порядку.

Відмовляючи в задовленні позову місцевий суд виходив з того, що відповідач належну їй земельну ділянку бажає обробляти самостійно, що підтверджується її неодноразовими повідомленнями про небажання укладення договору на новий строк, що свідчить про відсутністю волевиявлення відповідача на продовження договірних відносин.

Апеляційний суд вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, також Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 777 ЦК України, визначаються також статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина перша - п`ята статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Так, відповідно до частини першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другої - п`ятої цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Друга самостійна підстава для поновлення орендних відносин передбачена частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно з частинами шостою, восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця із запереченням у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. А поновлення договору передбачає іншу ситуацію між сторонами договору, коли проти фактичного подальшого користування орендованою земельною ділянкою орендарем після закінчення строку дії договору не заперечує орендодавець, земля продовжує перебувати в користуванні орендаря та сторони уклали додаткову угоду про подальші орендні відносини, яка укладається на той же строк і на тих же самих умовах.

У зв`язку з цими відмінностями у застосуванні положень частин другої - п`ятої та положення частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх - частини другої - п`ятої) або ті самі (частина шоста) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати орендні відносини (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки - частини другої - п`ятої) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста).

Зміна умов договору у будь-якій частині виключає продовження договору з підстав, передбачених частиною статті 33 Закону України Про оренду землі .

Частиною 4 цієї норми також врегульовано, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

З огляду на наведений аналіз правових норм, якими врегульовані відносини оренди землі, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що, пропонуючи орендодавцю ОСОБА_1 укласти договір на нових умовах, ТОВ Інтерагроінвест повинно було дотриматись процедури, визначеної положеннями частин другої - п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно із положеннями, викладеними у абзаці 1 частини першої статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Тому, якщо одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо змін щодо істотних умов договору, переважне право припиняється як це унормовано частиною четвертою статті 33 спеціального Закону. Отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 312/344/17 (провадження № 61-41452св18), від 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17 (провадження № 61-44899св18), від 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17 (провадження № 61-43640св18), від 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17 (провадження № 61-41192св18), від 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17 (провадження № 61-43639св18).

Таким чином, у цій справі право ПСП Високе на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилося у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31 Закону України Про оренду землі ).

При цьому, не мають значення для розгляду цієї справи доводи заявника про переважене право на укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки орендодавець, завчасно, до закінчення строку дії договору оренди землі, повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Незгода орендодавця на поновлення договору оренди землі відповідно до вимог частини п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі виключає можливість визнання поновленим договору оренди землі, оскільки переважне право користування земельною ділянкою належить її власнику.

Місцевим судом враховано, що відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору.

Вказаного висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 378/339/18-ц в постанові від 29 жовтня 2020 року.

Крім того, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельного ділянки, щодо користування та розпорядження нею.

Вказаного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 28 веренся 2020 року у справі № 272/440/18.

Встановивши те, що ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору повідомила орендаря про не бажання укладати договір на новий строк, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що у встановлений законом строк заперечення відповідача стосовно продовження строку дії договору оренди на адресу позивача не надходило не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи наявні докази завчасного повідомлення про небажання укладення договору на новий строк ( а.с.67-75).

Доводи апеляційної скарги про те, що ПСП Високе направило повідомлення орендодавцю про намір поновити строк дії договору, а тому вони мають переважне право на поновлення спірного договору не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_1 повідомила позивача про небежання укладати з ним новий договір

Доводи апеляційної скарги про те, що вони виконали належним чином свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору, а тому вони мають переважне право на поновлення дії договору не заслуговують на увагу, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , а саме: відсутня воля орендодавця на укладення такого договору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ( Серявін та інші проти України (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010 року, заява №4909/04).

За таких обставин, апеляційну скаргу ПСП Високе слід залишити без задовлення, а рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Високе" залишити без задоволення.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 06 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л.М. Хіль

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова

Повний текст постанови складено 10.11.2021 року