Постанова

від 04.11.2021 по справі 601/1880/15-ц

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/1880/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Коротич І.А. Провадження № 22-ц/817/1116/21 Доповідач - Бершадська Г.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2021 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Бершадська Г.В.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представників сторін Юзьвака І.Я., ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року (постановлену суддею Коротич І.А., повний текст якої складено 10 вересня 2021 року) у цивільній справі № 601/1880/15-ц за позовом релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви до релігійної організації "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Православної Церкви України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання недійсним (протиправним) та скасування протоколу загальних зборів віруючих релігійної громади УПЦ "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26.04.2015 року та визнання протиправним (недійсним) і скасування статуту релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату (прийнятий парафіяльними зборами протокол № 1 від 26.04.2015 року), визнання протиправним та скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 536 - од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції" від 28.08.2015 року.

В С Т А Н О В И В:

Релігійна громада «Парафія Святого Апостола Іоана Богослова» села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви звернулась в суд з позовом до релігійної громади «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Православної Церкви України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Тернопільської обласної державної адміністрації про визнання недійсним (протиправним) та скасування протоколу загальних зборів віруючих релігійної громади УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоана Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26.04.2015 року та скасування статуту релігійної громади «Парафія Святого Апостола Іоана Богослова» села Колосова єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату (прийнятий парафіяльними зборами - протокол № 1 від 26.04.2015 року), визнання дискримінаційним та скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 536 - од «Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції» від 28.08.2015 року.

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року закрито провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду представник релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказує, що суд першої інстанції не звернув увагу на предмет позову, зокрема на те, що позивач крім оскарження рішення зборів та статуту в новій редакції просить суд визнати дискримінаційним розпорядження голови Тернопільської ОДА, а така вимога повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Зазначає, що релігійна громада оскаржувала розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 536 - од «Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції» від 28.08.2015 року до адміністративного суду, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 року у справі №819/3142/15 зарито провадження з тих підстав, що спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Вважає, що суд першої інстанції фактично позбавив їх можливості оскаржити розпорядження голови Тернопільської ОДА.

У відзиві на апеляційну скаргу релігійна організація "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Православної Церкви України апеляційну скаргу заперечила і вказала, що оскаржувана ухвала постановлена у відповідності до чинного законодавства, а спір підвідомчий господарському суду.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав і навів доводи аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник релігійної організації "Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Православної Церкви України Юзьвак І.Я. доводи апеляційної скарги заперечив і вказав, що виходячи зі складу сторін спору та його предмету справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК України.

Представник Тернопільської ОДА Кульчицький І.В. апеляційну скаргу заперечив.

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що релігійна громада «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної Церкви звернулася до суду із позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів УПЦ «Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецької району Тернопільської області оформлене протоколом від 26 квітня 2015 року № 1; скасувати протокол № 1 загальних зборів УПЦ «Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської області від 26 квітня 2015 року; визнати недійсним та скасувати статут Релігійної громади Парафія Св. Апостола Іоанна Богослова с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії УПЦ Київського Патріархату прийнятий зборами від 26 квітня 2015 року (протокол №1).

Вимоги за позовом обґрунтовувала тим, що 26 квітня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було підписано протокол № 1 загальних зборів УПЦ «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» , яким незаконно постановлено перейти з Української Православної Церкви (далі - УПЦ) до Української Православної Церкви Київського Патріархату (далі- УПЦ КП) та незаконно прийнято статут УПЦ КП, який порушує права релігійної громади «Парафії Святого Апостола Іоанна Богослова» с. Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії УПЦ.

Позивач вважає, що рішення загальних зборів жителів села не може впливати на діяльність їх релігійної громади, як відокремленої юридичної особи, яка відповідно до закону управляється передбаченими статутом органами. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали права проводити збори, оскільки не є членами релігійної громади «Парафія Святого Апостола Іоанна Богослова» .

Рішення загальних зборів приймалося особами, які не входять до складу парафії Св. Апостола Іоанна Богослова УПЦ с. Колосова, члени парафії не приймали участі в загальних зборах 26 квітня 2015 року та згоди на перехід до Київського Патріархату не давали, отже рішення щодо їх парафії прийняте сторонніми особами, що є наслідком втручання в її діяльність. Підписантами вказаного вище протоколу є жителі села Колосова, які не мають відношення до парафії, оскільки не визнають статут Парафії, не відвідують богослужіння та не перебувають у канонічному послухові настоятелю, (пункт 11 Статуту парафії).

Головою Колосівської сільської ради засвідчено лише підписи голови та секретаря, що ж до інших 185 осіб, які брали участь у голосуванні, не проводилося засвідчення підписів. Тому неможливо ідентифікувати чи дійсно врахована воля усіх присутніх на зборах. Про проведення загальних зборів, настоятеля не повідомлялося, участі у загальних зборах настоятель парафії не брав, протокол не підписував, що суперечить п. п. 8, 9, 12, 14 розділу VIII Статуту про управління УПЦ.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.11.2016 року зазначено, що відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є неналежними, оскільки не порушували прав позивача.

22.05.2017 року позивачем доповнено позовні вимоги вимогою про визнання дискриминаційним та скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 536 - од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції" від 28.08.2015 року.

Таким чином у даній справі, позов подано юридичною особою до юридичної особи.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку ЦПК України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Положеннями п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною першою статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 805/4505/16-а). Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 804/14471/15).

В той же час ГПК України є спеціальним нормативним актом, до предмета регулювання якого входить, у тому числі, визначення юрисдикції та підсудності судових спорів.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово визначала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикціями, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах про спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Фактично підставою позову є незгода релігійної організації з рішенням загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленим протоколом загальних зборів, оскільки, на думку цієї організації, воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства.

Таким чином позивач убачає порушення своїх прав в ухваленні відповідного рішення загальними зборами членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості та у прийнятті нової редакції статуту.

Спори за участю громадського об`єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах відповідно до вимог як ЦПК України, так і ГПК України, залежно від змісту позовних вимог та сторін такого спору.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі Закон № 987-ХІІ), релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно зі статтею 7 Закону № 987-ХІІ, у чинній редакції, релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об`єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об`єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Положеннями частин другої статті 8 Закону № 987-ХІІ, у чинній редакції, визначено, що членство в релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади.

Отже, спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом) відносяться до спорів щодо управління такою юридичною особою і мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (провадження № 12-84гс20) уточнила правову позицію, викладену в постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 916/2086/19, від 20 листопада 2019 року у справі № 910/8132/19, від 22 січня 2020 року у справі № 809/1025/17 та інших, у яких викладена аналогічна позиція, зазначивши, що спори між релігійною організацією та її учасником (засновником, членом), пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої організації, мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Крім того, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , які підписали протокол загальних зборів релігійної громади діяли як фізичні особи - члени релігійної громади. Тому зазначення їх у спорі відповідачами не може впливати на підсудність спору тому чи іншому суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач крім оскарження рішення зборів та статуту в новій редакції просить суд визнати дискримінаційним розпорядження голови Тернопільської ОДА, а така вимога повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, колегією суддів оцінюється критично, оскільки фактичним предметом спору є незгода релігійної організації з рішенням загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленим протоколом загальних зборів та розпорядженням голови Тернопільської ОДА, яким зареєстровано статут релігійної організації у новій редакції на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів. Таким чином чинність розпорядження голови Тернопільської ОДА перебуває в прямій залежності від результатів розгляду справи щодо оскарження рішення загальних зборів.

Посилання на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.04.2017 року (справа №819/3142/15), якою закрито провадження у справі за позовом Релігійної громади "Парафія Святого апостола Іоанна Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської єпархії Української Православної церкви до Тернопільської обласної державної адміністрації, за участі третіх осіб, про скасування розпорядження голови Тернопільської обласної державної адміністрації № 536 - од "Про статут релігійної громади УПЦ КП села Колосова Кременецького району у новій редакції" від 28.08.2015 року, колегія суддів відхиляє, оскільки вказаною ухвалою не вирішувалося питання підсудності спору, а лише констатовано, що на момент розгляду справи оскаржуваний протокол загальних зборів від 26.04.2015 року вже був предметом розгляду у цивільній справі, а оскаржуване розпорядження голови Тернопільської ОДА було прийнято на підставі рішення загальних зборів від 26.04.2015 року та прийнятого на них статуту. Тому Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства і закрив провадження у справі, оскільки оскарження розпорядження голови Тернопільської ОДА взаємопов`язане з вимогами, які ставилися позивачем у даній цивільній справі, а тому вимоги щодо скасування розпорядження не підлягали окремому розгляду.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися у порядку господарського судочинства та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони в межах ними понесених.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу релігійної громади "Парафія Святого Апостола Іоана Богослова" села Колосова Кременецького району Тернопільської області єпархії Української Православної Церкви залишити без задоволення.

Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 вересня 2021 року залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2021 року.

Головуючий Бершадська Г.В.

Судді: Гірський Б.О.

Хома М.В.