Рішення

від 29.10.2021 по справі 930/1743/21

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1743/21

№ 2/930/697/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2021 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Алєксєєнка В.М.

при секретарі Путій З.О.

представника відповідача ТОВ "Ситковецьке" Руснак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою віжповідальністю "Ситковецьке" про розірвання договору оренди,

В С Т А Н О В И В :

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН №052021, є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 0523086400:03:001:0033, загальною площею 5.3179 га. Дана земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

10.10.2012 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ТОВ Ситковецьке (Орендарем) (далі по тексту - Сторони) було укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523086400:03:001:0033, загальною площею 5,3179 га, на строк п`ять років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Додатковою угодою від 01.07.2016 до Договору оренди землі від 10.10.2012, сторони за взаємною згодою змінили умови договору оренди, зокрема щодо строку дії договору оренди, зазначивши наступне: Сторони дійшли згоди щодо продовження терміну дії договору на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2012 року, шляхом продовження строку дії договору на 7 (сім) років з моменту підписання даної додаткової угоди. , фактично продовживши строк дії вказаного договору до 01.01.2023.

Однак, вищевказаною Додатковою угодою сторони також передбачили право Орендодавця, тобто ОСОБА_1 , вимагати достроково припинення договору оренди, вказавши наступне: Сторони домовляються, що по закінченню 5 (п`яти) років з дати підписання Даної угоди Орендодавець має право письмово звернутися до Орендаря з вимогою достроково припинити дію Договору оренди землі у зв`язку із бажанням самостійно обробляти земельну ділянку. , тобто таке право виникає у Орендодавця з 01.07.2021 року.

У червні 2021 року, тобто менше ніж за місяць до спливу п`ятирічного терміну, позивачкою було надіслано до ТОВ Ситковецьке лист - вимогу про дострокове припинення дії Договору оренди землі у зв`язку із тим, що вона має бажання самостійно обробляти належну її на праві приватної власності земельну ділянку.

До вказаного листа - вимоги, нею також було прикріплено угоду про розірвання Договору оренди землі від 10.10.2012 у 3- примірниках.

На початку липня, позивачка, з метою підписання надісланої угоди про розірвання договору оренди, поїхала до ТОВ Ситковецьке , однак ні директора, ні його заступника, а ні юристів підприємства не застала.

Відповіді від ТОВ Ситковецьке на її лист по теперішній час не отримала.

У зв`язку із тим, що ТОВ Ситковецьке порушує умови договору оренди земельної ділянки, порушує її права як власниці земельної ділянки, а також уникає будь-якого спілкування із Орендодавцем, відповідей на офіційне листування не надає, вона вимушена вирішувати наявний між нами спір в судовому порядку.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник ТОВ "Ситковецьке" Руснак В.О. в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що ТОВ "Ситковецьке" весь час від початку укладення договору оренди землі добросовісно та вчасно виплачувало орендну плату ОСОБА_1 , ніяких претензій зі сторони позивачки не було, про дострокове розірвання договору вона не зверраталась, а тому, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Крім цього, подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачка вимагає розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.12.2012 року кадастровий номер 0523086400:03:001:0033 та повернути вказану земельну ділянку в стані придатному для цільового використання.

При цьому як на підставу для позовний вимог позивачка посилається на положення договору оренди, відповідно до яких Сторони домовляються, що по закінченню 5 років з дати Даної угоди, Орендодавець має право письмово звернутись до Орендаря з вимогою достроково припинити дію Договору оренди землі у зв`язку із бажанням самостійно обробляти земельну ділянку . Також Позивач посилається на ст. 651 ЦК України, відповідно до якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Вважає, що позов безпідставний та необгрунтований, а позовні вимоги такими, що не можуть підлягати задоволенню оскільки 10.10.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ситковецьке було укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0523086400:03:001:0033 строком на п`ять років. 01.07.2016 року Сторони уклали додаткову угоду до договору оренди, якою продовжили строк дії договору на сім років, тобто до 01.07.2023 року.

Суд, ознайомившись з матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН №052021, є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 0523086400:03:001:0033, загальною площею 5.3179 га. Дана земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Райгородської сільської ради Немирівського району Вінницької області.

10.10.2012 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та ТОВ Ситковецьке (Орендарем) (далі по тексту - Сторони) було укладено Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0523086400:03:001:0033, загальною площею 5,3179 га, на строк п`ять років, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Додатковою угодою від 01.07.2016 до Договору оренди землі від 10.10.2012, сторони за взаємною згодою змінили умови договору оренди, зокрема щодо строку дії договору оренди, зазначивши наступне: Сторони дійшли згоди щодо продовження терміну дії договору на підставі додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2012 року, шляхом продовження строку дії договору на 7 (сім) років з моменту підписання даної додаткової угоди. , фактично продовживши строк дії вказаного договору до 01.01.2023.

Однак, вищевказаною Додатковою угодою сторони також передбачили право Орендодавця, тобто ОСОБА_1 , вимагати достроково припинення договору оренди, вказавши наступне: Сторони домовляються, що по закінченню 5 (п`яти) років з дати підписання Даної угоди Орендодавець має право письмово звернутися до Орендаря з вимогою достроково припинити дію Договору оренди землі у зв`язку із бажанням самостійно обробляти земельну ділянку. , тобто таке право виникає у Орендодавця з 01.07.2021 року.

У червні 2021 року, тобто менше ніж за місяць до спливу п`ятирічного терміну, позивачкою було надіслано до ТОВ Ситковецьке лист - вимогу про дострокове припинення дії Договору оренди землі у зв`язку із тим, що вона має бажання самостійно обробляти належну її на праві приватної власності земельну ділянку.

До вказаного листа - вимоги, нею також було прикріплено угоду про розірвання Договору оренди землі від 10.10.2012 у 3- примірниках.

На початку липня, позивачка, з метою підписання надісланої угоди про розірвання договору оренди, поїхала до ТОВ Ситковецьке , однак ні директора, ні його заступника, а ні юристів підприємства не застала.

Відповіді від ТОВ Ситковецьке на її лист по теперішній час не отримала.

У зв`язку із тим, що ТОВ Ситковецьке порушує умови договору оренди земельної ділянки, порушує її права як власниці земельної ділянки, а також уникає будь-якого спілкування із Орендодавцем, відповідей на офіційне листування не надає, вона вимушена вирішувати наявний між нами спір в судовому порядку.

Державну реєстрацію даного договору оренди земельної ділянки було здійснено 04.08.2014 року у Відділі Держгеокадастру у Немирівському районі, про що вчинено запис № НВ-0522302522021.

Строк договору оренди земельної ділянки укладений 10.10.2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Ситковецьке", зареєстрованого у відділі Держгеокадастру у Немирівському районі 04.08.2014 року, закінчується 01.07.2023 року.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків серед юридичних фактів є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, який регулює відносини щодо оренди землі, є Закон України Про оренду землі .

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Аналогічна норма закріплена і в статті 31 Закону України Про оренду землі .

Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Отже, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку в разі, якщо це передбачено умовами договору.

Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 20 січня 2016 року № 6-1998цс15 та № 6-1980цс15.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Укладаючи договір оренди землі від 10.10.2012 року сторони на власний розсуд погодили його умови.

Відповідно до п. 38 Договору оренди землі від 10.10.2012 року дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

В позовній заяві позивачка як на підставу для розірвання договору оренди землі посилається на те, що строк зазначеного договору оренди землі повинен був припинитися у зв`язку з його закінченням 01.07.2021 року.

Відповідно до п.20 договору оренди землі від 10.10.2012 року згідно з цим передача земельної ділянки здійснюється у тиждневий термін після державної реєстрації цього Договору за актом приймання-передачі.

Отже, укладаючи договір оренди землі від 10.10.2012 року, сторони домовилися про відповідальність, яка настає за невиконання умов договору. Крім того, слід зазначити, що відповідачем ТОВ "Ситковецьке" було здійснено реєстрацію договору оренди землі № НВ-0522302522021 від 04.08.2014 року.

Суд вважає, що позивачем не доведено наявність істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі. Зокрема, як встановлено в судовому засіданні, до 2020 року включно орендодавець вчасно отримував орендну плату від ТОВ "Ситковецьке", жодних претензій до відповідача не пред`являв, в тому числі і зауважень з приводу несвоєчасної державної реєстрації договору оренди землі, укладеного між сторонами.

Крім того, зважаючи на погоджені сторонами умови договору, які викладенні в п. 15-20 цього договору, договором не передбачено випадку розірвання вказаного договору в односторонньому порядку на вимогу орендодавця у разі невиконання орендарем свого обов`язку зареєструвати Договір у день його укладення, а тому вимоги позивача про розірвання договору оренди з цих підстав задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 640 ЦК України, у редакції, яка була чинною як на час укладення договору оренди земельної ділянки, так і на момент його державної реєстрації, визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки моменти укладення договору та набрання ним чинності збігаються (частина друга статті 631 ЦК України), то моментом укладення договору оренди земельної ділянки на час дії зазначеної редакції частини третьої статті 640 ЦК України є саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили у договорі інше, відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України.

Згідно п. 43 Договору останній набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно із частиною другою статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року по справі № 322/1178/17 Провадження № 14-338цс19.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 14 серпня 2019 року Справа № 910/8819/18.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач у цій справі не довів, істотних порушень умов Договору та земельного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі та повернення позивачу спірної земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, то судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 93, 211 ЗК України, ст. ст. 11, 15, 626, 627, 628, 631, 638, 640, 651 ЦК України, ст. ст. 1, 12, 13, 25, 31, 32 Закону України Про оренду землі , керуючись ст. ст. 10-13, 76-81, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою віжповідальністю "Ситковецьке" про розірвання договору оренди - відмовити.

Судові витрати - залишити за позивачкою.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: В.М. Алєксєєнко