Ухвала

від 20.05.2010 по справі 12/75-06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2010 р. К-8468/ 07

Вищий адміністративний су д України у складі колегії су ддів:

Головуючий: Нечитайло О.М.

Судді: Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Сергейчук О.А.

Степашко О.І.,

при секретарі Коротковій О.В.

за участю представників :

позивача: не з' явився,

відповідачів: не з' явились,

розглянувши у відк ритому судовому засіданні

касаційні скарги Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Підприємство побуто вого обслуговування «Ремточ механіка»та Державної подат кової інспекції у м. Вінниці

на постанову Господарс ького суду Вінницької област і від 25.05.2006 року

та ухвалу Житомирського апеляційного господарськог о суду від 15.03.2007 року

у справі №12/75-06

за позовом Державної по даткової інспекції у м. Вінни ці

до 1. Суб' єкта підприємн ицької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

2. Товариства з об меженою відповідальністю «П ідприємство побутового обсл уговування «Ремточмеханіка »

про визнання недійсним договору.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова ін спекція у м. Вінниці звернула сь з позовом про визнання нед ійсним з підстав, передбачен их ст. 207 Господарського Кодек су України, договору оренди н ежитлового приміщення від 01.02 .2002 року, укладеного між Суб' єктом підприємницької діяль ності - фізичною особою ОС ОБА_1 (далі - відповідач-1) та Товариством з обмеженою від повідальністю «Підприємств о побутового обслуговування «Ремточмеханіка»(далі - від повідач-2).

З мотивів наявності у відпо відача-2 умислу на укладення у годи, яка завдіомо суперечит ь інтересам держави та суспі льства, позивач просив у поря дку ст. 208 Господарського коде ксу України зобов' язати Тов ариство з обмеженою відповід альністю «Підприємство побу тового обслуговування «Ремт очмеханіка» повернути Суб' єкту підприємницької діяльн ості - фізичній особі ОСОБА _1 243,00 грн., отриманих на викона ння умов договору, а з відпові дача-1 стягнути на користь дер жавного бюджету України все повернуте йому відповідачем -2.

Постановою Господарського суду Вінницької області від 25.05.2006 року (суддя Кож ухар М.), залишеною без змін ух валою Житомирського апеляці йного господарського суду ві д 15.03.2007 року (судова колегія у ск ладі: головуючий суддя - Гор шкова Н.Ф., судді - Майор Г.І., Фі ліпова Т.Л.), у задоволенні поз ову відмовлено.

Вказані судові рішення мот ивовані тим, що надані позива чем докази не є достатніми та не свідчать про спрямованіс ть укладеної відповідачами у годи на досягнення цілей, що с уперечать інтересам держави та суспільства.

ДПІ у м. Вінниці не погодил ась із постановленими у спра ві рішеннями, звернулась із к асаційною скаргою до Вищого адміністративного суду Укра їни, у якій просить скасувати постанову Господарського су ду Вінницької області від 25.05.20 06 року та ухвалу Житомирськог о апеляційного господарсько го суду від 15.03.2007 року з підстав порушення судами норм матер іального та процесуального п рава та ухвалити нове рішенн я про задоволення позовних в имог.

Скаржник зазначив, що судам и не надано належної правово ї оцінки його доводам про укл адення відповідачем-2 догово ру з метою заниження об' єкт а оподаткування.

Не погодившись з постано вленими у справі судовими рі шеннями, Товариство з обмеже ною відповідальністю «Підпр иємство побутового обслугов ування «Ремточмеханіка»так ож подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий ро згляд до суду першої інстанц ії.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС У країни суд касаційної інстан ції перевіряє правильність з астосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права, правової оцінки о бставин у справі і не може дос ліджувати докази, встановлюв ати та визнавати доведеними обставини, що не були встанов лені в судовому рішенні та ви рішувати питання про достові рність того чи іншого доказу .

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що 01.02.2002 року між Суб' єктом підпр иємницької діяльності - фіз ичною особою ОСОБА_1 та Т овариством з обмеженою відпо відальністю «Підприємство п обутового обслуговування «Р емточмеханіка»було укладен о договір оренди нежитлового приміщення строком на 30 років , відповідно до умов якого від повідач-2 передав в оренду неж итлове приміщення в будинку побуту «Ювілейний»загально ю площею 64,8 кв.м., а відповідач-1 о тримав у користування зазнач ене приміщення то зобов' яза вся сплачувати орендну плату у сумі 0,05 грн. (з урахуванням ПД В) за 1 кв.м.

Виконання сторонами умов в казаного договору не запереч ується учасниками процесу.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Вінниці зазначає, що підстав ою для висновку про наявніст ь у діях відповідача-2 умислу, спрямованого на досягнення м ети, яка суперечить інтереса м держави та суспільства, є за ниження орендної плати, що по тягло за собою заниження об' єкта оподаткування та неодер жання бюджетом єдиного подат ку у сумі 2681,00 грн.

Заслухавши суддю-доповіда ча, перевіривши наявні у спра ві докази у їх сукупності, Вищ ий адміністративний суд Укра їни вважає, що касаційні скар ги підлягають частковому зад оволенню, з огляду на наступн е.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Вінниці заявл ено позов про визнання недій сним господарського зобов' язання, укладеного між відпо відачами, на підставі ст.ст. 207-2 08 Господарського кодексу Укр аїни.

Судова колегія Вищого адмі ністративного суду України в бачає наявність підстав для закриття провадження щодо да ної частини позовних вимог, з важаючи на наступне.

Відповідно до статті 228 Циві льного кодексу України (далі - ЦК України) правочин, учинен ий з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства, водночас є таким, щ о порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 ста тті 215 цього Кодексу, визнання судом такого правочину неді йсним не вимагається.

Даний факт, а саме встановле ння нікчемності угоди як так ої, що порушує публічний поря док та суперечить інтересам держави і суспільства, презю мується у мотивувальній част ині судового рішення, а не в ре золютивній.

На підставі викладеного, су дова колегія Вищого адмініст ративного суду України дійшл а висновку щодо наявності пі дстав для скасування судових рішень судів першої та апеля ційної інстанцій та закриття провадження у справі в части ні позовних вимог ДПІ у м. Вінн иці про визнання недійсним у кладеного відповідачами дог овору у порядку, передбачено му ст. 207 ГК України.

У свою чергу, органи державн ої податкової служби, вказан і в абзаці 1 статті 10 Закону Укр аїни від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про д ержавну податкову службу в У країні», можуть на підставі п ункту 11 цієї статті звертатис ь до судів із позовами про стя гнення в доход держави кошті в, одержаних за правочинами, в чиненими з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, посилаючис ь на їхню нікчемність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено в имогу щодо стягнення в доход держави грошових коштів, отр иманих за спірним господарсь ким зобов' язанням, на підст аві ст. 208 Господарського коде ксу України.

Згідно з частиною 1 статті 208 цього Кодексу, якщо господар ське зобов'язання визнано не дійсним як таке, що вчинено з м етою, яка завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконан ня зобов'язання обома сторон ами - в доход держави за рішенн ям суду стягується все одерж ане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сто рони стягується в доход держ ави все одержане нею, а також у се належне з неї першій сторо ні на відшкодування одержано го. У разі наявності наміру ли ше в однієї зі сторін усе одер жане нею повинно бути поверн ено другій стороні, а одержан е останньою або належне їй на відшкодування виконаного ст ягується за рішенням суду в д оход держави.

За змістом наведеної статт і, для стягнення передбачени х нею санкцій необхідною є на явність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо су перечить інтересам держави і суспільства.

У той же час, як правильно вс тановлено судами попередніх інстанцій, визначення розмі ру орендної плати є правом ор ендодавця, а посилання позив ача на недоотримання ним при бутку і недоплату податку є н епереконливими, оскільки обс тавини отримання орендної пл ати у розмірі більшому, ніж пе редбачений спірним договоро м, позивачем доведені не були .

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, передбачені нею с анкції застосовує лише суд. Ц е правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна мож е бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, о бсязі та порядку, встановлен их законом.

Оскільки зазначені санкці ї є конфіскаційними, стягуют ься за рішенням суду в доход д ержави за порушення правил з дійснення господарської дія льності, то вони належать не д о цивільно-правових, а до адмі ністративно-господарських с анкцій як такі, що відповідаю ть визначенню, наведеному у ч астині першій статті 238 ГК Укр аїни.

В оскаржуваних рішен нях суди першої та апеляційн ої інстанції дали оцінку усі м доводам позивача, об' єкти вно дослідили надані сторона ми докази та мотивували свої висновки про відсутність пі дстав для застосування наслі дків, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК У країни.

На підставі викладеного, су дова колегія Вищого адмініст ративного суду України погод жується із висновками судів першої та апеляційної інстан цій щодо відсутності підстав для застосування санкцій, пе редбачених ст. 208 ГК України.

На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 157, 210 - 231 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Підприємство побу тового обслуговування «Ремт очмеханіка»та Державної под аткової інспекції у м. Вінниц і задовольнити частково.

2. Постанову Господарського суду Вінницької області від 25.05.2006 року та ухвалу Житомирськ ого апеляційного господарсь кого суду від 15.03.2007 року у справ і №12/75-06 у частині відмови у задо воленні позовних вимог про в изнання договору недійсним с касувати із закриттям прова дження у справі у цій частині .

У решті постанову Господа рського суду Вінницької обла сті від 25.05.2006 року та ухвалу Жит омирського апеляційного гос подарського суду від 15.03.2007 року у справі №12/75-06 залишити без змі н.

3. Ухвала набирає законно ї сили з моменту проголошенн я та не може бути оскаржена, кр ім випадків, встановлених ст аттею 237 Кодексу адміністрати вного судочинства України.

Головуючий суддя: Нечитайло О.М.

Судді Конюшко К.В.

Ланченко Л.В.

Сергейчук О.А.

Степашко О.І.