Ухвала

від 15.03.2007 по справі 12/75-06

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан

Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "15" березня 2007 р.                                                          

Справа № 12/75-06

Житомирський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при

секретарі                                                  

           ,

за

участю представників сторін:

від

позивача:      ОСОБА_3, довіреність від

15.01.2007 року,

від

відповідачів:

-

СПД-приватного підприємця ОСОБА_1.: ОСОБА_2, довіреність від 19.08.2006 року,

-

ТОВ "Підприємство побутового 

обслуговування "Ремточмеханіка": Цапенко В.О., довіреність від

07.03.2007 року,  

розглянувши

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Вінниці, м.Вінниця

на

постанову господарського суду Вінницької області

від

"25" травня 2006 р.  у справі №

12/75-06 (суддя Кожухар М.С.)

за  позовом Державної податкової інспекції у

м.Вінниці, м.Вінниця

до

Суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1, м.Вінниця

та

Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство побутового

обслуговування "Ремточмеханіка", м.Вінниця

про

визнання недійсним договору оренди приміщення, 

ВСТАНОВИВ:

  2 лютого 2006р. ДПІ у

м.Вінниці подала до господарського суду Вінницької області позов про визнання

договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, укладеного між ПП ОСОБА_1. та

ТОВ ППО"Ремточмеханіка" недійсним на підставі ст. 49 ЦК УРСР. Заявами

від 20.04.2006 р. та 22.05.2006 р. позивач просив визнати недійсним вказаний

договір на підставі ст.207 ГК України із застосуванням наслідків ст.208 ГК

України. Вважає, що договір оренди нежитлового приміщення, розташованого

АДРЕСА_1, загальною площею 64,8 кв.м з орендною платою 0,05грн. (5коп.) за

1кв.м в місяць спрямована на приховування від оподаткування доходів.

Постановою господарського суду Вінницької області від 25.05.2006 року

у справі №12/75-06 в задоволенні позову Державної податкової інспекції у м.

Вінниці до Суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство побутового

обслуговування "Ремточмеханіка" відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що

позивачем не доведено мети у керівника ТОВ ППО "Ремточмеханіка"

на  укладення угоди, яка суперечить

інтересам держави і суспільства; розмір орендної плати встановлено відповідно до

волевиявлення сторін; орендодавець - ТОВ ППО "Ремточмеханіка", як

власник приміщення, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії відповідно

до ч.2 ст.4 Закону України "Про власність"; посилання ДПІ на

"звичайні ціни" є помилковим, оскільки це не стосується спірних

правовідносин; визнання позову орендодавцем свідчить лише про його

незадоволення умовами договору, а не про визнання факту умисного укладення

договору з метою, суперечною інтересам держави.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ у м. Вінниці

звернулася до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти новий

судовий акт, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи доводи скарги, позивач посилається на неповне з'ясування

обставин, що мають значення для справи. Вважає, що позивачем надані докази з

приводу неправомірного  використання

права власності ТОВ ППО"Ремточмеханіка", які полягають в тому, що

Державний бюджет недоотримує значну кількість коштів. Посилається на

невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки другий відповідач

погодився з позовом. Також, на думку позивача, судом порушено норми

матеріального права, оскільки ціна, визначена в договорі, не може бути

спрямована на одержання прибутку, ціна не відповідає "звичайній

ціні"; орендодавцем був недоотримано прибуток і недоплачено податок.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи,

викладені в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Вінницької

області необґрунтованою  та такою, що не

відповідає нормам матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим

просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову господарського суду

Вінницької області скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення

позову.

Представник позивача ОСОБА_3 надав пояснення, що договір оренди

нежитлового приміщення від 01.02.2002 року був укладений ТОВ ППО

"Ремточмеханіка" з ПП ОСОБА_1. на 30 років, є договором який

укладений між пов'язаними особами. Орендна плата згідно вказаного договору становить

0,05грн. (5коп.) за 1кв. м. загальної площі в місяць, що не відповідає рівню

звичайних цін.

Надав пояснення, що умисел на заниження об'єкта оподаткування з

самого початку укладення договору оренди був у обох відповідачів.

Відповідач-1 - ПП ОСОБА_1. в письмовому запереченні на апеляційну

скаргу (т.2, а.с.141-143)  та її

представник в судовому засідання не погоджується з доводами скарги, вважають

постанову господарського суду Вінницької області  обґрунтованою та законною, а апеляційну

скаргу - безпідставною, в зв'язку з чим просять апеляційну скаргу ДПІ у

м.Вінниця, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без

змін. Посилаються,  що орендоване майно є

приватною власністю орендодавця - ТОВ ППО "Ремточмеханіка",  в статутному фонді якого немає державної

частки, тому в цьому випадку розмір орендної плати не встановлюється

законодавством (бо майно не є державною або комунальною власністю), а

погоджується між сторонами. Зазначили, що спірний договір оренди СПД

ОСОБА_1виконувався і виконується на даний час повністю, належним чином та у

відповідності до його умов, орендар крім орендної плати несе усі витрати по

утриманню приміщення, в тому числі, комунальні послуги. Вважає, що умислу на

укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і

суспільства, у сторін договору оренди не було; орендна плата вносилась

відповідно до договору, а не в більшому розмірі; доводи позивача стосовно того,

що під час укладення договору оренди відповідачі мали б діяти не для одержання

прибутку, а для збільшення розміру податків є безпідставними та  необґрунтованими.

Відповідач-2 - ТОВ ППО "Ремточмеханіка" в письмовому

поясненні (т.2, а.с.145-146) та його представник в судовому засіданні не

заперечують проти доводів апеляційної скарги, вважають, що господарським судом

Вінницької області винесено незаконне та необґрунтоване рішення, а апеляційну

скаргу вважають такою, що підлягає задоволенню, просять  постанову господарського суду Вінницької

області скасувати та задовольнити апеляційну скаргу ДПІ у м.Вінниці.

Зазначають, що умови договору оренди відповідачем - СПД ОСОБА_1. не

виконуються, відповідач 2 не може належним чином використовувати дане

приміщення. Однак, представник в засіданні зазначив, що умислу щодо несплати

податків до бюджету при укладенні договору оренди не було. Орендна  плата в розмірі 0,05грн. за 1 м.кв. була

встановлена в розрахунку на те, що СПД ОСОБА_1 мала виконати в інтересах

орендодавця деякі усні умови, зокрема, працевлаштування працівників ювелірної

майстерні, надавати працівникам підприємства ювелірні послуги за пільговими

тарифами тощо, однак, ці умови не виконуються.

Згідно розпорядження голови Житомирського апеляційного

господарського суду від 15.03.2007р. 

№258 розгляд апеляційної скарги ДПІ у м.Вінниці здійснюється колегією

суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф., суддів  Майора Г.І. та Філіпової Т.Л.

Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про

зупинення провадження по справі до набрання рішенням законної сили у справі

№15/82-07 за позовом ТОВ ППО "Ремточмеханіка" до ДПІ у м.Вінниці про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у

м.Вінниці від 20.12.2006 року. Пояснив, що цим податковим

повідомленням-рішенням товариству було визначено податкове зобов'язання з єдиного

податку по орендній платі за спірне приміщення, оскільки ДПІ при проведенні

перевірки прийшла до висновку, що сторони по договору оренди є пов'язаними

особами, а отже орендна плата не може бути нижчою звичайних цін. Вважає, що

справи №12/75-06 та №15/82-07 є пов'язаними між собою.  При вирішенні 

спору у справі №15/82-07 можна буде визначити наявність чи відсутність

умислу у сторін по договору оренди на укладення угоди, суперечної інтересам

держави та суспільства.

Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання позивача,

ухвалила  відмовити в задоволенні  клопотання про зупинення провадження по

справі, оскільки розгляд даної справи не є неможливим до вирішення справи

№15/82-07, на яку посилається позивач (докладно мотиви відмови в задоволенні

клопотання викладені в ухвалі Житомирського апеляційного господарського суду

від 15.03.2007р.).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали

справи,  доводи апеляційної скарги,

правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та

процесуального законодавства, 

апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з

наступного:

ДПІ у м.Вінниці проведена документальна перевірка дотримання вимог

податкового та валютного законодавства ТОВ ППО "Ремточмеханіка" за

період з 01.07.2002р. по 01.07.2005р., за результатами якої складена довідка

НОМЕР_2 (т.1, а.с.76-87). Перевіркою встановлено, що ТОВ ППО

"Ремточмеханіка" передало в оренду належне йому на праві власності

нежиле приміщення загальною площею 64,8кв.м., 

СПД ОСОБА_1. строком на 30років, орендна плата становить 5коп. за

1кв.м., в той час коли  на утримання

одного квадратного метра виробничого приміщення підприємство витрачає 47грн. За

перевіряємий період підприємство отримало орендну плату в сумі 133грн. Разом з

тим, у висновку вищевказаної довідки зазначено, що документальною перевіркою

порушень не встановлено.  ДПІ у м.Вінниці

вважає, що договір оренди нежитлового приміщення, розташованого АДРЕСА_1,

загальною площею 64,8 кв.м з орендною платою 0,05грн. (5коп.) за 1кв.м в місяць

спрямована на приховування від оподаткування доходів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується

матеріалами справи  01.02.2002 року між

ПП ОСОБА_1. - відповідач-1, та ТОВ ППО "Ремточмеханіка" -

відповідач-2 укладено договір оренди нежитлового приміщення строком на 30

років, згідно з яким відповідач-2 передав в оренду нежитлове приміщення в

будинку побуту "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1),  загальною площею 64,8 кв. м., яке належить

йому на праві приватної власності (свідоцтво про власність від 03.03.1997 року

реєстраційний НОМЕР_3), а відповідач-1 отримав в користування це приміщення та

зобов'язався сплачувати орендну плату, в розмірі 0,05 грн. з урахуванням ПДВ,

за 1 кв. м загальної площі в місяць, а всього 3,24 грн. з ПДВ. (64,8 кв. м х

0,05 грн. = 3,24 грн.).

На виконання п.3.2 договору приміщення передано Орендарю по акту

приймання-передачі від 01.02.2002р., яким зафіксовано зокрема технічний стан

приміщення, що потребувало ремонту.

Відповідно до п. 6.1, п. 6.2., п. 6.3 договору Орендар

зобов'язався перераховувати на рахунок Орендодавця до 5 числа наступного місяця

щомісячну орендну плату у розмірі 0,05 грн. за 1 кв. м. загальної площі

приміщення та сплачувати окремо експлуатаційні витрати, плату за комунальні

послуги, податок на землю.

Наявність мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і

суспільства, у юридичної особи полягає у наявності умислу у її керівника на

укладання такої угоди. Матеріалами справи наявність такої мети у керівника ТОВ

ППО "Ремточмехіника" на момент укладення спірної угоди не доведена.

Доводи позивача, які ґрунтуються на ч. 5 ст. 319 ЦК України,

згідно якої власник не може використовувати право власності на шкоду правам,

свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну

ситуацію та природні якості землі,  не

беруться судом до уваги.

Розмір орендної плати у спірній угоді встановлено відповідно до

волевиявлення сторін.

Те, що вона, на думку позивача, замала, не свідчить про умисне

заниження об'єкта оподаткування та ухилення сторін від сплати податків або

наявність у них мети на таке ухилення, а також на використання 2-м відповідачем

належної йому власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян,

інтересам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 4 Закону

України "Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується

і розпоряджається належним йому майном.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про власність" (у

редакції, що діяла на момент укладення спірної угоди, і тій, що діє в даний

час) власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать

закону, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування

іншим особам.

Статтею 6 Закону України "Про власність" передбачено,

зокрема, що власник має право використовувати належне йому майно для

підприємницької діяльності. Результати господарського використання майна

(виготовлена продукція, одержані доходи) належать власникові цього майна, якщо

інше не встановлено законом або договором.

При цьому суб'єкт підприємницької діяльності, займаючись

підприємництвом, діє на власний ризик (ст. 42 ГК України).

Тобто, здійснюючи свої повноваження власника майна, Орендодавець

не тільки вправі самостійно визначати розмір орендної плати за погодженням з

Орендарем, а й не позбавлений права віддати власне майно у безоплатне

користування іншій особі.

Приписами статті 56 Закону України "Про власність"

передбачена відповідальність державних органів за втручання у здійснення

власником його правомочностей, а саме зазначено, що жодний державний орган не

має права втручатись у здійснення власником, а також особами, переліченими у

пункті 5 статті 48 цього Закону, їх правомочностей щодо володіння, користування

й розпорядження своїм майном або встановлювати не передбачені законодавчими

актами України додаткові обов'язки чи обмеження.

Державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду,

заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником і зазначеними

особами правомочностей щодо володіння, користування й розпорядження майном в

обсязі, передбаченому пунктом 4 статті 48 цього Закону.

Посилання позивача на недоотримання  орендодавцем прибутку і недоплату податку не

є переконливим, оскільки позивачем не доведені 

підстави  вважати, що по угоді

оренди приміщення отримувалась більша оплата, ніж зазначена у договорі.

Представники обох сторін підтвердили в судовому засіданні, що орендна плата

сплачувалась у розмірі, передбаченому договором.

Помилковими також є доводи позивача щодо права податкового органу

застосовувати до даних правовідносин, а саме визнання договору недійсним, як

суперечного інтересам держави і суспільства, положення про «звичайні ціни»,

оскільки відповідно до пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про

оподаткування прибутку підприємств" звичайні ціни застосовуються податковим

органом у визначених законодавством випадках і порядку, що не стосується  спірних правовідносин. Відповідно до

п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку

підприємств" з метою оподаткування доход, отриманий платником податку від

продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із

договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи,

послуги), що діяли на дату такого продажу.

Таким чином, якщо навіть орендодавець та орендар у даному випадку

і є пов'язаними особами, як стверджує позивач, цей факт є підставою для

донарахування орендодавцю податкових зобов'язань, а не визнання договору

недійсним,  як суперечного інтересам

держави і суспільства, оскільки Закон України "Про оподаткування  прибутку підприємств" та інше

законодавство України не містить заборони продажу товарів (робіт, послуг)

пов'язаним особам за цінами нижче звичайних, але доход, отриманий платником

податків від  таких господарських операцій

для цілей оподаткування (тобто нарахування податку), визначається, виходячи із

договірних цін, але не менше за звичайні.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача-2 про визнання ним

позову  відповідно до ч. 4 ст. 51 КАС

України, з огляду на наведене, а також тому, що по суті воно свідчить про невдоволення

2-го відповідача умовами договору, а не про визнання ним факту умисного

укладення договору з метою, суперечною інтересам держави. У разі невиконання

орендодавцем умов договору оренди орендодавець (відповідач-2) має право

вирішувати питання про розірвання договору у встановленому чинним

законодавством порядку.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції  обґрунтовано відмовив позивачу в задоволенні

позову.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного

застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції,

які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи ДПІ у м.Вінниці, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються

матеріалами справи та не  ґрунтуються на

вимогах чинного законодавства.

Постанова господарського суду Вінницької області від 25.05.2006р.

у справі №12/75-06 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і

матеріалам справи, підстав для скасування вказаної постанови та задоволення

апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254,

п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного

судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Постанову господарського суду Вінницької області від 25 травня

2006 року у справі №12/75-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної

податкової інспекції у м.Вінниці, м.Вінниця - без задоволення.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з

моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в

повному обсязі.

3. Справу №12/75-06 повернути до господарського суду Вінницької

області.

Головуючий

суддя                                                                 

судді:

Віддруковано

5 прим.:

----------------------------------

1

- до справи;

2

- позивачу;

3,

4 - відповідачам;

5

- в наряд