Постанова

від 09.11.2021 по справі 925/425/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2021 р. Справа№ 925/425/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Гуравська В.Ю. (ордер серія ВН № 173051 від 29.09.2021);

від відповідача 1 (апелянта): Верницький Ю.С. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

від відповідача 2: не з`явився

розглянувши матеріали апеляційної скарги Міністерства юстиції України

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 (повний текст складено 26.07.2021)

у справі № 925/425/21 (суддя Пукшин Л.Г. )

за позовом Фермерського господарства Надія

до: 1) Міністерства юстиції України,

2) Тальнівської міської територіальної громади

про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог:

1.1. Позивач Фермерське господарство "Надія" звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовом до Міністерства Юстиції України, Тальнівської міської територіальної громади про визнання права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним наказу про скасування рішення.

1.2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.04.2021 справу передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

1.3. Позовні вимоги мотивовані тим, що Міністерство юстиції України, видаючи наказ №4288/5 від 11.12.2020 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень від 27.11.2019 №49875731", діяло всупереч вимогам закону, а саме ст. 141 Земельного кодексу України, так як були відсутні законодавчо визначені підстави для позбавлення Фермерського господарства "Надія" права користування земельною ділянкою його засновника.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 позов задоволено повністю. Визнано за Фермерським господарством "Надія" право постійного користування земельною ділянкою площею 52,8978 га в межах згідно з планом, розташованою на території Мошурівської сільської ради, призначеною для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була надана на ім`я ОСОБА_1 відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серія ЧР №14-54. Визнано недійсним наказ Міністерства юстиції України №4288/5 від 11.12.2020 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2019 року № 49875731". Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Фермерського господарства "Надія" судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп. Стягнуто з Тальнівської міської територіальної громади на користь Фермерського господарства "Надія" судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:

3.1. 30.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає про відсутність правових підстав для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_2 - спадкоємцем засновника Фермерського господарства Надія . Зокрема, скаржник посилається на те, що у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства.

4.2. Також, апелянт вказує на те, що копії скарги та доданих до неї документів саме надаються, а не надсилаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника). Вважає, що позивач був повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги по суті та міг скористатися правом подавати письмові пояснення по суті скарги, а відтак процедурних порушень розгляду скарги Комісією допущено не було.

4.3. Зазначає, що оскільки оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Борзенковою О.В. з порушенням вимог статей 10, 24, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127, колегія дійшла висновку, що воно є незаконним та підлягає скасуванню.

5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

5.1. 11.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 по справі № 925/425/21.

5.2. Відповідач 2 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду отримав 28.09.2021, про що свідчить повідомлення № 04116 3557133 0 про вручення поштового відправлення.

5.3. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України).

6. Розподіл справи:

6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021, матеріали судової справи № 925/425/21 разом з апеляційною скаргою Міністерства юстиції України передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 поновлено Міністерству юстиції України строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Міністерство юстиції України має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору.

6.3. 07.09.2021 Міністерство юстиції України отримало копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі № 925/425/21 про залишення апеляційної скарги без руху, про що свідчить роздруківка про відстеження пересилання поштового відправлення за № 04116 2141639 1.

6.4. 17.09.2021 Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно до якої скаржник, на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 у справі № 925/425/21 надає докази сплати судового збору.

6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 925/425/21 за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 19.10.2021.

6.6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.11.2021, у зв`язку із перебуванням судді Агрикової О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, для розгляду справи № 925/425/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Кравчук Г.А., Мальченко А.О.

6.7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 справу прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Чорногуз М.Г., суддів Кравчук Г.А. та Мальченко А.О.

7. Інші процесуальні дії у справі:

7.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 розгляд справи № 925/425/21 відкладено до 09.11.2021.

7.2. В судовому засідання 09.11.2021 представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

7.3. Представник позивача в судовому засіданні 09.11.2021 проти апеляційної скарги заперечувала, просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

7.4. Представник відповідача 2 в судове засідання 09.11.2021 не з`явився, про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, про що свідчить повідомлення № 0411635571810 про вручення поштового відправлення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:

8.1. Рішенням Тальнівської районної ради народних депутатів XIV сесії, XXI скликання від 04.03.1993 № 14/-21 "Про надання ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення селянського/фермерського/господарства" було надано ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 20.0 га у довічне успадковане володіння для ведення селянського (фермерського) господарства на землях державного земельного запасу Мошурівської сільської ради народних депутатів (а.с. 16).

8.2. У п.2 даного рішення було доручено Черкаському філіалу "УкрНДІземпроект" виготовити план землекористування селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на площі 20.0 га на землях державного земельного запасу Мошурівської сільської ради народних депутатів та підготувати Державний Акт на право довічного успадкованого володіння землею.

8.3. 05.05.1993 Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області було зареєстровано фермерське господарство "Надія", засновником якого був ОСОБА_1 .

8.4. Рішенням Тальнівської районної ради народних депутатів XV сесії, XXI скликання від 05.05.1993 № 15/21 "Про проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення селянського/фермерського/господарства" було затверджено проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства площею 20.0 га з них: ріллі-19.0 га, пасовищ-1.0 га, із земель запасу Мошурівської сільської ради народних депутатів (а.с. 17).

8.5. У п. 3 даного рішення було вказано, що дане рішення вступає в дію після видачі Державного акту на право постійного користування землею.

8.6. 24.03.1994 Рішенням Тальнівської районної ради народних депутатів № 18/21, XVIII сесії, XXI скликання "Про надання ОСОБА_1 додаткової земельної ділянки для ведення селянського/фермерського/господарства" було надано ОСОБА_1 додаткову земельну ділянку розміром 14.1 га у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства на землях державного земельного запасу Мошурівської сільської ради народних депутатів (а.с. 18).

8.7. У п.2 вказаного рішення було закріплено прохання до дирекції Черкаського філіалу Інституту землеустрою Української академії аграрних наук виготовити план землекористування селянського (фермерського) господарства ОСОБА_1 на площі 14.1 га на землях державного земельного запасу Мошурівської сільської ради народних депутатів та підготувати державний акт на право постійного користування землею.

8.8. 17.02.1995 Рішенням Мошурівської сільської ради народних депутатів Тальнівського району Черкаської області № 3/3 "Про надання додаткової земельної ділянки розміром 19.0 га ОСОБА_1 для ведення селянського-фермерського господарства за рахунок земель державного запасу Мошурівської сільської ради" було виділено ОСОБА_1 земельну ділянку із земель державного запасу Мошурівської сільської ради розміром 19.0 га під розширення селянського (фермерського) господарства (а.с. 19).

8.9. У п. 2 вказаного рішення було зобов`язано підняти клопотання перед районною радою народних депутатів про розширення селянського (фермерського) господарства фермера с. Мошурів ОСОБА_1 .

8.10. 06.05.1995 Тальнівською районною радою народних депутатів було розглянуто дане клопотання та прийнято рішення №5-7 про розширення селянського (фермерського) господарства фермера с. Мошурів ОСОБА_1 та надано земельну ділянку 18.3 га для розширення селянського (фермерського) господарства.

8.11. Після чого Черкаською філією Інституту землеустрою Української академії аграрних наук було розроблено технічний звіт по перенесенню в натуру проекту відводу земель площею 32.4 га громадянину ОСОБА_1 під розширення фермерського господарства за рахунок земель запасу в адмінмежах Мошурівської сільської ради народних депутатів Тальнівського району Черкаської області (а.с. 23).

8.12. 17.05.1996 гр. ОСОБА_1 було видано Державний акт на право постійного користування землею серія ЧР № 14-54, на земельну ділянку загальною площею 52.40 га, розташовану на території Мошурівської сільської ради народних депутатів, надану для ведення фермерського господарства (а.с. 28).

8.13. 23.02.2001 Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області було видано Свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи фермерського господарства "Надія" (а.с. 37).

8.14. Фермерське господарство "Надія" було внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій із присвоєнням ідентифікаційного коду 14198595.

8.15. 05.07.2005 наказом ФГ "Надія" №1 було прийнято до членів фермерського господарства (засновників) ОСОБА_2 (а.с. 39).

8.16. 01.01.2006 Протоколом №1 засідання засновників ФГ "Надія" було прийнято рішення про затвердження статуту ФГ "Надія" в новій редакції в зв`язку із внесенням змін до установчих документів та здійснено перереєстрацію ФГ "Надія".

8.17. 01.02.2006 до членів ФГ "Надія" було включено ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом №1 від 01.02.2006 року (а.с. 47).

8.18. 10.07.2008 було здійснено перереєстрацію ФГ "Надія", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 602497 від 10.07.2008 року (а.с. 49).

8.19. 28.12.2016 головою ФГ Надія призначено ОСОБА_2 (протокол № 1/2016 загальних зборів засновників фермерського господарства "Надія" від 28.12.2016 року) (а.с. 48).

8.20. 13.05.2017 ОСОБА_1 , на ім`я якого було видано Державний акт на право постійного користування землею, помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 63).

8.21. ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом ННР 096398 (а.с. 65).

8.22. 27.11.2019 державним реєстратором Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області Борзенковою Оксаною Василівною було прийнято рішення № 49875731 про реєстрацію прав та їх обтяжень про передачу в постійне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства загальною площею 52,8978 га, кадастровий номер 7124087000:01:001:2166, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 190382135 від 27.11.2019 року.

8.23. 11.12.2020 Міністерство Юстиції України наказом № 4288/5 задовольнило в повному обсязі скаргу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 24.04.2020 року № 23-0.3-3224/2-20 та скасувало рішення від 27.11.2019 року № 49875731, прийняте державним реєстратором Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області Борзенковою Оксаною Василівною (а.с. 73).

9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

9.1. ОСОБА_2 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 частки у статутному фонді Фермерського господарства Надія , яка становить 600,00 грн, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02.10.2018 (а.с. 65).

9.2. Спірний наказ Міністерства юстиції України № 4288/5 від 11.12.2020 про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію права постійного користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 52,8978 прийнято на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 16.11.2020 за результатами розгляду скарги Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 24.04.2020 № 23-0.3-3224/2-20, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05.05.2020 за 9148-26-20.

9.3. Зі змісту даного висновку від 16.11.2020 вбачається, що державна реєстрація іншого речового права, а саме права постійного користування на земельну ділянку проведена за ОСОБА_2 (а.с. 74-75).

10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині того, що внаслідок смерті ОСОБА_1 , якому земельна ділянка була надана на праві постійного користування, таке право не припинилось, а зберігається за фермерським господарством.

10.2. Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість дій відповідача 1 при розгляді скарги та прийнятті спірного наказу та відповідно задоволення позовних вимог про визнання недійсним наказу Міністерства юстиції України № 4288/5 від 11.12.2020, з огляду на наступне.

10.3. Спірний наказ Міністерства юстиції України № 4288/5 від 11.12.2020 прийнятий щодо скасування рішення про державну реєстрацію права постійного користування фізичною особою ОСОБА_2 земельною ділянкою, як спадкоємця ОСОБА_1 , тобто стосується прав саме ОСОБА_2 , як фізичної особи.

10.4. Отже, оскаржуваним наказом фактично не порушуються та не оспорюються права та інтереси Фермерського господарства Надія , а наказ стосуються прав та інтересів ОСОБА_2 як спадкоємця.

11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

11.1. Колегія суддів приймає доводи апелянта в частині відсутності правових підстав для реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за ОСОБА_2 - спадкоємцем засновника Фермерського господарства Надія , з огляду на наступне.

11.2. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

11.3. Питання можливості спадкування права постійного користування земельною ділянкою роз`яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц: Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону № 973-IV). Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину (пункт а частини першої статті 14 Закону № 973-IV). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 Закону № 973-IV). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 Закону № 973-IV). До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону № 973-IV). За змістом вказаних приписів саме селянське (фермерське) господарство, зареєстроване як юридична особа, є власником цілісного майнового комплексу, а не засновник або член такого господарства. Тому право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, після його створення належить цьому господарству, а відтак, не може входити до складу спадщини .

11.4. З моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) виникають відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки цим господарством. Такі правомочності набувають сталого юридичного зв`язку саме з фермерським господарством, стають частиною його майна. Підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). Адже правове становище СФГ як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства. Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства. Звідси у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

11.5. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

11.6. Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою належить фермерському господарству після його створення та не входить до складу спадщини. При цьому у разі смерті засновника фермерського господарства відповідне право постійного користування земельною ділянкою, надане засновнику фермерського господарства, зберігається за фермерським господарством.

12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:

12.1. Колегією суддів не встановлено порушення прав та інтересів позивача прийняттям спірного наказу відповідача 1.

12.2. Колегія суддів доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою, оскільки обраний спосіб захисту є найбільш ефективним для оформлення позивачем відповідного речового права.

13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України : Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. , Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України : 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

13.6. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство .

13.7. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 20 Закону України Про фермерське господарство Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

13.8. Відповідно до ст. 19 Закону України Про фермерське господарство до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

13.9. Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права ; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

13.10. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).

13.11. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

13.12. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.(ч. 4 ст. 236 ГПК України).

14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:

14.1 Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено із неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції при розгляді позовної вимоги в частині визнання недійсним спірного наказу не відповідає встановленим обставинам справи.

14.1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 задовольнити частково.

14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 скасувати частково та ухвалити нове рішення в частині позовних вимог про визнання недійсним наказу Міністерства юстиції України № 4288/5 від 11.12.2020 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2019 № 49875731 , яким відмовити у задоволенні вказаної позовної вимоги.

14.3. Виключити п. 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 в частині стягнення з відповідача 1 судового збору.

14.4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 залишити без змін.

15. Розподіл судових витрат :

15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на позивача, пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 14, 79, 86, 129, 207, 236, 269, 270, п. 1, 3 ч. 1 ст. 277, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 скасувати частково та ухвалити нове рішення в частині позовних вимог про визнання недійсним наказу Міністерства юстиції України № 4288/5 від 11.12.2020 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2019 № 49875731 , яким:

І Відмовити у задоволенні позову в частині позовної вимоги про визнання недійсним наказу Міністерства юстиції України № 4288/5 від 11.12.2020 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.11.2019 № 49875731 .

ІІ Виключити п. 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21.

ІІІ В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі № 925/425/21 залишити без змін.

3. Стягнути з Фермерського господарства Надія (ідентифікаційний код юридичної особи 14198595, вул. Пирогова, буд.10, с. Мошурів, Тальнівський район, Черкаська область, 20432) на користь Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622, вул. Арх. Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3 405 (три тисячі чотириста п`ять) грн 00 коп.

4. Справу № 925/425/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.11.2021.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Кравчук