Рішення

від 10.11.2021 по справі 540/4026/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/4026/21

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Радінович О.А.,

за участю представника позивача - Оперчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2021 р. № 000020820706, № 000020810706,

встановив:

06.08.2021 року приватне підприємство Приватне сільськогосподарське підприємство Новогригорівське (далі - позивач, ПП ПСП Новогригорівське ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі) у якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.03.2021 за №000020820706 та №000020810706.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фактична перевірка позивача призначена та проведена з порушенням порядку, передбаченого ПК України, а позивачу, крім копії наказу, жодних документів не надходило, що є порушенням приписів законодавства, тому і жодних підстав у позивача для допуску до перевірки не було. В отриманих документах міститься акт відмови від 03.12.2020 року № 0243/21/22, що складений нібито представниками відповідача Кузьміновим С.В. та Мальованим Р.В. без надання службових посвідчень або посилання на реквізити таких документів. Позивач звертає увагу, що акт відмови від 03.12.2020 року №0243/21/22 складений про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких відповідач ідентифікує уповноваженими особами платника податків, відмовились від отримання наказу, направлень, надання пояснень та заперечень, підписання акту перевірки. Висновок представників відповідача, що зазначені особи мають будь-яке відношення до позивача є помилковим. Представники контролюючого органу не зазначили джерело, звідки їм відомі прізвища, ім`я та по-батькові осіб, зазначених в акті відмови та акті перевірки, не вказали будь-які персональні ідентифікуючі дані про цих осіб, а також не зазначили підстав для здійснення ними представництва підприємства. Позивач вказує, що у складеному акті фактичної перевірки від 10.12.2020 (реєстраційний №0432/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ) зазначено, що позивачем допущені порушення податкового законодавства, зокрема, положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Цей висновок зроблений на припущеннях представників контролюючого органу, як зазначено у додатку № 10 до акту перевірки: "Проаналізувавши наявність транспортних засобів господарства, їх технічні характеристики, зокрема ємкості паливних баків, витрати пального та забезпечення технологічних процесів однією одиницею транспортного засобу, кількість отриманих паливно-мастильних матеріалів за однією акцизною накладною тощо, можна зробити висновок, що фізично не можливо заповнити паливні баки транспортних засобів такою кількістю пального". Але немає описання кількості транспортних засобів та їх технічних характеристик, які перебувають у власності позивача та/або у користуванні, немає середніх розрахунків витрат палива на 1 квадратний метр земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у власності та/або користуванні позивача, отже такі висновки передчасні та недостовірні і також підтверджують неправомірність дій відповідача при проведенні фактичної перевірки. Як висновок, допуску до фактичної перевірки позивачем не відбулося, оскільки відповідачем порушено процедуру надання пакету документів, необхідних для початку перевірки, і відповідно не була фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки. Окремо представник підприємства звертає увагу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року в справі №540/581/21, яким дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними. Оскільки фактична перевірка відсутня як юридичний факт, то у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення спірних податкових повідомлень-рішень. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 10.08.2021 адміністративний позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

27.09.2021 року позивач вимоги ухвали суду від 10.08.2021 року виконав в повному обсязі.

Ухвалою від 27.09.2021 року суд відкрив спрощене провадження в справі та призначив судове засідання на 12.10.2021 року.

В судовому засіданні 12.10.2021 року суд протокольною ухвалою задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 22.10.2021 року.

18.10.2021 відповідачем надано відзив проти вказаного позову, в якому останній зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідач вказує, що ним прийнято наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 27.11.2020 №964, на підставі якого видано направлення на проведення фактичної перевірки №1243 та №1244 від 01.12.2020 року. Підставою для проведення фактичної перевірки визначено пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, яким передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Здійснення ж функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). Також відповідач звертає увагу, що ним дотримано вимог щодо оформлення наказу на проведення перевірки, які викладені в п.81.1 ст. 81 ПК України. За наслідками перевірки, відповідачем складено акт фактичної перевірки №0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020 року, висновки якого стали підставою для винесення податкових повідомлень - рішень від 24.03.2021 №00020820706 на суму 323340,00 грн. та від 24.03.2021 №00020810706 на суму 500000,00 грн. Відповідач звертає увагу, що, враховуючи відмову позивача розписатися у направленнях на перевірку та отримати копію наказу, посадовими особами контролюючого органу складено акт відмови від 03.12.2020 за № 0243/21/22, який є підставою для початку проведення фактичної перевірки. Відтак, виконано всі умови для допуску до проведення фактичної перевірки.

В судовому засіданні 22.10.2021 року суд протокольною ухвалою відклав розгляд справи через неявку представника позивача на 04.11.2021 року.

04.11.2021 року в судове засідання прибули представники сторін, судом протокольно на місці ухвалено оголосити перерву до 05.11.2021 року для надання представником відповідача додаткових доказів по справі.

05.11.2021 року до суду представники сторін не прибули, ухвалою суду від 05.11.2021 задоволено заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи та відкладено судове засідання на 10.11.2021 року.

10.11.2021 до суду надано додаткові пояснення від представника відповідача по справі, в яких останній зазначає про наявність дискреційних повноважень державного органу щодо права на оскарження рішення суду, наполягає на своїй правовій позиції, викладеній в поданому до суду відзиві.

10.11.2021 в судове засідання представник позивача не з`явився, надіслав до суду клопотання з проханням розглянути справу в порядку письмового провадження, викладені в позові доводи та вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Прибув представник відповідача, в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши клопотання відповідача про заміну його правонаступником, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню. Згідно із статтею 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (органами доходів і зборів). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, код ЄДРПОУ 43143201. Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, код ЄДРПОУ ВП 43995495. Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

Отже факт правонаступництва підтверджений, а тому є підстави для заміни відповідача Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі правонаступником - Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, код ЄДРПОУ ВП 43995495.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено.

Наказом "Про проведення фактичної перевірки ПСП "Новогригорівське" № 964 від 27.11.2020 в.о. начальника ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі призначено з 01.12.2020 (тривалістю 10 діб) фактичну перевірку діяльності ПСП "Новогригорівське" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв. у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, на підставі ст.20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. В додатку до наказу вказано, що згідно бази даних ГУ ДПС та акцизних накладних встановлено придбання значної кількості пального у вересні 2020 року, ліцензія про зберігання пального у підприємства відсутня.

Головними ревізорами інспекторами Мальованим Р.В. та Кузьміновим С.В. складено акт № 0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020 року, який зафіксував дії по проведенню перевірки позивача. В акті вказано, що проведено перевірку офісу /місце отримання пального згідно акцизних накладних, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Лазурна, 151/ с. Новогригорьївка, вул. Молодіжна, 22, у присутності уповноважених осіб позивача Шерекиної Галини Миколаївни, Казьмирової Інни Василівни, які 02.12.2020 повідомили, що керівник ПСП "Новогригорівське" Верменич С.О. наразі відсутній, від отримання запиту про надання документів відмовились, зробили ксерокопію наказу про перевірку та записали перелік документів, які необхідно надати до перевірки. 03.12.2020 вказані особи повідомили ревізорам про те, що керівник Верменич С.О. від перевірки, ознайомлення з направленнями та наказом про перевірку відмовився, вказавши на неправильне оформлення направлень на перевірку.

Посадові особи відповідача склали акт від 03.12.2020 № 0243/21/22 про відмову від ознайомлення з направленням на перевірку посадовими (службовими) особами у відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України, який є підставою для початку перевірки. В акті вказано про отримання ПСП від постачальника ТОВ "Білайт Груп" за період з 04.09.2020 по 11.11.2020 99045 кг (119525,75 л) важких дистилятів (газойл) для використання в господарській діяльності, незабезпечення зберігання документів, пов`язаних з предметом перевірки - зберігання пального без ліцензії, що є порушенням пп. 85.2. ст. 85 ПК України. Також зазначено, що проаналізувавши наявність транспортних засобів господарства, їх технічні характеристики, зокрема ємкості паливних баків, витрати пального та забезпечення технологічних процесів однією одиницею транспортного засобу, кількість отриманих паливно-мастильних матеріалів за однією акцизною накладною тощо, можна зробити висновок, що фізично не можливо заповнити паливні баки транспортних засобів такою кількістю пального. Не повідомлено підприємством контролюючий орган про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, не подано довідку 20-ОПП на нерухоме майно, земельні ділянки.

Після завершення фактичної перевірки ПСП "Новогригорівське" від ознайомлення з актом фактичної перевірки та отримання його другого примірника представники позивача відмовились, тому рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу ПСП "Новогригорівське" направлено матеріали фактичної перевірки, які отримано позивачем 13.01.2021.

Висновки акту фактичної перевірки № 0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020 року стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень :

- форми С №00020810706 від 24.03.2021 року, яким до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального застосовано штрафну санкцію в розмірі 500000 грн.

- форми ПС №00020820706 від 24.03.2021 року, яким до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.117.1 ст.117 ПК України застосовано штрафну санкцію в розмірі 323340 грн.

Позивач не погоджується зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року в справі №540/581/21 дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними. Рішення набрало законної сили 26.08.2021 року.

Досліджуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, суд ураховує наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, регламентовані Законом Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального № 481/95-ВР.

23 листопада 2018 року Законом України №2628-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону №481/95-ВР, якими, зокрема, запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним, які набрали чинності з 01.07.2019 року.

Відповідно до статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 3 Закону № 481/95-ВР передбачено порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно з ч.8 ст.15 Закону №481/95-ВР суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина шістнадцята ст. 15 Закону № 481).

Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності , зокрема такої підстави, як - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПК України (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Натомість, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року в справі №540/581/21 встановлено, що копія наказу, направлення на перевірку не були вручені ні керівнику ПСП "Новогригорівське", ні уповноваженим особам-представникам. Доводи позивача про відсутність у громадянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформлених довіреностей представляти інтереси позивача в будь-яких відносинах на момент оформлення акту перевірки відповідачем не спростовані, повноваження цих осіб ревізори-інспектори не перевірили, поклавшись на їх усні пояснення. Та обставина, що можливо ці особи є працівниками ТОВ "Агростеп", який є засновником позивача, також не надає їм будь-яких прав представляти підприємство у відносинах з контролюючим органом.

Суд встановив, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення фактичної перевірки до її початку, з наказом не був ознайомлений, тому дії посадових осіб податкової служби по проведенню перевірки у відсутність таких доказів та у відсутність належних представників позивача є протиправними.

Суд критично оцінює акт відмови № 243/21/22, який на думку відповідача, був належною підставою для початку проведення перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПКУ такий акт складається тільки при відмові посадових (службових) осіб платника податків, або його представників, або його осіб, які проводили розрахункові операції, розписатись у направленні на перевірку. Крім того, в акті вказано про відмову від підписання акту фактичної перевірки, що ставить під сумнів час складання даного акту. Також суд звертає увагу на те, що акт фактичної перевірки не складався на місці - за адресами, вказаними в акті, оскільки був надрукований та надісланий позивачу поштою.

Аналізованими нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема фактичних. Лише їх дотримання може бути належною підставою проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення, направленнями на перевірку платник мав бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання цих вимог призводить до визнання дій по проведенню такої перевірки незаконними.

В справі №540/581/21 суд дійшов висновку, що податковий орган мав правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача, разом з тим суд встановив неправомірність дій податкового органу щодо проведення такої перевірки, оскільки копія наказу та направлення про її проведення не були вручені підприємству належним чином.

Дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року в справі №540/581/21 є таким, що набрало законної сили, обставини, встановлені ним, не підлягають доведенню в силу ст.78 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд з процедурних підстав визнав фактичну перевірку позивача протиправною, як наслідок прийняті за її наслідками податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Верховний Суд в справі №821/597/17 (позиція з даного питання в подальшому висловлена в численних постановах Верховного Суду) зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної невиїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, рішення, вимога прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Аналогічні вимоги можливо застосувати і до акту фактичної перевірки.

Верховний Суд у постанові від 16 січня 2018 року у справі 826/442/13-а, від 20 березня 2018 року у справа №810/1438/17 вже висловлював правову позицію, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі незаконної перевірки не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Суд не повинен досліджувати наявність чи відсутність порушень законодавства, які виявлено під час фактичної перевірки, яка не відбулась як юридичний факт, оскільки фактично такої перевірки проведено не було.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки №0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020 року, а дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний №0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними, то відповідачем не доведена правомірність податкових повідомлень-рішень від 24.03.2021 за №000020820706 та №000020810706, а позовні вимоги належить задовольнити.

Решта доводів сторін на правильність висновків суду не впливають.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.139 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі форми С від 24.03.2021 року №00020810706.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі форми ПС від 24.03.2021 року №00020820706.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" (75540, Херсонська область, Генічеський район, с. Новогригорівка, вул. Молодіжна, буд.22, код ЄДРПОУ 30812348) судовий збір в сумі 12350,10 грн. (дванадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 10 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження: 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються до апеляційного суду або до відповідного суду, який ухвалив рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 листопада 2021 р.

Суддя І.І. Войтович

кат. 111030800