Постанова

від 25.10.2022 по справі 540/4026/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2022 р.м.ОдесаСправа № 540/4026/21Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Цибульська Ю.М.,

за участю: представника апелянта Мунтян Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4026/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.03.2021 № 000020820706, № 000020810706,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2021 року Приватне підприємство "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" звернулось з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 24.03.2021 за № 000020820706 та № 000020810706.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що фактична перевірка позивача призначена та проведена з порушенням порядку, передбаченого ПК України, а позивачу, крім копії наказу, жодних документів не надходило, що є порушенням приписів законодавства, тому і жодних підстав у позивача для допуску до перевірки не було. В отриманих документах міститься акт відмови від 03.12.2020 № 0243/21/22, що складений нібито представниками відповідача Кузьміновим С.В. та Мальованим Р.В. без надання службових посвідчень або посилання на реквізити таких документів. Позивач звертає увагу, що акт відмови від 03.12.2020 №0243/21/22 складений про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яких відповідач ідентифікує уповноваженими особами платника податків, відмовились від отримання наказу, направлень, надання пояснень та заперечень, підписання акту перевірки. Висновок представників відповідача, що зазначені особи мають будь-яке відношення до позивача є помилковим. Представники контролюючого органу не зазначили джерело, звідки їм відомі прізвища, ім`я та по-батькові осіб, зазначених в акті відмови та акті перевірки, не вказали будь-які персональні ідентифікуючі дані про цих осіб, а також не зазначили підстав для здійснення ними представництва підприємства. Позивач вказує, що у складеному акті фактичної перевірки від 10.12.2020 (реєстраційний №0432/21/22/РРО/ НОМЕР_1 ) зазначено, що позивачем допущені порушення податкового законодавства, зокрема, положень Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального". Цей висновок зроблений на припущеннях представників контролюючого органу, як зазначено у додатку № 10 до акту перевірки: "Проаналізувавши наявність транспортних засобів господарства, їх технічні характеристики, зокрема ємкості паливних баків, витрати пального та забезпечення технологічних процесів однією одиницею транспортного засобу, кількість отриманих паливно-мастильних матеріалів за однією акцизною накладною тощо, можна зробити висновок, що фізично не можливо заповнити паливні баки транспортних засобів такою кількістю пального". Але немає описання кількості транспортних засобів та їх технічних характеристик, які перебувають у власності позивача та/або у користуванні, немає середніх розрахунків витрат палива на 1 квадратний метр земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває у власності та/або користуванні позивача, отже такі висновки передчасні та недостовірні і також підтверджують неправомірність дій відповідача при проведенні фактичної перевірки. Як висновок, допуску до фактичної перевірки позивачем не відбулося, оскільки відповідачем порушено процедуру надання пакету документів, необхідних для початку перевірки, і відповідно не була фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки. Окремо представник підприємства звертає увагу на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року в справі № 540/581/21, яким дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними. Оскільки фактична перевірка відсутня як юридичний факт, то у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення спірних податкових повідомлень-рішень. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що ним прийнято наказ про проведення фактичної перевірки позивача від 27.11.2020 №964, на підставі якого видано направлення на проведення фактичної перевірки №1243 та №1244 від 01.12.2020. Підставою для проведення фактичної перевірки визначено пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, яким передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Здійснення ж функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). Також відповідач звертає увагу, що ним дотримано вимог щодо оформлення наказу на проведення перевірки, які викладені в п.81.1 ст. 81 ПК України. За наслідками перевірки, відповідачем складено акт фактичної перевірки №0432/21/22/РРО/ НОМЕР_1 від 10.12.2020, висновки якого стали підставою для винесення податкових повідомлень - рішень від 24.03.2021 №00020820706 на суму 323340,00 грн. та від 24.03.2021 №00020810706 на суму 500000,00 грн. Відповідач звертає увагу, що, враховуючи відмову позивача розписатися у направленнях на перевірку та отримати копію наказу, посадовими особами контролюючого органу складено акт відмови від 03.12.2020 за № 0243/21/22, який є підставою для початку проведення фактичної перевірки. Відтак, виконано всі умови для допуску до проведення фактичної перевірки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 10 листопада 2021 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі форми С від 24.03.2021 № 00020810706.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі форми ПС від 24.03.2021 № 00020820706.

Стягнув на користь Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" (75540, Херсонська область, Генічеський район, с. Новогригорівка, вул. Молодіжна, буд.22, код ЄДРПОУ 30812348) судовий збір в сумі 12350,10 грн. (дванадцять тисяч триста п`ятдесят гривень 10 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (місце знаходження: 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- безпідставним є висновок суду першої інстанції що позивач не був належним чином повідомлений про проведення фактичної перевірки до її початку та не був ознайомлений із наказом;

- суд першої інстанції не вмотивовано послався на те, що суд не повинен досліджувати наявність чи відсутність порушення законодавства які виявлені під час фактичної перевірки яка не відбулась як юридичний факт, оскільки фактичної перевірки проведено не було;

- посилання на постанову Верховного Суду від 08.09.2021 по справі №816/228/17.

Колегія суддів наголошує, що відповідно статті 12-1 Закона України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року № 1207-VII якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

12.10.2022 П`ятий апеляційний адміністративний суд розмістив оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд даної справи на 25.10.22 о 12:10 год.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що наказом "Про проведення фактичної перевірки ПСП "Новогригорівське" № 964 від 27.11.2020 в.о. начальника ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі призначено з 01.12.2020 (тривалістю 10 діб) фактичну перевірку діяльності ПСП "Новогригорівське" щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, на підставі ст.20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України. В додатку до наказу вказано, що згідно бази даних ГУ ДПС та акцизних накладних встановлено придбання значної кількості пального у вересні 2020 року, ліцензія про зберігання пального у підприємства відсутня.

Головними ревізорами інспекторами Мальованим Р.В. та Кузьміновим С.В. складено акт № 0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020, який зафіксував дії по проведенню перевірки позивача. В акті вказано, що проведено перевірку офісу /місце отримання пального згідно акцизних накладних, Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Лазурна, 151/ с. Новогригорьївка, вул. Молодіжна, 22, у присутності уповноважених осіб позивача Шерекиної Галини Миколаївни, Казьмирової Інни Василівни, які 02.12.2020 повідомили, що керівник ПСП "Новогригорівське" Верменич С.О. наразі відсутній, від отримання запиту про надання документів відмовились, зробили ксерокопію наказу про перевірку та записали перелік документів, які необхідно надати до перевірки. 03.12.2020 вказані особи повідомили ревізорам про те, що керівник Верменич С.О. від перевірки, ознайомлення з направленнями та наказом про перевірку відмовився, вказавши на неправильне оформлення направлень на перевірку.

Посадові особи відповідача склали акт від 03.12.2020 № 0243/21/22 про відмову від ознайомлення з направленням на перевірку посадовими (службовими) особами у відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України, який є підставою для початку перевірки. В акті вказано про отримання ПСП від постачальника ТОВ "Білайт Груп" за період з 04.09.2020 по 11.11.2020 99045 кг (119525,75 л) важких дистилятів (газойл) для використання в господарській діяльності, незабезпечення зберігання документів, пов`язаних з предметом перевірки - зберігання пального без ліцензії, що є порушенням пп. 85.2. ст. 85 ПК України. Також зазначено, що проаналізувавши наявність транспортних засобів господарства, їх технічні характеристики, зокрема ємкості паливних баків, витрати пального та забезпечення технологічних процесів однією одиницею транспортного засобу, кількість отриманих паливно-мастильних матеріалів за однією акцизною накладною тощо, можна зробити висновок, що фізично не можливо заповнити паливні баки транспортних засобів такою кількістю пального. Не повідомлено підприємством контролюючий орган про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, не подано довідку 20-ОПП на нерухоме майно, земельні ділянки.

Після завершення фактичної перевірки ПСП "Новогригорівське" від ознайомлення з актом фактичної перевірки та отримання його другого примірника представники позивача відмовились, тому рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на юридичну адресу ПСП "Новогригорівське" направлено матеріали фактичної перевірки, які отримано позивачем 13.01.2021.

Висновки акту фактичної перевірки № 0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020 року стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень :

- форми С №00020810706 від 24.03.2021, яким до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ст.17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального застосовано штрафну санкцію в розмірі 500 000 грн.

- форми ПС №00020820706 від 24.03.2021, яким до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.117.1 ст.117 ПК України застосовано штрафну санкцію в розмірі 323 340 грн.

Позивач не погоджується зі спірними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 в справі №540/581/21 дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними. Рішення набрало законної сили 26.08.2021.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки № 0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020, а дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними, отже відповідачем не доведена правомірність податкових повідомлень-рішень від 24.03.2021 за № 000020820706 та № 000020810706.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового Кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України, регламентовані Законом Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального № 481/95-ВР.

Законом України № 2628-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону № 481/95-ВР, якими, зокрема, запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним, які набрали чинності з 01.07.2019.

Відповідно статті 15 Закону № 481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно.

Відповідно статті 1 цього Закону, ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Статтею 3 Закону № 481/95-ВР передбачено порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального.

Відповідно статті 1 Закону № 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Згідно частини 8 статті 15 Закону № 481/95-ВР суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років. Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (частина шістнадцята ст. 15 Закону № 481).

Відповідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності , зокрема такої підстави, як - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 ПК України (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі № 540/581/21 встановлено, що : « …копія наказу, направлення на перевірку не були вручені ні керівнику ПСП "Новогригорівське", ні уповноваженим особам-представникам. Доводи позивача про відсутність у громадянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 оформлених довіреностей представляти інтереси позивача в будь-яких відносинах на момент оформлення акту перевірки відповідачем не спростовані, повноваження цих осіб ревізори-інспектори не перевірили, поклавшись на їх усні пояснення. Та обставина, що можливо ці особи є працівниками ТОВ "Агростеп", який є засновником позивача, також не надає їм будь-яких прав представляти підприємство у відносинах з контролюючим органом.

Суд встановив, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення фактичної перевірки до її початку, з наказом не був ознайомлений, тому дії посадових осіб податкової служби по проведенню перевірки у відсутність таких доказів та у відсутність належних представників позивача є протиправними.

Суд критично оцінює акт відмови № 243/21/22, який на думку відповідача, був належною підставою для початку проведення перевірки, оскільки відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПКУ такий акт складається тільки при відмові посадових (службових) осіб платника податків, або його представників, або його осіб, які проводили розрахункові операції, розписатись у направленні на перевірку. Крім того, в акті вказано про відмову від підписання акту фактичної перевірки, що ставить під сумнів час складання даного акту. Також суд звертає увагу на те, що акт фактичної перевірки не складався на місці - за адресами, вказаними в акті, оскільки був надрукований та надісланий позивачу поштою.

Аналізованими нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема фактичних. Лише їх дотримання може бути належною підставою проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення, направленнями на перевірку платник мав бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання цих вимог призводить до визнання дій по проведенню такої перевірки незаконними».

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції вважав преюдиційними для цієї справи висновки викладені Херсонським окружним адміністративним судом у справі № 540/581/21, відповідно яких, податковий орган мав правові підстави для проведення фактичної перевірки позивача, разом з тим суд встановив неправомірність дій податкового органу щодо проведення такої перевірки, оскільки копія наказу та направлення про її проведення не були вручені підприємству належним чином.

Дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року в справі № 540/581/21 є таким, що набрало законної сили, обставини, встановлені ним, не підлягають доведенню в силу статті 78 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд у справі № 540/581/21 з процедурних підстав визнав фактичну перевірку позивача протиправною, як наслідок, суд першої інстанції у справі що розглядається дійшов правильного висновку, що прийняті за її наслідками податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналізуючи зміст норм податкового законодавства Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Отже, зміст висновків наведених постанов свідчить про те, що установивши таке порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд може не переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Таким чином, суд першої інстанцій дійшов цілком правильного висновку про те, що визнання протиправними дій щодо проведення перевірки на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є тим порушенням процедури, наслідком якого є скасування податкового повідомлення-рішень.

Оскільки спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта перевірки № 0432/21/22/РРО/30812348 від 10.12.2020 року, а дії податкового органу щодо проведення фактичної перевірки ПП "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське", які оформлені актом фактичної перевірки від 10.12.2020 реєстраційний № 0432/21/22(РРО)30812348 визнано протиправними, то апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що відповідачем не доведена правомірність податкових повідомлень-рішень від 24.03.2021 за №000020820706 та № 000020810706.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів наголошує на преюдиційності рішення Херсонського окружного адміністративного суду № від 12.07.2021 року в справі № 540/581/21 та зазначає про таке.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (див. там же, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. справу «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Проте у даному випадку апелянт ані у апеляційній скарзі ані у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не навів доводів які б дали суду підстави відійти від цього принципу.

Ба більше, суд у межах цієї справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, щодо протиправності наказу, позбавлені можливості та правових підстав для надання повторної правової оцінки такому наказу.

Суд звертає увагу на те, що схожий підхід до застосування норм права за встановлених обставин скасування наказу про проведення перевірки на підставі судового рішення, що набрало законної сили, підтверджується чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, зокрема постановами від 03 червня 2021 року у справі № 822/1660/18, від 21 січня 2021 року у справі № 826/3200/14.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Ураховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін не має, оскільки апеляційним судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Приватне сільськогосподарське підприємство "Новогригорівське" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі - залишив без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 540/4026/21 залишив без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 28 жовтня 2022 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.