Ухвала

від 10.11.2021 по справі 750/10830/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/4823/464/21 Слідчий суддя ОСОБА_1 Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 рокум. Чернігів

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2021 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2021 року частково задоволено клопотання дізнавача ВД Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42021272130000009 та накладено арешт на зібраний урожай соняшнику, який на даний час знаходиться в кузовах та причепах вантажного самоскиду марки «КАМАЗ» моделі «55102», державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , та вантажного самоскиду марки «КАМАЗ» моделі «55102», державний номерний знак НОМЕР_3 , з причепом, державний номерний знак НОМЕР_4 .

Заборонено службовим особам підприємств, установ, організацій фізичним та/або юридичним особам, чи будь-яким іншим особам, а також особам, які є власниками даного рухомого майна відчужувати, розпоряджатися таким майном, змінювати його індивідуальні властивості. В задоволенні решти вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що накладення арешту на зібраний урожай, який в тому числі визнаний речовим доказом, з урахуванням приписів п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, є виправданим, а тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню. В той же час дізнавачем не спростовано твердження власника майна, що він не був обізнаний про наявний арешт земельної ділянки, тобто не доведено їх використання в якості знаряддя злочину. Значення транспортних засобів та комбайну в якості речового доказу є незначним, оскільки всі необхідні факти вже зафіксовані. За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для третіх осіб, суд прийшов до висновку, що накладення арешту на дане майно невиправдано обмежить права власників.

Оскаржуючи ухвалу слідчого судді до суду апеляційної інстанції прокурор у кримінальному провадженні просить її скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання дізнавача та накласти арешт на спеціалізований, вантажний самоскид марки «КАМАЗ» моделі «55102», з кабіною зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1991 року випуску, реєстраційний номер кузова « НОМЕР_5 » з начепленим до нього двоосьовим, металевим спеціалізованим причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , 1989 року випуску, зеленого кольору, марки «ГКБ» моделі «8527» реєстраційний номер шасі (кузова, рами) « НОМЕР_6 » в кузові якого та причепу до нього був наявний зібраний урожай соняшнику; спеціалізований, вантажний самоскид марки «КАМАЗ» моделі «55102», з кабіною оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1985 року випуску, реєстраційний номер кузова « НОМЕР_7 , з начепленим до нього двоосьовим, металевим спеціалізованим причепом державний номерний знак НОМЕР_4 , 1987 року випуску, зеленого кольору, марки «ГКБ» моделі «8527» реєстраційний номер шасі (кузова, рами) « НОМЕР_8 » в кузові якого та причепі до нього був наявний зібраний урожай соняшнику; комбайн марки «CLAAS Lexion 480», тип (вид) - 546, ідентифікаційний (серійний номер шасі, кузова)) - НОМЕР_9 , 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_10 , за допомогою якого незаконно збирали урожай соняшнику, які є знаряддям вчинення кримінального правопорушення і визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та в подальшому зберігати на штрафному майданчику транспортних засобів при СПД №1 ЧРУП ГУНП в Чернігівській області за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Куликівка, вул. Миру № 95 Куликівська ОТГ як найближчого правоохоронного органу за місцем вчинення кримінального правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що клопотання про накладення арешту було подане з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. При цьому автор скарги зауважує, що слідчий суддя не вправі був надавати оцінку складу кримінального правопорушення. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться слідчі дії для встановлення всіх обставин події.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано частково відмовлено у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, відділом дізнання Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області проводиться досудове розслідування у зазначеному вище кримінальному провадженні, розпочатому за ч.1 ст. 197-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 18.05.2021 до Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області з Козелецької окружної прокуратури надійшли матеріали кримінального провадження № 42021272130000009 від 18.05.2021, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, відповідно до яких під час вивчення стану законності при використанні земельних ділянок комунальної власності, не переданих у власність чи користування, на території Куликівської об`єднаної територіальної громади установлено факт самовільного, за відсутності дозвільних документів, зайняття невстановленими особами земельної ділянки з кадастровими позначеннями № 7422786500:01:002:1059 площею 42.5847 га, розміщеної поміж с. Салтикова Дівиця та смт. Куликівка на території Куликівської ОТГ.

30.07.2021 проведеним оглядом місця події встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером № 7422786500:01:002:1059розміщена за межами смт. Куликівка, Чернігівського району в напрямку руху з вказаного населеного пункту до с. Салтикова Дівиця, Чернігівського району, Чернігівської області та, має загальну площу 42.5847га. На момент огляду вказана земельна ділянка та суміжні земельні ділянки, що в свою чергу перебувають у приватній власності громадян, а саме ділянки з кадастровими номерами: № 7422786500:01:002:0191, №7422786500:01:002:0192, № 7422786500:01:002:0193 Засіяні одним масивом злакової культури - соняшнику, урожай 2021 року, який є на стадії дозрівання та є не зібраний.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію права власності № 161081677 від 26.03.2019, земельна ділянка з кадастровим номером № 7422786500:01:002:1059 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1795453074227) ділянка загальною площею 42.5847 га є землями запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Відповідно до запису про право власності № 30877854 від 29.03.2019 та, акту прийому-передачі земельної ділянки із державної у комунальну власність, виданого головним управлінням Держгеокадастру в Чернігівській області право власності земельної ділянки № 7422786500:01:002:1059 (земельна ділянка перебуває) у комунальній власності Куликівської об`єднаної територіальної громади в особі Куликівської селищної ради.

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.09.2021 було накладено арешт на земельну ділянку № 7422786500:01:002:1059 площею 42.5847 га та накладено арешт на урожай, що зростає на даній ділянці - соняшник який є урожаєм 2021 року.

12.10.2021 в період часу з «02» год. «55» хв. по «03» год. «55» хв. під час огляду місця події на земельній ділянці з кадастровим номером №7422786500:01:002:1059, на яку ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова накладено арешт,оглядом виявлено технічні транспортні засоби, а саме: спеціалізований, вантажний самоскид марки «КАМАЗ» моделі «55102», з кабіною зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1991 року випуску, реєстраційний номер кузова « НОМЕР_5 » з начепленим до нього двоосьовим, металевим спеціалізованим причепом державний номерний знак НОМЕР_2 , 1989 року випуску, зеленого кольору, марки «ГКБ» моделі «8527» реєстраційний номер шасі (кузова, рами) « НОМЕР_6 » в кузові якого та причепу до нього наявний зібраний урожай соняшнику; спеціалізований, вантажний самоскид марки «КАМАЗ» моделі «55102», з кабіною оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1985 року випуску, реєстраційний номер кузова « НОМЕР_7 , з начепленим до нього двоосьовим, металевим спеціалізованим причепом державний номерний знак НОМЕР_4 , 1987 року випуску, зеленого кольору, марки «ГКБ» моделі «8527» реєстраційний номер шасі (кузова, рами) « НОМЕР_8 » в кузові якого та причепу до нього наявний зібраний урожай соняшнику; комбайн марки «CLAAS Lexion 480», відповідно до інформаційної металевої таблички: тип (вид) - 546, ідентифікаційний (серійний номер номер шасі, кузова)) НОМЕР_9 , 2002 року випуску, без наявної державної реєстрації, за умов відсутності на даному транспортному засобі державного номерного знаку, за допомогою якого незаконно збирали урожай соняшнику.

Згідно технічного паспорту серії НОМЕР_11 виданого на спеціалізований вантажний самоскид марки «КАМАЗ» моделі «55102», оранжевого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , 1985 року випуску - власником даного транспортного засобу являється: ОСОБА_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту серії НОМЕР_12 виданого на спеціалізований причеп державний номерний знак НОМЕР_4 , 1987 року випуску - власником даного причепу являється: ОСОБА_9 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту серії НОМЕР_13 виданого на спеціалізований вантажний самоскид марки «КАМАЗ» моделі «55102», зеленого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , 1991 року випуску - власником даного транспортного засобу являється: ОСОБА_9 .

Відповідно до технічного паспорту серії НОМЕР_14 виданого на спеціалізований причеп державний номерний знак НОМЕР_2 , 1989 року випуску - власником даного причепу являється: ОСОБА_8 .

Згідно технічного паспорту (реєстраційне свідоцтво) на комбайн марки «CLAAS Lexion 480», біло-зеленого кольору, який відповідно до прикріпленої на його кузові металевій інформаційній таблички з позначеннями: тип (вид) - 546, ідентифікаційний (серійний номер шасі, кузова)) НОМЕР_9 , 2002 року випуску - на момент його огляду не має державної реєстрації, за умов відсутності на даному транспортному засобі державного номерного знаку та з даного приводу документів, що підтверджують даний факт.

Користувачем/водієм комбайну марки «CLAAS Lexion 480» не надано жодних підтверджуючих державних та виданих уповноваженими органами - їх посадовими особами документів на право власності даним транспортним засобом.

Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні дізнавача доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції, при цьому було вислухано доводи дізнавача та власника майна, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відсутні підстави у цьому кримінальному провадженні для накладення арешту на майно особи, яка фактично відповідно договору надавала послуги зі збору урожаю та не була обізнана про незаконність таких дій у зв`язку з накладенням арешту на земельну ділянку, що не було спростовано ні дізнавачем в районному суді, ні прокурором при розгляді його скарги судом апеляційної інстанції. Дізнавач та прокурор в судовому засіданні пояснили, що на даний час не існує доказів попередньої змови власників техніки з особою, яка незаконно захопила земельну ділянку на скоєння злочину, за ознаками якого розслідується кримінальне провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевказані правові норми, якими регулюється порядок застосування інституту забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, наведені органом досудового розслідування в клопотанні щодо арешту зернозбиральної техніки є необґрунтованими, а тому підстави для накладення арешту на майно, про яке йде мова в апеляційній скарзі прокурора, визначені ст. 170 КПК України, в даному провадженні відсутні.

В ухвалі слідчого судді детально проаналізовано, з чим погоджується і колегії суддів апеляційної інстанції, що органом досудового розслідування жодним чином не доведено, що техніка на яку просив накласти арешт дізнавач є знаряддям злочину та має важливе доказове значення для доведення будь-якої з обов`язкових ознак даного злочину, що встановлюються під час кримінального провадження і що наслідки арешту майна для власника майна, який використовує даний комбайн та спеціалізовані вантажні самоскиди з причепами для здійснення господарської діяльності і заборона його використання та розпорядження ним становитиме для власника надмірний тягар.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування ухвали суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна надано оцінку складу кримінального правопорушення є безпідставними з огляду на наступне.

Нормами КПК України встановлено, що разом з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий/прокурор повинні додати матеріали, які підтверджують необхідність застосування таких правових механізмів. Слідчий суддя при розгляді самого клопотання повинен звернути увагу на наявність доказів, які б підтверджували наведені у клопотанні доводи. Такі докази, в свою чергу, також підлягають аналізу з боку слідчого судді в нарадчій кімнаті під час вирішення клопотання по суті. Обґрунтованість рішення слідчого судді про накладення певних обмежень на права фізичної або юридичної особи повинна бути такою, яка б переконувала стороннього спостерігача, що дане втручання у права з боку держави є необхідним та пропорційним. В рамках даного провадження слідчий суддя, розглядаючи клопотання дізнавача на предмет його обґрунтованості дійшов до висновку, що надані дізнавачем докази не доводять необхідності та наявності підстав для арешту майна третіх осіб. На думку колегії суддів, дані висновки слідчого судді є цілком обґрунтованими та відповідають вимогам закону. Поряд з цим, колегія суддів відмічає, що висновки слідчого судді під час досудового розслідування не мають преюдиційного значення під час розгляду кримінального провадження по суті та не перешкоджають подальшому проведенню досудового розслідування та встановленню наявності чи відсутності події правопорушення та винних осіб.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі прокурора, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 132, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 жовтня 2021 року, якою частково задоволено клопотання дізнавача ВД Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42021272130000009 та накладено арешт на зібраний урожай соняшнику, а в задоволенні решти вимог відмовлено залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4