Рішення

від 09.11.2021 по справі 640/33401/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2021 року м. Київ № 640/33401/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадження) адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства ЕСФАЄР

до відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ЕСФАЄР (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.11.2020 року № 3050701 про зменшення Приватному підприємству ЕСФАЄР (код ЄДРПОУ 31024262) розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 237 253 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ПП ЕСФАЄР не погоджується із висновками, викладеними у Акт від 07.10.2020 року №61/26-15-05-01-01/3102262 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2020 року, які вмотивовані нереальністю господарських операцій по отриманню позивачем товарів від контрагента ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 43204947) та робіт від контрагента ТОВ ІБК Енергоефективність (код ЄДРПОУ 39436466).

Позивачем зауважено, що зустрічні перевірки контрагентів податковим органом не проведено, в свою ергу, позивач є сумлінним платником податків, усі господарські операції здійснені на підставі первинних документів, укладених в законний спосіб та підписаних уповноваженими особами суб`єктів господарювання. В свою чергу, розрахунки проведено у безготівковій формі лише після поставки товару чи виконання робіт. Зокрема, перелічені у накладних товари позивачем отримано фактично та використано у подальшому при здійснені фінансово-господарської діяльності, що документально підтверджується.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі висновків Акт від 07.10.2020 року №61/26-15-05-01-01/3102262.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 05.03.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що відповідачем встановлено відсутність підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС та ТОВ ІБК Енергоефективність .

Щодо ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС відповідачем зауважено, що облікова кількість працівників товариства - 5 осіб; за липень 2020 року задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість; відсутній економічний ефект (дохід) не відповідає меті господарської діяльності; оскільки дане товариство декларації з екологічного, земельного та транспортного податку не подавало, перевіркою встановлено відсутність відповідних ресурсів на підприємстві; згідно з аналізу даних ЄРПН товариство не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, тепло-водопостачання, зв`язку тощо, що свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності, а також не отримувало товару з номенклатурою кронштейни по ланцюгу постачання.

Зокрема, позивачем не надано до перевірки сертифікати якості, сертифікати відповідності, паспорти заводів - виробників або інших документів, якими підтверджується якість та походження матеріалів, використаних для виготовлення вогнетривких будівельних композицій, придбаних у ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС , наявність яких передбачена пунктом 5.1 Договору №14/Ф від 14.07.2020 року.

Крім того, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні щодо перевезення спірного товару.

Відповідачем зауважено, що номенклатура та обсяг реалізованих та придбаних товарів, відсутність трудових ресурсів, необоротних активів, в тому числі, орендованих, свідчить про фізичну неможливість здійснення ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС господарської діяльності.

Таким чином, перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС та ПП ЕСФАЄР .

Неможливість вчинення господарських операцій позивача з ТОВ ІБК Енергоефективність відповідач вбачає у відсутністі декларацій з екологічного, земельного та транспортного податку, що свідчить про відсутність відповідних ресурсів на підприємстві.

Згідно з аналізом даних ЄРПН товариство не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, тепло-водопостачання, зв`язку тощо, що свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності; за даними ЄРПН ТОВ ІБК Енергоефективність у червні 2020 року надавало послуги будівельно-ремонтного характеру, окрім ПП ЕСФАЄР , ще 51 компанії, серед яких 12 компаній знаходиться поза межами міста Києва; згідно звітів про нарахування зарплати кількість працівників ТОВ ІБК Енергоефективність складала - 13 осіб, в той час, як задекларована кількість власних працівників не відповідає задекларованим об`ємам реалізованих робіт та послуг; на балансі товариства відсутні власні транспортні засоби для перевезення власних працівників; виплати на відрядження працівникам не нараховувались.

Таким чином, перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Також, відповідачем звернуто увагу, що у реквізитах договорів №ТС03/01 від 03.01.2020 року, укладеного між ТОВ ЕСФАЄР ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41956999) та позивачем, №29-11/2019 від 29.11.2019 року, укладеного між ТОВ РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД (код ЄДРПОУ 21650831) містяться номери рахунків, відкриті датами раніше або закриті на момент укладання договору, що свідчить про те, що зазначені вище договори укладено виключно для здійснення вигляду господарської операції та очевидно з підробленими або ж взагалі, складений після закриття вказаного банківського рахунку, датою раніше, аніж був укладений сам договір, зокрема:

- р/р 26000010043913, договір №29-11/2019 від 29.11.2019 року, укладений між ТОВ РЮЛА-МОДУЛЬ ЛТД (код ЄДРПОУ 21650831) та позивачем (згідно АІС Податковий Блок рахунок закритий 30.08.2019 року);

- р/р НОМЕР_1 , договір №ТС03/01 від 03.01.2020 року, укладений між ТОВ ЕСФАЄР ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41956999) та позивачем (згідно АІС Податковий Блок рахунок відкрито 03.08.2020 року).

Таким чином, відповідач заперечує існування перелічених вище документів на день їх підписання, оскільки рахунки банківською установою формуються в автоматизованій банківській системі в автоматичному режимі, а тому наперед його номер не може бути відомим.

Враховуючи викладене, відповідач проти задоволення позову заперечує.

Через канцелярію суду 05.03.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого, зокрема, просить здійснити розгляд справи у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2021 року клопотання відповідача про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні повернуто без розгляду.

Через канцелярію суду 24.03.2021 року позивачем подано відповідь на відзив.

Позивач проти тверджень, викладених у відзиві заперечує з підстав, зазначених у позові. Зокрема, позивачем надані додаткові пояснення щодо господарських операцій із ТОВ ЕСФАЄР ТРЕЙД та ТОВ РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД та долучено до матеріалів справи копії первинних документів, які, на переконання позивача, підтверджують реальність цих операцій.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого орган виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 Про деякі питання територіальних органів ДПС , відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 Про деякі питання територіальних органів ДПС , з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ Про центральні органи виконавчої влади (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 Про утворення територіальних органів ДПС , ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у місті Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 року №755 Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України проведено державну реєстрацію відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Таким чином, на теперішній час функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києві, перейшли до його правонаступника - відокремленою підрозділу Державної податкової служби України Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДПОУ ВП:44116011).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку замінити відповідача на правонаступника, а саме Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

У період з 24.09.2020 року по 30.09.2020 року ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП ЕСФАЄР (код ЄДРПОУ 31024262) відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ЕСФАЄР з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. за липень 2020 року складено Акт від 07.10.2020 року №61/26-15-05-01-01/3102262 (далі також - Акт перевірки), за висновками якого встановлено порушення ПП ЕСФАЄР пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення різницю між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) та відповідно суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) (що переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за липень 2020 року на загальну суму 237 253, 00 грн.

20.10.2020 року ПП ЕСФАЄР подано Заперечення на Акт перевірки.

Листом ГУ ДПС у м. Києві від 02.11.2020 року №144589/10/26-15-07-01-01 Про результати розгляду заперечень висновки Акта перевірки залишені без змін, а Заперечення - без задоволення.

На підставі висновків Акта перевірки 05.11.2020 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №3050701 на суму 237 253,00 грн.

17.11.2020 року ПП ЕСФАЄР подано до ДПС України скаргу на податкове повідомлення-рішення №3050701.

Рішенням ДПС України від 18.12.2020 року №35733/6/99-00-06-02-01-06 залишено податкове повідомлення-рішення №3050701 від 05.11.2020 року без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 05.11.2020 року №3050701 протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі також - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 75.1. статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до змісту підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 78.1.8. пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.21 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктами 79.1, 79.2, 79.3 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

З матеріалів справи судом встановлено дотримання ГУ ДПС у м. Києві процедури здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки та оформлення її результатів, що не ставиться під сумнів позивачем.

Щодо суті встановлених ГУ ДПС у м. Києві порушень податкового законодавства України позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту Акта перевірки (стор.8), спірною перевіркою здійснення операцій ПП ЕСФАЄР з контрагентом ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 43204947), встановлено, що між ПП ЕСФАЄР (Покупець) та ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС (Продавець) укладено Договір поставки від 14.07.2020 року №14/Ф (далі також - Договір).

Дослідивши зміст Договору, судом встановлено, що Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, що вказується в накладних (пункт 1.1.).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, ціна товару зазначається в накладних і встановлюється в національній валюті України. Зокрема, датою постачання вважається дата передачі товару Покупцеві або його перевізнику (дата накладної).

Відповідно до пункту 5.1 Договору, якість і комплектність товару, що постачається, повинна відповідати зразкам, які мають бути узгоджені з Покупцем, а також діючим стандартами і технічним нормам згідно законодавства України.

Згідно із змістом видаткової накладної від 17.07.2020 року №89 ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС реалізовано позивачу товар - кронштейни, на загальну суму 363 390, 00 грн., а т.ч. ПДВ 60 565, 00 грн. та згідно з видатковою накладною №90 від 17.07.2020 року на загальну суму 363 836, 07 грн., в т.ч. ПДВ 60 637, 68 грн.

При цьому, ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС на адресу ПП ЕСФАЄР оформлено та зареєстровано податкові накладні №9 від 17.07.2020 року на загальну суму 363 390,00 грн., в т.ч. ПДВ 60 565, 00 грн., та №10 від 17.07.2020 року на загальну суму 363 836, 07 грн., в т.ч. ПДВ 60 637, 68 грн. - всього на загальну суму 727 216, 07 грн., в т.ч. ПДВ 121 2023, 00 грн.

Контролюючим органом зазначено, що до перевірки не надано сертифікати якості, сертифікати відповідності, паспорти заводів - виробників або інших документів, якими підтверджується якість та проходження матеріалів, використаних для виготовлення вогнетривких будівельних композицій, придбаних у ТОВ ГЛОБАЛ ПЛЮС , наявність яких передбачена пунктом 5.1 Договору від 14.07.2020 року №14/Ф та товарно-транспортні накладні.

Разом з тим, із змісту Договору поставки судом встановлено відсутність застосування Сторонами специфікацій до договору, в яких може бути зазначено найменування, кількість, ціна товару, що свідчить про відсутність у Продавця обов`язку оформлювати специфікації на поставку кожної партії товару.

Враховуючи викладене, в межах спірних правовідносин, специфікація як первинний документ не є обов`язковим документом, що підтверджує взаємовідносини між контрагентами в проведених ними господарських відносинах, а лише одним з документів, який може бути складено за бажанням сторін.

Зокрема, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (із змінами і доповненнями) (в редакції, чинній на момент здійснення господарський операцій між позивачем та контрагентами) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Накладна - документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Є декілька видів накладних, наприклад, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, тощо. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання. Товарно-транспортна накладна використовується, якщо в процесі купівлі-продажу бере участь транспортна (експедиторська) компанія, що займається перевезенням товару від продавця до покупця.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, постачання товару здійснюється на умовах самовивезення Покупцем товару зі складу постачальника.

З огляду на викладене, у позивача відсутній обов`язок складати товарно-транспортні накладні в межах спірної господарської операції, в той час, як відповідачем безпідставно вказано про неподання позивачем відповідних товарно-транспортних накладних на підтвердження перевезення товару, отриманого у контрагента.

Крім того, неможливість вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентом контролюючим органом обґрунтовано тим, що відповідно до Звіту нарахування єдиного внеску, поданого ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС за липень 2020 року, облікова кількість штатних працівників 5 осіб, нарахована з/п 5950 грн/міс. на підприємстві.

Згідно з фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, поданого ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС за 2019 рік, станом на 31.12.2019 рік основні фонди відсутні. За II кв. 2020 року фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва не подано.

Декларацію з податку на додану вартість подано за липень 2020 року (від 17.08.2020 року № 9203474482), відповідно до якої задекларовані податкові зобов`язання - 2 389 147 грн., податковий кредит - 2 389 173 грн, від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту потомного звітного (податкового) періоду (рядок 19) - 26 гривень. За серпень 2020 року ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС подано декларацію з податку на додану вартість (від 17.09.2020 року № 9235780626), в якій задекларовано лише від`ємне значення з податку на додану вартість попереднього періоду у сумі 26 грн.

За висновками контролюючого органу, оскільки ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку до контролюючих органів не подано, перевіркою встановлено відсутність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки тощо) на підприємстві.

Згідно аналізу даних ЄРПН ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС не отримувало послуги з оренди приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, не придбавало канцелярські засоби тощо. Відсутність таких витрат, на переконання відповідача, є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

В результаті проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних по ланцюгу постачання встановлено, що ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС товари з номенклатурою: кронштейни, код УКТ ЗЕД 8302490090, не придбавало за весь період діяльності.

У періоді з моменту реєстрації ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС (03.09.2019 року) по 31.07.2020 року у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані накладні на придбання товарів за номенклатурою: біжутерія, вироби для волосся, гомілка куряча, косметички, кульки надувні, лизуни, лежаки, майонез, крило куряче, печінка куряча, приправи, рюкзаки, свічки, субпродукти курячі, філе курячі, цитрусові, тощо. Зареєстровані податкові накладні на продаж за номенклатурою: арматура кріплення, бензопили, бігові доріжки, велотренажер, вироби з гуми, вібромасажери, дрилі, еліптичний тренажер, кабелі, клей-піна, колготки, кронштейни, ліжаки, освітлювальні прилади, система зрошення, стіл, шуруповерти, тощо.

Номенклатура та обсяг реалізованих та придбаних товарів, відсутність трудових ресурсів, необоротних активів, в тому числі орендованих свідчить про фізичну неможливість здійснення ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС господарської діяльності.

Таким чином, перевіркою неможливо встановити походження товару, реалізованого ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС на адресу ПП ЕСФАСР у липні 2020 року, оскільки по ланцюгу постачання TOВ ГЛОБОЛ ПЛЮС даний товар відсутній.

Враховуючи викладене, наданий до перевірки договір, видаткові накладні та податкові накладні не взяті до уваги ГУ ДПС у м. Києві як первинні документи, що підтверджують проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС .

Ознайомившись із доводами контролюючого органу, викладеними у Акті перевірки, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 201. 1 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Верховним Судом у своїй постанові від 13.03.2018 року у справі № 809/1062/17 зроблено висновок про обґрунтованість відхилення доводів контролюючого органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача, зважаючи на те, що вони ґрунтуються виключно на припущеннях, які в свою чергу базуються на узагальненій податковій інформації без дослідження первинних документів позивача. При цьому, можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких, сформовано позивачем податковий кредит.

Згідно з абзацами 1-5 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Зокрема, видаткова накладна - це первинний документ, що підтверджує факт постачання товарів (товарно-матеріальних цінностей), як правило, від постачальника до покупця.

На підтвердження факту виконання вказаних вище спірних договорів позивачем надано копії первинної документації, які долучено до матеріалів справи.

У постанові від 13.10.2020 року у справі № 0340/1408/18 Верховним Судом зазначено, що виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються при визначенні фінансового результату, та права на податковий кредит, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності). Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Ні наявна у контролюючого органу податкова інформація, ні відсутність у постачальників контрагента чи у контрагента достатньої кількості основних засобів та трудових ресурсів самі по собі не можуть бути самостійними підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність недоліків у первинних документах може свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Суд зауважує, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року у справі № П/811/3228/14, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Такі ж висновки сформовані у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 826/6245/18: не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що перевіркою повно та об`єктивно встановлено, що господарські операції між позивачем та ТОВ ГЛОБОЛ ПЛЮС не мають реального характеру, оскільки первинні документи, надані позивачем до перевірки та суду, відповідають умовам договору та бухгалтерському обліку.

Так, висновки перевірки, викладені у Акті, ґрунтуються лише на відомостях з ЄРПН, та містять лише не підтверджені достовірними доказами міркування відповідача щодо недотримання контрагентом податкової дисципліни, що не може ставитися у провину платника податку.

Крім того, відповідачем не долучено до матеріалів справи доказів блокування податкових накладних №9 від 17.07.2020 року на загальну суму 363 390,00 грн., в т.ч. ПДВ 60 565, 00 грн., та №10 від 17.07.2020 року на загальну суму 363 836, 07 грн., в т.ч. ПДВ 60 637, 68 грн. - всього на загальну суму 727 216, 07 грн., в т.ч. ПДВ 121 2023, 00 грн. або невідповідності вимогам до первинної документації видаткових накладних від 17.07.2020 року №89 на загальну суму 363 390, 00 грн., в т.ч. ПДВ 60 565, 00 грн. та №90 від 17.07.2020 року на загальну суму 363 836, 07 грн., в т.ч. ПДВ 60 637, 68 грн.

Крім того, щодо господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ ІБК Енергоефективнсть , контролюючим органом встановлено, що між ПП ЕСФАЄР (Замовник) та ТОВ ІБК Енергоефективність (Підрядник) укладено Договір підряду на виконання робіт від 24.02.2020 року №2402-2020 (далі також - Договор).

Судом встановлено, що згідно з умовами Договору Підрядник зобов`язується у встановлений цим договором термін за завданням Замовника на свій ризик виконати з використанням матеріалів Замовника наступні роботи: підготовка армування, заповнення профілів вогнетривкими матеріалами; нанесення протипожежних складів на поверхню металевого армування і сандвіч-панелів; складання протипожежної рами та стулки згідно КД;

встановлення фурнітури, протипожежних стрічок та ущільнювачів; встановлення сандвіч - панелі в стулки дверей та люків; наклеювання HPL-панелей; встановлення склопакетів та наличників; упаковка та навантаження, а Замовник зобов`язується прийняти закінчені монтажні роботи та оплатити їх (пункт 1.1. Договору).

Перелік і обсяг робіт, інша інформація, пов`язана з цими роботами, вказується в узгодженої обома Сторонами додатком, що додається до цього договору... (пункт 1.2 Договору).

Право Підрядника на виконання зазначених в цьому договорі робіт не потребує наявності ліцензії (пункт 1.4 Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору, вартість виконання робіт за цим договором становить 2 948 890, 74 грн., в т.ч. ПДВ - 491 481, 79 грн. Розрахунок вартості виконання робіт за цим договором міститься в узгодженої обома Сторонами кошторисом, шо є невід`ємною частиною цього договору. Дана кошторис є твердою.

Відповідно до пункту 3.3 Договору Замовник за заявкою Підрядника перераховує в порядку авансу узгоджену Сторонами суму для придбання і доставки матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання, потрібних для виконання робіт. Підрядник зобов`язаний в разі залучення субпідрядників для виконання робіт - перевіряти у них наявність та кваліфікацію персоналу, залученого до виконання робіт, зазначених в цьому договорі (пункт 5.1.1 Договору).

Згідно з пунктом 6.1 Договору термін виконання робіт за цим договором: з 26.02.2020 року по 05.2020 року.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що Підрядник передає Замовникові виконані монтажні роботи по акту здачі - приймання виконаних робіт, в якому вказується вартість виконаних робіт.

Відповідно до Специфікації №1 до Договору №2402-2020 від 24.02.2020 року замовлено виготовлення металоконструкцій, 2680.81 м.кв. Ціна за 1 од. з ПДВ - 1100,00 грн. Всього з ПДВ - 2 948 891,00 грн. Графік виконання робіт: 1 черга - 10 робочих днів. 2 черга - 15 робочих днів, 3 черга - 10 робочих днів, 4 черга - 15 робочих днів. Всього 40 робочих днів.

Згідно з Специфікації №2 до Договору №2402-2020 від 24.02.2020 року замовлено виготовлення металоконструкцій, 2314,27 м.кв. Ціна за 1 од. з ПДВ - 1100,00 грн. Всього з ПДВ - 2 545 697,00 грн. Графік виконання робіт: 1 черга - 10 робочих днів, 2 черга - 10 робочих днів, 3 черга - 10 робочих днів, 4 черга - 15 робочих днів. Всього 35 робочих днів.

До спірної перевірки та суду позивачем надано наступні документи: акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: від 06.07.2020 року №060720/2 про виготовлення металоконструкцій у кількості 210 м.кв., сума ПДВ 38500, 14 грн., сума з ПДВ 231000, 84 грн.; від 08.07.2020 року №080720/2 про виготовлення металоконструкцій у кількості 220 м.кв., ПДВ 40333, 48 грн., сума з ПДВ 242000, 88 грн.; від 20.07.2020 року №200720/2 про виготовлення металоконструкцій у кількості 203 кв.м., ПДВ 37216, 80 грн., сума з ПДВ 696302, 53 грн.; податкові накладні, а саме: від 06.07.2020 року №1 на суму 231 000, 84 грн., в т.ч. ПДВ 38 500, 14 грн., №1 від 08.07.2020 року на суму 242 000, 88 грн., в т.ч. ПДВ 40 333, 48 грн., №2 від 20.07.2020 року на суму 223 300, 81 грн., в т.ч. ПДВ 37 216, 80 грн. всього на загальну суму 696 302, 53 грн., у т. ч. ПДВ 116 050, 42 грн.

На переконання відповідача, наведена інформація щодо TОB ІБК Енергоефективність , що свідчить про неможливість вчинення господарських операцій: згідно поданих ТОВ ІБК Енергоефективність у липні 2020 року до контролюючих органів Звітів про нарахування заробітної плати кількість працівників складала - 13 осіб, середня заробітна плата - 4953 грн.: згідно поданого ТОВ ІБК Енергоефективність фінансового звіту за 2019 рік до контролюючих органів балансова вартість основних засобів складає 22.6 тис. грн.; оскільки ТОВ ІБК Енергоефективність декларації з екологічного податку, земельного податку, транспортного податку до контролюючих органів не подавало, перевіркою встановлено відсутність відповідних ресурсів (складські, офісні приміщення, транспортні засоби, земельні ділянки тощо) на підприємстві; згідно аналізу даних ЄРПН у перевіряємому періоді ТОВ ІБК Енергоефективність не отримувало послуги з оренди приміщення, приміщення, опалення, водо-, тепло- постачання, зв`язку, не придбавало канцелярські засоби тощо. Відсутність таких витрат, на переконання відповідача, є одним із свідчень фактичної неможливості здійснення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

ТОВ ІБК Енергоефективність у перевіряємому періоді подано декларації з податку на додану вартість з наступними показниками за липень 2020 року (від 20.08.2020 № 9206778879): податкові зобов`язання - 6 537 146 грн., податковий кредит - 6 614 494 грн., від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточною звітного (податкового) періоду (рядок 19) - 77 348 грн.

За даними ЄРПН ТОВ ІБК Енергоефективність у липні 2020 року надавало послуги будівельно-ремонтного характеру (будівельно-монтажні роботи, оздоблювальні роботи, будівельне водозниження, буріння свердловин, будівництво насосної станції та водопроводу, влаштування монолітних фундаментів, електромонтажні роботи, капітальний ремонт, монолітно-каркасні роботи, монтаж систем кондиціонування, будівництво житлових будинків з паркінгом, будівництво виробничо-логістичної будівлі, покрівельні роботи, ремонт каналізації, ремонт оргтехніки, роботи по утепленню фасаду, технічне обслуговування системи водозниження, послуги архітектури дизайн-проекту, тощо) окрім ПП ЕСФАЄР ще 51 компанії, серед яких 12 компаній знаходиться поза межами міста Києва (Дніпропетровська. Львівська, Одеська, Запорізька, Київська області).

Одночасно з цим, за даними ЄРПН у ТОВ ІБК Енергоефективність контролюючим органом встановлено, що у перевіряємому періоді відсутнє придбання будь-яких послуг будівельно-ремонтного характеру, тобто вищезазначені послуги і роботи ТОВ ІБК Енергоефективність , на переконання відповідача, мало виконувати власними силами.

Об`єми та різнопрофільність вищезазначених та послуг, велика територіальна віддаленість об`єктів передбачає наявність у ТОВ ІБК Енергоефективність великої кількості власного персоналу, в тому числі, за профільною освітою (будівельники, інженери, монтажники, вантажники, бухгалтера, малярі, електромонтажники, зварювальники та інші) або залучення сторонніх трудових ресурсів у третіх осіб.

Відповідачем встановлено, що за даними ЄРПН ТОВ ІБК Енергоефективність не залучено сторонніх трудових ресурсів, а задекларована кількість власних працівників (13 осіб) не відповідає задекларованим об`ємам реалізованих робіт та послуг.

Окрім того, за результатами проведеного аналізу встановлено: у ТОВ ІБК Енергоефективність станом на 31.12.2019 року на балансі відсутні власні транспортні засоби для перевезення власних працівників.

За даними ЄРПН у перевіряємому періоді ТОВ ІБК Енергоефективність не придбавало будь-які транспорті послуги, зокрема перевезення пасажирів наземним, залізничним чи авіатранспортом; середня нарахована заробітна плата 13 працівників у липні 2020 року склала 4953,00 грн. та з урахуванням того, що мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2020 року складає 4723,00 грн., відповідач стверджує, що виплати на відрядження працівникам не нараховувались.

У зв`язку із встановленим, відповідач дійшов висновку про неможливо підтвердити надання та виконання ТОВ ІБК Енергоефективність вищезазначених робіт та послуг на адресу своїх контрагентів-покупців, враховуючи кількість замовлень, різнопрофільність робіт та територіальну віддаленість об`єктів.

Суд звертає увагу, що обставини реєстрації вказаних податкових накладних та віднесення постачальником сум ПДВ до податкових зобов`язань відповідачем в Акті перевірки не заперечуються.

В свою чергу, висновки щодо нереальності операції позивача та контрагента за Договором підряду на виконання робіт від 24.02.2020 року №2402-2020 ґрунтуються на аналізі відповідачем ЄРПН, в той час, як з матеріалів справи судом встановлено, що 29.11.2019 року між ПП ЕСФАЄР (Субпідрядник) і ТОВ РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД (Генеральний підрядник) укладено Договір субпідряду № 29- 11/2019 щодо виконання робіт з будівництва сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ на об`єкті по вул. Чорновола, 28/1 у Шевченківському районі м. Києва.

Суд зауважує, що згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, у Акті перевірки відсутні будь-які посилання на вказаний Договір субпідряду, оцінка останнього контролюючим органом в рамках спірної перевірки відсутні, в той час, як доводи відповідача, викладені у відзиві стосовно реальності реквізитів договорів №ТС03/01 від 03.01.2020 року, укладених між ТОВ ЕСФАЄР ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 41956999) та позивачем, №29-11/2019 від 29.11.2019 року, укладеного між ТОВ РІОЛА-МОДУЛЬ ЛТД та позивачем, не можуть братися судом до уваги, оскільки не були предметом спірної перевірки відповідно до висновків Акта.

Крім цього, суд зауважує, що відповідно до пункту 73.5 статті 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, докази проведення зустрічної звірки контрагентів позивача в межах спірної перевірки суду не надано, у Акті перевірки відсутні.

Відповідно до статті 9 Закону України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судова практика свідчить про те, що сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а так само, помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язання платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, усі первинні документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій - договори, видаткові та податкові накладні, інші документи, що підтверджують отримання та використання продукції надані податковому органу.

Під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що контролюючим органом отримано від позивача під час перевірки усі необхідні та достатні документи на підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, що не заперечується самим відповідачем у Акті перевірки, але, відповідачем залишено їх без належної уваги такі первинні документи платника податків, не надавши їм оцінки чи аналізу.

Таким чином, судом встановлено, що доводи та висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях та не мають під собою жодного документального підґрунтя або мотивування.

Щодо Акту перевірки слід підкреслити, пунктами 2, 3, 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745 (є чинним) визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, висновки контролюючого органу мають ґрунтуватися на результатах проведеної перевірки безпосередньо на підставі дослідження наданих первинних документів, тим паче, що платником податку були пред`явлені необхідні первинні документи, які є підставою для належного формування складу податкового кредиту.

Натомість, податковий орган не посилається навіть на результати перевірки контрагентів, а наводить, як докази нереальності операцій лише податкову інформацію, повністю ігноруючи первинні документи платника податку у їх сукупності та взаємозв`язку.

Суд зауважує, що твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, не свідчить про безтоварність операцій з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у перевіряємий період. Більш того, законодавство не ставить у обов`язок суб`єкту господарювання наявності працівників саме у штаті такого суб`єкту для можливості здійснення ним господарської діяльності. Так, працівники можуть працювати на умовах найму, аутсорсингу, на підставі цивільно-правових та інших договорів тощо. Зазначені факти також не перевірені податковим органом, отже не є підтвердженою їх відсутність.

Необхідно зазначити, що процес аналізу інформаційних баз даних ДПС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 року у справі № 811/2154/13-а зазначено, що будь - яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального Закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань, а тому здобуті таким чином докази не можуть визнаватись належними.

Податковий орган як орган державної влади зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стосовно права платника на податковий кредит це означає, що податковий орган може посилатись на неправомірність включення платником податків суми ПДВ до складу податкового кредиту лише у випадках, визначених законом, і лише з посиланням на норми Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведені висновки суду, відповідач на виконання наведених вимог Кодексу, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесених на підставі Акту перевірки від 07.10.2020 року №61/26-15-05-01-01/3102262 оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Так, у пункті 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.11.2020 року № 3050701 про зменшення Приватному підприємству ЕСФАЄР розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 237 253 грн. є протиправним, та підлягає скасуванню.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У матеріалах справи міститься платіжне доручення від 24.12.2020 року №1650 на суму 3 558,81 грн., яким підтверджується сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви.

З огляду на задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення сплаченої суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві на користь ПП ЕСФАЄР в повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства ЕСФАЄР задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05.11.2020 року № 3050701 про зменшення Приватному підприємству ЕСФАЄР (код ЄДРПОУ 31024262) розміру від`ємного значення податку на додану вартість на суму 237 253 грн.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства ЕСФАЄР (код ЄДРПОУ 31024262, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 117) суму сплаченого судового збору у розмірі 3 558, 81 грн. (три тисячі п`ятсот п`ятдесят вісім грн. 81 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП:44116011, адреса: 04160, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Приватне підприємство ЕСФАЄР (код ЄДРПОУ 31024262, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 117);

Відповідач: відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне судове рішення складено 09.11.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна