Постанова

від 26.10.2022 по справі 640/33401/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/33401/20 Суддя першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М.,

секретаря Вишняк В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства «Есфаєр» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021, -

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Есфаєр» (далі - позивач, ПП «Есфаєр») звернулось у суд з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 05.11.2020 №3050701.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, реальність спірних господарських операцій підтверджується первинною документацією.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що матеріалами справи не підтверджується реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Глобол Плюс» та ТОВ «ІБК «Енергоефективність».

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.

Судом установлено, що в період з 24.09.2020 по 30.09.2020 ГУ ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Есфаєр» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис грн, за липень 2020 року, за результатами якої складено акт від 07.10.2020 №61/26-15-05-01-01/3102262 (далі - Акт перевірки), згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) та відповідно суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) (що переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за липень 2020 року на загальну суму 237253,00 грн.

05.11.2020 на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №3050701, яким зменшено ПП «Есфаєр» суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2020 року на суму 237253,00 грн.

Не погоджуючись із указаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що висновок відповідача про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Глобол Плюс» та ТОВ «ІБК «Енергоефективність» спростовується наявною в матеріалах справи первинною документацією.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що висновок відповідача про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, ґрунтується на виявленому в ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій за участю позивача та його контрагентів - ТОВ «Глобол Плюс» та ТОВ «ІБК «Енергоефективність».

Отже, у межах даного спору потрібно, зокрема, встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Глобол Плюс», ТОВ «ІБК «Енергоефективність», обставини виконання умов договору, ділову мету в його укладанні, встановити спеціальну податкову правосуб`єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснює такі види діяльності, зокрема, виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (основний), виробництво й оброблення інших складних виробів, у т.ч. технічних, установлення столярних виробів, виробництво металевих дверей і вікон, інші будівельно-монтажні роботи.

На час існування спірних правовідносин і позивач, і його контрагенти (ТОВ «Глобол Плюс» та ТОВ «ІБК «Енергоефективність») володіли належним рівнем правосуб`єктності, були зареєстровані платниками ПДВ, протилежного відповідачем не доведено.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Глобол Плюс» (Продавець) укладено договір поставки №14/Ф від 14.07.2020, за умовами якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та платити товар за ціною, що вказується в накладних.

На виконання умов указаного договору позивачу реалізовано відповідний товар (кронштейни), що підтверджується видатковими накладними від 17.07.2020 №89, №90 та податковими накладними від 17.07.2020 №9, №10.

Факт оплати позивачем поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по банківському рахунку.

Крім того між ПП «Есфаєр», як замовником, та ТОВ «ІБК «Енергоефективність», як підрядником, укладено договір підряду на виконання робіт №2402-2020 від 24.02.2020, за умовами якого підрядник зобов`язувався виконати з використанням матеріалів замовника певні роботи (підготовка армування, заповнення профілів вогнетривкими матеріалами; нанесення протипожежних складів на поверхню металевого армування і сандвіч-панелів; складання протипожежної рами та стулки згідно КД; встановлення фурнітури, протипожежних стрічок та ущільнювачів; встановлення сандвіч - панелі в стулки дверей та люків; наклеювання HPL-панелей; встановлення склопакетів та наличників; упаковка та навантаження), а замовник - прийняти закінчені монтажні роботи та оплатити їх.

На виконання умов указаного договору ТОВ «ІБК «Енергоефективність» виконано роботи щодо виготовлення металоконструкцій, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.07.2020 №060720/2, від 08.07.2020 №080720/2, від 20.07.2020 №200720/2 та податковими накладними від 06.07.2020 №1, від 08.07.2020 №1, від 20.07.2020 №2.

Факт оплати позивачем виконаних робіт підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по банківському рахунку.

Також, з`ясовано, що вказані вище товари та роботи придбані позивачем з метою здійснення власної господарської діяльності, зокрема з метою виконання своїх зобов`язань, як субпідрядника, перед ТОВ «Ріола-Модуль ЛТД», як генпідрядником, за Договором субпідряду №29-11/2019 від 29.11.2019, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором, додатковими угодами, договірними цінами, довідками про вартість виконаних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, видатковими накладними.

Водночас посилання податкового органу на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних, як на доказ нереальності спірних правочинів, апеляційний суд уважає безпідставними, оскільки наявність таких документів договорами не передбачена, а за договором поставки постачання здійснюється на умовах самовивозу.

При цьому посилання відповідача на наявну у нього податкову інформацію суд уважає неналежними та недостатніми доказами нереальності господарських операцій позивача з ТОВ «Глобол Плюс» та ТОВ «ІБК «Енергоефективність», оскільки вказану інформацію відповідачем суду не надано, а згідно з ч. 1 ст. 61 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, а відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Поряд з цим матеріали справи не містять, в т.ч. в Акті перевірки не зазначено, доказів на підтвердження наявності обвинувального вироку або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, та/або інших судових рішень, в яких була б встановлена фіктивність спірних правочинів.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Тобто визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо оцінки доводів податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами, то такі доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими позивачем доказами.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що позивачем надано усі належним чином оформлені первинні документи, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Глобол Плюс», ТОВ «ІБК «Енергоефективність».

Ураховуючи вищезазначене, апеляційний суд уважає правильним висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення є безпідставним та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділа Державної податкової служби України, залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2021 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді О.Є. Пилипенко

Я.М. Собків