Постанова

від 19.10.2021 по справі 160/301/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/301/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року (головуючий суддя Букіна Л.Є.)

в адміністративній справі №160/301/19 за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родина" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), звернувся 10.01.2019 року до суду з адміністративним позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родина" з вимогами про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме:

- склади для зберігання зерна в кількості 10 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці автогараж: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 22а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці механізований тік: сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні в кількості 2 одиниць, бункер загрузки, бункери розгрузки в кількості 4 одиниць, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів - 1 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці комплекс заправки: паливні заправні колонки в кількості 4 одиниць, паливні резервуари в кількості 6 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 72, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці тракторної бригади: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, зварювальний пост, вулканізація, що розташовані: вул. Леніна, 71, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці мехмайстерня: ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати в кількості 3 одиниць, твердопаливний котел по типу буржуйка , що розташовані: вул. Леніна, 30а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці тваринницького комплексу: в корпусі для свиноматок дахові дефлектори в кількості 4 одиниць, за адресою: вул. Квіткова, 31, с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровської області Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Родина (місцезнаходження: вул. Леніна, 25, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53031; місце провадження діяльності: дільниця автогаражу (вул. Леніна, 22а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області);

- дільниця механізований тік (вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області);

- дільниця комплекс заправки (дільниця зберігання ПММ) (вул. Леніна, 72, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області); дільниця тракторної бригади та зберігання сільгосптехніки (вул. Леніна, 71, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області);

- дільниця мехмайстерні (вул. Леніна, 30а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області); тваринницький комплекс (вул. Квіткова, 31, с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровської області) код ЄДРПОУ 30660007) до повного усунення ТОВ Агрофірма Родина порушень.

В обґрунтування позову вказав, що при проведенні позапланової перевірки щодо дотримання ТОВ Агрофірма Родина вимог природоохоронного законодавства було виявлено низку порушень вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. Перевірку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначені в акті порушення, які створюють небезпеку для навколишнього середовища, на момент розгляду справи відповідачем не усунуті.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, задовольнив позовні вимоги.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі № 160/301/19, а справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу. Суд вказав, що під час здійснення перевірки посадові особи інспекції дійшли висновку, що позивачем до джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря віднесено: склади для зберігання зерна, бокси для автотранспорту, сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні, бункер загрузки, бункери розгрузки, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів, паливні заправні колонки, паливні резервуари, бокси для автотранспорту, зварювальний пост, вулканізація, ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати, твердопаливний котел по типу буржуйка , дахові дефлектори. У той же час, такі висновки обумовлені виключно візуальним обстеженням відповідача у ході проведення перевірки. Зауважив, що не з`ясування питань щодо здійснення виявленим об`єктом, перевищення викидів речовин хімічного або біологічного походження, які можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища, унеможливлює з`ясування питання віднесення вказаних об`єктів до джерел викидів забруднюючих речовин, відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено належними засобами доказування правомірності позовних вимог та необхідності застосування вказаних заходів реагування у вигляді часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в які просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до п. 2 Порядку проведення та оплати робіт, пов`язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи (затвердженого ПКМУ від 13 березня 2002 р. № 302) дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям експлуатувати об`єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб`єкту господарювання власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини.

Зазначив, що під час візуального обстеження підприємства відповідача в ході перевірки було встановлено обладнання, яке є джерелами утворення викидів (джерело викиду відповідно до ЗУ Про охорону атмосферного повітря - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин , а саме:

- Склади для зберігання зерна в кількості 10 од., що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області та на дільниці механізований тік: сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні в кількості 2 од., бункер загрузки, бункери розгрузки в кількості 4 од., зерноподрібнювач ЛКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів - 1 од., що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; Згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том III, розробленого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк, 2004) джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств агропромислового комплексу є: Агропромисловий комплекс (розділ XI -табл. XI-1, XI 5, ХІ-6, ХІ-2), експлуатація зерноскладів, зерносушарок, подрібшовачів, приймальних бункерів зерна, сепараторів в атмосферне повітря супроводжується виділенням пилу зернового. Відтак, перелічене обладнання є джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Крім того, ТОВ АГРОФІРМА РОДИНА при здійснені діяльності використовує засоби захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів згідно договорів поставки товару.

В наявності договори поставки продукції виробничо - технічного призначення (добрив

та агрохімікатів):

- з ТОВ УКРАГРОПРОТЕКТ , № 027/5П від 27.12.2017 (термін дії до 31.12.2018);

- з ПП БІЗОН-ТЕХ 2006 від 25.09.2017 № КГ-10, терміном дії до 31.12.2017.

ТОВ АГРОФІРМА РОДИНА використовує наступні препарати (згідно ТТН): фунгіцид/протруйник абсолют, протруйник Максим XL, гербіцид Сахара, гербіцид Харума, Аксакал, примус, інсектицид Бомбардир, гербіцид імпреза, інгербицид муссон, гербіцид Шериф, інсектицид Альфа Супер, інсектицид Престо, алфос 56 % та ін.

Згідно товарно-транспортних накладних ТОВ УКРАГРОПРОТЕКТ постачає засоби захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів на ТОВ АГРОФІРМА РОДИНА в с. Радіоновка, Криворізького району. Однак, на момент проведення перевірки не забезпечено огляд місць зберігання небезпечних речовин та використаної тари; Інформацію щодо транспортування (постачання) небезпечних речовин, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, токсичних хімічних речовин та інших препаратів, паспорта якості, накладні з ПП БІЗОН-ТЕХ 2006 , тощо під час перевірки на розгляд не надано. Інформація і документи щодо місць остаточного видалення чи утилізації відходів використаної тари з під хімічних ЗЗР на розгляд не надані, , що є порушенням ст.ст. 8, 11 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 202 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища . Журнал обліку використання пестицидів і агрохімікатів, за яким можливо перевірити дату використання, вид та кількість препаратів внесених на поля, інформацію щодо наявності на підприємстві препаратів, або повного їх використання на розгляд не надано. Тобто відсутні підтвердження того, що пестициди та агрохімікати (небезпечні речовини), які купуються підприємством, доставляються одразу безпосередньо на поле, вносяться в цей самий день в повному обсязі.

Основні правила поводження з пестицидами та агрохімікатами регламентуються ДСП 8.8.1.2.001-98 від 03.08.98р. Державні санітарні правила. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві (далі Правила ). Дані правила є частиною санітарного законодавства та обов`язкові для дотримання всіма підприємствами, установами і організаціями, приватними господарствами та особами, що проводять будь-які дії з пестицидами. Згідно п. 5 Зберігання Правил передбачено, що зберігання пестицидів допускається тільки в спеціально призначених для цього складах, які відповідають вимогам чинного законодавства, тільки після їх погодження установами Санепідслужби та охорони природи і отримання паспорта.

Вказує, що на дільниці комплекс заправки: паливні заправні колонки в кількості 4 од., паливні резервуари в кількості 6 од., що розташовані за адресою: вул. Леніна, 72, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; Згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том І, розробленого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк, 2004) джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є паливні заправні колонки (розділ VI. Заправка автотранспорту). Під час експлуатації яких виділяються пари бензину та дизпалива.

На дільниці автогараж: бокси для автотранспорту в кількості 2 од., що розташовані за адресою: вул. Леніна, 22а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області та на дільниці тракторної бригади: бокси для автотранспорту в кількості 2 од., зварювальний пост, вулканізація, що розташовані: вул. Леніна, 71, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; на дільниці мехмайстерня: ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати в кількості 3 од., твердопаливний котел по типу буржуйка , що розташовані: вул. Леніна, 30а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; Згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том І) відповідно до європейського Керівництва з інвентаризації викидів CORINAIR спалювання палива розділено на три види, в т.ч. установки для спалювання в сільському господарстві. В даному випадку в разі експлуатації котлів твердопаливних здійснюється викид золи, вуглецю оксиду, азоту оксидів та сірки діоксиду. Розрахунок обсягів викидів здійснюється з урахуванням кількості використаного палива. Згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том II, розробленого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк, 2004) джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є механічна обробка металів (розділ X. Механічна обробка металів). Під час експлуатації заточувальних, токарних, свердлильних верстатів утворюються викиди пилу абразивного, металевого (табл. Х-14)

На дільниці тваринницького комплексу: в корпусі для свиноматок дахові дефлектори в кількості 4 од., за адресою: вул. Квіткова, 31, с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровської області. Згідно Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (том III, розробленого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк, 2004) джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємств агропромислового комплексу є: тваринницькі комплекси та звіроферми (розділ XII - табл. XII-1, XII- 3, ХІІ-4), експлуатація тваринницьких комплексів (світі) в атмосферне повітря супроводжується виділенням метану, аміаку, сірководню, меркаптану, пилу хутряного тощо. Відтак, перелічене обладнання є джерелами утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами позивача у період з 18.09.2018 по 01.10.2018 на підставі наказу від 14.09.2018 № 813-П та направлення від 14.09.2018 №4-9696-4-3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Агрофірма Родина .

За результатами перевірки складено акт від 01.10.2018 № 518/4-8/18, у якому зафіксовано, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві не проведена. При обстежені території ТОВ АГРОФІРМА РОДИНА виявлено встановлене обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме:

- склади для зберігання зерна в кількості 10 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці автогараж: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 22а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці механізований тік: сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні в кількості 2 одиниць, бункер загрузки, бункери розгрузки в кількості 4 одиниць, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів - 1 одиниця, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці комплекс заправки (дільниця зберігання ПММ): паливні заправні колонки в кількості 4 одиниць, паливні резервуари в кількості 6 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 72, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці тракторної бригади: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, зварювальний пост, вулканізація, що розташовані: вул. Леніна, 71, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці мехмайстерня: ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати в кількості 3 одиниць, твердопаливний котел по типу буржуйка , що розташовані: вул. Леніна, 30а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

- на дільниці тваринницького комплексу: в корпусі для свиноматок дахові дефлектори в кількості 4 одиниць, за адресою: вул. Квіткова, 31, с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровської області.

Також в акті перевірки від 01.10.2018 № 518/4-8/18 зазначено, що у порушення вимог статей 10, 11 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII Про охорону атмосферного повітря відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел, а також те, що відповідач не виконує пункти 2, 3 припису Держекоінспекції у Дніпропетровській області від 29.06.2017 № 4-4473-8-3, якими вимагалось до 01.10.2017 провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповіло до фактичного стану підприємства (пункт 2) та здійснювати діяльність підприємства пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пункт 3).

У зв`язку із тим, що виявлені порушення відповідач не усунув, позивач звернувся до суду із цим позовом. Суд першої інстанції з врахуванням Постанови Верховного Суду від 03.12.2020 по даній справі - відмовив в задоволенні позову.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України Про охорону навколишнього природного середовища №1264-XII від 25.06.1991, Закону України Про охорону атмосферного повітря № 2707-ХІ від 16.10.1992 року, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України Про охорону навколишнього природного середовища № 1264-XII від 25.06.1991 (ЗУ № 1264-XII).

Згідно з частиною 1 статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища (№1264-XII) до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону атмосферного повітря.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, чинному на момент виникнення спірних правовідносин (Положення № 454/2011).

Положення №454/2011 втратило чинність 22.06.2019 на підставі Указу Президента України Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України від 20 червня 2019 року № 419/2019.

Водночас, станом на час звернення позивача до суду (10.01.2019 року) та станом на час виникнення спірних правовідносин, норми Положення № 454/2011 - діяли.

Згідно з підпунктом г пункту 4 Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про охорону атмосферного повітря щодо:

- виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

- наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин;

- забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

- додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання;

- порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

- надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

За правилами підпункту 9 пункту 6 Положення № 454/2011 Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, ґрунтів, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих та морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

Також, Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції (підпункт 15 пункту 6 Положення № 454/2011).

Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 877-V від 05.04.2007 (ЗУ № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За змістом статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (№ 877-V) за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт , який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень , виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування , передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей.

Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

При цьому, застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що у преамбулі до Закону України Про охорону атмосферного повітря № 2707-ХІ від 16.10.1992 року зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Закон України Про охорону атмосферного повітря (№ 2707-XI) спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

В силу статті 5 Закону України Про охорону атмосферного повітря (№ 2707-XI) у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:

нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;

технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Зокрема, для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:

- нормативи якості атмосферного повітря;

- гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (ч.1 ст. 6 ЗУ № 2707-XI) .

Також, частиною 1 статті 7 Закону України Про охорону атмосферного повітря (№2707-XI) визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря (№ 2707-XI).

Відповідно до зазначеної статті вказані суб`єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За правилами статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря (№ 2707-XI) для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

При цьому статтею 12 Закону України Про охорону атмосферного повітря (№ 2707-XI) передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Разом з цим, необхідність отримання суб`єктом господарювання відповідного дозволу виникає за наявності певних умов:

1. вставання факту, того, що певний об`єкт є джерелом викиду, тобто є об`єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища;

2. такий об`єкт має експлуатуватись.

Так, під час здійснення перевірки посадові особи інспекції дійшли висновку, що позивачем до джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря віднесено: склади для зберігання зерна, бокси для автотранспорту, сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні, бункер загрузки, бункери розгрузки, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів, паливні заправні колонки, паливні резервуари, бокси для автотранспорту, зварювальний пост, вулканізація, ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати, твердопаливний котел по типу буржуйка , дахові дефлектори.

У той же час, як у позові, так і в апеляційній скарзі позивач вказує, що такі висновки обумовлені виключно візуальним обстеженням відповідача у ході проведення перевірки.

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 1.14.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995р. (Інструкція №7), стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Відповідно до п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (Методика), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції наведене свідчить, що встановлені викиди мають бути зафіксовані в акті перевірки, крім того мають бути розраховані маса таких викидів, їх якісний склад забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому, слід зазначити, що складений позивачем акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо відповідача указану інформацію не містить, водночас, доказів надання відповідачу чи надання позивачем суду результатів інструментально-лабораторних вимірювань матеріали справи не містять.

Отже, суд першої інстанції правильно вказав, що позивачем не доведено належними засобами доказування правомірності позовних вимог та необхідності застосування вказаних заходів реагування у вигляді часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Не з`ясування питань щодо здійснення виявленим об`єктом, перевищення викидів речовин хімічного або біологічного походження, які можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища, унеможливлює з`ясування питання віднесення вказаних об`єктів до джерел викидів забруднюючих речовин.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задоволенню не підлягає.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 19.10.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

В повному обсязі постанова виготовлена 29.10.2021.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова