Рішення

від 22.02.2021 по справі 160/301/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Справа № 160/301/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родина" про застосування заходів реагування,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Родина" (далі - Підприємство) з вимогами про часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, під час якого здійснюється експлуатація джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а саме: склади для зберігання зерна в кількості 10 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; на дільниці автогараж: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 22а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; на дільниці механізований тік: сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні в кількості 2 одиниць, бункер загрузки, бункери розгрузки в кількості 4 одиниць, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів - 1 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; на дільниці комплекс заправки: паливні заправні колонки в кількості 4 оддиниць, паливні резервуари в кількості 6 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 72, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; на дільниці тракторної бригади: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, зварювальний пост, вулканізація, що розташовані: вул. Леніна, 71, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; на дільниці мехмайстерня: ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати в кількості 3 одиниць, твердопаливний котел по типу буржуйка , що розташовані: вул. Леніна, 30а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області; на дільниці тваринницького комплексу: в корпусі для свиноматок дахові дефлектори в кількості 4 одиниць, за адресою: вул. Квіткова, 31, с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровської області Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Родина (місцезнаходження: вул. Леніна, 25, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53031; місце провадження діяльності: дільниця автогаражу (вул. Леніна, 22а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області); дільниця механізований тік (вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області); дільниця комплекс заправки (дільниця зберігання ПММ) (вул. Леніна, 72, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області); дільниця тракторної бригади та зберігання сільгосптехніки (вул. Леніна, 71, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області); дільниця мехмайстерні (вул. Леніна, 30а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області); тваринницький комплекс (вул. Квіткова, 31, с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровської області) код ЄДРПОУ 30660007) до повного усунення ТОВ Агрофірма Родина порушень.

В обґрунтування позовних вимог Держекоінспекція у Дніпропетровській області зазначила, що при проведенні позапланової перевірки щодо дотримання ТОВ Агрофірма Родина вимог природоохоронного законодавства було виявлено низку порушень вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря. Перевірку проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначені в акті порушення, які створюють небезпеку для навколишнього середовища, на момент розгляду справи відповідачем не усунуті.

Відповідач позов не визнав на у заявах по суті зазначив, на момент перевірки усі перелічені позивачем об`єкти не експлуатувались, з огляду на те, що перебувають в неробочому стані.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07.02.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019, задовольнив позовні вимоги.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2020 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019 у справі № 160/301/19, а справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

За результатами автоматизованого розподілу 21.12.2020 року справу № 160/301/19 передано на розгляд судді Букіній Л.Є. та ухвалою суду від 24.12.2020 року прийняти позовну заяву до провадження, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Тією ж ухвалою суду від позивача витребувано докази на підтвердження того, що склади для зберігання зерна, бокси для автотранспорту, сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні, бункер загрузки, бункери розгрузки, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів, паливні заправні колонки, паливні резервуари, бокси для автотранспорту, зварювальний пост, вулканізація, ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати, твердопаливний котел по типу буржуйка , дахові дефлектори є джерелом утворення викидів та чи віднесено їх до Переліку типів устаткування, для яких розробляються нормативи граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 16.08.2004 N 317, а також докази на підтвердження вчинення дій з відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи здійснювалися відповідачем викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з надходженням в атмосферне повітря яких законодавець пов`язує необхідність отримання відповідного дозволу.

На виконання вимог ухвали суду позивач надіслав на адресу суду пояснення, в яких зазначив, що вищенаведені устаткування є джерелами утворення викидів, що встановлено під час візуального обстеження Підприємства у ході проведення перевірки.

Також надіслав на адресу суду клопотання про заміну сторони правонаступником - Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область). Ураховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2020 року № 802 Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області - ліквідовано, а також зважаючи, що функції ДЕІ у Дніпропетровській області по здійсненню державного нагляду (контролю) у природоохоронній сфері на території Дніпропетровській області перейшли до ДЕІ Придніпровського округу, суд вважає за необхідне здійснити правонаступництво позивача Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області на Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що посадовими особами позивача у період з 18.09.2018 по 01.10.2018 на підставі наказу від 14.09.2018 № 813-П та направлення від 14.09.2018 № 4-9696-4-3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Агрофірма Родина .

За результатами перевірки складено акт від 01.10.2018 № 518/4-8/18, у якому зафіксовано, що інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві не проведена. При обстежені території ТОВ АГРОФІРМА РОДИНА виявлено встановлене обладнання, яке є джерелами утворення викидів, а саме:

склади для зберігання зерна в кількості 10 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

на дільниці автогараж: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 22а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

на дільниці механізований тік: сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні в кількості 2 одиниць, бункер загрузки, бункери розгрузки в кількості 4 одиниць, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів - 1 одиниця, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 74, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

на дільниці комплекс заправки (дільниця зберігання ПММ): паливні заправні колонки в кількості 4 одиниць, паливні резервуари в кількості 6 одиниць, що розташовані за адресою: вул. Леніна, 72, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

на дільниці тракторної бригади: бокси для автотранспорту в кількості 2 одиниць, зварювальний пост, вулканізація, що розташовані: вул. Леніна, 71, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

на дільниці мехмайстерня: ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати в кількості 3 одиниць, твердопаливний котел по типу буржуйка , що розташовані: вул. Леніна, 30а, с. Радіонівка, Криворізький район, Дніпропетровської області;

на дільниці тваринницького комплексу: в корпусі для свиноматок дахові дефлектори в кількості 4 одиниць, за адресою: вул. Квіткова, 31, с. Чкаловка, Криворізький район, Дніпропетровської області.

Також в акті перевірки від 01.10.2018 № 518/4-8/18 зазначено, що у порушення вимог статей 10, 11 Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII Про охорону атмосферного повітря (далі - Закон № 2707-XII) відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вищезазначених джерел, а також те, що відповідач не виконує пункти 2, 3 припису Держекоінспекції у Дніпропетровській області від 29.06.2017 № 4-4473-8-3, якими вимагалось до 01.10.2017 провести інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповіло до фактичного стану підприємства (пункт 2) та здійснювати діяльність підприємства пов`язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря при наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пункт 3).

У зв`язку із тим, що виявлені порушення відповідач не усунув, позивач ініціював звернення до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, визначає Закон України від 25.06.1991 № 1264-XII Про охорону навколишнього природного середовища (далі - Закон № 1264-XII).

Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону №1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону атмосферного повітря.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому Указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення № 454/2011).

Згідно з підпунктом г пункту 4 Положення № 454/2011 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про охорону атмосферного повітря щодо:

виконання запланованих і затверджених загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм;

наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин;

забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури дляочищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря;

додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання;

порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях;

надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

За правилами підпункту 9 пункту 6 Положення № 454/2011 Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право виконувати відбір проб та інструментально-лабораторні вимірювання показників складу і властивостей викидів стаціонарних та пересувних джерел забруднення атмосферного повітря, грунтів, вод лляльних, баластних, зворотних, поверхневих та морських, вимірювання показників складу та властивостей підземних вод у пробах із спостережувальних свердловин на об`єктах, що обстежуються, та вимірювання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання.

Також, Держекоінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об`єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб`єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції (підпункт 15 пункту 6 Положення № 454/2011).

Закон України від 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (далі - Закон № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За змістом статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 вказаного Закону повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров`я людей загрози внаслідок забруднення довкілля.

При цьому, застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог у сфері природоохоронного законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає, що у преамбулі до Закону № 2707-ХІ зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Закон № 2707-XI спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище та визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно із статтею 5 Закону № 2707-XI у галузі охорони атмосферного повітря встановлюються такі нормативи:

нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря;

нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел;

нормативи гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел;

нормативи вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та впливу фізичних факторів пересувних джерел;

технологічні нормативи допустимого викиду забруднюючих речовин.

Законодавством можуть встановлюватися й інші нормативи в галузі охорони атмосферного повітря.

Порядок розроблення та затвердження нормативів у галузі охорони атмосферного повітря встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Зокрема, для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об`єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:

нормативи якості атмосферного повітря;

гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів (частина перша статті 6 Закону № 2707-XI) .

Також, частиною першою статті 7 Закону № 2707-XI визначено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Обов`язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря визначені у статті 10 Закону № 2707-XI, відповідно до якої вказані суб`єкти, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

За правилами статті 11 Закону № 2707-XI для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п`ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території.

За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

При цьому статтею 12 Закону № 2707-XI передбачено, що господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі відповідного дозволу.

Разом з цим, необхідність отримання суб`єктом господарювання відповідного дозволу виникає за наявності певних умов: по-перше - це вставання факту, того, що певний об`єкт є джерелом викиду, тобто є об`єктом (підприємством, цехом, агрегатом, установкою, транспортним засобом тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин, а норматив якості атмосферного повітря не відповідає критеріям якості атмосферного повітря, який відображає гранично допустимий максимальний вміст забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і при якому відсутній негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища; по друге - такий об`єкт має експлуатуватись.

Так, під час здійснення перевірки посадові особи інспекції дійшли висновку, що позивачем до джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря віднесено: склади для зберігання зерна, бокси для автотранспорту, сепаратори АІ-БЦС-100 зерноочисні, бункер загрузки, бункери розгрузки, зерноподрібнювач ДКУ-1,2, склад хімікатів для зберігання пестицидів та агрохімікатів, паливні заправні колонки, паливні резервуари, бокси для автотранспорту, зварювальний пост, вулканізація, ковальський горн, заточувальний верстат, токарний верстат, свердлильні верстати, твердопаливний котел по типу буржуйка , дахові дефлектори.

У той же час, як слідує зі змісту позову та наданих позивачем пояснень на ухвалу суду від 24.12.2020 року, такі висновки обумовлені виключно візуальним обстеженням відповідача у ході проведення перевірки.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до п. 1.14.5 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №7 від 10.02.1995р. (далі - Інструкція), стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об`єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу .

Відповідно до п. 2.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №639 від 10.12.2008р. (далі - Методика), наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема, викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами (п. 2.2 Методики).

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання.

З аналізу вищевказаних приписів законодавства слід дійти висновку, що встановлені викиди мають бути зафіксовані в акті перевірки, крім того мають бути розраховані маса таких викидів, їх якісний склад забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

При цьому, суд зауважує, що складений позивачем акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо відповідача указану інформацію не містить, та як зазначено вище доказів надання відповідачу чи до суду результатів інструментально-лабораторних вимірювань позивачем не надано.

Не надано таких доказів і на виконання ухвали суду від 24.12.2020 року.

З огляду на викладене, суд погоджується з відповідачем, що позивачем не доведено належними засобами доказування правомірності позовних вимог та необхідності застосування вказаних заходів реагування у вигляді часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Не з`ясування питань щодо здійснення виявленим об`єктом, перевищення викидів речовин хімічного або біологічного походження, які можуть прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища, унеможливлює з`ясування питання віднесення вказаних об`єктів до джерел викидів забруднюючих речовин.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

З огляду на вищенаведене, за відсутності доведення належними доказами фактів порушень екологічного законодавства, суд не вбачає законних підстав для задоволення позовних вимог та застосування заявлених у позові заходів.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна