Постанова

від 11.11.2021 по справі 640/6786/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6786/21 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ФСД-Групп про визнання протиправним та скасування наказу від 10.06.2020,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ФСД-Групп , в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ від 10.06.2020 №1915/5 та зобов`язати відповідача в особі Міністра юстиції України в 20 добовий термін скасувати наказ від 10.06.2020 №1915/5 та анулювати скасування записів в Єдиному державному реєстрі, які були внесені на виконання цього наказу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року залишено позовну заяву без руху, з підстав неподання паперової форми позовної заяви з додатками для всіх учасників справи; заяви про поновлення строку звернення до суду.

У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Надалі, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2021 року залишено позовну заяву без руху після відкриття провадження у справі, з огляду на відсутність заяви про поновлення строку звернення до суду.

23 червня 2021 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2021 подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивач постійно мешкає за межами території України, дізнався про рішення після отримання витягу з ЄРДРПОУ від 06.10.2020.

Як наслідок, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом у справі №640/6786/21.

У зв`язку із цим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу від 13.07.2021 про відмову у задоволенні клопотання поновлення строків звернення до суду та направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду по суті.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що повторне залишення судом першої інстанції позовної заяви без руху на таких же самих підставах, які були усунуті позивачем та прийняті судом як такі, що слугували підставою для відкриття провадження у справі.

У даному випадку, позивач вимушений буде вигадувати підстави для поновлення строку звернення до суду, що ставить його у нерівне становище.

Оскільки про існування спірного Наказу від 10.06.2020 №1915/5, позивач дізнався лише 06.10.2021, тому наявні підстави для поновлення пропущенного строку.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено про те, що оскільки відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі є відкритими і загальнодоступними, а тому позивач знав про оскаржуване рішення, відтак підстави для задоволення клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом у справі №640/6786/21 - відсутні.

Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом у справі №640/6786/21, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом лише 12.03.2021, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, а оскаржується наказ від 10.06.2020 №1915/5, тому наявні підстави для відмови у клопотанні про поновлення процесуального строку.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАС України).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У силу вимог частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

При цьому, за правилами третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 757/48987/18-а сформульована правова позиція про те, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що приписами чинного законодавства визначено шестимісячний строк звернення до суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є оскарження наказу від 10.06.2020 №1915/5.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2021 року залишено позовну заяву без руху, з підстав відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду.

У подальшому, після відкриття провадження у справі згідно ухвали від 30.03.2021, судом першої інстанції знову було залишено позовну заяву без руху від 09 червня 2021 року з підстав не надання заяви про поновлення строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тобто, дотримання строків на подання позовної заяви є однією з умов дисциплінування учасників судового процесу. У випадку ж пропуску строку, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин.

За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У свою чергу, позивачем, на виконання вимог ухвали від 09.06.2021, 23 червня 2021 року подано заяву про поновлення строку звернення до суду, яка обґрунтована тим, що позивач постійно мешкає за межами території України, дізнався про рішення після отримання витягу з ЄРДРПОУ від 06.10.2020.

Як зазначає позивач, його не було повідомлено про прийняте позивачем рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 .

Слід зазначити, що строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття особа повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

З огляду на подану заяву позивача, судом попередньої інстанції 13.07.2021 прийнято ухвалу, якою відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом у справі №640/6786/21 та ухвалу, якою продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

У той же час, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини третьої вказаної статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

При цьому, колегія суддів зауважує, що нормами чинного Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено повторне залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження.

Лише частиною тринадцятою статті 171 КАС України закріплено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У даному випадку, суд першої інстанції, після відкриття провадження у справі, встановивши факт відсутності заяви про поновлення пропущеного строку, не повинен був повторно залишати позовну заяву без руху, а у подальшому під час розгляду справи по суті розглядати питання щодо можливості поновлення строків звернення до суду, а у разі - визнання підстав, як зазначені позивачем як неповажними, залишити без розгляду таку позовну заяву.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про відмову позивачу в задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом у справі №640/6786/21, є передчасною.

Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі Bellet v. France , Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 13 липня 2021 року про відмову в задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строків звернення до суду - скасувати, а справу № 640/6786/21 направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук