ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/6786/21 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСД-ГРУПП" про визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСД-ГРУПП" про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року закрито провадження у справі ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСД-ГРУПП" про визнання протиправним та скасування наказу.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФСД-ГРУПП" про визнання протиправним та скасування наказу від 10.06.2020 року №1915/5 та зобов`язання відповідача в особі Міністра юстиції України в 20 добовий термін скасувати наказ від 10.06.2020 року №1915/5 та анулювати скасування записів в Єдиному державному реєстрі, які були внесені на виконання цього наказу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.08.2019 року на підставі договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Орієнт Плюс» позивач став учасником цього товариства, що підтверджується договором купівлі-продажу, актом приймання-передачі частки, які містяться в матеріалах справи.
04.10.2019 року невідомі особи через державного реєстратора змінили місцезнаходження товариства, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.
Позивач звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України на рішення державного реєстратора від 04.10.2019 року.
30.10.2019 року позивач звернувся зі скаргою до Міністерства юстиції України на рішення державного реєстратора від 29.10.2019 року щодо зміни власника.
03.02.2020 року Міністерство юстиції України своїм наказом № 343/5 скасувало рішення державного реєстратора, скасувало зміну власника та поновило корпоративні права позивача.
12.03.2020 року відповідачем зареєстровано скаргу від імені ОСОБА_2 .
10.06.2020 року відповідач наказом № 1915/5 скаргу від 12.03.2020 року задовольнив, скасував реєстраційні дії, на підставі яких ОСОБА_2 стала учасником товариства.
Позивач звертає увагу, що незважаючи на те, що 03.02.2020 року відповідач на підставі наказу № 343/5 за скаргами позивача від 11.09.2019 року та 30.10.2019 року повернув йому корпоративні права на ТОВ «ФСД-ГРУП», яке було захоплене невідомими особами, надалі відповідач оскаржуваним наказом від 10.06.2020 року сам фактично позбавив позивача корпоративних прав на належне йому товариство.
16.11.2023 року на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 03.01.2023 року за №03-19/403/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/6786/21.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2023 року прийнято адміністративну справу до провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема у постановах від 21.11.2018 року у справі N 520/13190/17, від 27.11.2018 року у справі N 820/3534/17, від 19.02.2020 року у справі N 1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла наступних висновків:
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Поряд з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п. 3);
вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (п. 13).
Спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи (ч. 6 ст. 30 ГПК України)».
Згідно статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань" передбачено повноваження державного реєстратора, згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.
Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
При цьому суд зазначає, що спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
З урахуванням змісту позовних вимог та їх обґрунтування суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що характер спірних правовідносин не пов`язаний безпосередньо з реалізацією суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, оскільки в основі цього правового спору лежить приватний інтерес - інтерес учасника (засновника) господарського товариства щодо питання управління відповідним товариством.
Зазначений спір, що виник між сторонами, належить до розгляду за правилами господарського судочинства.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року про закриття провадження у справі - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Чаку Є.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121538372 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки) |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Коротких Андрій Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні