Ухвала

від 11.11.2021 по справі 440/2507/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 листопада 2021 року

м. Київ

справа № 440/2507/20

адміністративне провадження № К/9901/36176/21

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 440/2507/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Полтавський машинобудівний завод до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

15 травня 2020 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський машинобудівний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив, з урахування заяви про зменшення позовних вимог, прийнятої судом, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 лютого 2020 року:

- № 0002050501 про визначення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 942071 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 471035,50 грн;

- № 0002080501 про зобов`язання зареєструвати податкові накладні на суму 146200 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 73100 грн (50% від суми);

- № 0002060501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та зобов`язання сплатити суму податку у розмірі 124699 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 62349,50 грн;

- № 0002070501 в частині визначення грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 226057 грн та застосування штрафних санкцій у розмірі 51914,25 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанції, 04 жовтня 2021 року від скаржника надійшла касаційна скарга.

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відмовлено у задоволені клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 440/2507/20. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 440/2507/20 залишено без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано документ про сплату судового збору та клопотання, в прохальній частині якого він просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року.

У вказаному клопотанні податковий орган зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду від 24 травня 2021 року, від 27 липня 2021 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику.

Наведені скаржником підстави у повторному клопотанні про усунення недоліків не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 25 березня 2021 року, повне судове рішення складено 31 березня 2021 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 05 травня 2021 року, проте ухвалами Верховного Суду від 24 травня 2021 року, від 27 липня 2021 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, останню яку ним отримано 17 серпня 2021 року, а повторно скаржником подано касаційну скаргу до поштового відділення лише 01 жовтня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Також, Верховний Суд зазначає, що відповідачем не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло сім місяців. Податковим органом не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом протягом семи місяців.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню ДПС у Полтавській області в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 440/2507/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 440/2507/20.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов