Ухвала

від 19.10.2021 по справі 457/1191/21

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/1191/21

провадження №1-кс/457/233/21

УХВАЛА

про арешт майна

19 жовтня 2021 року м. Трускавець

Слідчий суддя Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянув клопотання про арешт майна заступника начальника ВП № 2 начальника СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Трускавецького відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021141140000104.

Перевіривши надані матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, в межах якого було подано дане клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах,

За участі заступника начальника ВП № 2 начальника СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_5 , -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області надійшло клопотання про арешт майна заступника начальника ВП № 2 начальника СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Трускавецького відділу Дрогобицької окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12021141140000104.

Клопотання мотивовано тим, що до відділення поліції №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області з письмовою заявою звернулася ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 під час оформлення документів, не попередивши нотаріуса про права третіх осіб на житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом обману заволодів майном ОСОБА_6 , чим заподіяв майнової шкоди. Відомості за даним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021141140000104 від 03 серпня 2021 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи у шлюбі зі ОСОБА_6 09 лютого 2001 року за спільні кошти придбали 1/2 ідеальну частину житлового будинку АДРЕСА_2 . Під час спільного проживання подружжям було здійснено самочинну добудову до зазначеного будинку, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 звернулися з позовом до виконавчого комітету Трускавецької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 25 жовтня 2010 року у справі №2-63/10 встановлено, що майно набуте у шлюбі належить ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності і визнано за ними право спільної сумісної власності на самочинно прибудовані до вказаного будинку приміщення. Крім цього, встановлено, що у 2011 році ОСОБА_6 звернулася з позовом до ОСОБА_5 про поділ майна бувшого подружжя, оскільки рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 02 квітня 2009 року у справі №2-175/2009 шлюб між ними розірваний. ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що документи на спірне майно - житловий будинок АДРЕСА_2 ) знаходяться у ОСОБА_6 , отримав дублікат договору купівлі-продажу частини житлового будинку разом із земельною ділянкою, що посвідчений 09 лютого 2001 року приватним нотаріусом Трускавецького нотаріального округу ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_5 з метою уникнення поділу майна, набутого у шлюбі та маючи умисел на заволодіння майном ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_7 уклали Договір про зміну розміру часток у спільній частковій власності та поділу (виділу) об`єкта нерухомого майна, який 04 вересня 2019 року посвідчено приватним нотаріусом Трускавецького міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_9 . Після укладення даного договору житловий будинок АДРЕСА_2 ) разом із вищевказаним самочинно збудованим нерухомим майном перейшов у власність ОСОБА_5 та відповідно до рішення виконавчого комітету Трускавецького міської ради №89 від 23 травня 2019 року вказаному спірному майну присвоєно адресу: АДРЕСА_1 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомо, що дане нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 142,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1907208346115) належить ОСОБА_5 . Допитана в статусі свідка ОСОБА_10 (сестра потерпілої ОСОБА_6 ) повідомила, що на даний час ОСОБА_5 має намір відчужити зазначене нерухоме майно та виготовляє для цього всі необхідні документи. Досудовим розслідуванням встановлено, що житловий будинок загальною площею 142,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1907208346115) є речовим доказом, оскільки є об`єктом кримінально протиправних дій, набутого кримінально протиправним шляхом. 07 жовтня 2021 року даний будинок оглянуто та визнано речовим доказом про що винесено постанову. Просить накласти арешт на вказане нерухоме майно.

У судовому засіданні заступник начальника ВП № 2 начальника СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив накласти арешт з позбавленням права відчуження та розпорядження на житловий будинок АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 .

Власник майна ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК Українипередбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно дост. 98 КПК Україниє матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

07 жовтня 2021 року даний будинок оглянуто та визнано речовим доказом про що винесено постанову.

Житловий будинок АДРЕСА_1 є об`єктом кримінально протиправних дій ОСОБА_5 , а тому він підпадає під ознаки речей, визначених у ст.98 КПК України. Під час досудового розслідування може виникнути необхідність проведення огляду даного будинку за участі спеціаліста чи інших слідчих дій. Крім цього накладення арешту на вищевказане майно в подальшому забезпечить відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням, а тому на підставі вищенаведеного є достатні підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речового доказу.

Згідно ч. 2ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що нерухоме майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, є предметом кримінального правопорушення, міг зберегти на собі сліди злочину та може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи той факт, що володілець майна ( ОСОБА_5 ) не заперечував проти накладення арешту на належне йому майно, тому слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання про арешт майна заступника начальника ВП № 2 начальника СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12021141140000104 задовольнити.

Накласти арешт з позбавленням права відчуження та розпорядження на житловий будинок АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника ВП № 2 начальника СВ Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1