Постанова

від 11.11.2021 по справі 452/2926/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 452/2926/18 Головуючий у 1 інстанції: Кравців В.І.

Провадження № 22-ц/811/3216/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого судді - Мікуш Ю.Р.

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар: Іванова О.О.

розглянувши у спрощеному провадженні без участі учасників цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Куцалаби Галини Василівни на заочне рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Чукв`янська сільська рада Самбірського району Львівської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В :

12 жовтня 2019 року ОСОБА_2 пред`явила позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Просить зобов"язати відповідача звільнити самовільно огороджену земельну ділянку, що знаходиться між житловими будинками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 шляхом демонтажу існуючої дерев`яної огорожі з бетонною основою та демонтажу залізобетонованих металевих стовпців, що являється частиною земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилалася на те, що у 2017 році ОСОБА_1 самовільно збільшив площу земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 шляхом перенесення огорожі (дерев`яного паркану) на відстань 4 метри 40 см. в сторону її земельної ділянки вздовж 63 метри 40 см. та спорудження металевих стовпців вздовж 32 метри 16 см, тим самим самовільно змінив межі обох земельних ділянок, захопивши земельну ділянку загальною довжиною 95,56 метри, шириною 4.40 метри площею 420 кв. м., що зумовлює її звернення до суду з позовом.

Оскаржуваним заочним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2019 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у користуванні земельною ділянкою, площею 0,58 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , а саме, звільнити самовільно огороджену земельну ділянку, що знаходиться між житловими будинками по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_1 довжиною 95,56 метрів, шириною 4,40 метрів, площею 420 кв.м, шляхом демонтажу існуючої дерев`яної огорожі з бетонною основою шириною 4,40 м, довжиною 63,40 м, та демонтувати забетоновані металеві стовпці на ділянці довжиною 32,16 м, що є частиною земельної ділянки площею 0,58 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 20 жовтня 2020 року заяву представника ОСОБА_1 -адвоката Куцалаби Галини Василівни про перегляд заочного рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2019 року залишено без задоволення.

Заочне рішення оскаржила представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Куцалаба Галина Василівна.

В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи, таке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Процесуальні порушення полягають у тому, що суд розглянув справу у відсутності відповідача , чим позбавив його можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі. Порушення матеріального права полягають у тому, що даний спір стосується земельних ділянок , державних актів та технічної документації на які відсутні. Межі земельних ділянок не визначені, а тому встановити чи вони порушені неможливо. Рішення суду про відновлення межі, якої юридично не існує є незаконним і необгрунтованим. Суд першої інстанції , не встановивши дійсні права позивача, як власника земельної ділянки, безпідставно посилається на норми права, які захищають позивача як власника земельної ділянки. Звертає увагу, що власником земельної ділянки є Чукв`янська ОТГ. Посилання позивача на акти обстеження земельних ділянок є безпідставними, оскілки містять недостовірну інформацію щодо проведення обмірів неналежними особами , не є затверджені рішенням сільської ради, а тому не є належними та допустимим доказами. Позивач не підтвердив факт захоплення земельної ділянки жодними доказами, що свідчить про недоведеність даного позову. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) Відзив на апеляційну скаргу суду не надано.

Сторони по справі в судове засідання повторно не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день і час слухання справи., явку представників не забезпечили.

Від сільського голови Любов Ковалик Ралівської сільської ради Самбірського району Львівської області надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до ч.2ст.372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За змістом ч.2 ст.247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процессу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч.1 ст.367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 , який розміщений на земельній ділянці призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0,58 га. Земельна ділянка виділена попередньому власнику будинку ОСОБА_3 на підставі рішення Блажівської сільської ради від 31.03.1995 року Про приватизацію земельних ділянок .

Відповідно до ухвали Блажівської сільської ради Про приватизацію земельних ділянок від 31.03.1995 року ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,58 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку ( а. с. 15).

Земельна ділянка, на якій розміщений житловий будинок позивача ОСОБА_2 межує із земельною ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_1 та на якій розміщений житловий будинок по АДРЕСА_1 площею 0,60га.

Ухвалою Блажівської сільської ради Про приватизацію земельних ділянок від 22.03.1994 року ОСОБА_4 , який був дідом відповідача ОСОБА_1 , виділено земельну ділянку площею 0,60 га, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 ( а. с. 12-13).

Вказаний будинок перебуває у фактичному користуванні відповідача ОСОБА_1 .

З акту обстеження земельних ділянок від 26.07.2017 вбачається, що земельні ділянки померлої ОСОБА_3 згідно записів погосподарської книги становлять 0,72 га. У рішенні про безоплатну передачу у приватну власність від 31 березня 1995 року ОСОБА_3 передана земельна ділянка площею 0,58 га, Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_3 не видавався.

Земельні ділянки ОСОБА_1 згідно записів погосподарської книги становлять 0,60 га. У рішенні про безоплатну передачу у приватну власність від 22 березня 1994 року його діду ОСОБА_4 передана земельна ділянка площею 0,80 га, Державний акт на право приватної власності на землю відсутній.

Комісією встановлено, що відстань від паркана до житлового будинку становить 1, 50 м. Згідно абрисів ширина земельної ділянки для ОЖБ становить 40 м із сторони річки, а при обмірах комісією дана ширина - 35,60 м, тобто комісією встановлено, що ОСОБА_1 самовільно змінив межі земельної ділянки, приєднавши частину суміжної земельної ділянки для ОЖБ до своєї ділянки, де і зафіксовано самовільне зайняття земельної ділянки, чим порушив земельне законодавство ( а. с. 9-10).

Із акта обстеження земельної ділянки, складеного комісією Чукв`янської сільської ради Самбірського району Львівської області 14.09.2018 щодо самовільного зайняття ОСОБА_1 частини земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, встановлено, що ОСОБА_1 самовільно змінив межі земельної ділянки, приєднавши частину суміжної земельної ділянки для обслуговування житлового будинку (довжина паркану 63, 40 м та довжина залізобетонованих металевих стовпців 32,16 м) загальною довжиною 95,56 м та шириною 4,40 м, площею 420 кв.м Згідно висновку комісії ОСОБА_1 самовільно зайняв частину земельної ділянки позивача ОСОБА_2 .

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок самовільного захоплення відповідачем частини земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку ОСОБА_2 , порушується право позивачки на виготовлення технічної документації про передачу у власність земельної ділянки, що призначена для будівництва та обслуговування її житлового будинку та ведення особистого селянського господарства площею 0,58га, що була виділена попередньому власнику будинку на підставі рішення Блажівської сільської ради від 31.03.1995 року Про приватизацію земельних ділянок , а тому, способом захисту та відновлення порушеного права позивачки на користування земельною ділянкою є відновлення відповідачем межі земельної ділянки, яке існувало до самовільного захоплення, шляхом демонтажу встановленої огорожі.

Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції не погоджується.

Відповідно до ст.4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч.1 ст.5 ЦПК).

Згідно ст.12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції порушив норми матеріального права, не звернувши уваги на той факт, що ні позивач ОСОБА_2 , ні відповідач ОСОБА_1 не є належними: ні землекористувачами, ні власниками спірних земельних ділянок.

Судом не встановлено дійсні права та обов`язки кожної сторони по справі на користування земельними ділянками. Суд неправомірно посилався на норми права Цивільного кодексу України, які регулюють та захищають права власника, оскільки власником та розпорядником земельної ділянки на час ухвалення рішення був орган місцевого самоврядування в особі Чукв`янської сільської ОТГ, яка увійшла до складу Ралівської ОТГ, яка зобов`язана вирішити питання користування спірною земельною ділянкою як позивача так і відповідача щодо передачі земельної ділянки та її розмірів для обслуговування житлових будинків її спадкоємцями.

Відповідно до ч.1 ст.107 Земельного кодексу України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 10.05.2010 року роботи щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та закріплення їх межовими знаками проводяться суб`єктами господарювання, які володіють необхідним технічним та технологічним забезпеченням та мають у своєму складі сертифікованих інженерів.

Згідно п.4.3 зазначеної Інструкції відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до ст.186 Земельного кодексу України документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Сторонами по справі не представлено, а судом не звернуто уваги, що на спірні земельні ділянки не представлено технічної документації, ні позивач, ні відповідач не є належними землекористувачами спірних земельних ділянок, питання про передачу земельних ділянок у їх користування після спадкодавців органом місцевого самоврядування не вирішувалося, межі не встановлювалися.

Надані суду акти обстеження земельних ділянок, які суд взяв в основу рішення, не мають юридичного значення, оскільки відсутні рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок зазначеним особам.

Тому, вирішуючи спір, суд в порушення вимог ст.ст. 76-79 ЦПК посилався на неналежні та недостовірні докази, які не можуть мати правового значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.1 п.3,4 ст.376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що при подачі заяви про перегляд заочного рішення відповідачем оплачено 439,40 грн. судового збору та 1261,21 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги, що в сумі становить 1700,61 грн., зазначена сума підлягає стягненню з позивача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 .

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 268 ЦПК).

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.2, 376 ч.1 п.3,4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції , -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Куцалаби Галини Василівни задовольнити.

Заочне рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 22 листопада 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні її позову до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за недоведеністю.

Стягнути із ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_1 , 1982 р.н (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1700,61 грн. (Одна тисяча сімсот грн.. шістдесят одна коп.) судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк