Рішення

від 09.11.2021 по справі 917/383/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2021 Справа № 917/383/21

м.Полтава

за позовною заявою Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавська область,39600

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс", вул.Торф`яна, 28, смт.Баришівка, Баришівський район, Київська область,07501

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Кременчуцька міська рада Полтавської області звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 188249,55 грн. за користування земельною ділянкою площею 2688 кв.м., кадастровий номер 5310436500:12:004:0509 для експлуатації та обслуговування будівлі автозаправочної станції по вул.Набережна лейтенанта Дніпрова,42-А у м. Кременчуці, Полтавської області

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що у період з 26.07.2019 року по 28.02.2021 року (включно) відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 188249,55грн., який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Проведено автоматичний розподіл справи № 917/383/21, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Кльопову І.Г., що відображено у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2021

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.03.2021 позовні матеріали № 917/383/21 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 188249,55 грн. за користування земельною ділянкою площею 2688 кв.м., кадастровий номер 5310436500:12:004:0509 для експлуатації та обслуговування будівлі автозаправочної станції по вул.Набережна лейтенанта Дніпрова,42-А у м. Кременчуці, Полтавської області направив за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2021 матеріали справи №917/383/21 направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Полтавської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 справу № 917/383/21 розподілено судді Кльопову І.Г.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.07.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.08.2021

Відповідач відзив на позов не надав.

Ухвали суду, які направлялася за адресою відповідача (вул.Торф`яна, 28, смт.Баришівка, Баришівський район, Київська область,07501), повернулися підприємством зв"язку до господарського суду з відміткою "адресат відсутній".

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" ( код 32497680) зареєстрований за адресою: (вул.Торф`яна, 28, смт.Баришівка, Баришівський район, Київська область,07501), що співпадає з його місцезнаходженням, зазначеним у позовній заяві.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовим рішенням, зокрема, ухвали.

Отже, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду вважаються врученими відповідачу.

Також суд зауважує, що ухвали господарського суду Полтавської області по даній справі розміщені в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.10.2021

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.10.2021 суд відклав розгляд справи на 09.11.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив слідуюче.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 30.03.2018 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці відповідачу по справі було передано в оренду земельну ділянку площею 2688 кв.м (кадастровий №5310436500:12:004:0509) для експлуатації та обслуговування будівлі автозаправочної станції по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова, 42-А у м. Кременчуці Полтавської області.

Також, рішенням було встановлено плану за землю в розмірі 5% від грошової оцінки землі щорічно.

На підставі вказаного рішення міської ради між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 10.07.2018. Договір було укладено строком на один рік.

Листом від 14.05.2019 вих. № 08/4291-відповідача по справі було повідомлено що для поновлення відповідного договору йому необхідно звернутися до Департаменту Центр надання адміністративних послуг .

Позивач у позові зазначає, що на момент подачі відповідної позовної заяви, відповідач не вчинив жодних дій для оформлення права користування земельною ділянкою.

Згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.03.2021, відповідач є власником будівлі автозаправочної станції по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова, 42-А у м. Кременчуці Полтавської області, що знаходиться на землях комунальної власності.

У період з 26.07.2019 по 28.02.2021 року (включно) відповідач використовував земельні ділянки без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельні ділянки використовувались для експлуатації нежитлових будівель, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Полтавської області доходу від орендної плати за землю в сумі 143660,72 грн., який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125 та 126 Земельного кодексу України правовстановлюючих документів на земельні ділянки, що і стало приводом для звернення позивача з даним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Статтею 2 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно статті 4 Земельного кодексу України завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс" є власником будівлі автозаправочної станції по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова, 42-А у м. Кременчуці Полтавської області (Інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 15.03.2021.)

В даному випадку спір виник у зв`язку з користуванням відповідачем земельними ділянками, на яких знаходиться нерухоме майно відповідача, без правовстановлюючих документів та без сплати орендної плати, у зв`язку з чим позивач вказує на необхідність стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за період з 26.07.2019 року по 28.02.2021 року (включно) в сумі 188249,55 грн.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Матеріали справи не містять доказів оформлення відповідачем права користування земельними ділянками.

Спірна земельна ділянка, що знаходиться за адресою:вул.Набережна лейтенанта Дніпрова,42-А у м.Кременчуці є сформованою та їй призначено кадастровий номер 5310436500:12:004:0509 площею 2688кв.м.

Розмір доходу відповідача, розрахований Кременчуцькою міською радою Полтавської області, як розмір плати за користування земельною ділянкою комунальної власності у формі орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування і який не отримав позивач.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Отже, предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів за розміром орендної плати за фактичне користування земельними ділянками, на яких ці об`єкти розміщені.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України.

Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. При цьому згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права, проте, з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Таким чином, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018р. у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018р. у справі № 922/3412/17, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016р. у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016р. у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017р. у справах № 922/207/15 і № 922/5468/14, від 14.01.2019р. у справі № 912/1188/17.

Судом встановлено, що відповідач, як власник об`єктів нерухомого майна, користувався земельними ділянками, на яких ці об`єкти розміщені, за відсутності оформленого відповідно до вимог чинного законодавства права користування земельними ділянками, не здійснюючи плату на землю.

Отже, відповідач без достатньої правової підстави за рахунок позивача, який є власником земельних ділянок, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ними у вигляді орендної плати, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 188249,55грн. за період з 26.07.2019 по 28.02.2021 (включно), суд вважає його правомірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПК-Європлюс", вул.Торф`яна, 28, смт.Баришівка, Баришівський район, Київська область, 07501, код ЄДРПОУ 32497680) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавської області, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) - 188249,55грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати, 2823,74 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно частинами 1, 2 статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.11.2021

Суддя Кльопов І.Г.