Ухвала

від 23.06.2021 по справі 917/383/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" червня 2021 р. м. Київ Справа № 917/383/21

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс про стягнення 188249,55 грн. без повідомлення (виклику) сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс (далі - відповідач) про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 188249,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2688 кв.м., кадастровий номер 5310436500:12:004:0509 для експлуатації та обслуговування будівлі автозаправочної станції по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова,42-А у м. Кременчуці, Полтавської області.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22.03.2021 у справі № 917/383/21 позовну заяву Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс про стягнення 188249,55 грн. на підставі ст. 27, 29, 31 ГПК України передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області, з мотивів того, що даний спір не є спором, що виник з приводу нерухомого майна, а є спором з приводу рухомого майна, а саме грошових коштів, а тому не підлягають застосуванню правила виключної підсудності визначені ч. 3 ст. 30 ГПК України, а визначення підсудності даного спору здійснюється у відповідності до ст. 27 ГПК України, відповідно до якої позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням відповідача, який знаходить в Київській області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.04.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 11.05.2021 для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 21.05.2021 та встановлено відповідачу строк до 02.06.2021 для подачі заперечення на відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Розглянувши матеріалами справи, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 29 ГПК України передбачено право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосування при пред`явленні позову інших норм, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені у статтях 27 - 29 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука з приводу означає у зв`язку з чим-небудь , тому словосполучення з приводу нерухомого майна треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення з приводу нерухомого майна у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори , які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення коштів щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Предметом спору у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 188249,55 грн. за користування земельною ділянкою площею 2688 кв.м., кадастровий номер 5310436500:12:004:0509 для експлуатації та обслуговування будівлі автозаправочної станції по вул. Набережна лейтенанта Дніпрова,42-А у м. Кременчуці, Полтавської області.

Оскільки правила виключної підсудності поширюються на спір щодо стягнення коштів зі сплати орендної плати за користування нерухомим майном, а підсудність справ господарському суду у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна визначається за правилами ч. 3 ст. 30 ГПК України, то дана справа у відповідності до ч. 3 ст. 30 ГПК України підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням майна, яке знаходиться в Полтавські області.

Подібний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, в якій розглянуто питання щодо виключної підсудності спорів, що виникають з приводу нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За вказаних обставин, суд передає справу № 917/383/21 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 188249,55 грн. згідно встановленої виключної підсудності до Господарського суду Полтавської області.

Керуючись ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 30, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст.ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Передати справу № 917/383/21 за позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Товариства з обмеженою відповідальністю УПК-Європлюс про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати у сумі 188249,55 грн. згідно встановленої виключної підсудності до Господарського суду Полтавської області.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Суддя Ю.В. Подоляк