Рішення

від 02.11.2021 по справі 927/702/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2021 року м. Чернігівсправа № 927/702/21 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом

керівника Прилуцької окружної прокуратури, вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; e-mail: priluki.prok@gmail.com

в інтересах держави в особі позивача - Линовицької селищної ради , вул. Шевченка, 1, смт. Линовиця, 17584; e-mail: big-road@ukr.net

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест", вул. Промислова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500; e-mail: pragroinvest@ukr.net

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області , пр. Миру, 14, м. Чернігів, 14000, chernihiv@land.gov.ua.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , електронна адреса: невідома

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

За участю представників учасників справи:

від прокуратури: Шиленко М.В., прокурор (посвідчення № 05868/0 від 16.12.2020)

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

від третьої особи, на стороні позивача: не прибув

від третьої особи, на стороні відповідача: не прибув

В С Т А Н О В И В:

Керівником Прилуцької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивача Линовицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест", у якому прокурор просить суд витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (код 42536892) на користь Линовицької об`єднаної територіальної громади земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070.

Позов обґрунтований порушенням норм чинного законодавства щодо використання спірної земельної ділянки.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 03.08.2021. Вказаною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, пр. Миру, 14, м. Чернігів, 14000; третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 задоволено заяву Прилуцької окружної прокуратури про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Линовицької об`єднаної територіальної громади площею 2га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1842873674241, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53276297 від 23.07.2020) право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (код 4253689).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.07.2021 задоволено заяву в.о. керівника Прилуцької окружної прокуратури та виправлено описку, допущену в описовій та п. 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду Чернігівської області у від 05.07.2021 у справі №927/702/21 стосовно коду Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" з правильним його зазначенням "код 42536892 ".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.07.2021, у зв`язку з відпусткою судді Демидової М.О., підготовче засідання призначено на 12.08.2021.

У судове засідання 12.08.2021 прибув прокурор.

Повноважні представники позивача, відповідача та третіх осіб у судове засідання 12.08.2021 не прибули, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвали суду від 05.07.2021, 28.07.2021 направлені на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (вул. Промислова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500), зазначену у позовній заяві, повернулись на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання".

Ухвали суду від 05.07.2021, 28.07.2021 направлені на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернулись на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У судовому засіданні 12.08.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 14.09.2021; зобов`язано прокурора надати відомості щодо місця проживання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.08.2021 повідомлено позивача, відповідача та третіх осіб про відкладення підготовчого засідання на 14.09.2021 о 14:30.

14.09.2021, від керівника Прилуцької окружної прокуратури засобами електронного зв`язку надійшов лист №4234ВИХ-21 від 13.09.2021, підписаний ЄЦП, у якому прокурор зазначає про те, що відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 18.06.2019, який залучено до реєстраційної справи як підстава реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 , копія якого в електронному вигляді міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте 04.04.2017 знятий з реєстрації місця проживання. На виконання вимог суду прокурором вжито всіх можливих в межах повноважень заходів щодо встановлення місця реєстрації (проживання) третьої особи ОСОБА_1 , однак отримано відмову в отриманні такої інформації. Відповідно до ст.81,169,170 Господарського процесуального кодексу України прокурор просить суд витребувати від Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації (проспект Голосіївський, 42, м. Київ, 03039, e-mail: rda.golosiivska@kyivcity.gov.ua) про місце реєстрації ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

У судове засідання 14.09.2021 прибув прокурор.

Повноважні представники позивача, відповідача та третіх осіб у судове засідання 14.09.2021 не прибули, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвала суду від 12.08.2021, направлена на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (вул. Промислова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500), зазначену у позовній заяві, повернулась на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвала суду від 12.08.2021, направлена на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ), повернулась на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У судовому засіданні 14.09.2021 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 12.10.2021. Повідомлено про необхідність витребування інформації від Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 14.09.2021 повідомлено позивача, відповідача та третіх осіб про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 12.10.2021.

Ухвалою суду від 14.09.2021 Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації направлено запит щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

27.09.2021 на адресу суду від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист №100-13869 від 22.09.2021 Про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , у якому зазначено про те, що згідно Реєстру територіальної громади міста Києва ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 28.10.2011 по 01.04.2017.

Прокурор, повноважні представники позивача, відповідача та третіх осіб у судове засідання 12.10.2021 не прибули, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвала суду від 14.09.2021, направлена на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) була отримана адресатом 20.09.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400052462136 від 17.09.2021.

Ухвала суду від 14.09.2021, направлена на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , повернулась на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

У судовому засіданні 12.10.2021 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2021.

Ухвалою суду від 12.10.2021 суд повідомив учасників справи про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.11.2021.

У судове засідання 02.11.2021 прибув прокурор.

Повноважні представники позивача, відповідача та третіх осіб у судове засідання 02.11.2021 не прибули.

Позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області про час та дату судового засідання повідомлені належним чином , що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 13.10.2021 №1400052361801, №1400052627925.

Ухвала суду від 12.10.2021, направлена на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , повернулась на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Разом з тим ухвала суду від 12.10.2021 , направлена на адресу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , зазначену у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) була отримана адресатом 16.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1400052627917 від 13.10.2021, що свідчить про його належне повідомлення та обізнаність про дату розгляду даної справи.

Ухвала суду від 12.10.2021, направлена на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (вул. Промислова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500), зазначену у позовній заяві, повернулась на адресу суду із зазначенням причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

З`ясовуючи належність повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість вирішення даного господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

За приписами ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві, повністю збігається з адресою, зазначеною у рекомендованих повідомленнях.

Ухвали суду, які направлялись на адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (вул. Промислова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500), що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Заяв про зміну місцезнаходження відповідача не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Крім цього, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт направлення судом ухвал на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про судове засідання у справі №927/702/21.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У даному випадку судом враховано, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що свідчить про наявність в учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Щодо підстав звернення прокурора до суду.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Згідно з ч. 4,7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру , і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

У позовній заяві керівник Прилуцької окружної прокуратури вказує на те, що у відповідності до вимог п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Оскільки спірна земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району і право розпорядження спірною земельною ділянкою з 27.05.2021 належить Линовицькій об`єднаній територіальній громаді, тому позовна заява подається прокурором як захід прокурорського реагування в інтересах Линовицької об`єднаної територіальної громади.

Виконуючи вимоги ст. 23 Закону України Про прокуратуру на адресу Линовицької об`єднаної територіальної громади 01.06.2021 Прилуцькою окружною прокуратурою направлено лист №1738вих-21 щодо необхідності врегулювання питання правомірності використання земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест (а.с.13).

Линовицька селищна рада листом №477 від 08.06.2021 повідомила прокуратуру, що заходи цивільно-правового характеру щодо витребування земельної ділянки з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест не вживались. При цьому Линовицька селищна рада не заперечує щодо вжиття відповідних заходів прокуратурою (а.с.14).

За твердженням керівника Прилуцької окружної прокуратури, з огляду на те, що орган місцевого самоврядування - Линовицька селищна рада не вжила відповідних заходів щодо витребування спірної земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест , зазначене свідчить про бездіяльність органу,уповноваженого державою на вжиття заходів представницького реагування за вказаним фактом та є підставою для втручання прокурора для захисту інтересів держави.

Керівник Прилуцької окружної прокуратури зазначає, що його звернення з даним позовом є законним та беззаперечно переслідує суспільний , публічний інтерес, оскільки у даній ситуації спрямований на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яке здійснюється з грубим порушенням вимог чинного законодавству.

Так, суспільний інтерес, який полягає у поверненні у розпорядження органу місцевого самоврядування (з 27.05.2021) земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю, явно переважає приватний інтерес у утриманні Товариством з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест незаконно отриманої ОСОБА_3 та витребуваної на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду у справі №742/1104/20 у ОСОБА_1 земельної ділянки.

Інтереси суспільства в частині законності використання земельної ділянки явно переважають приватний інтерес Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест , яка на даний час є її власником.

Прокурор зазначає, що факт невжиття органом місцевого самоврядування (Линовицькою селищною радою) заходів щодо усунення порушень вимог земельного законодавства встановлено прокурором при виконанні рішення Прилуцького міськрайонного суду у справі № 742/1104/20 від 23.09.2020 та шляхом моніторингу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

29.06.2021 керівником Прилуцької окружної прокуратури було направлено Линовицькій селищній раді повідомлення в порядку ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у якому зазначено, що Прилуцькою окружною прокуратурою в інтересах територіальної громади в особі Линовицької селищної ради підготовлено позовну заяву про витребування земельної ділянки з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест , яку буде скеровано до Господарського суду Чернігівської області (а.с.17).

Перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів у порушенні інтересів держави, необхідність їх захисту та обґрунтування підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні з даним позовом у спірних правовідносинах.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Керівник Прилуцької окружної прокуратури у позовній заяві посилається на заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20 , що набрало законної сили 29.10.2020, за цивільним позовом заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури в інтересах в особі позивача: Державної служба України з питань геодезії, картографії та кадастру до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки (а.с.7-9).

Позовні вимоги заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури у справі № 742/1104/20 Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області мотивовані тим , що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_3 було передано у приватну власність спірну земельну ділянку, яку в подальшому на підставі договору купівлі-продажу було відчужено ОСОБА_1 . Оскільки спірна земельна ділянка вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_3 прав на повторну безоплатну приватизацію, наявні підстави для її витребування у добросовісного набувача.

Так, заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20 встановлено таке (п.11-16, 20, 25 зазначеного рішення):

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.11.2018 року №25-8885/14-18-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 року №25-1395/14-19-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га /кадастровий номер 7424189400:03:000:1070/ у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району.

28.05.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 року №25-1395/14-19-сг зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вище вказану земельну ділянку.

Згідно договору купівлі-продажу №630 від 18.06.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 була відчужена на користь ОСОБА_1 , що підтверджується записом в реєстрі речових прав на нерухоме майно №32033689.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.11.2018 року №8645-СГ отримав у приватну земельну ділянку площею 2 га /кадастровий номер 6323983000:01:000:0402/ для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Між сторонами виник спір щодо законності приватизації земельної ділянки та її подальшого відчуження на підставі договору купівлі-продажу. В свою чергу, прокурором, з метою захисту інтересів держави, заявлено віндикаційний позов про витребування у відповідача земельної ділянки.

ОСОБА_3 на момент набуття у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 фактично повторно скористався своїм правом, передбаченим ст.116 Земельного кодексу України, тобто з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

Враховуючи вибуття земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 з володіння власника - держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру внаслідок надання ОСОБА_4 в Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області недостовірної інформації щодо відсутності перешкод у набутті ним права власності, а також її подальше оплатне відчуження ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне витребувати спірну земельну ділянку у останнього як добросовісного набувача на користь держави .

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20 витребувано у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1070) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Керівник Прилуцької окружної прокуратури у позовній заяві зазначає , що для даної справи є преюдиціальним той факт, що ОСОБА_3 незаконно отримав земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070, площею 2 га та в подальшому відчужив її на користь ОСОБА_1 . На момент подання позовної заяви та відкриття провадження у справі № 742/1104/20 вказана земельна ділянка перебувала на праві приватної власності у ОСОБА_1 та підлягала витребуванню саме з його незаконного володіння. Відповідач, достовірно знаючи про наявність судового спору відносно земельної ділянки, умисно, з метою ускладнити процес її повернення у власність держави на підставі акту приймання передачі нерухомого майна неправомірно передав її у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.07.2020 № 37455631 внесено відомості про реєстрацію права власності (а.с.10-12).

Керівник Прилуцької окружної прокуратури вказує також на те, що ОСОБА_1 в ході розгляду вищезазначеної цивільної справи не було подано доказів переходу права власності на земельну ділянку до Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест , що не дозволило своєчасно замінити ОСОБА_1 на належного відповідача.

Крім того, прокурор зазначає, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест керівником зазначеного товариства є ОСОБА_1 , що свідчить про обізнаність юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест щодо спору відносно земельної ділянки, проте не перешкодило ОСОБА_1 передати у власність, а Товариству з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест прийняти у власність земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070.

За твердженням керівника Прилуцької окружної прокуратури, зважаючи на наявність рішення суду про витребування земельної ділянки із володіння ОСОБА_1 , яке набрало законної сили 29.10.2020 та неможливості його фактичного виконання в частині повернення земельної ділянки у власність розпорядника, у зв`язку з передачею права власності на земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест спірна земельна ділянка підлягає витребуванню у володільця.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, письмових пояснень щодо заявленого позову не надала.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 письмових пояснень щодо заявленого позову не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокурора з таких підстав.

Відповідно до ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частиною 2 ст. 90 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

За приписами ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 Цивільного кодексу України).

Володільцем чужого майна, відповідно до ч.1 ст. 397 Цивільного кодексу України, є особа, яка фактично тримає його у себе.

Пунктом 2 ч.1 ст. 399 Цивільного кодексу України визначено, що право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними визначено, що рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Пунктом 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати в приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (ч.1,2 ст. 84 Земельного кодексу України).

За приписами ст.15 1 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або в користування для всіх потреб.

За правилами ч.1 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт б ч.3 ст.116 Земельного кодексу України).

Згідно з ч.4 ст.116 Земельного кодексу України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Обґрунтовуючи поданий позов про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" на користь Линовицької об`єднаної територіальної громади земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 керівник Прилуцької окружної прокуратури посилається на наявність заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20, що набрало законної сили 29.10.2020, яким ухвалено витребувати у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1070) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області та неможливість його фактичного виконання в частині повернення земельної ділянки у власність розпорядника, у зв`язку з передачею права власності на земельну ділянку Товариству з обмеженою відповідальністю Прилуки Агроінвест .

Прокурор зазначає, що виходячи з обставин справи належним способом захисту у вказаній справі безумовно є витребування майна із чужого незаконного володіння.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що у справі Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області № 742/1104/20 та у даній справі Господарського суду Чернігівської області №927/702/21 беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.

З урахуванням встановлених у заочному рішенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20 обставин, а також на підставі наявних у даній справі документів, зокрема, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.10-12), суд зазначає таке.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 15.11.2018 року №25-8885/14-18-сг Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 року №25-1395/14-19-сг затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га /кадастровий номер 7424189400:03:000:1070/ у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району.

28.05.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.02.2019 №25-1395/14-19-сг зареєстровано право власності ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 (запис про право власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно №31816054).

Згідно з договором купівлі-продажу №630 від 18.06.2019 земельна ділянка з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 була відчужена на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), що підтверджується записом в реєстрі речових прав на нерухоме майно №32033689. Право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 припинено 18.06.2019.

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 на підставі наказу Головного управління у Харківській області від 27.11.2018 №8645-СГ отримав у приватну земельну ділянку площею 2 га /кадастровий номер 6323983000:01:000:0402/ для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Миколаївської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Як зазначено у рішенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20, ОСОБА_3 на момент набуття у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 фактично повторно скористався своїм правом, передбаченим ст.116 Земельного кодексу України, тобто з порушенням визначеного земельним законодавством порядку.

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 23.09.2020 у справі № 742/1104/20 позов заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури про витребування земельної ділянки задоволено, витребувано у ОСОБА_1 на користь держави земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 7424189400:03:000:1070) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

17.07.2020, на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 20.05.2020, право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (код 42536892) (запис про право власності в реєстрі речових прав на нерухоме майно №37455631).

Статтею 387 Цивільного кодексу встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст.330 Цивільного кодексу якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі статтею 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

За приписами частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якою обґрунтовано заявлений позов, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник, а відповідачем - незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому, незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Предметом доказування в справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння є обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують: право власності на витребуване майно; вибуття його з володіння позивача; перебування його в натурі в відповідача; обставини, за яких спірне майно вибуло з володіння власника.

У разі незаконного заволодіння майном власника іншою особою належним способом захисту є віндикаційний позов (стаття 387 Цивільного кодексу України). Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. При цьому в тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна із чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 Цивільного кодексу України, є неефективними (пункти 85, 114, 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 по справі № 910/2861/18).

Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19.

Судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено неправомірність набуття ОСОБА_3 у власність земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070, її придбання ОСОБА_1 у ОСОБА_3 , а у подальшому відчуження ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест", керівником якого є ОСОБА_1 , отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" не могло не знати про те, що його керівник ОСОБА_1 не мав права відчужувати спірну земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070.

За таких обставин позовні вимоги керівника Прилуцької окружної прокуратури про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" на користь Линовицької об`єднаної територіальної громади земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Щодо судових витрат.

За приписами ч.1,3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

З матеріалів справи слідує, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 задоволено заяву Прилуцької окружної прокуратури про забезпечення позову. Накладено арешт на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території Линовицької об`єднаної територіальної громади площею 2га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1842873674241, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53276297 від 23.07.2020) право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (код 4253689).

Оскільки ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.07.2021 задоволено заяву Прилуцької окружної прокуратури про забезпечення позову, судовий збір, сплачений прокуратурою за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1135,00 грн., також покладається на відповідача.

На момент ухвалення рішення Господарським судом Чернігівської області у даній справі, клопотань від учасників справи про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст.145 Господарського процесуального кодексу України до суду не надходило.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов керівника Прилуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Линовицької селищної ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" про витребування земельної ділянки з незаконного володіння задовольнити повністю.

2. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (вул. Промислова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, ідентифікаційний код 42536892) на користь Линовицької об?єднаної територіальної громади (вул. Шевченка, 1, смт. Линовиця, 17584; ідентифікаційний код 04412455) земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 7424189400:03:000:1070.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прилуки Агроінвест" (вул. Промислова, 10, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, ідентифікаційний код 42536892) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; рахунок IBAN UA248201720343140001000006008, МФО 820172, код 02910114, банк Державна казначейська служба України м. Київ, отримувач - прокуратура Чернігівської області) 2270,00 грн. судового збору за подання позову та 1135,00 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 02.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2021.

Суддя М.О.Демидова