Постанова

від 04.11.2021 по справі 905/32/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 905/32/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання: Гогусь В. О.,

за участю представників сторін:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Карат"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 (колегія суддів: Дучал Н. М., Слободян М. М., Склярук О. І.) у справі

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Карат"

до Маріупольської міської ради Донецької області

про визнання незаконним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/37-3318 від 21.11.2018, визнання поновленим договору оренди земельної ділянки б/н від 19.06.2009, вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "Фірма "Карат" (далі - ПП "Фірма "Карат") звернулося із позовом до Маріупольської міської ради Донецької області (далі - Міська рада) про визнання незаконним та скасування рішення Міської ради від 21.11.2018 № 7/37-3318 "Про поновлення строку оренди земельної ділянки на вул. Пилипа Орлика, 85/18 в Центральному районі міста ПП "Фірма "Карат" (далі - спірне рішення); визнання поновленим договору оренди земельної ділянки б/н від 19.06.2009 (далі - договір оренди), зареєстрованого в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" за № 04.09.162.01277 від 26.06.2009, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Кудлаєвим О. О. за № 2139 від 19.06.2009.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПП "Фірма "Карат" посилалося на те, що користувалося земельними ділянками на вул. Урицького, 85/18 (зараз вул. Пилипа Орлика) за договором оренди, строк дії якого сплив 04.11.2018. Після звернення ПП "Фірма "Карат" до відповідача із заявою від 06.08.2018 щодо поновлення строку оренди землі, Міська рада прийняла спірне рішення, відповідно до якого строк оренди землі поновлено позивачу на 1 рік, а не на 10 років, як було передбачено договором оренди. Спірне рішення Міської ради про поновлення дії договору оренди землі на 1 рік, на думку позивача, порушує його інтереси та суперечить положенням статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також є необґрунтованим. ПП "Фірма "Карат" також зауважувало, що продовжує належне користування земельною ділянкою, сплачує орендну плату як орендар, який належним чином виконує свої обов`язки за договором оренди, тому має переважне право на продовження договору оренди на новий строк. Посилаючись на положення частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", позивач зазначав, що відповідач протягом одного місяця після закінчення строку дії договору заперечення щодо поновлення договору не надав, тому позивач вважає договір оренди поновленим на той самий строк та на тих самих умовах.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2019 (суддя Сковородіна О. М.) позовні вимоги ПП "Фірма "Карат" задоволено частково; визнано незаконним та скасовано пункт 1 рішення Міської ради; визнано поновленим договір оренди, відповідно до якого ПП "Фірма "Карат" було надано в оренду земельну ділянку на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені цим договором; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач не скористався передбаченим частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" правом на заперечення у поновленні договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди, що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" на той самий строк і на тих самих умовах. Суд зазначив, що прийняте Міською радою рішення в частині встановлення іншого терміну оренди землі ніж той, що був визначений договором оренди, не містить жодних підстав для встановлення іншого терміну оренди, ніж той, що був встановлений договором, тому підлягає визнанню незаконним. Зазначаючи про факт дотримання позивачем вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення дії договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах, суд визнав обґрунтованою вимогу позивача в частині визнання поновленим договору оренди, проте вимогу позивача в частині укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди в запропонованій позивачем редакції суд визнав передчасною у розумінні статті 33 Закону України "Про оренду землі".

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2019 скасовано в частині визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Міської ради; визнання поновленим договору оренди, відповідно до якого ПП "Фірма "Карат" було надано в оренду земельну ділянку на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені цим договором, та стягнення з Міської ради витрат зі сплати судового збору в сумі 3524,00 грн; прийнято нове рішення в цій частині, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПП "Фірма "Карат" про визнання незаконним та скасування пункту 1 рішення Міської ради; визнання поновленим договору оренди, відповідно до якого ПП "Фірма "Карат" було надано в оренду земельну ділянку на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені цим договором; в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2019 залишено без змін.

2.4. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що суд першої інстанції помилково не врахував волевиявлення відповідача - рішення Міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки ПП "Фірма "Карат" строком на 1 рік. Враховуючи дотримання відповідачем вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме місячного терміну після закінчення строку договору оренди для повідомлення орендареві про прийняте рішення, колегія суддів апеляційного суду зазначила про помилковість висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором, на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Посилаючись на положення статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд апеляційної інстанції зазначив, що рішення міської ради прийняте протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди, підстави для визнання його незаконним відсутні.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019, ПП "Фірма "Карат" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019, рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2019 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ПП "Фірма "Карат" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", частини 5, 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", частини 3 статті 86, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник вважає, що волевиявлення органу місцевого самоврядування у формі оскаржуваного рішення Міської ради є неналежним доказом про заперечення орендодавця проти поновлення договору оренди, таке заперечення повинно бути оформлено листом. ПП "Фірма "Карат" стверджує, що рішення Міської ради суперечить умовам договору оренди, укладеного між сторонами спору, а також рішенню Міської ради про внесення змін до рішення Міської ради від 21.02.2012 № 6/16-1563 "Про затвердження умов надання земельних ділянок на території Маріупольської міської ради", яким встановлено, що для земельних ділянок, площа яких від 0,0101 до 20 га, строк оренди становить 10 років. Скаржник зазначає, що орендована ним земельна ділянка має площу 0,0332 га, а тому строк оренди має бути 10 років. Крім того, скаржник зазначає, що Міська рада оскаржуваним рішенням змінила істотні умови оренди, а тому оскаржуване рішення Міської ради є протиправним і суперечить статтям 638, 651, 654 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про оренду землі".

3.3. ПП "Фірма "Карат" відповідно до положень статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України надіслало пояснення до касаційної скарги (вх. 10850/2019 Д2 від 18.01.2021), в яких зазначає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги той факт, що скаржник є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі на вул. Урицького (наразі вул. Пилипа Орлика) 85/18, що розміщена на орендованій земельній ділянці, згідно з інформаційною довідкою від 18.01.2021№ 240764407.

3.4. ПП "Фірма "Карат" надіслало пояснення до справи (вх. 10850/2021 Д4 від 25.10.2021), в яких зауважує, що у зв`язку з ухваленням Великою Палатою Верховного Суду постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 скаржник надає додаткові пояснення до касаційної скарги. ПП "Фірма "Карат" вважає, що обставини у справі № 903/1030/19 та у цій справі, яка розглядається, не є аналогічними. Однак вважає за необхідне застосувати висновки, викладені у зазначеній постанові, щодо застосування положень статей 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України у зв`язку із тим, що скаржник є власником нерухомого майна - нежитлової будівлі.

3.5. Скаржник надіслав до Верховного Суду додаткові пояснення у справі (вх.10820/2021Д6 від 04.11.2021), в яких зазначив, що під час вирішення справи мають бути враховані висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, а також факт наявності на спірній земельній ділянці нерухомого майна ПП "Фірма "Карат".

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Міської ради від 04.11.2008 № 5/25-4600 між ПП "Фірма "Карат" та Міською радою 19.06.2009 був укладений договір оренди, згідно з яким Міська рада надала, а ПП "Фірма "Карат" прийняло в строкове платне користування земельні ділянки на вул. Урицького (вул. Пилипа Орлика), 85/18 у Жовтневому районі міста Маріуполя площею 0,2221 га, та 0,0332 га для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах (функціонування торгових контейнерів), для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах (функціонування торгових павільйонів ІІ черги ринку "Західний").

4.2. Відповідно до пункту 3.1 договору оренди, його укладено терміном на 10 років (до 04.11.2018).

4.3. За змістом пункту 3.2. договору оренди, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяці до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

4.4. Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 договору оренди зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

4.5. Договір оренди зареєстрований в міському відділі Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинений запис № 04.09.162.01277 від 26.06.2009.

4.6. Рішенням Міської ради від 28.07.2016 № 7/9-561, зокрема, було вирішено припинити право оренди земельної ділянки площею 0,2221 га для роздрібної торгівлі у неспеціалізованих магазинах (функціонування торгових контейнерів) на вул. Пилипа Орлика, 85/18 в Центральному районі міста Маріуполя ПП "Фірма "Карат"; внести зміни до договору оренди.

4.7. 06.08.2018р., позивачем, через центр надання адміністративних послуг, м. Маріуполь подано заяву, адресовану Маріупольському міському голові, щодо продовження права оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площею 0,0332 га, розташованої за адресою вул. Пилипа Орлика, 85/18. Заяву зареєстровано за №26-027-2141. Відомості про надання до заяви додаткової угоди до договору матеріали справи не містять.

4.8. За результатами розгляду заяви позивача Міська рада прийняла 21.11.2018 спірне рішення, яким вирішила поновити на 1 рік строк оренди земельної ділянки площею 0,0332 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на вул. Пилипа Орлика, 85/18 в Центральному районі міста Маріуполя ПП "Фірма "Карат".

4.9. Суди встановили, що на теперішній час позивач продовжує користуватися земельною ділянкою площею 0,0332 га на вул. Пилипа Орлика, 85/18 в Центральному районі міста Маріуполя, сплачує орендні платежі, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 14.12.2018 № 28.2-38014-28.1 Департаменту фінансів Міської ради про відсутність заборгованості з орендної плати.

4.10. Спір виник у зв`язку з наявністю/відсутністю підстав для визнання спірного рішення Міської ради незаконним та визнання поновленим договору оренди на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі".

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2019 (у складі колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.) відкрито провадження за касаційною скаргою ПП "Фірма "Карат" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі № 905/32/19.

Ухвалою Верховного Суду від 19.11.2019 провадження за касаційною скаргою ПП "Фірма "Карат" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі № 905/32/19 зупинено до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах в іншій справі № 378/596/16-ц.

Згідно із розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 18.09.2020 № 29.3-02/2271 у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 15.09.2020 про відставку судді ОСОБА_1 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 905/32/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.

Згідно із розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.12.2020 № 29.3-02/3655 у зв`язку з перебуванням судді Зуєва В. А. на лікарняному було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 905/32/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020 справу № 905/32/19 передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Велика Палата Верховного Суду 29.09.2020 ухвалила постанову у справі № 378/596/16-ц, яка була оприлюднена 08.12.2020.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2020 (у складі колегії суддів: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.) поновлено касаційне провадження у справі № 905/32/19 за касаційною скаргою ПП "Фірма "Карат" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 02.02.2021 зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "Фірма "Карат" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі № 905/32/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

31.08.2021 Великою Палатою Верховного Суду у справі № 903/1030/19 ухвалено постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28.09.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2021 поновлено касаційне провадження у справі № 905/32/19 за касаційною скаргою ПП "Фірма "Карат" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019.

З урахуванням зміни складу колегії суддів та зупинення провадження у справі, Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 905/32/19 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

5.3. Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги про визнання незаконним і скасування рішення Міської ради та визнання поновленим договору оренди. Правовою підставою позову в частині позовних вимог про поновлення договору оренди зазначено частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а в частині визнання незаконним рішення Міської ради - положення статей 638, 651, 654 Цивільного кодексу України, статтю 30 Закону України "Про оренду землі".

5.4. Частиною 3 статті 792 Цивільного кодексу України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Земельний кодекс України визначає основні засади регулювання земельних відносин, зокрема порядок передачі земельних ділянок в оренду (стаття 124). Законом України "Про оренду землі" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, врегульовано відносини, що виникають між власником земельної ділянки та іншими особами в зв`язку із передачею її у користування та володіння, в тому числі конкретизовано та деталізовано особливості та порядок укладення договору оренди землі, його істотні умови, основні права та обов`язки його сторін, порядок зміни, припинення та поновлення такого договору.

5.5. Частинами 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 цього Закону).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 9 статті 33 вказаного Закону).

У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 10 статті 33 зазначеного Закону).

5.5. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18 за позовом про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки визначила алгоритм дій для орендаря та орендодавця, які відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" мають намір поновити договір оренди землі.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, щодо порядку поновлення договору оренди землі. Касаційний суд визначив, що для виникнення підстави для поновлення договору, передбаченої частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проєкту додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, частиною 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі", а саме не надано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проєкт додаткової угоди.

5.6. У постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, до розгляду якої було зупинено провадження у цій справі, Велика Палата Верховного Суду не відступила від своїх висновків, викладених у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц та № 159/5756/18, щодо порядку поновлення договору оренди землі на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції Закону № 161-XIV). При цьому суд касаційної інстанції уточнив свої висновки, а саме зазначив, що "стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX мала назву "Поновлення договору оренди землі", тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Проте вони за змістом приписів указаної статті відрізнялися від тих, які пропонують застосувати позивач і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду. Так, згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Таке формулювання зазначеного припису у сукупності з назвою статті 33 Закону № 161-XIV й іншими її приписами не підтверджує доводи позивача та висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що лише частина шоста цієї статті визначала правила поновлення договору оренди землі, які виключали необхідність вчинення активних дій орендарем. Конструкція статті 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону). Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар ".

Поміж тим у зазначеній постанові від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що "незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов`язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов`язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі ".

5.7. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у цій справі № 905/32/19, встановив, що матеріали справи не містять відомостей про надання до заяви орендаря проєкту додаткової угоди до договору. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до положень статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" після закінчення дії договору Міська рада прийняла рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки ПП "Фірма "Карат" строком на 1 рік, а не на 10 років, як просив позивач. З урахуванням наведених обставин колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції, викладеній у наведених постановах Великої Палати Верховного Суду.

5.8. Доводи скаржника щодо протиправності рішення Міської ради з посиланням на те, що відповідач не міг змінити умови договору оренди в односторонньому порядку та діяв з порушенням умов договору оренди, є безпідставними. Суд апеляційної інстанції встановив, що оскаржуване рішення Міської ради прийняте у межах повноважень, встановлених статтями 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", та у строк, установлений договором оренди і частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди).

5.9. Водночас колегія суддів зазначає, що у разі наявності в особи права власності на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

5.10 Аргументи скаржника щодо незаконності спірного рішення Міської ради з посиланням на нові доводи та документи, додані до касаційної скарги, відхиляються колегією суддів з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.11. Інші доводи, викладені в касаційній скарзі, стосуються з`ясування обставин та оцінки доказів, проте згідно з положеннями частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

6.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права господарськими судом апеляційної інстанції, не підтвердилися, не спростовують висновку апеляційного господарського суду, тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Фірма "Карат" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 у справі № 905/32/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак