Рішення

від 11.11.2021 по справі 280/3918/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 листопада 2021 року Справа № 280/3918/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (107 м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ПГС (69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 28)

про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю ПГС (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з рахунків платника податків у всіх банках, що обслуговують такого платника податків - відповідача, а також за рахунок готівки податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 61 480,79 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2 845,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла в результаті несплати зобов`язань за самостійно поданими деклараціями, донарахованих контролюючим органом штрафних санкцій та пені. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг відповідачем не сплачено, а тому він підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг в загальній сумі 64 326,76 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №280/3918/21; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. від 03.06.2021 №33062), в якому зазначив, що 21.09.2018 ним подано уточнюючу декларацію за 2018 рік, відповідно до якої зменшено податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 136 468,84 грн. Отже, узгоджене податкове зобов`язання за декларацією за 2018 рік відсутнє, при цьому сплати відповідач жодного разу не виконував, а тому нарахування пені вважає помилковим. Крім того вказує, що податкове повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0049865006 є неправомірним, адже винесено з порушенням вимог діючого законодавства. Так, у ТОВ ПГС відсутній об`єкт оподаткування та обов`язок подавати податкову декларацію з плати за землю (орендної плати). Також зазначає, що не має заборгованості перед бюджетом з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості. У задоволенні позову просить відмовити. Справу просить розглянути за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Стосовно даного клопотання суд зазначає наступне.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зважаючи на те, що дана справа є справою незначної складності і характер спірних правовідносин та предмет доказування в ній не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

14.07.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №39682), в якій він, зокрема, зазначив, що у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який виник у 2014 році та залишається несплаченим; у зв`язку з існуванням податкового боргу відбулось його зменшення згідно з черговістю виникнення. Також зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0049865006 рішенням ДФС України залишене без змін, та у судовому порядку не оскаржувалося. Крім того вказує, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2 845,97 грн. відповідачем погашений, у зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 61 480,79 грн. Суд розцінює дане повідомлення як заяву про зменшення позовних вимог та розглядає справу з її урахуванням.

23.09.2021 від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив (вх. №55170).

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПГС (код ЄДРПОУ 31637822) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (далі - ПК України) передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних інтегрованої картки платника податків та довідки про заборгованість, за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 61 480,79 грн., яка виникла на підставі наступного.

Так, відповідачем самостійно подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 30.01.2018, в якій самостійно визначено податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік у загальному розмірі 136 468,84 грн. (по 11 372,40 грн. щомісяця, 11 372,44 грн. - у грудня 2018 року), однак за серпень - грудень 2018 року податкове зобов`язання не сплачено.

Разом із тим, 21.09.2018 відповідачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій зменшено податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік у загальному розмірі 136 468,84 грн.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. (абзац перший пункту 50.1 статті 50 ПК України).

Враховуючи, що платник самостійно подав до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій зменшив податкове зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік у загальному розмірі 136 468,84 грн., суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення податкових зобов`язань за серпень - грудень 2018 року, які були визначені звітною податковою декларацією з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 30.01.2018.

Слід також зазначити, що уточнюючий розрахунок від 21.09.2018 прийнято контролюючим органом та відображено у інтегрованій картці платника податків, а саме зменшено податкові зобов`язання на загальну суму 136 468,84 грн.

Посилання позивача на те, що у відповідача наявний податковий борг з орендної плати з юридичних осіб, який виник у 2014 році та залишається несплаченим, у зв`язку з чим відбулось його зменшення згідно з черговістю виникнення суд відхиляє, оскільки в даному випадку, хоча станом на 30.06.2020 за відповідачем і обліковувався податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 61 480,79 грн., підстави виникнення такого боргу, з урахуванням подання уточнюючого розрахунку, є іншими, аніж несплата податкового зобов`язання за серпень - грудень 2018 року за звітною податковою декларацією з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 30.01.2018. Проте, контролюючий орган у позовній заяві на такі підстави не посилався.

Також, контролюючий орган просить суд стягнути з відповідача пеню, несплачений залишок якої складає 12 949,47 грн.

Підпунктами 129.1.1, 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається при: нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідачу нараховано пеню, зокрема, на податковий розрахунок земельного податку від 08.02.2017 у сумі 665,81 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2018 №0034625001. Будь-яких зауважень щодо вказаних сум відповідач не надав, неправомірності їх нарахування судом не встановлено, а отже дана сума (688,67 грн.) підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно пені, нарахованої на звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 30.01.2018 суд зазначає, що приписи вимог пп. 129.1.3 п. 129.1, пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України вказують, що нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, а закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Усупереч цьому, позивач нараховував відповідачу пеню на суми, на які згідно уточнюючих декларацій платником зменшено зобов`язання з орендної плати по звітній декларації.

Тобто, нарахування пені здійснювалося на податкові зобов`язання, які були відсутні.

Отже, в даній частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Також, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є позивач, на підставі акту перевірки від 22.03.2019 №879/08-01-50-06/31637822 винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0049865006, яким до відповідача застосовано штрафні санкції за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 1 020,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ ПГС оскаржило його до ДФС України, рішенням якої від 04.07.2019 330548/6/99-99-11-06-01-25 у задоволенні скарги відмовлено. Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0049865006 у судовому порядку матеріали справи не містять.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За правилами підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України, Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу. (пункт 56.17 статті 56 ПК України).

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0049865006 вважається узгодженим.

Стосовно доводів відповідача про те, що податкове повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0049865006 є неправомірним, адже винесено з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки у ТОВ ПГС відсутній об`єкт оподаткування та обов`язок подавати податкову декларацію з плати за землю (орендної плати), суд зауважує, що вказані твердження не впливають на спірні правовідносини та не спростовують висновків суду про те, що податкове повідомлення-рішення від 24.04.2019 №0049865006 є узгодженим. Так, відповідач не був позбавлений можливості оскаржити вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку, обґрунтовуючи позовну заяву вказаними доводами.

З урахуванням наведеного у сукупності суд доходить висновку, що податкові зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1 708,67 грн. (688,67 грн.+1 020,00 грн.) у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважаються податковим боргом.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов`язань, податковим органом вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Так, відповідачу направлено податкову вимогу форми Ю від 05.02.2014 №15-11 на суму 31 928,86 грн., яку отримано ним 10.02.2014.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 95.1- 95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 1 708,67 грн. не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю ПГС (69065, м. Запоріжжя, вул. Дудикіна, 28; код ЄДРПОУ 31637822), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1 708 (одна тисяча сімсот вісім) гривень 67 коп., який перерахувати на р/р UА508999980334139812000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл./ТГ м.Запоріжжя/18010600, код платежу 18010600, код отримувача - 37941997, банк - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача - 899998.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 11.11.2021.

Суддя Ю.П. Бойченко