ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2021 року м. Київ № 640/19341/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест доГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві Державної податкової служби України провизнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Мех Інвест (надалі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (надалі - відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 № 192916;
- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.07.2020 № 239045;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Мех Інвест з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення № 1756573/40094216 від 22.07.2020, рішення № 1756574/40094216 від 22.07.2020 та рішення № 1756575/40094216 від 22.07.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкові накладні № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020 операційним днем, коли вони були надіслані до Державної податкової служби, а саме 30.06.2020, та податкову накладну № 2 від 01.06.2020 - 17.06.2020.
В якості підстав позову позивач зазначив, що рішеннями від 15.06.2020 № 192916 та від 27.07.2020 № 239045 підприємство позивача було визнано таким, що відповідає м. 8 Критеріїв ризиковості платника податку; у взаємовідносинах із контрагентами позивач дотримується принципу належної обачності та здійснює перевірку добросовісності своїх контрагентів, аналізуючи інформацію із відкритих джерел; підстави для висновків про протиправність діяльності контрагентів позивача станом на дату укладення господарських договорів та оформлення податкових накладних були відсутні; недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для контрагентів та не може негативно впливати на податковий облік позивача; позивач сформував та надіслав на реєстрацію податкові накладні № 1 від 10.06.2020, № 2 від 01.06.2020, № 3 від 10.06.2020, № 4 від 11.06.2020; реєстрацію податкових накладних було зупинено; на виконання п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 позивач надав контролюючому органу документи на підтвердження реальності господарських операцій за спірними податковими накладними; втім в реєстрації податкових накладних було відмовлено; системний аналіз положень Порядку № 1165 дає підстави стверджувати, що позивач не підпадає під жоден пункт ризиковості , оскільки підприємство позивача створено та діє легально, має діючого засновника та директора, своєчасно сплачує податки та збори тощо.
Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями було передано судді Пащенку К.С.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест залишено без руху; позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2020 позивач усуну недоліки позовної заяви.
08.09.2020 ухвалою суду було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19341/20; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
09.10.2020 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що процедура зупинення реєстрації податкових накладних із наступним прийняттям рішення про їх реєстрацію / відмову в реєстрації регламентована: ПК України, постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних , наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ; у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання про прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної в реєстрі; за результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних; в процесі аналізу діяльності позивача встановлено, що останній здійснює придбання товарів у підприємств, які здійснюють ризикову діяльність, що і стало підставою для віднесення позивача до переліку ризикових платників податку.
22.10.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем не конкретизовано, в результаті аналізу яких саме показників діяльності позивача була зупинена реєстрація спірних податкових накладних; будь-яке автоматизоване співставлення чи дані, отримані з автоматичних систем контролюючого органу, не є належними доказами в розумінні процесуального закону; інформація щодо контрагентів позивача у ІС Податковий блок не може братися до уваги, оскільки не є загальнодоступною; судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника податків; господарські операції, відображені у податковому обліку позивача, є реальними.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
15.06.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення № 192916 про відповідність ТОВ Мех Інвест п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, в графі Податкова інформація якого зазначено: в ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ Трассір УА код ЄДРПОУ 39768357, ТОВ Франко Некст код ЄДРПОУ 43264197.
02.07.2020 позивачем були подані до контролюючого органу письмові пояснення щодо виключення ТОВ Мех Інвест з переліку ризикових, а також копії документів на підтвердження фактів, зазначених у поясненні.
27.07.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення № 239045 про відповідність ТОВ Мех Інвест п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, в графі Податкова інформація якого зазначено: використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення і документи, проведено аналіз діяльності ТОВ Мех Інвест , в процесі якого встановлено, що підприємство здійснює придбання товару у суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність, а саме: ТОВ Автоселекшн (41199802), ТОВ Дорбуд Сервіс Груп (40945017), ТОВ Крінтекс Трейд (43272700), ТОВ Трассір УА (39768357), ТОВ Франко Некст (43264197).
10.06.2020 позивачем було сформовано податкову накладну № 1, яку 30.06.2020 подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрацію податкової накладної було зупинено через відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
02.07.2020 позивач подав контролюючому органу пояснення щодо господарської операції, по якій було складено податкову накладну № 1 від 10.06.2020.
22.07.2020 відповідачем-1 прийнято рішення № 1756573/40094216 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.06.2020 у зв`язку із ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
10.06.2020 позивачем було сформовано податкову накладну № 3, яку 30.06.2020 подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрацію податкової накладної було зупинено через відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
02.07.2020 позивач подав контролюючому органу пояснення щодо господарської операції, по якій було складено податкову накладну № 3 від 10.06.2020.
22.07.2020 відповідачем-1 прийнято рішення № 1756574/40094216 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.06.2020 у зв`язку із ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
11.06.2020 позивачем було сформовано податкову накладну № 4, яку 30.06.2020 подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрацію податкової накладної було зупинено через відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
02.07.2020 позивач подав контролюючому органу пояснення щодо господарської операції, по якій було складено податкову накладну № 4 від 11.06.2020.
22.07.2020 відповідачем-1 прийнято рішення № 1756575/40094216 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 11.06.2020 у зв`язку із ненаданням платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача-1, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В свою чергу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначаються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - це сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно із п. 40 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.
У відповідності до п. 44 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Зміст наведених положень дає суду підстави для висновку, що Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, встановлено вичерпний перелік критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у разі відповідності яким комісією контролюючого органу приймається рішення про відповідність /невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, при прийнятті наведеного вище рішення комісія контролюючого органу повинна перевіряти подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Таким чином, вказані норми дають право на оскарження такого рішення контролюючого органу, останній, в свою чергу, повинен обґрунтувати його правомірність. Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на відповідні органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20.
Разом з цим, з аналізу спірних рішень вбачається, що в останніх не вказано суті та характеру наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття таких рішень, у них не ідентифіковано (не наведено) конкретних ризикових операцій та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є:
1) подання платником податків для реєстрації ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, які не відповідають ознакам безумовної реєстрації;
2) встановлення відповідності поданої податкової накладної / розрахунку коригування критеріям ризиковості платника податку.
Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків застосовується до платника у разі наявності у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Водночас, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, до суду не надано, а також в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач-1 вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку отриманої інформації шляхом направлення відповідного запиту платнику.
В свою чергу, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні первинні документи, копії яких були надані позивачем контролюючому органу разом із поясненнями для виключення позивача із переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме:
- договір суборенди офісного приміщення № 269-11/19-КОЦ від 02.11.2019, укладений із ТОВ Київ Бізнес Ріелті , за умовами якого позивач орендує офіс площею 18,1 кв.м., що знаходить за адресою: м. Київ, вул. Коцюбинського, 4Б, офіс 17/1;
- акт приймання-передачі до договору суборенди офісного приміщення № 269-11/19-КОЦ від 02.11.2019, який підтверджує факт передачі офісного приміщення у користування позивачу;
- договір поставки № 0104-2020 від 01.04.2020, укладений із ТОВ Трассір УА , за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити товар, кількість та вартість якого вказана у специфікаціях, що є додатками до договору;
- специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 0104-2020 від 01.04.2020), з якої вбачається, що ТОВ Трассір УА зобов`язується передати, а позивач прийняти товар (різець W 6/20) на загальну суму 36 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 050,00 грн.;
- видаткову накладну № 53 від 02.04.2020, з якої вбачається, що ТОВ Трассір УА передало, а позивач прийняв товар (різець W 6/20) на загальну суму 36 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 050,00 грн.;
- договір поставки № 03/04-20 від 03.04.2020, укладений із ТОВ Франко Некст , за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити товар, кількість та вартість якого вказана у специфікаціях, що є додатками до договору;
- специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 03/04-20 від 03.04.2020), з якої вбачається, що ТОВ Франко Некст зобов`язується передати, а позивач - прийняти товар (метизи, різець 3Н-3, різець W 6/20) на загальну суму 121 628,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 271,00 грн.;
- видаткову накладну № 127 від 06.04.2020 та акт приймання-передачі від 06.04.2020, якими підтверджується, що ТОВ Франко Інвест передало, а позивач прийняв метизи на загальну суму 42 210 грн., в т.ч. ПДВ 7 035,00 грн.;
- видаткову накладну № 128 від 06.04.2020 та акт приймання-передачі від 06.04.2020, якими підтверджується, що ТОВ Франко Інвест передало, а позивач прийняв різець 3Н-3 на загальну суму 43 118,40 грн., в т.ч. ПДВ 7 186,40 грн.;
- видаткову накладну № 349 від 17.04.2020 та акт приймання-передачі від 17.04.2020, якими підтверджується, що ТОВ Франко Інвест передало, а позивач прийняв різець W 6/20 на загальну суму 36 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 6 050,00 грн.;
- договір № 01/09-2019 про надання послуг по стоянці транспортних засобів та зберігання товарно-матеріальних цінностей від 16.09.2019, укладений із філією Києво-Святошинського районного дорожнього управління ДП Київське обласне дорожнє управління ПАТ ДАК Автомобільні дороги України , за умовами якого виконавець зобов`язується надати позивачу на своїй території за адресою: 08132, м. Вишневе, вул. Промислова, 6, місце для стоянки транспортних засобів та зберігання матеріалів, здійснювати охорону транспортних засобів своїми силами за весь час знаходження транспортних засобів на стоянці;
- договір № 74-15 оренди індивідуально-визначеного майна від 27.08.2019, укладений із ДП Київське обласне дорожнє управління ПАТ ДАК Автомобільні дороги України , за умовами якого орендодавець передає позивачу машини та механізми, первісна балансова вартість яких становить 7 028 325,00 грн.;
- акт приймання передачі індивідуально-визначеного майна від 16.09.2019 до договору № 74-15 оренди індивідуально-визначеного майна від 27.08.2019;
- договір № 02/03-20 суборенди індивідуально-визначеного майна від 02.03.2020, за умовами якого позивач передає, а ТОВ Дорбуд Сервіс Груп приймає в строкове платне користування індивідуально-визначене майно;
- акт приймання-передачі від 02.03.2020 до договору № 02/03-20 суборенди індивідуально-визначеного майна (машин та механізмів) від 02.03.2020;
- акт № ОУ-0000022 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.06.2020 до договору № 02/03-20 суборенди індивідуально-визначеного майна від 02.03.2020 на загальну суму 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 166,67 грн.;
- платіжне доручення № 1107 від 09.06.2020 про сплату 25 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 4 166,67 грн.;
- акт звірки, підписаний між позивачем та ТОВ Дорбуд Сервіс Груп станом на 30.06.2021;
- договір поставки № СТ 1501 від 15.01.2020, укладений із ТОВ Сталь ТМК , за умовами якого постачальник зобов`язується передати, а позивач - прийняти та оплатити товар, сортамент, кількість та ціна якого вказана у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до договору;
- договір поставки № 1800602 від 18.06.2020, укладений із ТОВ Юкон М , за умовами якого постачальник зобов`язується передати, позивач прийняти та оплатити товар, сортамент, кількість та ціна якого вказана у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, оформлених як додатки до договору;
- договір постачання № 02-29 від 02.01.2019, укладений із ТОВ Технотек , за умовами якого постачальник зобов`язується передати позивачу товар, визначений сторонами у специфікаціях до договору, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити товар;
- договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 11-2020 від 08.04.2020, укладений із ДП Київське обласне дорожнє управління ПАТ ДАК Автомобільні дороги України , за умовами якого позивач зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити засоби безпеки руху та їх комплектуючі;
- специфікацію № 52 від 10.06.2020 до договору № 11-2020 від 08.04.2020 на загальну суму 114 324,59 грн., в т.ч. ПДВ 19 054,10 грн.;
- видаткову накладну № РН-0000052 від 10.06.2020 на загальну суму 114 324,59 грн., в т.ч. ПДВ 19 054,10 грн.;
- видаткову накладну № РН-0000053 від 10.06.2020 на загальну суму 22 269,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 711,50 грн.;
- специфікацію № 54 від 11.06.2020 до договору № 11-2020 від 08.04.2020 на загальну суму 12 936,89 грн., в т.ч. ПДВ 2 156,15 грн.;
- видаткову накладну № РН-0000054 від 11.06.2020 на загальну суму 12 936,89 грн., в т.ч. ПДВ 2 156,15 грн.;
- платіжне доручення № 377 від 10.06.2020 про сплату ДП Київський облавтодор на користь позивача 114 324,59 грн.;
- платіжне доручення № 378 від 10.06.2020 про сплату ДП Київський облавтодор на користь позивача 22 269,00 грн.;
- платіжне доручення № 410 від 11.06.2020 про сплату ДП Київський облавтодор на користь позивача 12 936,89 грн.;
- договір поставки товарів № 08-2020 від 19.03.2020, укладений із ДП Вінницький облавтодор ПАТ ДАК Автомобільні дороги України , за умовами якого позивач зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити засоби малої механізації, запчастини (ножі автогрейдні, техпластини, різці до фрези), знаки дорожні, стійки, зуботримачі тощо;
- договір № 05-2020 постачання продукції від 03.02.2020, укладений із ТОВ Дор Ідеал Буд , за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме: засоби малої механізації, запчастини, знаки дорожні, стійки, зуби до фрези, зуботримачі тощо;
- договір поставки товарів № 12/0520 від 12.05.2020, укладений із ТОВ Спец Комплект Постач , за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме: знаки дорожні, стійки та інші засоби безпеки руху та їх комплектуючі;
- договір купівлі-продажу № 08-2020 від 20.02.2020, укладений із ТОВ Спільне українсько-австрійське підприємство Інтервіас Україна , за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар, а саме: причіпи для дорожніх служб, комплект дорожніх знаків, електрообладнання тощо;
- договір на технічне обслуговування та ремонт машин і механізмів № 2303-2020 від 23.03.2020, укладений із ТОВ Трассір УА , за умовами якого підрядник зобов`язується за завданням замовника виконати роботи з ремонту та технічного обслуговування машин та механізмів, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи;
- акт № 1831 виконаних робіт / наданих послуг від 25.02.2020 до договору № 2303-2020 від 23.03.2020, з якого вбачається, що ТОВ Трассір УА виконало/надало, а позивач прийняв роботи/послуги на загальну суму 93 120,00 грн., в т.ч. ПДВ 15 520,00 грн.;
- акт № 2063 виконаних робіт / наданих послуг від 31.03.2020 до договору № 2303-2020 від 23.03.2020, з якого вбачається, що ТОВ Трассір УА виконало/надало, а позивач прийняв роботи/послуги на загальну суму 99 360,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 560,00 грн.;
- видаткову накладну № 1987 від 14.05.2020, підписану із ТОВ ТК Технокомплект , із якої вбачається, що ТОВ ТК Технокомплект поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 12 232,20 грн., в т.ч. ПДВ 2 038,70 грн.;
- видаткову накладну № Ц-000018565 від 27.05.2020, підписану із ТОВ Метал Холдінг Трейд , із якої вбачається, що ТОВ Метал Холдінг Трейд поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 23 370,94 грн., в т.ч. ПДВ 3 895,16 грн.;
- акт № ПК-0000946 здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаний із ТОВ Прокон , із якого вбачається, що ТОВ Прокон виконав, а позивач прийняв роботи по рахунку № ПК-0886 від 12.05.2020 на загальну суму 8 258,40 грн., в т.ч. ПДВ 1 376,40 грн.;
- акт № ПК-0000948 здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаний із ТОВ Прокон , із якого вбачається, що ТОВ Прокон виконав, а позивач прийняв роботи по рахунку № ПК-0889 від 13.05.2020 на загальну суму 2 462,64,00 грн., в т.ч. ПДВ 410,44 грн.;
- акт № ПК-0000990 здачі-приймання робіт (надання послуг), підписаний із ТОВ Прокон , із якого вбачається, що ТОВ Прокон виконав, а позивач прийняв роботи по рахунку № ПК-0932 від 18.05.2020 на загальну суму 18 042,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 007,00 грн.;
- банківську виписку по рахунку за період з 01.06.2020 по 30.06.2020;
- акт звірки, підписаний між позивачем та ДП Київський облавтодор станом на 30.06.2020;
- розрахунок вартості дорожніх знаків на 2020 рік та креслення дорожніх знаків.
Також за твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем-1, жоден із контрагентів позивача, вказаних контролюючим органом в рішенні № 239045 від 27.07.2020, не є припиненим або ліквідованим, реєстрація цих юридичних осіб не скасована, інформація про них наявна в загальнодоступних реєстрах.
Відповідачем-1, на якого положеннями процесуального законодавства покладено обов`язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не надано до суду відповідну податкову інформацію, яка була покладена в основу прийняття оскаржуваного рішення. Так, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що позивач здійснює формування ПК від ризикових контрагентів-постачальників, а саме: ТОВ Трассір УА , ТОВ Франко Некст , відповідач жодними доказами не підтверджує той факт, що ТОВ Трассір УА та ТОВ Франко Некст є ризиковими підприємствами.
Отже, судом встановлено, що оскаржувані рішення не містять належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Варто також зазначити, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові від 10.04.2020 у справі № 440/1082/19, порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів у ланцюгу постачання за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема і в постанові від 20.03.2020 у справі № 813/5407/15.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 192916 від 15.06.2020 та № 239045 від 27.07.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкові накладні № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020 операційним днем, коли вони були надіслані на реєстрацію, а саме 30.06.2020, суд зазначає таке.
Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
За приписами пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначаються Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком № 1 до Порядку № 1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
Зупиняючи реєстрацію податкових накладних № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020, контролюючий орган послався на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Також податковий орган запропонував позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом із тим, контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які позивачу необхідно надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020.
Верховний Суд у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 (адміністративне провадження № К/9901/7590/19), від 18.02.2020 у справі № 360/1776/19 (адміністративне провадження № К/9901/242/20) акцентував увагу на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
У постанові від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 (адміністративне провадження № К/9901/65222/18) Верховний Суд зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів щодо господарських операцій, за якими було складено податкові накладні № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020, зокрема:
- договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) № 11-2020 від 08.04.2020, укладений із ДП Київське обласне дорожнє управління ПАТ ДАК Автомобільні дороги України , за умовами якого позивач зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити засоби безпеки руху та їх комплектуючі;
- специфікацію № 52 від 10.06.2020 до договору № 11-2020 від 08.04.2020 на загальну суму 114 324,59 грн., в т.ч. ПДВ 19 054,10 грн.;
- видаткову накладну № РН-0000052 від 10.06.2020 на загальну суму 114 324,59 грн., в т.ч. ПДВ 19 054,10 грн.;
- видаткову накладну № РН-0000053 від 10.06.2020 на загальну суму 22 269,00 грн., в т.ч. ПДВ 3 711,50 грн.;
- специфікацію № 54 від 11.06.2020 до договору № 11-2020 від 08.04.2020 на загальну суму 12 936,89 грн., в т.ч. ПДВ 2 156,15 грн.;
- видаткову накладну № РН-0000054 від 11.06.2020 на загальну суму 12 936,89 грн., в т.ч. ПДВ 2 156,15 грн.;
- платіжне доручення № 377 від 10.06.2020 про сплату ДП Київський облавтодор на користь позивача 114 324,59 грн.;
- платіжне доручення № 378 від 10.06.2020 про сплату ДП Київський облавтодор на користь позивача 22 269,00 грн.;
- платіжне доручення № 410 від 11.06.2020 про сплату ДП Київський облавтодор на користь позивача 12 936,89 грн.;
Всі надані з поясненнями документи відображають дійсність операцій за податковими накладними і складені без порушення вимог чинного законодавства.
Суд переконаний, що платником податків разом із поясненнями було подано достатню кількість копій документів, з аналізу яких можна зробити висновок про здійснення господарських операцій позивачем.
При цьому, оспорювані рішення податкового органу не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначається Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Пунктами 2-7 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг , Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. п. 9-11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених норм права вказує на те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Із спірних рішень про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН № 1756573/40094216 від 22.07.2020, № 1756574/40094216 від 22.07.2020, № 1766575/40094216 від 22.07.2020 вбачається, що підставою для прийняття рішення стало ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Зважаючи на сукупний аналіз норм, які викладені вище, суд приходить до переконання, що оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять лише загальну фразу про ненадання платником податків копій документів, зокрема, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
В оскаржуваних рішеннях не зазначено конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, хоча у податкового органу існує обов`язок підкреслити документи, які не надано платником податків, що прямо випливає із форми рішення, яка затверджена Додатком до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Як вже зазначалося, судом встановлено, що позивачем було направлено пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій за податковими накладними № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020.
Проте Комісією регіонального рівня не взято до уваги документи, які надані платником податків задля підтвердження господарських операцій, за результатами яких було сформовано податкові накладні № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020.
Таким чином суд доходить висновку, що відмова у реєстрації податкових накладних за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність прийнятого рішення.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна / розрахунок коригування.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020.
Суд принагідно підкреслює, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у ЄРПН є протиправними та підлягають скасуванню, натомість спірні ПН підлягають реєстрації у ЄРПН датами їх подання.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.
Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції , яке, як і наведені вище рішення ЄСПЛ, згідно із Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права.
Так, у п. 110 вказаного рішення Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.
Відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність відмови у реєстрації спірних податкових накладних позивача, а також правомірність прийняття рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 15.06.2020 № 192916; визнання протиправним та скасування рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 27.07.2020 № 239045; зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити ТОВ Мех Інвест з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; визнання протиправним та скасування рішення № 1756573/40094216 від 22.07.2020, рішення № 1756574/40094216 від 22.07.2020 та рішення № 1756575/40094216 від 22.07.2020 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020; зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкові накладні № 1 від 10.06.2020, № 3 від 10.06.2020 та № 4 від 11.06.2020 операційним днем, коли вони були надіслані до Державної податкової служби, - підлягають задоволенню.
Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви також міститься вимога про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.06.2020 днем її фактичного подання на реєстрацію.
Водночас, до позовної заяви не додано рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 01.06.2020.
В ухвалі Окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 640/19341/20 про залишення позовної заяви без руху суд вказував на вказаний недолік та пропонував позивачу уточнити позовні вимоги.
Втім позивач позовні вимог не уточнив, а рішення про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 2 від 01.06.2020 суду не надав.
За вказаних обставин суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.06.2020 днем її фактичного подання на реєстрацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.06.2020 № 192916 та від 27.07.2020 № 239045 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
3. Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство обмеженою відповідальністю Мех Інвест (адреса: 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 4Б, офіс 17/1, ідентифікаційний код 40094216) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.07.2020 № 1756573/40094216, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.06.2020.
5. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.07.2020 № 1756574/40094216, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 10.06.2020.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.07.2020 № 1756575/40094216, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 4 від 11.06.2020.
7. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест (адреса: 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 4Б, офіс 17/1, ідентифікаційний код 40094216) № 1 від 10.06.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
8. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест (адреса: 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 4Б, офіс 17/1, ідентифікаційний код 40094216) № 3 від 10.06.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
9. Зобов`язати Державну податкову службу України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест (адреса: 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 4Б, офіс 17/1, ідентифікаційний код 40094216) № 4 від 11.06.2020 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
10. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
11. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мех Інвест (адреса: 01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 4Б, офіс 17/1, ідентифікаційний код 40094216) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн. 00 коп.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2021 |
Оприлюднено | 15.11.2021 |
Номер документу | 101034581 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Пащенко К.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні