Ухвала

від 12.11.2021 по справі 369/15747/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/15747/21

Провадження №2/369/6232/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Волчко А.Я.

при секретарі: Миголь А.А.

розглянувши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання недійними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів.

11.11.2021 позивачем ОСОБА_1 подано через канцелярію суду заяву про забезпечення позову за вх.№49519 від 11.11.2021, згідно якої позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно:

житловий будинок, загальна площа: 74.5 кв. м, житлова площа: 45.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076630680000;

земельну ділянку площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076617980000;

нежилі приміщення (літера А), стоматологічний кабінет, загальна площа: 254.9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 256, АДРЕСА_3 , право власності на які, на даний час зареєстровані за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1029525480000;

нежитлове приміщення на цокольному поверсі, загальна площа: 113.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яке, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 860630180000;

земельну ділянку площею 1.9799 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3222487201:01:022:0011, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 229398232224;

земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224577380000;

земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0027, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224392180000;

земельну ділянку площею 0.1002 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224122080000;

земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0029, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 223881780000.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що у провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області є цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів.

Предметом його позовних вимог по даній справі є: визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,08 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, кадастровий номер - 3222485800:03:005:5451, укладений 30 січня 2020 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І. А., зареєстрований в реєстрі за №247; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 1,0 га, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське, кадастровий номер - 3222485800:03:005:5450, укладений 30 січня 2020 року між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Біккінеєвою І. А., зареєстрований в реєстрі за №243; стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 26 592 000 грн. (двадцять шість мільйонів п`ятсот дев`яносто дві тисячі гривень 00 копійок), в якості відшкодування збитків в подвійному розмірі.

Зважаючи, що розмір збитку які поніс позивач в зв`язку з протиправними діями відповідача є значними - 26 592 000 грн. (двадцять шість мільйонів п`ятсот дев`яносто дві тисячі гривень 00 копійок), для забезпечення такого позову я звертаюсь до суду з даною заявою про накладення арешту на майно, яке належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 .

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.11.2021р. за № 284028481 (надалі - Інформаційна довідка) ОСОБА_2 належать наступні об`єкти нерухомого майна: житловий будинок, загальна площа: 74.5 кв.м, житлова площа: 45.8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076630680000; земельна ділянка площею: 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:91:037:0008, за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076617980000; нежилі приміщення (літера А), стоматологічний кабінет, загальна площа: 254.9 кв.м:, за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 256, АДРЕСА_3 ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1029525480000; нежитлове приміщення на цокольному поверсі, загальна площа 113.7кв.м, за адресою: АДРЕСА_4 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 860630180000; земельна ділянка площею 1.9799 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3222487201:01:022:0011, за адресою: АДРЕСА_5 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 229398232224; земельна ділянка площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0028, за адресою: АДРЕСА_6 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224577380000; земельна ділянка площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0027, за адресою: АДРЕСА_6 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224392180000; земельна ділянка площею 0.1002 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0035, за адресою: АДРЕСА_6 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224122080000; земельна ділянка площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0029, за адресою: АДРЕСА_6 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 223881780000.

У разі невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, власником якого на даний час є ОСОБА_2 , вона, до закінчення розгляду справи, матиме можливість його продати, подарувати, або іншим шляхом відчужити. Відчуження майна відповідачкою, в подальшому, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Позивач вважає, що ніяких збитків в результаті накладення арешту на належну ОСОБА_2 нерухомість вона не зазнає, так як вільно зможе після цього володіти та користуватись нею, здавати в найм та інше, тільки не зможе її відчужити іншим особам.

Враховуючи вищевикладене, просив заяву задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, матеріали цивільної справи та встановивши обставини, у зв`язку з якими позивач просить вжити заходи забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією із причин, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.

При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

З точки зору закону, значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову (п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов`язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2011 року №5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст. 55 Конституції України.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників у справі з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 922/4587/13.

Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов`язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі Іатрідіс проти Греції ). Поняття законність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах Антріш проти Франції та Кушоглу проти Болгарії ).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції ). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі Джеймс та інші проти Сполученого Королівства ).

Позивачем обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

Враховуючи предмет даного позову, ціну позову яка складає 26 592 000, 00 грн. наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам. Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення. Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

Приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову, підлягає до задоволення, оскільки даний вид забезпечення позову є достатнім для забезпечення виконання рішення суду.

До такого висновку суд приходить, виходячи з розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, з урахуванням забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, оскільки такий вид забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість поданої заяви, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

З врахуванням ч.7 ст.153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Крім того, суд не вбачає підстав вимагати від заявника забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Обставини, за яких суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

Отже, виходячи з досліджених у судом матеріалів заяви та системного аналізу наведених норм права, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову та вважає, що обрання даного виду забезпечення позову є обґрунтованим та співмірним, так як невжиття даного виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у випадку задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.149-154,157,353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та стягнення коштів - задовольнити.

Накласти арешт на:

житловий будинок, загальна площа: 74.5 кв.м, житлова площа: 45.8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076630680000;

земельну ділянку площею 0.0816 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:91:037:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1076617980000;

нежилі приміщення (літера А), стоматологічний кабінет, загальна площа: 254.9 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення 256, АДРЕСА_3 , право власності на які, на даний час зареєстровані за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1029525480000;

нежитлове приміщення на цокольному поверсі, загальна площа: 113.7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , право власності на яке, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 860630180000;

земельну ділянку площею 1.9799 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 3222487201:01:022:0011, що розташована за адресою: АДРЕСА_5 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 229398232224;

земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0028, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224577380000;

земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0027, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224392180000;

земельну ділянку площею 0.1002 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0035, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 224122080000;

земельну ділянку площею 0.1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 8000000000:79:130:0029, що розташована за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на яку, на даний час, зареєстроване за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 223881780000.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду .

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Інформація про стягувача : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ,

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_8 ,

Суддя: А.Я. Волчко