Рішення

від 11.11.2021 по справі 948/1090/20

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/1090/20

Номер провадження 2/948/73/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 Машівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

позивачів: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представника позивачів ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору оренди землі,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 11.11.2021 року суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення, -

в с т а н о в и в :

у грудні 2020 року позивачі звернулися до суду зі вказаним позовом, обґрунтованим тим, що упродовж 2020 року вони як співвласники із складу успадкованої після смерті батька ОСОБА_6 земельної ділянки із кадастровим номером 5323085000:00:004:0049 виділили у власність в натурі частки шляхом формування нових земельних ділянок та державної реєстрації на них права власності, а саме земельної ділянки площею 4,4268 га кадастровий номер 5323085000:00:004:0062 та земельної ділянки площею 4,4267 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області. При проведенні державної реєстрації права власності державним реєстратором у Державному реєстрі прав проведено державну реєстрацію права оренди за відповідачем на належні їм, позивачам, земельні ділянки. Стверджують,що за життя їхній померлий батько ОСОБА_6 із відповідачем ОСОБА_4 договір оренди землі від 01.03.2016 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5323085000:00:004:0049 не підписував, несподіваним і підозрілим є укладення договору їхнім батьком на вкрай невигідних умовах, тобто на строк 49 років та з мінімальною орендною платою в розмірі 3%.

У зв`язку з наведеним позивачі просять: визнати недійсним договір оренди землі від 01.03.2016 р., який укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5323085000:00:004:0049 площею 13,2800 га на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі якого у Державному реєстрі прав проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за номером запису: 16845735; скасувати у Державному реєстрі прав за номерами записів: 38564835 та 38564225 від 08.10.2020 р. державну реєстрацію Коломацької сільської ради Полтавського району права оренди ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4,4268 га кадастровий номер 5323085000:00:004:0062 та на земельну ділянку площею 4,4267 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області; зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,4268 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0062, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області та повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,4267 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, а також судові витрати просять покласти на відповідача (а.с.103-110 т.1).

Ухвалою від 31.12.2020 суд відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання (а.с.117,118 т.1).

Ухвалою від 27.04.2021 суд призначив судово-почеркознавчу експертизу (а.с. 239,240т.1) та закрив підготовче провадження, справу призначив до судового розгляду по суті (а.с.87 т.2).

У відзиві на позов (а.с.194-201 т.1) представник відповідача ОСОБА_7 просить у задоволенні позову відмовити та покликається на те, що позивачі на підставі ухвали Машівського районного суду від 24.12.2019 року по справі №948/934/19 разом успадкували частину земельної ділянки із кадастровим номером 5323085000:00:004:0049 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 та виділили у власність в натурі частки, шляхом формування нових земельних ділянок та державної реєстрації на них права власності. Відповідач у вказаній справі був залучений як третя особа, а тому позивачі знали про існування оспорюваного договору оренди землі. Крім того, в результаті виділу часток в натурі на підставі цієї ухвали була виділена ще частка ОСОБА_5 , яка була дружиною померлого ОСОБА_6 та спірний договір підписувався останнім в її присутності. ОСОБА_5 може також підтвердити той факт, що відповідач в її присутності сплатив ОСОБА_6 орендну плату наперед за 2016 рік у розмірі 14 500,00 грн, оскільки останній хворів протягом 2015 року та прохав надати гроші одразу.

Також зазначає, що за життя ОСОБА_6 не повідомляв позивачів про укладення із відповідачем договору оренди землі, оскільки в нього був відсутній такий намір, наслідком такого відношення до позивачів став судовий розгляд справи № 540/181-14-ц за позовом ОСОБА_2 до свого батька ОСОБА_6 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Позивачі ще в березні 2017 року знали про наявність спірного договору оренди землі, оскільки Витяг з ДЗК містить відомості про обтяження права на землю та такий Витяг надається спадкоємцями до нотаріуса.

У судовому засіданні позивачі та їх представник позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, пояснивши, що оскільки спірний договір оренди землі батьком позивачів не підписувався, що встановлено висновком посмертної судово-почеркознавчої експертизи, правочин є недійсним та таким, що порушує права позивачів. Також просили зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належні їм земельні ділянки, судові витрати покласти на позивачів.

Відповідач при вирішенні спору покладався на розсуд суду та повідомив про відсутність судових витрат.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та завчасно (а.с.114 т.2), причини неявки не повідомила та правом надати пояснення не скористалася.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_6 за життя був власником земельної ділянки із кадастровим номером 5323085000:00:004:0049 площею 13,2800 га, що розташована на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку він отримав у власність після батька ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВРС 703969 від 13.07.2012 реєстр 1595, що стверджується копією державного акта на право власності на земельну діяльну серії ПЛ № 142187, виданого 22 серпня 2005 року, копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом та копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 224-226 т.1).

Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді відповідача ОСОБА_4 відповідно до договору оренди землі від 01.03.2016 р., який укладено між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с.218-221 т.1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 03.08.2016 р. (а.с. 22 т.1).

Як убачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 44751174 від 12.08.2016, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 приватним нотаріусом Довгань А.М. заведена спадкова справа номер 57/2016 (а.с.41 т.1). Спадкоємцями на майно згідно закону є його діти: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_5 , в рівних частках кожен , які належним чином прийняли спадщину, що вбачається з документів зі спадкової справи до майна померлого ОСОБА_6 (а.с. 42-47 т.1).

Своїм рішенням від 30.03.2018 року суд визнав за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку (за кожним) земельної ділянки площею 13,2800 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0049, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Павлівської сільської ради Машівського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька - ОСОБА_6 (а.с.72-78 т.1).

На підставі ухвали Машівського районного суду від 24.12.2019 по справі № 948/934/19 позивачі як співвласники із складу успадкованої після смерті батька ОСОБА_6 земельної ділянки із кадастровим номером 5323085000:00:004:0049 виділили у власність в натурі частки шляхом формування нових земельних ділянок та державної реєстрації на них права власності, а саме земельної ділянки площею 4,4268 га кадастровий номер 5323085000:00:004:0062 та земельної ділянки площею 4,4267 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області (а.с.15-40 т.1).

Відповідно до висновку експерта № 903 за результатами судово-почеркознавчої експертизи, складеного 02.08.2021, підписи від імені ОСОБА_6 у графі Орендодавець , у двох примірниках договору оренди землі від 01.03.2016 року, який укладено між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем с.Павлівка Машівського району Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 5323085000:00:004:0049 площею 13,2800 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою (а.с. 76-84 т.1).

Згідно з частиною другою статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18) зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) відступила від висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначаючи, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки".

Тому у позові слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, а не з підстав застосування наслідків пропуску позовної давності, позаяк суд розглядає питання про застосування позовної давності лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 69-73, 137-139), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 65-66)). Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити негаторний позов про повернення земельної ділянки .

Отже, спірний договір оренди землі є неукладеними і не може визнаватися недійсним. Тому у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

Водночас у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 125/702/17 (провадження № 61-48842св18) зазначено, що: "реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою площею, а тому реєстрація права оренди на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди позивач фактично не підписував, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону. За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права".

Отже, доводи позовної заяви про наявність правових підстав для скасування державної реєстрації договору оренди є обґрунтованими, а тому потрібно скасувати державну реєстрацію спірного договору оренди землі.

Розглядаючи вимогу про зобов`язання відповідача повернути позивачам належні їм земельні ділянки, суд зазначає, що састиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або закономчи судом у визначених законом випадках.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Суд доходить висновку, що вказаний позов є негаторним, а відтак, посилання сторони відповідача на те, що позивачі пропустили трирічний строк звернення до суду з даним позовом є безпідставними, оскільки позовна давність не застосовується до негаторних позовів.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду, який у пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12червня 2019року у справі №487/10128/14-ц роз`яснив, що повернення земельної ділянки державі слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж всього часу тривання порушення прав законного володільця цієї ділянки.

Судові витрати, понесені позивачами, за їх згодою покладаються на них.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити частково.

Скасувати у Державному реєстрі прав за номерами записів: 38564835 та 38564225 від 08.10.2020 р. державну реєстрацію Коломацької сільської ради Полтавського району права оренди ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4,4268 га кадастровий номер 5323085000:00:004:0062 та на земельну ділянку площею 4,4267 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0063, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області.

Зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,4268 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0062, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Михайлівської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області.

Зобов`язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 4,4267 га, кадастровий номер 5323085000:00:004:0063, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Михайлівської сільської ради Полтавського (Машівського району) Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Селещина Машівського району Полтавської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 07.11.2006, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Позивач - 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Селещина Машівського району Полтавської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , виданий Машівським РВ УМВС України в Полтавській області 01.04.2003, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстроване місце прпоживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України № НОМЕР_6 від 26.11.2019, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 .

Третя особа: ОСОБА_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_8 , виданий 28.12.1996 Машівським РВ УМВС України в Полтавській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 .

Повний текст Рішення складений 12.11.2021.

Суддя С. М. Косик