Постанова

від 11.11.2021 по справі 201/18491/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7160/21 Справа № 201/18491/17 Суддя у 1-й інстанції - Федоріщев С. С. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2017 року ОСББ «Мрія» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу. Позивач просив суд стягнути відповідачів на користь ОСББ Мрія 13239,87 грн. за період з березня 2017 року по жовтень 2017 року. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору (том 1 а.с.2-3, том 2 а.с.10-11).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року позовні вимоги ОСББ Мрія до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Мрія заборгованість по оплаті комунальних послуг та витрат на утримання будинку 26870,67 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ Мрія суму сплаченого судового збору у розмірі 1600 грн.(том 2 а.с.212-219)

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог (том 2 а.с.230-237).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачу на праві власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

20 серпня 1999 року рішенням Виконавчого комітету Жовтневої районної ради м. Дніпропетровська зареєстроване об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Мрія , яке створено власниками квартир та приміщень багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 . Згідно ст. 2 Статуту об`єднання, воно створено задля забезпечення захисту прав його членів та дотримання ними обов`язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством України та статутними документами юридичної особи. Об`єднання має право визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту неподільного і загального майна, встановлювати розміри платежів і внесків співвласників житлового будинку, а також доручити правлінню визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування і ремонт майна з будь-якою фізичною або юридичною особою, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів. Об`єднання зобов`язане забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна.

Рішенням загальних зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку Мрія , які відбулися 15.04.2002 року, визначений порядок та розмір оплати комунальних послуг та поточних витрат на утримання будинку, витрат на ремонтні роботи по будинку відносно кожного члена об`єднання. Відповідно протоколу № 15/04/02 від 15.04.2002 року, загальні збори об`єднання затвердили порядок, згідно якого оплата комунальних послуг (за виключенням постачання електричної енергії) та поточних витрат з утримання будинку здійснюється кожним членом об`єднання кожного місяця в касу об`єднання не пізніше 10-го числа поточного місяця відповідно індивідуального розрахунку. Розмір оплати комунальних послуг за місяць визначається пропорційно сумам рахунків, отриманих об`єднання від постачальників комунальних послуг, за тарифом для населення, пропорційно площі власних квартир. Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 від 15.09.2014 р. визначений розмір внеску на утримання житлового будинку, спільного майна та прибудинкової території.

ОСББ Мрія самостійно здійснює управління багатоквартирним будинком через свої органи управління. Господарче забезпечення діяльності ОСББ Мрія здійснюється власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення).

Здійснюючи управління багатоквартирним будинком, ОСББ Мрія забезпечує належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку АДРЕСА_2 шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Як колективний споживач ОСББ Мрія в інтересах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 уклало договори про забезпечення житлового будинку комунальними послугами: газопостачання для опалення приміщень, електричною енергією для освітлення місць загального користування, вивезення сміття, технічне обслуговування інженерних комунікацій будинку. З метою модернізації системи опалення будинку позивачем залучені кредитні кошти, плату за користування якими позивач здійснював у період, за який стягується заборгованість.

Відповідач не виконує встановлений статутом і чинним законодавством обов`язок по сплаті комунальних послуг, внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

За період з березня 2017 року по березень 2018 року відповідач заборгував по сплаті комунальних послуг та внесків на утримання будинку та прибудинкової території в загальній сумі 26870,67 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач зобов`язаний сплачувати за спожиті комунальні послуги у встановлений законом строк, а також сплачувати витрати, здійсненні на утримання спільного майна та прибудинкової території, але останній не виконують свої обов`язки, тому за період з березня 2017 року по березень 2018 року у відповідача існує заборгованість по сплаті комунальних послуг, внескам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 26870,67 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - Правила).

Згідно з пунктом 7 зазначених Правил власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території в будинках (квартирах) приватного житлового фонду покладено на власника.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов`язаннями.

Тобто, згідно із зазначеними правовими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

З урахуванням наведеного відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати за надані позивачем і спожиті відповідачем житлово-комунальні та інші послуги.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2019 року (справа № 753/1391/17, провадження № 61-34537св18), від 21 листопада 2019 року (справа № 464/5927/15, провадження № 61-33479св18).

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу положень ст. 11,319,322,509,526,610 ЦК України, Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виникає незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Відсутність договору між позивачем та відповідачем щодо утримання житлового будинку і прибудинкової території не є підставою для звільнення відповідача від сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території тощо за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будівлі.

Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. 6, 7 ,8 ст. 22, ч. 4 ст.23 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

У статті 22 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Встановивши, що у відповідача, як власника квартири на вказаний період часу виникла заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та ухвалив рішення, що відповідає вимогам законності.

Доводи апеляційної скарги щодо фальсифікованого протоколу, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, апелянтом не надано відповідних доказів, а лише висловлено свою думку щодо вказаного протоколу.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів витрачання внесків на утримання будинку та загального майна є безпідставними, оскільки частиною 2 статті 11 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку визначено, що вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем, а статтею 7 вказаного Закону серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначено - виконання рішення зборів співвласників, яким надано право встановлювати розмір витрат на управління будинком, спорудами та прибудинкової території.

Інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права, є аналогічними із доводами його заперечень на позов, які були предметом дослідження у суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

В силу ст.367 ЦПК України рішення суду переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто в межах заявлених позовних вимог банку, в іншій частині рішення судом апеляційної інстанції не переглядається.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: