Ухвала

від 09.11.2021 по справі 308/12503/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/12503/21

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2021 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали судового провадження 11-сс/4806/471/21 за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01. 10. 2021.

Цією ухвалоючастково задоволеноклопотаннястаршого слідчогов ОВСвідділу СУГУ НПв Закарпатськійобласті ОСОБА_8 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою тазастосовано вказанийзапобіжний західстроком на60днів,до 28.11.2021з визначеннямзастави урозмірі175 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 397 250 (триста дев`яносто сім тисяч двісті п`ятдесят) грн., щодо:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Цією ж ухвалою у разі звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, на останнього покладено обов`язки:прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; утримуватися від спілкування з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

З клопотання вбачається, щоСУ ГУ НП в Закарпатській областіздійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020070000000246 від 19. 09. 2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 є засновником фермерського господарства «Кевер Жолт», код ЄДРПОУ 36246132, фактичне місцезнаходження фермерського господарства Берегівський район, с. Ботар, вул. Головна, 219. Господарські будівлі ФГ «Кевер Жолт» розташовані на трьох суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами № 2121282400:01:003:0065, 2121282400:01:003:0065, 2121282400:01:003:0004.

Слідчий вказує на те, що у невстановлений органом досудового розслідування час ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, збудував спеціальне замасковане приміщення, яке обладнав системою кондиціонування, системою

-2-

крапельного поливу, системою підтримання температурного та світлового режиму, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи настання таких, здійснив посів зерен конопель, після чого, без передбаченого законом дозволу, з метою незаконного вирощування та доведення до стадії достигання і подальшого використання з метою подальшого збуту та незаконного збагачення, вирощував зростаючі рослини коноплі, до того як 29. 09. 2021 працівниками поліції було вилучено в кількості 626 рослин під час проведення санкціонованого обшуку.

Відповідно до висновку експерта, надані на експертизу 193 сиро-ростучі рослини, вилучені під час обшуку від 29. 09. 2021 в с. Ботар, Берегівського району, Закарпатської області, на території фермерського господарства «Кевер Жолт», є рослинами роду коноплі, які в своєму складі містять психоактивний компонент тетрагідроканабінол та інші канабіноїди (канабінол, канабідіол).

30. 09. 2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України.

Необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий обґрунтував тим, що ОСОБА_5 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, яке відносить до категорії тяжких злочинів, а тому усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, та приймаючи до уваги, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам, слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Задовольняючи клопотання,слідчий суддяухвалу мотивувавтим,що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.310КК України,яке відноситьсядо категоріїтяжких злочинів,за вчиненняякого передбаченопокарання увиді позбавленняволі настрок досеми роківта існуваннямризиків,передбачених п.п.1,3ч.1ст.177КПК України,а томужоден збільш м`якихзапобіжних заходівне можутьзапобігти вказанимризикам тадійшов висновкупро наявністьпідстав дляобрання ОСОБА_5 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою.Разом з тим, визначаючи розмір застави слідчий суддя врахував те, що підозрюваний не здійснює господарську чи іншу діяльність у ФГ «Кевер Жолт» та у нього відсутній дохід від здійснення такої діяльності, а також те, що останній має сім`ю та у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина, у зв`язку з чим прийшов до висновку, що застава у розмірі 175 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків.

В апеляційній скарзі, прокурор просить ухвалу слідчого судді від 01. 10. 2021 щодо підозрюваного ОСОБА_5 скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням застави в розмірі не менше 2100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4995900 грн. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає про незаконність та невмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_5 в частині визначення розміру застави, оскільки її розмір не відповідає тяжкості та суспільній небезпечності злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 . Вказує на те, що слідчий суддя в окремих випадках, з урахуванням тяжкості та характеру кримінального правопорушення може визначити розмір застави у значних межах, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. З цього приводу прокурор просить врахувати практику ЄСПЛ щодо можливості визначення

-3-

розміру застави без врахування майнового стану підозрюваного. У тому числі посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25. 04. 2000, в якому зазначено про те, що при визначенні розміру застави окрім майнового стану особи слід враховувати майновий стан осіб, у групі з якими було вчинено злочин, а також можливість внесення застави іншими суб`єктами за договірними відносинами, зокрема страхування, платоспроможність яких не пропорційна майновому стану особи. При цьому прокурор звертає увагу на те, що слідчий суддя не в достатній мірі врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та тяжкість вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тому визначений слідчим суддею розмір застави - 175 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 щодо законності та обґрунтованості ухвали слідчого судді та безпідставність апеляційної скарги прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 117 КПК України застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або

-4-

обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Розглядаючи клопотання старшого слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні старшого слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 310 КК України, що підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу обшуку від 29. 09. 2021 та фото таблицею до нього, згідно якого було проведено обшук на території фермерського господарства «Кевер Жолт», яке розташоване за адресою Берегівський район, с. Ботар, вул. Головна, 219, а господарські будівлі на трьох суміжних земельних ділянках з такими кадастровими номерами: 2121282400:01:003:0065, 2121282400:01:003:0065, 2121282400:01:003:0004, в ході якого було вилучено 626 рослин зеленого кольору; даними висновку експерта №СЕ-19/107-21/8271-НЗПРАП від 30. 09. 2021, згідно якого надані на експертизу 193 рослини, зеленого кольору, вилучені під час обшуку 29. 09. 2021 у с. Ботар Берегівського району на території фермерського господарства «Кевер Жолт», є рослинами роду коноплі, які містять у своєму складі психоактивний компонент- тетрагідроканабінол та інші канабіноїди, іншими матеріалами клопотання; обґрунтовано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України й мотивовано чому інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних про його особу, при відсутності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, дійшов до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Така позиція, слідчого судді відповідає вимогам ст. ст. 176-178, 183 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів також, обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що існують передбачені законом ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органу досудового розслідування або суду, впливати на свідків, тобто існують ризики протиправної поведінки ОСОБА_5 .

Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів уважає такими, що узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими.

З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, апеляційний суд також, обґрунтованим уважає й висновок про те, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, при цьому також обгрунтовано враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, а також взято до уваги дані про особу ОСОБА_5 , який має сім`ю та у нього на утриманні перебуває неповнолітня дитина.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_5 обґрунтовано обрано запобіжний захід у

-5-

вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, оскільки існують ризики порушення (невиконання) ним своїх процесуальних обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню щодо нього.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, слідчим суддею неправильно визначено розмір застави, колегія суддів відхиляє з таких підстав.

За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину складає від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і тільки у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, визначаючи щодо ОСОБА_5 розмір застави, в повній мірі врахував вказані норми закону.

З матеріалів судового провадження вбачається, що звертаючись до слідчого судді з поданням про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий, за погодженням з прокурором вказував на те, що при визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_5 слід врахувати, що вартість наркотичних засобів, знаряддя, яке застосовувалось для вирощування конопель на «чорному ринку» становить близько п`ять мільйонів гривень, у зв`язку з чим просив визначити розмір застави у розмірі не менше 2100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В той же час, слідчий суддя, визначаючи заставу у розмірі 175 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 397 250 грн., навів у своїй ухвалі підстави, з яких дійшов висновку, що саме такий розмір здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, співставив його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, його матеріальним станом та тяжкістю кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (частина 5 статті 132 КПК).

-6-

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 185 КПК України, якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов`язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.

Відтак, при прийнятті рішення колегія суддів враховує, що передбачених ч. 2 ст. 185 КПК України доповнень, змін до клопотання, або заміну його новим клопотанням, матеріали судового провадження щодо ОСОБА_5 не містять.

Поряд з цим слідчий у клопотанні не навів будь-яких обґрунтованих даних про наявність у ОСОБА_5 великих прибутків внаслідок діяльності, яка поставлена йому у провину, грошових заощаджень, наявності у власності його або членів сім`ї цінного майна, таким чином, слідчий та прокурор не надали суду доказів того, що майновий стан ОСОБА_5 станом на день застосування запобіжного заходу дозволяє застосувати до підозрюваного розмір застави, який значно перевищує встановлені законом розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України, відповідно до яких, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Із статті 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, в цілому, та її 3 пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musuc v. Moldova від 06. 11. 2007, заява №. 42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаров проти Росії від 12. 04. 2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Згідно матеріалів судового провадження встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні діянь, які відносяться до тяжкого злочину.

При оцінці майнового стану підозрюваного ОСОБА_5 , колегія суддів враховує, вказані вище дані, з яких не вбачається доказів того, що від злочинної діяльності ОСОБА_5 отримував значний дохід, так і відсутність в матеріалах судового провадження будь-яких інших даних про наявність у власності підозрюваного цінного майна чи інших активів, відсутні дані про інших суб`єктів, у тому числі осіб-співучасників злочину у яких є можливість внесення застави в інтересах ОСОБА_5 .

-7-

При цьому, як під час розгляду клопотання слідчим суддею, так і при апеляційному розгляді, прокурором інших належних доказів, заперечень чи нових відомостей щодо зазначеної вище інформації не надано. У тому числі прокурор не посилався на наявність доказів, які б з певною вірогідністю свідчили про розмір саме незаконно отриманих ОСОБА_5 коштів або іншого майна від злочинної діяльності (розмір прибутку).

На переконання колегії суддів, визначаючи розмір застави щодо ОСОБА_5 , слідчий суддя в повній мірі врахував, як вимоги КПК України так і практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також з врахуванням обставин кримінального провадження, даних щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Тому, на думку колегії суддів, визначений слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_5 розмір застави - 175 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 397 250 грн., є таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного ОСОБА_5 , обставинами кримінального правопорушення, його тяжкістю, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним у ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно яких розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його необґрунтованим або недостатнім, колегія суддів не вбачає.

Порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, апеляційний суд не вбачає.

Таким чином, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, вирішено з дотриманням вимог статей 177, 178, 182, 182 КПК України, ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційні скарги прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 задоволенню не підлягають.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду ні стороною обвинувачення, ні стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки слідчого судді, а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргупрокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01. 10. 2021 щодо ОСОБА_5 , - без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: